Постанова

від 19.01.2022 по справі 2-1218/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2297/22 Справа № 2-1218/11 Суддя у 1-й інстанції - Середня Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Лаченкової О.В.

суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Кравченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року

по справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича неправомірними, скасування постанов ,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2021 року до Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської областінадійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича неправомірними, скасування постанов.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що приватним виконавцем Біловолом В.О. 16 березня 2021 року прийнято постанову ВП №64859934 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1218/11 від 07.08.2012 року про стягнення з неї на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором в сумі 281 582,99 грн., постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 16.03.2021 року, постанову про арешт майна боржника від 16.03.2021 року та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 16.03.2021 року, які отримала лише 20.03.2021 року. Вважає дії приватного виконавця незаконними, оскільки в постановах містяться помилки в частині її даних. Крім того, приватний виконавець виконує виконавчі дії поза межами строків, зазначених в Законі України Про виконавче провадження . Так, постанова повинна бути направлена їй рекомендованим листом з повідомленням, однак цього не було зроблено. З постанови не вбачається, коли до приватного виконавця надійшов виконавчий лист, виданий судом 07.08.2012 року, оскільки документ вступив в законну силу 06.06.2012 року, а термін подачі виконавчого листа до виконання сплинув 06.06.2015 року. Оскаржувана постанова скріплена печаткою невстановленого зразка, оскільки кожна печатка повинна містити код ЄДРПОУ, який свідчить про реєстрацію суб`єкта в державному реєстрі та відповідно підтверджує законність його діяльності. Тому на підставі викладеного, просить суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича щодо прийняття до виконання виконавчого листа №2-1218/11 від 07.08.2012 року неправомірними та скасувати постанови виконавчого провадження №64859934 від 16.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про арешт майна боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола Віталія Олексійовича неправомірними, скасування постанов - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року просить ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця Біловола В.О. у повному обсязі.

У відзиві АТ «Райффайзен Банк» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року по справі №2-1218/11 року просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року по справі №2-1218/11 року залишити без змін.

Відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року по справі №2-1218/11 року від інших учасників до апеляційного суду не надходили.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 лютого 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованість по кредитному договору в сумі 281582,99 грн., з якої: заборгованість по тілу кредиту 147 002 грн. 14 коп., по відсоткам - 62 841 грн.. 85 коп., пеня по тілу кредиту - 47826 грн., пеня по відсотках - 23913 грн., понесені витрати по оплаті судового збору - 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ. Рішення суду набрало законної сили 06.06.2012 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 07.06.2013 року, виконавчий лист видано судом 07.08.2012 року (а.с. 13-14).

Постановою державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 18.06.2013 року відкрито виконавче провадження №38460583 з виконання виконавчого листа №2-1218/11 виданого 17.08.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль боргу в сумі 283 402,99 грн. Заява про примусове виконання подана 13.06.2013 року (а.с. 166).

Постановою державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції від 25.05.2016 року у виконавчому провадженні №38460583 повернуто виконавчий документ №2-1218/11 виданий 17.08.2012 року у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення (а.с. 168).

Постановою державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції від 04.10.2016 року відкрито виконавче провадження №52437708 з виконання виконавчого листа №2-1218/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль боргу в сумі 283402,99 грн. Заява про примусове виконання подана 30.09.2016 року (а.с. 170).

Постановою державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 13.12.2020 року у виконавчому провадженні №52437708, з виконання виконавчого листа №2-1218/11 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль боргу в сумі 283402,99 грн. повернуто виконавчий документ стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення (а.с. 172).

13.03.2021року стягувач АТ Райффайзен Банк Аваль звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола В.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1218/11 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль боргу в сумі 283402,99 грн., залишок боргу 260 554,93 грн. (а.с. 11-12).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола В.О. від 16.03.2021 року відкрито виконавче провадження №64859934 з виконання виконавчого листа №2-1218/11 виданого 07.08.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль боргу в сумі 283402,99 грн. залишок боргу за виконавчим листом складає 260554,93 грн. (а.с. 176).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягувачем було перервано строки пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання, тому перебіг строків починався кожного разу заново з наступного дня після його повернення, останній раз строк розпочався з 14.12.2020 року, про що свідчать матеріали справи та що не спростовано ні заявником, ні його представником.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону №1404-VIII).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 02 червня 2016 року №1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі - Закон №1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п`ята статті 12 Закону 1404-VIII).

Положення, встановлені частиною п`ятою статті 12 Закону № 1404-VIII за своєю суттю є аналогом змісту частини третьої статті 23 Закону №606-XIV.

У постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 року в справі №910/18165/13 зроблено висновок, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року в справі №804/2721/15, у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року в справі №2018/6-343/11, в ухвалі Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року в справі №336/1023/20.

Частиною першою статті 28 Закону №1404-VІІІ визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно тексту скарги та письмових пояснень приватного виконавця, постанова державного виконавця винесена ним 16.03.2021, направлена на адресу боржника 17.03.2021 та отримана ОСОБА_1 20.03.2021, тому питання щодо направлення (не направлення) постанови рекомендованою кореспонденцією за своєю суттю в даній справі не впливає на права та обов`язки заявника, оскільки отримана останньою в розумні строки (3 дні).

Щодо посилань заявника на помилки в написанні її прізвища та по-батькові, допущені приватним виконавцем у відповідних постановах, то вказані помилки ним виправлено шляхом винесення постанови про зміну реєстраційних даних від 17.03.2021 року(а.с.58-59).

Згідно ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року роз`яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З урахуванням зазначеного та встановлених судом першої інстанції обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець діяв у межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Отже, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що дії приватного виконавця по винесенню оспорюваних постанов правомірні, оскільки рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 лютого 2012 року набрало чинності, дії приватного виконавця Біловола В.О. які полягали у винесенні в подальшому постанов про поновлення вчинення виконавчих дій є правомірними, вищезазначене рішення підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги, що приватний виконавець Біловол В.О. виконує виконавчі дії поза межами строків вказаних у Законі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вперше та вдруге, виконавчий лист подавався до виконання до Довгинцівського відділу ДВС Довгинцівського району, тоді як суд розглядає скаргу на дії приватного виконавця Біловола В.О., в межах поданої скарги.

Доводи апеляційної скарги, що заарештувавши все майно, приватний виконавець не надав можливості скористатися правом добровільно погасити борг чим порушив права ОСОБА_1 , колегія суддів вважає не обгрунтованими, оскільки для боржника законодавством передбачена можливість добровільного виконання судового рішення до моменту відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд в ухвалі від 16 травня 2018 року в справі №30/505/9937/2012 вказує, що термін до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, як раз і є можливістю для боржника добровільно виконати рішення суду.

У постанові від 20 листопада 2019 року по справі №480/1558/19 Верховний Суд вказує, що примусове виконання рішення починається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому стягнення виконавчого збору є безумовним дією, яка здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій і є встановленої державою складової процедури виконавчого провадження, яка гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до спроб виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з вірогідністю стягнень відповідної суми в разі примусового виконання.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів .

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова