Ухвала

від 25.11.2021 по справі 761/29594/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29594/21

Провадження № 1-кс/761/17033/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власникамайна - адвоката ОСОБА_3 ,власника майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,розглянувшиу відкритому судовому засіданні взалі суду клопотання представникавласника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120181001000003 10 від 11.01.2018 ,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням проскасування арешту майна ОСОБА_4 звернувся адвокат ОСОБА_3 .

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120181001000003 10 від 11.01.2018, у якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2018 (справа № 761/17517/18) накладений арешт на земельні ділянки та садові будинку, які належить,зокрема ОСОБА_4 .

Водночас, представниквласника майна вважав,що арешт накладений безпідставно, оскільки ОСОБА_4 не має жодного процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні та зазначений вид забезпечення кримінального провадження порушує його право власності та позбавляє останнього можливості у законний спосіб розпоряджатися належним йому майном, оскільки ОСОБА_4 на законних підставах володіє та користується земельною ділянкою, площею 0, 1201 га, кадастровий номер 3222485200:04:022:0438, розташованою за адресою - АДРЕСА_1 розташованому на зазначеній земельній ділянці, тому зазначені об`єкти нерухомості не можуть бути доказами у цьому провадженні.

Керуючись наведеним, представник власника майна просив арешт земельної ділянки та садового будинку скасувати.

У судовому засіданні власник майна та його представник клопотання підтримали та просили задовольнити з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та необхідність проведення певних слідчих дій, зокрема з метою встановлення вартості земельної ділянки та садового будинку.

Слідчий суддя, заслухавши доводи власника майна та його представника, заперечення прокурора, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали, дійшов висновку про таке.

У відповідності до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

У силу частини 2 наведеної статті КПК арешт майна може бути скасовано слідчим суддею повністю чи частково, якщо власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенніу справах«Бакланов протиРосійської Федерації»та «Фрізенпроти РосійськоїФедерації» ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів.

У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися виключно шляхом досягнення справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, тобто лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.05.2018 задоволено клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 та накладено арешт, зокрема на земельну ділянку площею 0,1201га,кадастровий номер3222485200:04:022:0438,розташований заадресою - АДРЕСА_1 , розташованийна зазначенійземельній ділянці оскільки таке майно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК У, тобто є об`єктом кримінально протиправних дій.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину, а також для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ст. 98 КПК до речових доказів кримінальний процесуальний закон відносить, серед іншого, об`єкти, набуті кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, завданням арешту майна у цьому випадку є забезпечення збереження певних предметів не як об`єктів права власності, а саме як речових доказів, тобто таких, що зберегли на собі сліди злочину або є безпосередніми носіями інформації про обставини вчинення злочину.

Водночас, встановлено що постановою Верховного Суду від 14.04.2021 у справі 369/13423/17 (провадження № 61-19587св20) задоволено касаційну скаргу ОСОБА_4 , рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.02.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 02.12.2020 скасовано та ухвалено нове рішення: у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідне підприємство «Євроекологія» до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі продажу, витребування та визнання права власності на земельну ділянку відмовлено.

Під час ухвалення зазначеного рішення, судом встановлено зокрема, що земельні ділянки, на які ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.05.2018 накладено арешт, набуті у власність законним шляхом.

Таким чином, стороною обвинувачення не спростовані аргументи ініціатора клопотання, що піддане арешту майно на теперішній час на законних підставах перебуває у власності ОСОБА_4 , що підтверджується наданими представником власника документами, та виключає протиправність заволодіння такими об`єктами нерухомості, що виключає їх подальше перебування під арештом з метою збереження, як речових доказів..

Згідно з ч. 1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.

Отже, вищенаведене доводить, що подальшим перебуванням майна під арештом продовжується порушення права власності ОСОБА_4 та вимагає від слідчого судді прийняття рішення, яке б усунуло спричинені негативні наслідки та відновило у повному обсязі права вказаного товариства .

Таким чином, клопотання представника власника майна підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання представника власника майна -адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2018 у кримінальному провадженні № 120181001000003 10 від 11.01.2018 (справа № 761/17517/18, провадження № 1-кс/761/11846/2018), на таке майно:

-земельну ділянку, площею 0, 1201 га, кадастровий номер 3222485200:04:022:0438, розташовану за адресою - Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 );

-садовий будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485200:04:022:0438, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1