Рішення

від 20.01.2022 по справі 128/857/21

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/857/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П

при секретарі судових засідань Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Вінницької міської ради, Служби у справах дітей Стрижавської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. У позовній заяві, поданій у новій редакції на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2021 про залишення позову без руху, викладено наступну позицію. в період з 2008 року по 2013 рік вона із відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки їх спільне життя не склалося, вони припинили спільне проживання. З того часу відповідач не бере участі у вихованні свого сина, не надає фінансової підтримки. Лише декілька разів за всі роки надав допомогу для купівлі речей дитині, які вона просила купити. Відповідач не цікавиться життям дитини, не бере участі у його вихованні. Дитина часто хворіє, має діагностований вірус герпесу, що провокує інші хвороби. Відповідач не підтримує зв`язок із сином, хоча достовірно знає де дитина проживає та яку відвідує школу. Відповідач не цікавиться шкільним життям дитини, не відвідує школу, в якій навчається їх син, не цікавиться здоров`ям дитини. На підставі вищевикладеного просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрат на правову допомогу (а.с. 40-44).

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Підреза І.В. в судове засідання не з`явилися, представник позивача подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити, а справу розглянути у її відсутність та відсутність позивача (а.с. 129-131).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив справу розглянути у його відсутність (а.с. 132).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - Служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій просила справу розглянути у її відсутність, наданий висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав підтримує (а.с. 102).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - Служби у справах дітей Стрижавської селищної ради в судове засідання також не з`явився, від начальника Н.Войтюк на адресу суду надійшли письмові пояснення (а.с. 107-108) в яких викладено наступну позицію. 02.08.2021 за вих. №01-25/234 до старости с. Сосонка надіслано лист щодо надання повної інформації про відповідача. 03.02.2021 було здійснено комісійний виїзд до місця реєстрації відповідача та складено акт про те, що за адресою по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_2 проживає в будинку на підставі Свідоцтва про право власності. Отримує тимчасову соціальну допомогу непрацюючої особи, яка досягла пенсійного віку, але не була права на пенсійну виплату. Старостою села надано довідку-характеристику №675 від 03.08.2021 згідно якої ОСОБА_2 в с. Сосонка односельчани та староста села характеризують з позитивної сторони, факти порушення громадського порядку не помічалися. Алкогольними напоями не зловживає. З сусідами перебуває завжди в хороших, дружніх стосунках. За час проживання в селі ніяких скарг до виконавчого комітету Стрижавської селищної ради Сосонського старостинського округу не надходило. На вимогу ухвали суду Служба у справах дітей Стрижавської селищної ради не може надати висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки малолітня дитина ОСОБА_3 не проживає на території Стрижавської теритоіральної громади. Просить справу розглянути у відсутність представника Служби у справах дітей Стрижавської селищної ради.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез`явлення позивача не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у відсутність сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 30.03.2021 позов ОСОБА_5 залишено без руху, визначено недоліки позовної заяви, порядок та строк їх усунення (а.с. 32).

Ухвалою суду від 22.04.2021 роз`єднано в самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, позбавлення батьківських прав. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання (а.с. 78-79).

Ухвалою суду від 05.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 117).

Ухвалою суду від 20.01.2022 відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Стадниця Вінницького району Вінницької області (а.с. 46-48).

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 49).

Відповідно до довідки про участь батьків ОСОБА_3 , учні 6 класу, у шкільному житті дитини (а.с. 50) за інформацією класного керівника 6 класу ОСОБА_7 , учень ОСОБА_3 регулярно відвідує заняття у школі. Дитина завжди охайна, доглянута. Мати спілкується з педагогами, які навчають сина, цікавиться шкільним життя дитини. Забезпеченням побутових потреб дитини займається мама. Вона ж виконує виховні функції, стежить за успішністю хлопчика. Батько контакту із школою, де навчається дитина, не підтримує, із вчителями не спілкується. Участі у вихованні сина не бере, інтерес до життя і здоров`я дитини у батька відсутній.

