Постанова

від 19.01.2022 по справі 705/2792/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Черкаси

Справа № 705/2792/21 Провадження № 22-ц/821/212/22 категорія: 302090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Єльцова В. О. ,

суддів: Бородійчука В. Г . , Нерушак Л. В.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2

відповідач - Сільськогосподарський виробничий кооператив Черповоди ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стамбули Віталія Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Черповоди про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати ,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Стамбулою В. М. до Уманського міськрайонного суду Черкаської області подано позов до сільськогосподарського виробничого кооперативу Черповоди про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та СВК Черповоди 01.06.2016 було укладено Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,4372га, з кадастровим номером 7124389200:02:000:0344, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Відповідно до вказаного Договору відповідач повинен сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік користування нею.

Проте, відповідач взяті на себе зобов?язання за Договором систематично не виконує, не сплачуючи орендної плати за період з 2018 року по 2020 рік.

Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити орендну плату в розмірі 10 % від вартості земельної ділянки, а саме: за 2018 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 125484,46 грн. - 12548,44 грн.; за 2019 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 112385,81 грн. - 11238,58 грн.; за 2020 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 112385,81 грн. - 11238,58 грн., в загальній сумі - 35025,61 грн.

Крім того, позивач вважає, що у зв?язку із невиконанням відповідачем своїх зобов?язань, він повинен сплатити 3% річних від невиконаного зобов?язання, що становить - 1449,92 грн., а також інфляційні витрати в розмірі 3139,89 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу Черповоди на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованість по орендній платі за період з 2018 року по 2020 рік в розмірі 6444, (шість тисяч чотириста сорок чотири) грн. 17 коп.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Черповоди на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , 3% річних за невиконані зобов?язання по орендній платі за період з 2018 року по 2020 рік в розмірі 580 (п?ятсот вісімдесят) 51 грн.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу Черповоди на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 328 (триста двадцять вісім) грн. 59 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що із наданих відповідачем документів, вбачається, що позивач вчасно отримувала орендну плату, хоч і не завжди у визначеному Договором розмірі, проте систематичного порушення спірного Договору оренди земельної ділянки не встановлено, тому підстав для його дострокового розірвання суд не вбачає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 04 листопада 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Стамбулою В. М., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування їх судом першої інстанції, а також порушення норм процесуального права, порушено питання про скасування рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2021 року з постановленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Подана скарга мотивована тим, що висновок суду про відсутність систематичного порушення спірного договору оренди, спростовується матеріалами справи.

Також є хибним висновок суду, що за період 2018 - 2020 роки відповідач мав сплатити позивачу орендну плату в розмірі 32 044,17 грн., оскільки умовами договору передбачено, що орендна плата за договором становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а нормативно грошова оцінка земельної ділянки є динамічною величиною і може мінятись кожен рік.

Згідно довідок ДЗК нормативно грошова оцінка земельної ділянки, що належить позивачу у 2018-2020 роках була відмінною від тієї, яка була при укладенні спірного договору, а саме: у 2018 році 125 484,46 грн, у 2019-2020 роках 110 159,67 грн, отже заборгованість СВК Черповоди по виплатах орендної плати за 2018 - 2020 роки становить 15395,62 грн.

Також судом не надано правової оцінки тому, що розмір орендної плати за спірним договором прив`язано саме до розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка належить позивачу.

Судом не було взято до уваги, що відповідачем не було сплачено податки, утримані з нарахованої орендної плати, які є складовою частиною орендної плати за користування земельною ділянкою.

Крім того, представник позивача вказує, що судом не було надано правову оцінку як невиконання відповідачем ухвали про витребування доказів в цій частині, так і не надання відповідачем доказів про сплату податків.

Також адвокат звертає увагу, що посилання суду та Відповідача на видатковий ордер від 04.05.2021, згідно якого Позивач отримав 9000 грн., не є доказом оплати саме за 2018-2020 роки користування Відповідачем земельною ділянкою, оскільки вказані платежі є прийнятими Позивачем як оплата за 2021 рік користування земельною ділянкою. Про це так само свідчить відсутність в призначенні платежу позначки про оплату за попередні періоди користування земельною ділянкою.

Зазначає, що згідно висновків викладених в постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 289/12204/17 ( провадження № 14-246цс19), що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, тому враховуючи, що є факт систематичності несплати орендної плати відповідачем на користь позивача, тому спірний договір оренди є таким, що підлягає розірванню.

Відзив на апеляційну скаргу надійшов 03.12.2021.

В обґрунтування відзиву зазначає, що апеляційна скарга містить інші позовні вимоги, з якими позивач не звертався до суду першої інстанції і надано інший розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати та змінює підстави позову, вказуючи на несплату відповідачем ПДФО та військового збору у якості податкового агента позивача.

Вказує, що посилання апелянта на динамічність величини нормативної грошової оцінки та зміни розміру річної орендної плати залежно від зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки є помилковими та необґрунтованими.

Зазначає, що є хибним та таким, що не відповідає дійсності твердження позивача, що видаткові касові ордери від 04.05.2021 року та 14.05.2021 року не є доказом оплати за 2018-2020 роки користування відповідачем земельної ділянки.

Також на підтвердження сплати ПДФО та військового збору на користь позивача за договором оренди, відповідач надає суду та просить долучити до матеріалів справи докази зазначені у додатку до відзиву, які з об`єктивних причин не були надані суду першої інстанції.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стамбули В. М.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 19 січня 2022 року в порядку письмового провадження без виклику сторін в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Як встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_1 та СВК Черповоди 01.06.2016 було укладено Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,4372 га, з кадастровим номером 7124389200:02:000:0344, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, що підтверджується Витягом з Актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права .

При укладені вказаного Договору сторони погодили та прийняли його умови, в тому числі п. 7 Договору оренди земельної ділянки, з якого вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн.

Крім того, відповідно до п. 9 вказаного Договору, орендна плата вноситься в кінці с/г року.

Відповідно до п.11 Договору, розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 07 лютого 2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,4372 га з кадастровим номером 7124389200:02:000:0344, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області становить - 112385,81. (а. с. 33).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 07 червня 2020 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,4372 га з кадастровим номером 7124389200:02:000:0344, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області становить 112 385 грн 81 коп. ( а. с. 34).

Згідно до Видаткового касового ордеру від 30 листопада 2018 року, ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 9000 грн, що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 15 травня 2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 2000,00 грн, що підтверджується її підписом.

Згідно до Видаткового касового ордеру від 06 листопада 2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 1800,00 грн, що підтверджується її підписом.

Відповідно до Видаткового касового ордеру від 04 травня 2021 року, ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 9000 грн., від 14 травня 2021 року - 3800 (а. с. 58-59).

Згідно довідки про видачу орендної плати за 2018 - 2020 роки виданої СВК Черповоди вбачається, що ОСОБА_1 протягом 2018 - 2021 року даний кооператив виплатив орендну плату за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 3,4372 га, з кадастровим номером 7124389200:02:000:0344, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, в сумі 25600 грн. При цьому сума нарахованого доходу складає 25795,56 грн, а заборгованість СВК на користь ОСОБА_1 складає 195,56 грн. (а. с. 60)

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення місцевого суду оскаржується в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, а тому рішення суду першої інстанції в іншій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає даним вимогам закону.

Як вбачається з договору оренди землі, сторони передбачили, що: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 106813,92 грн (пункт 3 договору).

П. 7 договору передбачено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексів інфляції (пункт 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору оренди орендна плата вноситься в кінці с/г року.

Відповідно до п. 11 даного договору, розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законодавством

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 12 договору);

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 договору).

Дія договору припиняється у разі: через 9 місяців після подання заяви; закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленого законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом ( п. 35 договору).

Згідно п. 36 дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження, орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Також матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 отримала від СВК Черповоди орендну плату за 2018-2020 роки у розмірі 25600 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами від 30 листопада 2018 року, від 15 травня 2019 року , від 06 листопада 2019 року, від 04 травня 2021 року та від 14 травня 2021 року.

В матеріалах справи міститься довідка про видачу орендної плати за 2018-2020 року, з якої вбачається, що протягом 2018-2020 року відповідач виплатив орендну плату за користування земельною ділянкою у сумі 25600 грн. і станом на 01 липня 2021 року заборгованість відповідача СВК Черповоди складає 195,56 грн.

Звертаючись із позовом ОСОБА_1 вказувала, що відповідач використовував земельну ділянку у вказаний в позовній заяві період, систематично не сплачує орендну плату за договором оренди, тому є підстави для розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати з урахуванням зміненої нормативної грошової оцінки землі.

