Постанова

від 18.01.2022 по справі 711/7914/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року

м. Черкаси

Справа № 711/7914/20 Провадження № 22-ц/821/147/22 категорія: 310020000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Єльцова В.О.

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Дубінський Віктор Михайлович

відповідач : ОСОБА_2

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернулась 12.11.2020 до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти а розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним 23-х річного віку за умови, що він буде продовжувати навчання.

В обґрунтування позову зазначено, що 16 вересня 2000 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що був зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області та зроблено відповідний актовий запис №80.

Рішенням Соснвіського районного суду м. Черкаси від 27.01.2015 у справі №712/15494/14-ц шлюб між сторонами було розірвано.

Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 15 листопада 2005 року, який на даний час навчається на 1 курсі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, факультет Міжнародного права, на денній формі навчання, контрактній основі. Вартість навчання, згідно умов договору про надання освітніх послуг складає 28600грн. на рік.

Позивач вказує, що син проживає з нею та перебуває на її утриманні, власного доходу не має. А вона не в змозі самостійно утримувати сина, оскільки має на утриманні ще одну дитину, а саме неповнолітню ОСОБА_4 . Інших видів доходів вона немає, атому син потребує матеріальної допомоги. Також вказує, що відповідач є працездатним, працює та отримує заробітну плату. Також має земельну ділянку, яку здає в оренду та також має додатковий дохід. Аліментів нікому не сплачує, а отже має можливість надавати матеріальну допомогу у вигляді аліментів на утримання сина в розмірі ј частини від його доходів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнено частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчатися, в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 12 листопада 2020 року та до закінчення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням 1 інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом 1 інстанції обстави, що мають значення для справи, просить змінити судове рішення та стягувати на її користь з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 12 листопада 2020 року та до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом 1 інстанції недостатньо враховано щомісячне отримання відповідачем ОСОБА_2 заробітної плати із посадовим окладом 6000грн. та отримання ним додаткового доходу у вигляді орендної плати за передану ним в оренду земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, загальною площею 2,2053га. Крім того, судом 1 інстанції не враховано значний розмір навчання сина в розмірі 28600грн. за рік та те, що вона має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 . Стверджує, що син не зможе продовжувати навчання при стягненні з відповідача аліментів в розмірі 1/6 частини його доходів, тому син буде вимушений залишити своє навчання.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

27 жовтня 2021 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єльцов В.О., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.

Супровідним листом № 711/7914/20/19029/2021 від 28 жовтня 2021 року матеріали цивільної справи № 711/7914/20 витребувано із суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

05 листопада 2021 року матеріали цивільної справи № 711/7914/20 отримано Черкаським апеляційним судом.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом встановлено та визнається сторонами, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбу, який було розірвано на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 січня 2015 року (а.с. 7). Сторони є батьками ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).

Позивач вказує, що син - ОСОБА_5 проживає разом із нею та перебуває не її утриманні. Зазначене не було спростовано стороною відповідача у судовому засіданні.

Як вбачається з довідки №566/2020 від 05.11.2020 ОСОБА_5 є студентом 1 курсу денної форми навчання навчально-наукового інституту Юридичний інститут Державного вищого навчального закладу Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана . Зарахований наказом №1039-ст від 06.09.2020р. Навчається за кошти фізичних або юридичних осіб (контракт) Термін навчання з 01.09.2020-30.06.2024 (а.с. 6).

Обґрунтовуючи розмір аліментів, які позивач просить стягнути з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, позивач посилається на те, що відповідач є працездатною особою, , працює та отримує заробітну плату, аліментів на утримання інших осіб не сплачує, також має додатковий дохід,адже здає в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,2053га з кадастровим номером 7124081600:01:001:0120 з 05.10.2016р. (а.с. 8-10).

Крім того, судом встановлено, що відповідач має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого також має забезпечувати (а.с. 32).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських об`єднань, відповідач ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність з 09.02.2018 року (а.с. 33).