Згідно характеристики на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 6 класу КЗ Стадницька гімназія (а.с. 54) дитина начається у гімназії з першого класу, зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний учень. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил, інколи, потребує контролю. Має довільну пом`ять, добре запам`ятовує учбовий матеріал, виявляє логічне, образне і творче мислення. Має здібності до вивчення географії, інформатики і основ здоров`я. На уроках активний, допомагає товаришам, має добрий загальний розвиток ,багато читає. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Був обраний замісником старости класу. Брав активну участь у громадському житті школи та класу, у культмасових заходах, у спортивному житті школи. Скромний, веселий, товариський, стриманий, дисциплінований, самостійний. Правила поведінки дотримується, реагує на слова вчителя. Користується повагою серед викладачів. Має авторитет серед товаришів. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Мама приділяє належну увагу вихованню сина. Систематично відвідує батьківські збори.

Актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_5 від 24.02.2021, проведеного комісією у складі секретаря-друкарки Стадницького старостинського округу Ілик Л.Д., сусідів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , з двома синами ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. В господарстві утримують лише птицю. За сім`єю згідно земельнокадастрової документації рахується земельна ділянка площею 0,2942га, на якій вирощується сільськогосподарська продукція, земельної частки (паю), земельної ділянки під городництво, сінокосіння, випасання худоби, майнового паю немає. На даний час ОСОБА_5 працює технічним працівником в КЗ Стадницької гімназії Вінницького району Вінницької області. основним матеріальним забезпеченням є заробітна плата (а.с. 53).

Відповідно до довідок про доходи (а.с. 51, 52) позивачка ОСОБА_5 працює на посаді прибиральниці Стадницької ЗОШ І-ІІІ ступенів, де отримує заробітну плату.

Згідно довідки-характеристика №11 від 24.02.2021, виданої Стадницьким старостинським округом Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , з двома синами ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Зав час проживання на території с. Стадниця зарекомендувала себе з позитивної сторони, скарг від сусідів та членів сім"ї відносно її поведінки в громадських місцях та в побуті не надходило. Користується повагою односельчан. Товариська, має авторитет серед молоді. В зловживання спиртними напоями та у вживанні наркотичних речовин не помічалася. Компроментуючими матеріалами відносно ОСОБА_5 старостинський округ не володіє. На даний час працює технічним працівником КЗ Стадницька гімназія (а.с. 55).

Відповідно до характеристики ОСОБА_5 , 1971 року народження, працюючої на посаді прибиральниці службових приміщень КЗ Стадницька гімназія Вінницького району Вінницької області (а.с. 61) за час роботи зарекомендувала себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються її професійної діяльності і знаходиться в межах її компетенції. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, підтримує співробітників в складний період, але при цьому дотримується корпоративних правил і норм. Неодноразово залишається на усне прохання керівництва на роботі після завершення робочого часу для вирішення проблем під час кризової ситуації. За характером спокійна та врівноважена, жодної скарги від керівництва не було, тільки позитивні відгуки. У порушені техніки безпеки помічена не була. Нагороджена грамотою Відділу освіти Вінницької РДА за сумлінну працю.

Згідно довідки Стадницького старостинського округу Виконавчого комітету Вінницької міської ради №161 від 2021 року (а.с. 62) ОСОБА_5 зареєстрована в АДРЕСА_2 . До складу її сім`ї входять син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З довідки Стадницького старостинського округу Виконавчого комітету Вінницької міської ради №316 від 13.04.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_5 та знаходиться на її утриманні (а.с. 73).

Відповідно до довідки Стадницького старостинського округу Виконавчого комітету Вінницької міської ради №317 від 13.04.2021 (а.с. 72) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_2 , не зареєстрований та не проживає згідно акту обстеження від 09.04.2021 (а.с. 72-зворот).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №252679973 від 14.04.2021 та №251489284 від 06.04.2021 (а.с. 69, 70) ОСОБА_2 на праві власності належать земельна ділянка площею 2,0932, кадастровий номер 0520687000:04:002:0014, розташована на території Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа начальника Територіального сервісного центру МВС №0541 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області (філія ГСЦ МВС) №31/2.20-65 від 23.04.2021 (а.с. 84), що надано на запит представника позивачки - адвоката Юрцева В.С., відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані наступні транспортні засоби: ГАЗ 5227, 1986 року випуску, дата набуття власності 12.12.2000; ЗИЛ 431610, 1988 року випуску, дата набуття власності 20.08.2001.