Заперечуючи проти доводів позивача, відповідач СВК Черповоди вказав, що ним за 2018-2020 роки було сплачено 25600 грн. орендної плати, що підтверджується видатковими касовими ордерами, у яких міститься підпис позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди суд першої інстанції виходив із того, що відсутня систематичність несплати СВК Черповоди орендної плати за період 2018-2020 роки, проте вказаний висновок суду не відповідає обставинам справи та матеріалам справи.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно із статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті б частини першої статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою-четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме виконання обов`язків по сплаті орендної плати з порушенням стоків сплати також є порушення умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те чи виплачена у подальшому заборгованість , оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність .

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України виззначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому,систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 25/306/20.

Судом встановлено і із матеріалів справи вбачається, що відповідач виконував свої зобов`язання за договором оренди від 01.06.2016, проте за 2019 рік не у повному обсязі здійснив виплату орендної плати у грошовій формі, а в 2020 році, орендна плата виплачена не була. Проте у 2021 році була виплачена орендна плата у сумі 12800 грн. і станом на час звернення позивача із вказаним позовом заборгованість по орендній платі складає лише 195,56 грн.

Так, відповідно до видаткових касових ордерів ОСОБА_1 отримала 30 листопада 2018 року орендну плату за землю у розмірі 9000 грн., 15 травня 2019 року отримала 2000 грн., 06 листопада 2019 року отримала 1800 грн., 04 травня 2021 року отримала 9000 грн. та 14 травня 2021 року отримала 3800 грн., що підтверджується її підписом.

Також, в матеріалах справи міститься довідка, з якої вбачається, що виплачена орендна плата за 2018 рік становить 9000 грн., що на 401,48 грн. більше, ніж мав виплатити позивач, проте за 2019 рік позивачу сплачено лише 3800 грн., а недоплата становить 4201,48 грн., за 2020 рік орендна плата взагалі не була виплачена, проте у 2021 році орендна плата виплачена у розмірі 12800 грн. (9000 грн + 3800 грн), загальна сума становить 25600 грн.

При цьому слід зазначити, що сума орендної плати, яка підлягає до сплати за умовами договору без урахування податків та зборів становить 8598,52 грн. в рік, оскільки відраховується 18% від розміру орендної плати встановленої договором податок на доходи фізичних осіб та 1,5% - військовий збір, а за період 2018-2020 роки становить 25795,56 грн.

Отже, із наявних в матеріалах справи доказів, видаткових касових ордерів вбачається, що СВК Черповоди здійснило розрахунок та виплату орендної плати за період 2018-2020 роки в розмірі 25600 грн., і їх заборгованість перед позивачем склала 195,56 грн., що свідчить про порушення умов договору.

Проте, судом першої інстанції помилково розраховано суму в 32044,77 грн., як нарахованої суми орендної плати, та відповідно неправильно вирахував різницю недоплаченої суми орендної плати в розмірі 6444,17 грн., оскільки не врахував сплачені відповідачем податки.

Тому колегія суддів вважає, що СВК Черповоди навіть на час звернення до суду не здійснило повну виплату орендної плати, у зазначений позивачем період і мало заборгованість в розмірі 195,56 грн., а тому рішення суду в частині стягнення заборгованості за орендну плату підлягає до скасування також.

Згідно зі статтями 13,15,21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Установивши, що відповідач СВК Черповоди не виконувало істотної умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично не сплачувало орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, а саме, за 2019 рік була сплачена ОСОБА_1 не в повному обсязі, а в значно меншій сумі ніж передбачена умовами договору, сплата орендної плати у 2018 році здійснена вчасно, проте за 2020 рік орендна плата, була сплачена лише в 2021 році, тобто не своєчасно, отже відповідно до положень ст. 651 ЦК України, ст. 141 ЦК України та ст. 32 Закону України Про оренду землі є підставою для його розірвання, оскільки носить системний характер та наявні істотні порушення умов договору.

Посилання СВК Черповоди про відсутність систематичності, як необхідної ознаки для його розірвання, є необґрунтованими, оскільки під час перегляду справи апеляційним судом фактів, які б спростовували недоплату орендної плати за 2019 рік та несплату в 2020 році, відповідачем не подано.

Доводи апелянта, що умовами договору передбачено, що орендна плата за договором становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а нормативно грошова оцінка земельної ділянки є динамічною величиною і може мінятись кожен рік не приймаються судом апеляційної інстанції по наступних підставах.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі.

Визначаючи розмір заборгованості зі сплати орендної плати, необхідно виходити із того, що за умовами договору оренди землі від 01 червня 2016 року, сторони у встановленій законом формі досягли згоди щодо сплати орендної плати у грошовій формі, а саме в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, і на час укладення договору становить 10681,39 грн.

Так, п. 7 договору оренди визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 10% від грошової оцінки земельної ділянки в рік.

П. 10 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексів інфляції.

Також, п. 11 договору оренди визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 договору).

Отже, тлумачення змісту договору оренди землі від 01 червня 2016 року дає підстави для висновку, що зміна нормативної грошової оцінки, на яку посилається в апеляційній скарзі апелянт, не є підставою для зміни розміру орендної плати, визначеної умовами договору оренди, оскільки умовами договору не передбачено автоматичну зміну нормативної грошової оцінки землі від зміни ( збільшення) нормативної грошової оцінки землі , а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що сторони вносили зміни в письмовій формі до договору оренди, зокрема в частині зміни розміру орендної плати, тому відсутні підстави для стягнення орендної плати з урахуванням збільшеної нормативної грошової оцінки.

Посилання апелянта на те, що судом не було взято до уваги, що відповідачем не було сплачено податки, утримані з нарахованої орендної плати, які є складовою частиною орендної плати за користування земельною ділянкою відхиляються судом апеляційної інстанції.

Підпунктами 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентується пунктом 170.1 статті 170 ПК України, відповідно до підпункту 170.1.1 якого податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Доходи, від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХПК України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до підпункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПК України, тобто, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПК України. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Відповідно до статті 163 ПК України, об`єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний річний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що для того, щоб утримати з доходу (орендної плати) ПДФО та ВЗ обов`язковою умовою є нарахування (виплата, надання) такого доходу.

Згідно з пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 цього Кодексу, зокрема податкові агенти для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Таким чином, відповідач, який виплачує доходи фізичній особі (орендна плата за договором оренди земельної ділянки), є податковим агентом щодо таких доходів.

Відповідно до пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту (1,5%).

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначеніст.176 Податкового кодексу.

В матеріалах справи відсутні відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 , з яких би можливо було б встановити факт не нарахування та не сплати ПДФО та військового збору СВК Черповоди .

Крім того, у разі несплати зазначених податків у розмірах та у строки передбачені законом, фінансову ( ст. 125-1 ПК України) та кримінальну відповідальність несе саме податковий агент ( СВК Черповоди).

Відповідно до частини 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) у відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 367 ЦПК України).

Так, у зв`язку з наявністю в обґрунтуванні апеляційних вимог посилань на невиконання відповідачем податкового законодавства, СВК Черповоди на підтвердження обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу надав засвідчену копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) (звітний період 1 квартал 2018 року); засвідчену копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) (звітний період 3 квартал 2018 рік); засвідчену копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) (звітний період 4 квартал 2018 рік); засвідчену копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) (звітний період 3 квартал 2019 рік) та засвідчену копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) (звітний період 2 квартал 2021 рік).

В обґрунтування не подання вказаних доказів до суду першої інстанції СВК Черповоди зазначив, що ухвалою Уманського міськрайонного суду витребовувалась у відповідача інформація про сплату ПДФО та ВО як податковим агентом позивача, однак у зв`язку з причинами, які об`єктивно не залежали від відповідача з пандемією коронавірусу та продовженням карантину, перебування бухгалтера на самоізоляції і великим об`ємом витребуваної судом інформації, вказана інформація не була надана суду.

Установивши, що відповідачем не було надано вказаних доказів до суду першої інстанції проте враховуючи, що апелянт в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідачем як податковим агентом не сплачено податки, утримані з нарахованої орендної плати, які є складовою частиною орендної, тому вказані докази суд бере до уваги.

Щодо посилання представника ОСОБА_1 адвоката Стамбула В.М. в апеляційній скарзі на стягнення судових витрат, які поніс та очікує понести позивач у зв`язку із складанням та поданням апеляційної скарги у розмірі 22724 грн., з яких : 20000 грн. витрати на правничу допомогу та 2724 грн. витрати на судовий збір, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 22724 грн., а саме відсутній договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт, квитанції або платіжні доручення, тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги в цій частині.

Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, то з відповідача на його користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 270 грн., сплачені за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки у справі допущено неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, оскаржуване судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог в цій частині.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стамбули Віталія Миколайовича задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2021 року в частині позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, а також 3 % річних, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу Черповоди про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,4372 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0344, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, укладений 01 червня 2016 року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом Черповоди .

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу Черповоди на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендною платою в розмірі 195,56 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу Черповоди на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 270 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 січня 2021 року.

Головуючий

Судді: