ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/122/22
Номер рядка у звіті 93
19 січня 2022 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021255320000798 від 09.11.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудка Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, освіта середня, працюючого різноробочим у ФОП « ОСОБА_4 », одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей; особою з інвалідністю будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, учасником АТО (ООС) не є, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 07 листопада 2021 року близько 18.30 год., перебуваючи на центральному стадіоні, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , діючи за раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю представників ТОВ «ЛЕВМІСЬКБУД», усвідомлюючи, що його дії ніким не помічені, здійснив крадіжку 54 відрізків газону рулонного, загальною площею 16.0 кв. м, вартість якого відповідно до видаткової накладної № 00003 від 26.11.2021 року за 1кв. м становить 118.26 грн., чим спричинив ТОВ «ЛЕВМІСЬКБУД» майнової шкоди на загальну суму 1892.16 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Частиною 1ст. 381 КПК Українивизначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні відповідно до ч. 1ст. 302 КПК України.
Представник потерпілого ОСОБА_5 подав заяву, яка доданадо обвинувальногоакту, в якій останній висловив згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказав, що ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2ст. 302 КПК Українита погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності.
Обвинувачений у ході досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, подав письмовузаяву,згідно зякою беззаперечновизнаєвстановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодився на розгляд кримінального провадження за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, а добровільність беззаперечного визнання винуватості та згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за відсутності обвинуваченого ствердив його захисник адвокат ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 2ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.
Згідно з ч. 4ст.107КПК України у разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому судом враховано, що учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити обставини, які ніким із них не оспорюються, в апеляційному порядку.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми, суд приходить до висновку, що пред`явленеорганами слідстваобвинувачення ОСОБА_3 доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, є працездатним, не має на утриманні дітей, за місцем проживання характеризується задовільно, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не виявлено.
Судом такожвстановлено,що обвинувачений ОСОБА_3 на Д обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Згідно з приписамист. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей50,65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
При цьому наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, свідчить про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах, передбаченихст. 69-1 КК України.
З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявності обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.65-68,69-1 КК України, є необхідним та достатнім для ОСОБА_3 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно дост. 50 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно дост. 100 КПК України.
На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст. 370-374, 376 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 80(вісімдесяти)годин громадськихробіт.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази:
-54 відрізка газону рулонного, загальною площею 16.0 кв. м, що передано на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 , залишити у володінні законного власника.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після постановлення ухвали апеляційним судом.
Головуючий: ОСОБА_1
Суд | Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2022 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 102625522 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Середа Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні