Постанова

від 10.06.2010 по справі 2а-3759/10/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.10

Справа №2а-3759/10/12/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Котаревої Г.М.

при секретарі судового засідання Суконновій Г.В.,

розглянувши адміністративну справу  

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-трейд",

до відповідача в м. Сімферополі АР Крим     

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

представника позивача  –  Пазовський Геннадій Семенович, довіреність б/н від 05.03.10р.;

представника відповідача – Балібкова Алла Валеріївна, довіреність № 3/10  від 01.12.09р.

Суть спору:  Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-трейд" (далі –позивач, ТОВ "Нафта-трейд") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі –відповідач, ДПІ в м. Сімферополі) з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0018742301/0 від 10.03.2010 року.

Позов мотивовано порушенням з боку відповідача норм Закону України “Про податок на додану вартість” щодо зменшення податкового кредиту на суму, сплаченого податку внаслідок придбання товарів (послуг), на які виписані податкові накладні, отримані із запізненням покупцем.   

У зв’язку з чим, позивач вважає, що він правомірно включив до складу податкового кредиту за грудень 2009 року в сумі 193571,00 грн. , шляхом відображення в рядку 23.3 декларації з ПДВ за грудень 2009 року уточнюючих розрахунків за 2007р. , поданих в листопаді 2009 року тобто в межах 1095 днів відповідно до п.п.15.1.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим  від 23.03.2010 р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснили, що  вони діяли правомірно виправивши самостійно помилку щодо неврахування податкових накладних в податковому кредиті в період їх отримання, так як відповідно до п. 5.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в разі допущення помилки, платник податків має подати уточнюючий розрахунок за період, в якому такі податкові накладні були отримані.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у письмових запереченнях від 19.05.2010 року (вих. № 8643/9/10-0) (а.с.81), в яких зазначив, що відповідно до п.п.7.8.1. п.7.8. ст.7, підпункту 1 пункту 5 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» , податковим періодом є один календарний місяць. Податкові накладні, включені до уточнених розрахунків в листопаді 2009 року за 2007 рік,  були отримані позивачем в звітному періоді, на який приходиться дата виникнення податкових зобов'язань  продавця (березень – вересень 2007 р.). Тому , на думку відповідача позивач повинен був по першої події при наявності податкових накладних включити до складу податкового кредиту в періоді березень-вересень 2007 року відповідні суми ПДВ. Наявність податкових накладних, що увійшли до уточнених розрахунків за 2007 рік підтверджується також актом перевірки № 2242/23-2/3168208, за зазначений період. Відповідача вважає, що право на податковий кредит обмежено у часі податковим періодом, в якій зазначені податкові накладні отримано, використання зазначеного права у майбутніх податкових періодах після отримання податкової накладної здійснюється платниками податків з метою умисного зниження податку на додану вартість до сплати.

Протягом судового розгляду сторони наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності,  заслухавши представників сторін, суд  

ВСТАНОВИВ

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

         Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття  справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

        Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

        Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі –Закон №2181) передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов’язкових платежів).

           Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-трейд" є юридичною особою, зареєстрованою 23.09.2002 року з ідентифікаційним кодом 32168208 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України  від 24.09.2002 року (а.с. 97) та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 432330 (а.с.98).

Позивач є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 05.11.2002р. № 00955537, індивідуальний податковий номер 321682001293 (а.с.154).

Судом встановлено, що працівниками відповідача було проведено планову виїзну    перевірку  позивача  з питань дотримання податкового законодавства за період 01.01.2008 по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 р.,  за результатами  якої  02.03.2010р.  було складено Акт №2697/23-2/32168208 (а.с.7-47). Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в наслідок чого донараховано податок на додану вартість за період, що перевірявся , на суму 225130,00 грн., в т.ч. по періодах: за грудень 2009 року на суму 225130,00 грн..

На підставі акту перевірки  №2697/23-2/32168208     ДПІ в м. Сімферополь  прийнято податкове повідомлення – рішення від 10.03.2010р. № 0018742301/0,  згідно з яким   позивачу  було визначено суму податкового  зобов'язання  з податку на додану вартість в сумі  225130,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 67539,00  грн.(а.с.43).

