Ухвала

від 19.01.2022 по справі 569/533/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/533/22

1-кс/569/252/22

УХВАЛА

19 січня 2022 рокум. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна , -

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач сектору дізнання Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_5 у якому просить накласти арешт на майно.

В обґрунтування клопотання зазначає, що Згідно матеріалів кримінального провадження вбачаться, що у ході вивчення матеріалі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_6 здійснив приватизацію земельної ділянки безоплатно за рішенням органів місцевого самоврядування. Після чого вказана особа повторно зверталася до органів місцевого самоврядування за отриманням земельної ділянки того ж вид безоплатно. Разом з тим, згідно норм Земельного Кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання. Так, вказане свідчить, що ОСОБА_6 повторно використано своє право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва та, як наслідок, незаконно отримано у власність земельну ділянку площею 0,0972 га.

За даним фактом 06.01.2022 до ЄРДР внесено відомості за №42022181110000006 та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 25.04.2014 за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано права власності на земельну ділянку площею 0,1045 га к.н.5624689800:09:008:0103 на території Шубківської сільської ради Рівненського району з цільовим призначенням для індивідуального садівництва. Підставою виникнення права власності вказано свідоцтво про право власності, серія та номер:/ НОМЕР_2 /інд.№ НОМЕР_3 , видане 25.04.2014 реєстраційною службою Рівненського районного управління юстиції на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 20.02.2014 №РВ/5624689800:09:008/00001190.

В подальшому, на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_4 від 30.09.2015, виданого на підставі рішення Рівненської міської ради від 17.09.2015 №5678 за ОСОБА_6 23.09.2015 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0972 га, к.н.5610100000:01:034:0078 на території міста Рівного з цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

Так, вказане свідчить, що ОСОБА_6 повторно використано своє право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва та, як наслідок, незаконно отримано у власність земельну ділянку площею 0,0972 га.

Відповідно до ст. 121 Земельного Кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірах не більше 0,12 гектара для ведення садівництва.

Разом з тим, ОСОБА_6 отримано у власність за рішення органів місцевого самоврядування земельних ділянок загальною площею 0,2017 га для ведення садівництва, що порушує норми безоплатної приватизації.

Отже, враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що земельна ділянка площею 0,0972 га, к.н. 5610100000:01:034:0078 є об`єктом кримінально протиправних дій, є доказом злочину і в подальшому відносно неї може бути застосовано спеціальна конфіскація у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскація у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можлива конфіскація майна.

Дана земельна ділянка має суттєве значення для встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, а саме використання як доказу, і не накладення арешту на дане майно може призвести до його зникнення, втрати чи пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоволити.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що земельна ділянка площею 0,0972 га, к.н. 5610100000:01:034:0078 є об`єктом кримінально протиправних дій, є доказом злочину і в подальшому відносно неї може бути застосовано спеціальна конфіскація у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскація у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можлива конфіскація майна.

Дана земельна ділянка має суттєве значення для встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, а саме використання як доказу, і не накладення арешту на дане майно може призвести до його зникнення, втрати чи пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.

Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт на земельна ділянка площею 0,0972 га, к.н.5610100000:01:034:0078, що перебуває у власності ОСОБА_6 .

Встановити заборону володільцю (власнику), чи будь-якій іншій особі, на відчуження, розпорядження та користування вилученими речами до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1