Згідно довідки виконавчого комітету Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №676 від 03.08.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї входять: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - дружина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - дочка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - онука (а.с. 109).

Відповідно до довідки-характеристики №665 від 03.08.2021, виданої старостою с. Сосонка Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с. 111), ОСОБА_2 на час проживання на території с. Сосонка зарекомендував себе з хорошої сторони. За період проживання скарг, заяв, вимог до ОСОБА_13 , як в письмові, так і в усній формі до старости не надходило. Староста села Сосонка матеріалами, які б мали негативний характер щодо ОСОБА_2 не володіє.

З акта обстеження матеріально-побутових умов від 03.08.2021 проживання сім`ї ОСОБА_2 (а.с. 110) вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_4 , дочкою ОСОБА_5 та онукою ОСОБА_6 , в будинку який належить ОСОБА_2 . При обстеження встановлено, що будинок перейшов у спадок. Також будується новий будинок. За ОСОБА_2 рахується земельна ділянка площею 0,65га та земельна частка (пай) площею 2,932га. В господарстві є корова, птиця. Також є автомобілі ЗІЛ і Волга 24.

З висновку Виконавчого комітету Вінницької міської ради №01-00-011-51000 від 28.07.2021 р. вбачається, що орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухиленням батька від виконання батьківських обов`язків (а.с.100-101).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 2 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Статтями 11, 12 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У статті 166 СК України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 2304.2020 в справі № 420/1075/17 (провадження № 61-17053цс19) зроблено висновок, що: Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків…Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що висновок органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, згідно якого було визнано за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду. Крім того вказаний висновок не містить в собі відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування ОСОБА_2 своїми обов`язками, та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення його батьківських прав. Надані позивачем до суду докази не свідчать про злісне ухилення відповідача від виховання дитини, свідоме нехтування ним батьківськими обов`язками, його винну поведінку щодо дитини .

У постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905цс18) вказано, що: Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків .

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06 травня 2020 року в справі № 753/2025/19 та в постанові від 23.11.2021 р. в справі №592/17972/19).

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно із частиною четвертою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 СК України).

При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

У статті 171 СК України закріплено, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

При визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

За таких обставин суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування від 28.07.2021, оскільки цей висновок немотивований та суперечить інтересам дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (Hunt v. Ukraine, №31111/04, § 58, ЄСПЛ , від 07 грудня 2006 року).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У справі Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Ухвалюючи рішення у справі М. С. проти України від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Європейським судом з прав людини при вирішенні справи № 39948/06 Савіни проти України в пунктах 49-52 рішення від 18 грудня 2008 року зазначено, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (справа Ньяоре проти Франції (Gnahore v. France), N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (справа Скоццарі та Дж`юнта проти Італії (Scozzari &aль; Giunta v. Italy), [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батька по відношенню до дитини батьківських прав. Беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками відповідача, які б свідчили про ухилення ним від виховання свого сина і як наслідок необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, суду не надано. Натомість, всі докази, що надані позивачем на підтвердження власної позиції, зводяться лише до позитивної характеристики позивача та дитини за місцем роботи, навчання і проживання. Суд також, зазначає, що посилання на те, що відповідач не відвідує дитину в школі, не може беззаперечно вказувати на свідоме, умисне нехтування відповідачем його батьківських прав. Окрім того, позивач працює в школі, де навчається дитина, і вона сама обізнана про успіхи дитини в навчанні та громадському житті навчального закладу.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

З урахуванням наведеного, позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити.

Однак, враховуючи поведінку відповідача ОСОБА_2 щодо ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, його слід попередити, що у разі неналежної поведінки він буде позбавлений батьківських прав.

Відповідно до ст.ст. 15, 18, 19, 150, 155, 157, 164, 165, 166 СК України, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст. 1, 10, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Вінницької міської ради, Служби у справах дітей Стрижавської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.П. Шевчук