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування  операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає  поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною  сплатою податку  у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання  це загальна сума  податку, одержана (нарахована) платнику  податку у звітному ( податковому)  періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період –це сума, на яку платник податку  має право зменшити податкове зобов’язання  звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

 Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

          Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки №2697/23-2/32168208 позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року відображено рядок 23.3 «Значення рядків 8.5 та 8.6. додатку 5 (До порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного періоду» в сумі ПДВ 737284,00 грн. Сума рядку 23.3 склалася з уточнюючих розрахунків, які уточнювали рядок 10.1. Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою», що надані ТОВ "Нафта-трейд" до ДП в м. Сімферополі у листопаді 2009 року, а саме:

-          Уточнюючий розрахунок від 17.11.2009 р. № 9001877318 за березень 2007 року на суму  стр. 10.1.А  5633333,00 грн., стр. 10.1. Б 112667,00 грн. (а.с.74);

-          Уточнюючий розрахунок від 19.11.2009 р. № 9001939355 за квітень 2007 року на суму стр. 10.1.А  173343,67 грн., стр. 10.1. Б 34669,00 грн. (а.с.72);

-          Уточнюючий розрахунок від 19.11.2009 р. № 9001952031 за травень 2007 року на суму стр. 10.1.А 173340, 00грн., стр. 10.1. Б 34668,00 грн. (а.с.70);

-          Уточнюючий розрахунок від 19.11.2009 р. № 9001954036 за червень 2007 року на суму стр. 10.1.А 433337,00 грн., стр. 10.1. Б 86667,00 грн. (а.с.68);

-          Уточнюючий розрахунок від 23.11.2009 р. № 9002035140 за липень 2007 року на суму стр. 10.1.А 256282,00 грн., стр. 10.1. Б 51256,00 грн. (а.с.66);

-          Уточнюючий розрахунок від 23.11.2009 р. № 9002035247 за серпень 2007 року на суму стр. 10.1.А 177031,00 грн., стр. 10.1. Б 35406,00 грн. (а.с.64);

-          Уточнюючий розрахунок від 23.11.2009 р. № 9002035291 за вересень 2007 року на суму стр. 10.1.А 316842,00 грн., стр. 10.1. Б 63368,00 грн. (а.с.62);

-          Уточнюючий розрахунок від 26.11.2009 р. № 9002045730 за грудень  2008 року на суму стр. 10.1.А 1475000,00 грн., стр. 10.1. Б 295000,00 грн.;

-          Уточнюючий розрахунок від 27.11.2009 р. № 9002051246 за квітень 2009 року на суму стр. 10.1.А 117916,67 грн., стр. 10.1. Б 23583,00 грн.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що попередньою перевіркою (акт від 01.04.2008 року № 2242/23-2/32168208) за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 року суми податкового кредиту за 2007 рік були підтверджені в повному обсязі, неврахованих податкових накладних, які б давали право на збільшення податкового кредиту, не виявлено, акт підписано без заперечень. У зв’язку з чим відповідач дійшов висновку про  те , що ТОВ «Нафта-Трейд» неправомірно подало уточнюючи розрахунки за 2007 рік, згідно яких збільшено суму податкового кредиту за 2007 рік в сумі ПДВ 418701,00 грн. (а.с.23).

          Проаналізувавши вказані висновки відповідача, зроблені в акті №2697/23-2/32168208 , суд дійшов висновку, що встановлене перевіркою порушення полягає в тому, що підприємство сформувало податковий кредит в грудні 2009 року, в тому числі на суму 418701,00 грн., шляхом уточнення сум податкового кредиту за березень 2007-вересень 2007 рік, яке було здійснено подачею уточнюючий розрахунків в листопаді 2009 року, тобто за межами податкового періоду – відповідного місяця, в якому отримувало від контрагентів податкові накладні.

Відповідачем за результатами перевірки визначено, що в наслідок завищення суми податкового кредиту в грудні 2009 року з ПДВ, позивач занизив суму податкового зобов'язання  з податку на додану вартість за грудень 2009 року на суму 225130,00 грн. та зависив податковий кредит – від’ємне значення ПДВ (стор. 26 декларації за грудень 2009 року) в сумі 193571,00 грн.

Суд вважає, що вказані висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях Закону України “Про податок на додану вартість”, з огляду на наступне.

До уточнюючого розрахунку від 17.11.2009 р. № 9001877318 за березень 2007 року включено суму ПДВ на підставі податкової накладної ТОВ «ТБК_МСБ» від 03.03.2007р. № 174 на суму ПДВ 112666,67 грн. (а.с.61);

До уточнюючого розрахунку від 19.11.2009 р. № 9001939355 за квітень 2007 року включено суму ПДВ на підставі податкових накладних ТОВ «ТБК_МСБ» від 02.04.2007р. № 195 та від 06.04.2007р. № 560 на загальну суму ПДВ 34668,73 грн. (а.с.59);

До уточнюючого розрахунку від 19.11.2009 р. № 9001952031 за травень 2007 року включено суму ПДВ на підставі податкової накладної ТОВ «ТБК_МСБ» від 03.05.2007р. № 964 на суму ПДВ 34667,97 грн. (а.с.57);

До уточнюючого розрахунку від 19.11.2009 р. № 9001954036 за червень 2007 року включено суму ПДВ на підставі податкової накладної ТОВ «ТБК_МСБ» від 01.06.2007р. № 1382 на суму ПДВ 86667,37 грн. (а.с.55);

До уточнюючого розрахунку від 23.11.2009 р. № 9002035140 за липень 2007 року включено суму ПДВ на підставі податкових накладних ТОВ «ТБК_МСБ» від 02.07.2007р. № 1940 та від 02.07.2007р. № 1941 на загальну суму ПДВ 51256,46 грн. (а.с.53,54);

До уточнюючого розрахунку від 23.11.2009 р. № 9002035247 за серпень 2007 року включено суму ПДВ на підставі податкової накладної ТОВ «ТБК_МСБ» від 01.08.2007р. № 2486 на суму ПДВ 35406,10 грн. (а.с. 52);

До уточнюючого розрахунку від 23.11.2009 р. № 9002035291 за вересень 2007 року включено суму ПДВ на підставі податкових накладних ТОВ «ТБК_МСБ» від 03.09.2007р. № 3370 та від 03.09.2007р. № 3059 на загальну суму ПДВ 63374,23 грн. (а.с.50,51).

Відповідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної –вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку   повинні   зберігати   податкові   накладні протягом  строку,  передбаченого законодавством для зобов'язань із  сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов’язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів (обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд вважає, що загальний строк давності зі сплати податків та визначення податкового зобов'язання  встановлено зазначеним законом  - 1095 днів.

Відповідно до другого речення частини 2 п. 5.1. зазначеного Закону якщо у  майбутніх  податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону)  платник  податків  самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Податкова декларація з ПДВ за грудень 2009 року подана позивачем у встановлений законом строк (20.01.2010 р.)(а.с.48), уточнюючи розрахунки за період з березня 2007- вересень 2007 року подано позивачем в листопаді 2009 року, тобто в межах встановленого строку, до сплину 1095 дня.

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата  списання  коштів  з  банківського  рахунку платника податку  в  оплату   товарів   (робіт,   послуг),   дата   виписки відповідного  рахунку  (товарного  чека)  -  в  разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-               або дата  отримання  податкової накладної,  що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що спірна сума ПДВ включена до тих податкових періодів, в які отримано від постачальників податкові накладні, які є належним чином оформленими.

Відповідно до акту перевірки  від 01.04.2008 року № 2242/23-2/32168208 (а.с.44-47)зазначені податкові накладні були зафіксовані відповідачем під час проведення перевірки, проте відповідач встановив, що сума 225130,00 грн. до складу податкового кредиту в 2007 року позивачем не включались.

Подання уточнюючих розрахунків (додатку 5) відповідає Наказу ДПА України від 15.06.2005  № 213, Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість (Додаток 5 до Порядку заповнення та подання декларації ), зареєстрованому в Мін'юсті України   30.06.2005р.  за  № 702/10982.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

Закон України “Про податок на додану вартість”, а саме п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 визначає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) –коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначених податкових накладних позивач є платником податку на додану вартість, його право на податковий кредит також ґрунтується і частиною 9 п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено.

В той же час, як свідчать матеріали справи та відображено в акті перевірки, в даному випадку спірна сума податкового кредиту в розмірі 418701,00 грн. підтверджується належним чином оформленими та складеними платниками ПДВ податковими накладними, реєстрами отриманих  податкових накладних, платіжними документами, видатковими накладними, та картками по рахунках 631 та  актами виконаних робіт(а.с.91-127,140-153,187-219  ).

Таким чином, суд вважає, що  відсутні законодавчо визначені обставини, які б позбавляли платника податку права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, у зв’язку з чим у відповідача не було правових підстав для зменшення податкового кредиту у грудні 2009 року та донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 225130,00 грн. та відповідно штрафних(фінансових) санкцій) в сумі 67539,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо неправомірного визначення податкового зобов'язання відповідачем в податковому повідомленні-рішенні  № 0018742301/0 від 10.03.2010  р.  ДПІ в м. Сімферополі на суму 292669,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що наслідком визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень є його скасування.  

Позивач у позовній заяві просить скасувати податкове повідомлення-рішення, проте не заявляє вимогу про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.  

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0018742301/0 від 10.03.2010р.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.      

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо  судове  рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних  повноважень, суд присуджує  всі  здійснені нею  документально підтверджені судові  витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 10.06.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 17.06.2010р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд  

                                                                   ПОСТАНОВИВ:

           1.      Адміністративний позов задовольнити.

           2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі в АР Крим № 0018742301/0 від 10.03.2010р.

          3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Нафта-Трейд”(95021, м.Сімферополь. вул. Севастопольська, 114, ідентифікаційний код 32168208) 3,40 грн. судового збору.                      

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                          Котарева Г.М.