Ухвала

від 11.01.2022 по справі 645/1271/21

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/1271/21

Провадження № 2/645/163/22

УХВАЛА

Іменем України

11 січня 2022 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Іващенко С.О.

за участю секретаря судових засідань - Костенко Л.К.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищезазначена цивільна справа, якою Харківська міська рада просить стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки ділянка площею 6,0658 га з кадастровим номером 6310138500:12:004:0044 по АДРЕСА_1 з 01.01.2020 по 31.01.2021 у сумі 27499,56 грн. та витрати на сплату судового збору.

11.01.2022 до канцелярії Фрунзенського районного суду м. Харкова представником відповідача - адвокатом Рижковим І.П. подана заява про залишення даної позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, від якого заява про розгляд справи за його відсутності не надходила. Розгляд справи провести за відсутністю сторони відповідача.

До судового засідання представник позивача, будучи повідомлений про час та дату судового засідання належним чином, не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв про відкладення справи не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.03.2021 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до судового розгляду на 15.04.2021. В судове засідання сторони не з`явились. Розгляд справи призначено на 20.05.2021.

14.05.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву.

20.05.2021 стороною позивача надана відповідь на відзив відповідача.

Також, 20.05.2021 від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача з проханням судове засідання, призначене на 20.05.2021 по даній справі розглядати без участі представника Харківської міської ради, позовні вимоги підтримують повністю, та про наступне судове засіданні повідомити позивача відповідно до вимог дію чого законодавства.

Розгляд справи відкладено на 23.06.2021.

18.06.2021 представником відповідача надані письмові заперечення проти позову.

23.06.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання, призначеного на 23.06.2021 без участі представника Харківської міської ради.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженню у складі колегії суддів, 23.06.2021 справа не розглядалась. Розгляд справи призначено на 13.09.2021.

Судове засідання 13.09.2021 було відкладено у зв`язку з відсутністю повноважень на представництво сторони позивача. Справу призначено до розгляду на 06.10.2021.

06.10.2021 стороною позивача на електронну адресу суду надана заява щодо належності повноважень на представництво Харківської міської ради.

Представник позивача не з`явився, причини неявки не відомі, заяви про відкладення або розгляду справи за своєї відсутності не надано.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, 06.10.2021 справа не розглядалась. Наступний розгляд справи призначений на 30.11.2021, про що на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією направлена судова повістка про виклик до суду, яка, згідно відмітки на зворотному повідомленні отримана Харківською міською радою 23.10.2021.

В судове засідання 30.11.2021 представник позивача, належним чином повідомлений про час та дату судового розгляду, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомлено, заяви про відкладення або розгляду справи за своєї відсутності не надано.

У зв`язку з неявкою представника позивача справу відкладено на 11.01.2021.

11.01.2021 представник позивача, будучі повідомлений належним чином, до судового засідання повторно не з`явився, заяви про відкладення або розгляду справи за своєї відсутності не надано. Належність повідомлення та обізнаність сторони позивача про час та дату розгляду справи підтверджується відповідною відміткою в зворотному поштовому повідомленні.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України- учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони по справі зобов`язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Саме неявка позивача призводить до затягування цивільного процесу та протягом тривалого часу суд позбавлений можливості розглянути справу по суті в строки, передбачені ЦПК України.

Згідно до ч.5 ст. 223 ЦПК- у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі Осман проти Сполученого королівства та від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5, ст. ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

В матеріалах справи містяться повернуті конверти за закінченням терміну зберігання та рекомендовані листи про отримання повісток, що є підтвердження належного повідомлення судом позивач та її представників про дату, час, місце наступних судових засідань.

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Подібний висновок також міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 у справі №658/1141/18.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом.

Враховуючи викладені обставини та повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин (причини не підтверджені належними доказами) суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 223, 257 ЦПК України, суд, -

постановив :

Цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що у разі залишення позовної заяви без розгляду, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Повний текст ухвали складено 21.01.2022.

Суддя-