Згідно наказу про особовий склад №3 від 01.03.2021 ОСОБА_2 прийнято у ТОВ Торгово-виробнича компанія ВІРА на посаду менеджера (управителя) із збуту з 02.03.2021 з окладом згідно штатного розкладу (а.с. 35).

Згідно штатного розкладу ОВ ТВК ВІРА на 2021 рік затвердженого директором товариства ОСОБА_7 01.03.2021 посадовий оклад менеджера (управителя) із збуту складає 6000грн. в місяць (а.с. 36).

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року у справі №6-186ц14.

Відповідно до положень ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати їм матеріальну допомогу.

Відповідно до вищевказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчання є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов`язано з обов`язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Частиною 1 статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено судом 1 інстанції та вбачається з матеріалів справи , що сторони перебували в зареєстрованому шлюбу, який було розірвано на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 січня 2015 року (а.с. 7). Сторони є батьками ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).

Позивач вказує, що син - ОСОБА_5 проживає разом із нею та перебуває не її утриманні. Зазначене не було спростовано стороною відповідача у судовому засіданні.

Як вбачається з довідки №566/2020 від 05.11.2020 ОСОБА_5 є студентом 1 курсу денної форми навчання навчально-наукового інституту Юридичний інститут Державного вищого навчального закладу Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана . Зарахований наказом №1039-ст від 06.09.2020р. Навчається за кошти фізичних або юридичних осіб (контракт) Термін навчання з 01.09.2020-30.06.2024 (а.с. 6).

Обґрунтовуючи розмір аліментів, які позивач просить стягнути з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, позивач посилається на те, що відповідач є працездатною особою, , працює та отримує заробітну плату, аліментів на утримання інших осіб не сплачує, також має додатковий дохід,адже здає в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,2053га з кадастровим номером 7124081600:01:001:0120 з 05.10.2016р. (а.с. 8-10).

Крім того, судом встановлено, що відповідач має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого також має забезпечувати (а.с. 32).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських об`єднань, відповідач ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність з 09.02.2018 року (а.с. 33).

Згідно наказу про особовий склад №3 від 01.03.2021 ОСОБА_2 прийнято у ТОВ Торгово-виробнича компанія ВІРА на посаду менеджера (управителя) із збуту з 02.03.2021 з окладом згідно штатного розкладу (а.с. 35).

Згідно штатного розкладу ОВ ТВК ВІРА на 2021 рік затвердженого директором товариства ОСОБА_7 01.03.2021 посадовий оклад менеджера (управителя) із збуту складає 6000грн. в місяць (а.с. 36).

Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.

Таким чином, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку, що враховуючи встановлені судом обставини, позивач потребує матеріальної допомоги на утримання сина, у зв`язку із його навчанням. Проте, визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище позивача та відповідача, а також те, що син навчається на денній формі навчання за контрактом без отримання стипендії. Крім того, суд враховує, що відповідач є здоровою, працездатною особою, на даний час працевлаштований в ТОВ ТВК ВІРА та отримує заробітну платню із посадовим окладом 6000грн. щомісячно, також має додатковий дохід у вигляді орендної плати за передану ним в оренду земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, загальною площею 2,2053га (к/н 7124081600:01:001:0120). Крім того, суд враховує, що відповідач також є батьком малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та згідно положень ст. 180 СК України, має обов`язок по утриманню свого малолітнього сина. З огляду на зазначене, суд вважає, що достатнім та доцільним розміром аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання буде 1/6 частина від усіх виді його заробітків (доходів) щомісячно.

Вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає інтересам обох сторін, а також чинному законодавству.

Щодо посилання відповідача на те, що на його утриманні також перебувають його непрацездатні батьки яким він також надає матеріальну допомогу, то суд не приймає до уваги зазначені доводи, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Такі висновки суду 1 інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом 1 інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом 1 інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий В.О. Єльцов

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко