Постанова

від 30.06.2010 по справі 2-а-1972/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 червня 2010 р.           Справа № 2-а-1972/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача      :   Соломахи М.В., що діє на підставі довіреності

відповідача :   Сироватко В.Д., що діє на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного Фонду України у Староміському районі м. Вінниці   

до:   Вінницька установа виконання покарань управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№1)  

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці (УПФ України у Староміському районі) звернулося в суд з позовом до Вінницької установи виконання покарань управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№1) (далі - Вінницька УВП УДД України з ПВП у Вінницькій області (№1), Установа) про зобовязання відповідача сплатити заборгованість по пільговій пенсії, яка призначена ОСОБА_3 в сумі 15220,57 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, положень Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” №21-1, відповідач зобов’язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії. Станом на 29.04.2010р.  у відповідача існує заборгованість з таких виплат у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 14.05.2010 року провадження у справі відкрито.

В ході судового засідання 23.06.2010р. представником позивача надана заява про зміну позовних вимог, яка відповідно до ст.137 КАС України прийнята судом. Згідно поданої заяви останній просив стягнути з Вінницької установи виконання покарань управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№1) заборгованість по виплаченій пільговій пенсії, яка призначена гр. ОСОБА_3 за списком №1 відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 15220,57 грн. за період з січня 2009 року по березень 2010 року (включно).

В судовому засіданні представник УПФ України у Староміському районі м. Вінниці – завідувач юридичного сектору М.В.Соломаха позов підтримав та просив задовольнити його, обґрунтовуючи змінені позовні вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, що викладені в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи. При цьому, суду зазначив, що Вінницька установа виконання покарань (№1) є державною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету. А оскільки  не було надано фінансування на виплату пільгових пенсій, в задоволенні позову просив відмовити. На підтвердження своєї позиції надав суду кошторис на 2009 рік та тимчасовий кошторис на першу половину 2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали пенсійної справи ОСОБА_3, оцінивши  наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058- IV, абз.4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, ч.1 п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Статтею 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”від   26 червня 1997 року №400/97-ВР (Закон №400) встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Вінницька УВП УДД України з ПВП у Вінницькій області (№1) зареєстрована, як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради 12 грудня 2003 року, про що видано свідоцтво серії А01 №520603.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області від 28 вересня 2009 року, Установа внесена до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, вид діяльності якої –діяльність у сфері юстиції та правосуддя.

Таким чином, Вінницька УВП УДД України з ПВП у Вінницькій області (№1) є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, у якого, зокрема, об’єктом стягнення є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ до досягнення працівниками підприємства - відповідача пенсійного віку.  

Позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату пільгової пенсії працівника відповідача за період з січня 2009 року по березень 2010 року (включно).

Так, колишньому працівнику ОСОБА_3 призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Дані обставини підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пенсійною справою ОСОБА_3, яка оглянута в судовому засіданні, а також карткою особового рахунку платника.

Пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів,  призначених на  оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_3 працювала на посаді рентгенолаборанта медичної частини з повним робочим 6-ти годинним днем і наявністю на робочому місці шкідливих речовин іонізуючого випромінювання0,01-0,2 мкр/сек, озорна 0,12 мг/м.куб., гідрохіона 0,49 мг/м.куб, які є речовинами гостроспрямованої дії класу безпеки, що не заперечується представником відповідача. Професія рентгенолаборанта медичної частини входить до списку №1 код 12300000-24577 переліку професій та посад, що дає право на пільгову пенсію.

Відповідно до списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці,  зайнятість в  яких повний  робочий  день  дає  право  на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” від 16 січня 2003 р. №36  трудова діяльність за професією рентгенолаборанта медичної частини виправної установи дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.  

З викладеного вище судом вбачається, що станом на 29.04.2010 року загальна сума заборгованості відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України у Стороміському  районі м. Вінниці по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3 становить 15220,57 грн., яка в добровільному порядку на час розгляду справи не погашена.

Суд, твердження відповідача щодо неможливості перерахування коштів за виплату пільгової пенсії на рахунки Пенсійного фонду в зв’язку з відсутністю передбачених у кошторисі установи на ці цілі коштів оцінює критично, оскільки відшкодування Пенсійному фонду України коштів на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах  не може залежати від фінансового стану роботодавця в трудових відносинах із якими перебував пенсіонер. Крім того, ці обставини не позбавляють Вінницьку УВП УДД України з ПВП у Вінницькій області (№1) від обов’язку сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Тобто, в жодному із наведених вище Законів та підзаконних нормативно-правових актах не зазначено про встановлення будь-яких пільг платникам чи залежності сплати витрат від будь-яких обставин. Навпаки, чинне законодавство передбачає обов’язок сплати та порядок його виконання, що і наведено судом.

Інструкцією щодо застосування кодів економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Державного казначейства України від 25 листопада 2008 року №495, зареєстрованою Міністерством юстиції України 27 січня 2009 року за №79/16095, видатки на відшкодування бюджетними установами пільгових пенсій при достроковому виході на пенсію передбачені за кодом економічної класифікації 1341 “Виплата пенсій та допомоги”.

Судом оцінюється доказ, який наданий представником відповідача, а саме реєстр платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 25.06.2010 року (а.с.54) з якого вбачається, що відповідачем перераховані кошти по КЕКВ 1341 до Управління Пенсійного фонду в Староміському районі м.Вінниця в розмірі 10 000грн.

Згідно пояснень представника позивача, встановлено, що ці кошти зараховані на покриття виплат пільгової пенсії іншому працівнику Установи Гринчуку Л.А. згідно рішення суду в іншій справі.

Разом з тим, судом береться до уваги, що за відсутності відповідного фінансування Установа зверталася до вищестоящої організації про виділення коштів. УПФ України у Староміському районі про сплату боргу по пільговим пенсіям відповідач повідомляв, що Установа є бюджетною організацією, а тому видатки на їх утримання проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України. В бюджетних запитах на 2009 та 2010 роки Установа планувала проводити розрахунки у УПФ України у Староміському районі по відшкодуванню заборгованості за виплачені пенсії. Із запланованих у минулому році 31 тис. грн. фактично надійшло коштів у сумі 1,3 тис. грн., які й були перераховані до управління Пенсійного фонду. В поточному році в тимчасових кошторисах, які доводяться управлінням Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області видатки на оплату пільгових пенсій не передбачались.     

Отже, наведене свідчить про визнання відповідачем обов’язку щодо сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, вжиття ними заходів до проведення відповідного фінансування, не заперечення факту у випадку надходження таких коштів сплатити заборгованість до управління Пенсійного фонду.

В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Відповідно до покладених на територіальний орган Пенсійного фонду України завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Не сплачені та (або) несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у судовому порядку.

Враховуючи те, що вимоги УПФ України у Староміському районі м. Вінниці є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли підтвердження в матеріалах справи, а також враховуючи те, що на час вирішення справи, докази про сплату відповідачем заборгованості відсутні, суд вважає за доцільне позов задовольнити.  

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Вінницької установи виконання покарань управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№1) (вул. Островського, 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21000, п/р 35214004000008, Управління Державного казначейства, МФО 802015, код ЄДРПОУ 08562602) на користь управління Пенсійного фонду у Староміському районі м. Вінниці (р/р 25606323740203, МФО 302076, обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", код 20098426) заборгованість по виплаченій пільговій пенсії, призначеній гр. ОСОБА_3 за списком №1 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 15220,57 грн. за період з січня 2009 року по березень 2010 року (включно).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови буде оформлено:   02.07.10  

Суддя               Дмитришена Руслана Миколаївна