Постанова

від 19.01.2022 по справі 2-740/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-740/11 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №2-740/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна ,

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира, постановлену 07 жовтня 2021 року суддею Лєдньовим Д.М. у м.Житомирі, повний текст ухвали складено 07 жовтня 2021 року,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (далі - ТОВ ОТП Факторинг Україна , Товариство) звернулось до суду першої інстанції із заявою, у якій просило поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання: виконавчого листа №2-740/11, виданого Богунським районним судом м.Житомира 20.05.2021, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 290659,60 грн, судового збору 850 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60 грн та виконавчого листа №2-740/11, виданого Богунським районним судом м.Житомира 20.05.2021, про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 290659,60 грн, судового збору 850грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60грн.

Обґрунтовувало заяву тим, що рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 30.06.2011 з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк (далі - ПАТ ОТП Банк ) заборгованість за кредитним договором у сумі 290659,60 грн, судовий збір в розмірі 850 грн з кожного, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60 грн з кожного.

28.07.2011 представником ПАТ ОТП Банк до Богунського районного суду м.Житомира подано заяву вих. №010/001-12-4/504 від 22.07.2011 про видачу виконавчих листів з проханням направити їх на адресу стягувача, проте виконавчі листи судом видані не були.

У подальшому 14.05.2021 до Богунського районного суду м. Житомира представником AT ОТП Банк направлено заяву про надання інформації та видачу виконавчих листів.

27.05.2021 на адресу AT ОТП Банк надійшло два виконавчі листи: виконавчий лист № 2-740/11, виданий Богунським районним судом м. Житомира 20.05.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором у сумі 290659,60 грн, судового збору 850 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60 грн, а також виконавчий лист № 2-740/11, виданий Богунським районним судом м.Житомира 20.05.2021, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором у сумі 290659,60 грн, судового збору 850 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60 грн.

В подальшому ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 26.07.2021 замінено стягувача у вищевказаних виконавчих документах, а саме ПАТ ОТП Банк на ТОВ ОТП Факторинг Україна .

Заявник, як на підставу для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, посилається на закріплену Конституцією України, іншими законодавчими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини обов`язковість виконання судових рішень та існування поважних причин пропуску такого строку, пов`язаних, в тому числі, із допущеними судом порушеннями Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді від 27.06.2006 №68, яка діяла на час звернення із заявою про видачу виконавчих листів. Зокрема, вказав, що стягувач подав заяву про видачу виконавчих листів в межах строку для пред`явлення їх до виконання, проте, судом виконавчі листи, згідно норм цієї Інструкції, не видано та не надіслано стягувачу рекомендованим поштовим відправленням у межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчих листів до виконання, тому стягувач фактично позбавлений права вимагати виконання судового рішення, яке набрало законної сили 12.07.2011.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.10.2021 відмовлено Товариству у поновленні пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів №2-740/11, виданих Богунським районним судом м.Житомира 20.05.2021.

В апеляційній скарзі представник Товариства, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про задоволення вимог Товариства.

На його думку, суд першої інстанції залишив без уваги наведені стягувачем підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів, практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012 і №1-7/2013 від 26.06.2013, не врахував правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 18.06.2019 у справі №806/2492/17, від 31.10.2019 у справі №820/2607/17, від 24.01.2019 у справі №2а/0470/4250/11, від 07.06.2018 у справі №607/21808/13-ц, тощо. Вважає, що суд першої інстанції, ухваливши оскаржуване судове рішення, позбавив Товариство можливості стягнення заборгованості за кредитним договором та унеможливив виконання відповідного рішення суду.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 повідомила, що її довіритель змінила прізвище на ОСОБА_5 , на підтвердження чого надала відповідні документи. Апеляційну скаргу не визнала, посилаючись на її безпідставність та правильність висновків суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення ОСОБА_4 , перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 30.06.2011 з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ ОТП Банк заборгованість за кредитним договором у сумі 290659,60 грн, судовий збір в розмірі 850 грн з кожного, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60 грн з кожного (т.1 а.с.74-75).

Матеріали справи свідчать, що 28.07.2011 судом отримана заява представника позивача про видачу виконавчих листів у даній справі від 22.07.2011 (т.1 а.с.80).

18.05.2021 на адресу суду надійшла заява АТ ОТП Банк про надання інформації та видачу виконавчих листів, в якій повідомлено про те, що станом на 14.05.2021 виконавчі листи на адресу АТ ОТП Банк не надходили, вказано про необхідність направлення поштою виконавчих листів по справі (т.1 а.с.83).

20.05.2021 Богунський районний суд м. Житомира направив виконавчі листи стягувачу, які видано 20.05.2021 (т.1 а.с. 87, 107, 108, 157, 158).

Ухвалою цього суду від 26.07.2021 за заявою АТ ОТП Банк замінено стягувача у виконавчих листах № 2-740/11, виданих Богунським районним судом м.Житомира 20.05.2021, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 290659,60 грн, судового збору 850 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60 грн та про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 290659,60 грн, судового збору 850грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60грн, зі стягувача ПАТ ОТП Банк на стягувача ТОВ ОТП Факторинг Україна (т.1 а.с.140-141).

За положеннями п. 2 ч.1 ст.22 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено Законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статі, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що заявником пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, заявник зазначив про допущену на стадії виконання рішення бездіяльність суду, яка виразилась у не направленні оригіналів виконавчих листів на адресу стягувача за його заявою, поданою вперше в 2011 році, в межах строку для пред`явлення їх до виконання, що фактично позбавляє стягувача вимагати виконання судового рішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, суд першої інстанції звернув увагу, що будь-який строк, зокрема не визначений чітко вимогами законодавства, в розрізі судового провадження та процесуального скерування повинен відповідати вимогам розумності, достатності та, окрім наведеного, звичайної та прийнятної передбачуваності. За умови допущеної судом бездіяльності фактична відсутність даних про видачу виконавчого листа протягом понадмірно тривалого часу, за переконанням суду першої інстанції, вказувала на необхідність реалізації особою її прав, заснованих на критеріях диспозитивності, пов`язаної із цим процесуальної ініціативи. Суд також вказав, що сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександра Шевченко проти України ). Тому, оскільки виконання судового рішення є безпосереднім продовження судового процесу, суд вважав, що допущений з боку стягувача надмірний процесуальний пропуск строку є проявом змагального упущення, який, у свою чергу, ґрунтовно може використовуватись іншою стороною на забезпечення власного пропорційного інтересу і змагального захисту. Суд вважав, що поновлення судом в такому разі строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання свідчитиме про намір повноважного органу виправити адміністративні недоліки і прийняти рішення на підставі упередженого погляду на користь одного з учасників, що не може узгоджуватись із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної заяви стягувача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який відповідає закону, встановленим обставинам справи та судовій практиці, у тому числі практиці Європейського суду з прав людини (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі Устименко проти України заява №32053/13).

Аргументи апеляційної скарги є аналогічними доводам, зазначеним в заяві стягувача, зводяться до власного тлумачення норм матеріального права та не спростовують висновку суду першої інстанції, обґрунтовано викладеного у мотивувальній частині судового рішення, який не потребує додаткового правового аналізу.

Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк. Проте, надіславши суду листа 22.07.2011 про направлення виконавчих листів та не отримавши їх на свою адресу у встановлені законом строки, стягувач як сторона виконавчого провадження не був позбавлений процесуальної можливості звернутись повторно із заявою про видачу виконавчих листів у межах строку їх пред`явлення до виконання. Проте, такі дії вчинив лише 14.05.2021, тобто через 10 років. Тому, невиконання судом вимог положень Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді від 27.06.2006 №68, яка діяла на час звернення із заявою про видачу виконавчих листів, не може бути визнана поважною причиною пропуску заявником процесуального строку.

Посилання у апеляційній скарзі на обов`язковість судового рішення до виконання, не звільняло стягувача у розумні строки цікавитись судовим провадженням. Натомість, стягувач не виявив зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду протягом 2011-2021 років та не скористався своїми процесуальними правами.

За таких обставин, стягувач не навів безумовних підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, які б свідчили про об`єктивні складнощі заявника для вчинення відповідної процесуальної дії.

Висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі №806/2492/17 від 18.06.2019, у справі №820/2607/17 від 31.10.2019, у справі №2а/0470/4250/11 від 24.01.2019, у справі №607/21808/13-ц від 07.06.2018, на які посилається заявник, не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи, оскільки вони стосуються інших сторін та інших обставин, які були встановлені при розгляді цих справ.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, постановлена судом ухвала є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 07 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 21 січня 2022 року.