Рішення

від 18.01.2022 по справі 146/1330/20

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1330/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2022 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2

ФГ Хімій О.Л.

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог : приватний нотаріус Ларін Олег Серафимович,

третя особа на стороні відповідача: реєстраційна служба Томашпільського районного управління юстиції

вимоги позивача: про скасування державної реєстрації права власності та речового права на земельну ділянку

представник позивача: адвокат Семко В.М.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

31 грудня 2020 року до Томашпільського районного суду надійшов даний позов, в якому позивач ОСОБА_1 просить скасувати та припинити запис про державну реєстрацію права власності №20181137 від 06.08.2013 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 4,8080 га, кадастровий номер 0523983000040000222, яка розташована на території Марківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який здійснювався Бердянським міським приватним нотаріусом Ларіним О.С. 06.08.2013 року, а також скасувати та припинити запис про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку № 4080491 від 26.12.2013 року щодо права оренди за фермерським господарством Хімій О.Л. (код ЄДРПОУ 351433757) на земельну ділянку площею 4,8080 га, кадастровий номер 0523983000040000222, яка розташована на території Марківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позов обґрунтований наступним.

Позивач вказує, що рішенням Томашпільського районного суду від 08 травня 2007 року за ним було визнано право власності на спадкове майно, а саме земельну ділянку, яка розташована на території Марківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, що підтверджується державним актом серії ЯБ № 946240, виданим 22 січня 2008 року Томашпільським районним відділом земельних ресурсів. Відповідно він є власником вищевказаної земельної ділянки. Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0523983000040000222. Вказана земельна ділянка межує з земельними ділянками, які належать ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010883000016.

В 2012 році позивачем було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ФГ ОСОБА_6 , який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Томашпільському районі Вінницької області, про що вчинено запис № 052390004002599 від 17 грудня 2012 року.

Під час перереєстрації вищевказаного договору виявилося, що вищевказана земельна ділянка рахується за ОСОБА_2 . А 26.12.2013 року реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції було здійснено реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки за фермерським господарством Хімій О.Л. .

Позивач вказує, що державний реєстратор під час прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 не вчинив всіх належних дій для запобігання подвійної реєстрації права власності на земельну ділянку різними правонабувачами, зокрема не направив відповідного запиту з метою отримання відомостей з Книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності яка зберігається у відділі Держгеокадастру Томашпільського району.

12 травня 2021 року, відповідачем ОСОБА_2 було направлено до суду відзив, згідно якого остання простить цивільний позов задовольнити у повному обсязі.

Відзив мотивовано наступним.

Мати відповідача ОСОБА_3 , яка мешкала в с. Марківка, на підставі рішення 17 сесії 3 -го скликання Марківської сільської ради народних депутатів від 27.12.2001 року отримала у приватну власність земельну ділянку площею 4,36 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Марківської сільської ради . 31.02.2002 року ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на землю 11-ВН № 062321.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відповідач прийняла спадщину. Відповідно до витягу з поземельної книги про земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки успадкованої відповідачем: 0523983000:04:000:0222.

В теперішній час відповідачу стало відомо, що відділом Деркомзему у Томашпільському районі Вінницької області помилково видали витяг з поземельної книги про земельну ділянку, вказавши кадастровий номер спадкової ділянки 0523983000:04:000:0222. Кадастровий номер земельної ділянки яку успадкувала відповідач після смерті матері 0523983000:04:000:0398.

22 листопада 2021 року до Томашпільського районного суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить уточнити заявлені ним позовні вимоги, виклавши прохальну частину позову в наступній редакції: скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 4,8080 га, кадастровий номер 0523983000040000222, яка розташована на території Марківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка здійснена Бердянським міським приватним нотаріусом Ларіним О.С. 06.08.2013 року, а також скасувати державну реєстрацію речового права на земельну ділянку щодо права оренди за фермерським господарством Хімій О.Л. (код ЄДРПОУ 351433757) на земельну ділянку площею 4,8080 га, кадастровий номер 0523983000040000222, яка розташована на території Марківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

18 січня 2022 року відповідачем ОСОБА_2 було направлено до суду відзив на уточнення позовних вимог, згідно якого остання простить цивільний позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 08 квітня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13 травня 2021 року.

12 травня 2021 року, відповідачем ОСОБА_2 було направлено до суду відзив.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 13 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 15 червня 2021 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 червня 2021 року розгляд справи відкладено на 09 вересня 2021 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 09 вересня 2021 року розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2021 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 21 жовтня 2021 року розгляд справи відкладено на 19 листопада 2021 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 19 листопада 2021 року розгляд справи відкладено на 20 грудня 2021 року.

22 листопада 2021 року до Томашпільського районного суду надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 20 грудня 2021 року розгляд справи відкладено на 18 січня 2022 року.

18 січня 2022 року відповідачем ОСОБА_2 було направлено до суду відзив на уточнення позовних вимог.

Доводи учасників процесу.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Семко В.М. не з`явилися, однак позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак надіслала до суду відзив на уточнення позовних вимог, згідно якого позовні вимоги визнає в повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог та просить про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача ФГ Хімій О.Л. , ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Ларін Олег Серафимович, в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву згідно якої просить про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи на стороні відповідача: реєстраційної служби Томашпільського районного управління юстиції, в судове засідання неодноразово не з`являвся, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність доказів по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що до суду звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 травня 2007 року у справі № 2-330 визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 4,81 га, засвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ - ВН № 062318 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 . (а.с. 16)

Згідно копії державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ - ВН № 062318 від 31.01.2002 року, ОСОБА_8 згідно рішення 17 сесії 3 скликання Марківської сільської ради від 27 грудня 2001 року, належить земельна ділянка площею 4,81 га на території Марківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, № 415. Належна ОСОБА_8 земельна ділянки згідно з описом меж, наведеним в акті, межує із земельними ділянками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та землями спільної сумісної власності. (а.с.19)

Згідно копії державного акта на право приватної власності на землю серії ЯБ № 946240 від 22 січня 2008 року, ОСОБА_1 на підставі рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 травня 2007 року належить земельна ділянка площею 4,8081 га на території Марківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 0523983000040000222. Належна ОСОБА_1 земельна ділянки згідно з описом меж, наведеним в акті, межує із земельними ділянками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та землями спільної сумісної власності. (а.с.6)

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НА-0520538962020 від 26.10.2020 року право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 0523983000:04:000:0222, площею 4,8080 га, зареєстровано 22.01.2008 року за ОСОБА_2 та 26.12.2013 року передано в оренду ФГ Хімій О.Л. (а.с.10)

Згідно копії державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН № 062321 від 31.01.2002 року, ОСОБА_3 згідно рішення 17 сесії 3 скликання Марківської сільської ради від 27 грудня 2001 року, належить земельна ділянка площею 4,36 га на території Марківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, № 418. Належна ОСОБА_3 земельна ділянки згідно з описом меж, наведеним в акті, межує із земельними ділянками ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та землями спільної сумісної власності. (а.с.45)

Відповідно до копії свідоцтва про прийняття спадщини за законом спадкоємцем майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина складається із земельної ділянки площею 4,36 га, на території Марківської сільської ради, Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на праві власності на підставі державного акта на право власності на землю серії ІІ-ВН № 062321, виданого згідно рішення 17 сесії 3 скликання Марківської сільської ради від 27 грудня 2001 року, кадастровий номер: 0523983000:04:000:0222. (а.с.46)

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 7589368 від 06.08.2013 року за ОСОБА_2 06.08.2013 року зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,36 га, кадастровий номер: 0523983000:04:000:0222. (а.с.46 зворот)

Згідно копії викопіювання з індексно-кадастрових карт Марківської сільської ради Томашпільського району, Вінницької області, земельній ділянці, площею 4,81 га кадастровий номер якої: 0523983000:04:000:0222, належить номер 415. (а.с. 24)

Згідно фотокопії з публічної кадастрової карти, ОСОБА_3 належна земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,3641 га на території Маркіської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, кадастровий номер: 0523983000:04:000:0398 (а.с.47)

Відповідно до копії договору оренди землі, ОСОБА_1 передав в оренду ФГ Август В.А. земельну ділянку площею 4,8081 га яка належить йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯБ № 946240 від 22 січня 2008 року, кадастровий номер: 0523983000:04:000:0222. (а.с.7)

Таким чином, судом встановлено, що конфігурація, площа та опис меж земельної ділянки належної ОСОБА_8 повністю збігаються із відповідними показниками земельної ділянки, зазначеними в державному акті ОСОБА_1 , кадастровий номер: 0523983000:04:000:0222.

В той же час, згідно з копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 34762234 від 06.08.2013 року ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 успадкувала земельну ділянку площею 4,36 га, кадастровий номер: 0523983000:04:000:0222 на території Марківської сільської ради (а.с.44)

Як зазначає відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві, мала місце помилка державного реєстратора при реєстрації успадкованої нею земельної ділянки, а саме помилково вказано кадастровий номер: 0523983000:04:000:0222 замість кадастрового номера: 0523983000:04:000:0398.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 3 статті 3 наведеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

На момент отримання позивачем Державного акту на право власності на земельну ділянку порядок видачі та реєстрації державних актів на право власності на землю був урегульований Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 року.

За змістом пунктів 3.2, 3.3 Інструкції, в редакції чинній на момент реєстрації земельної ділянки позивачем, державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснювалось структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що ведеться книга записів реєстрації державних актів.

Як установлено судом Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , виданий 22 січня 2008 року, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010883000016.

Тобто, державна реєстрація цього Державного акту, що підтверджує право власності позивача на спірну земельну ділянку, була проведена відповідно до вимог законодавства, чинного на час такої реєстрації, яке не вимагало подальшої додаткової реєстрації права власності земельної ділянки за позивачем, а тому виходячи з вимог частини 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на спірну земельні ділянки набуте позивачем у 2007 році визнається дійсним і обов`язку реєструвати таке речове право у створеному з 01 січня 2013 року Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не передбачено.

Разом із тим, прийняття державним реєстратором рішення про проведення державної реєстрації права власності на належну позивачу земельну ділянку за ОСОБА_2 відбувалось 06 серпня 2013 року, тобто під час дії Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з пунктами 5, 6, частини 1 статті 24 вказаного Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції чинній на момент державної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції чинній на момент державної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції чинній на момент державної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем, державним реєстратором може бути нотаріус.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції чинній на момент державної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем, державного реєстратора зобов`язано встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції чинній на момент державної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити всю можливу інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації за різними особами.

Однак, відбулась державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка належить позивачу, що є неприпустимим і само по собі є підставою для скасування прийнятого державним реєстратором рішення.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися. У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів. У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що позивачем доведено обставини на які він посилається у своєму уточненому позові, відповідачами позовні вимоги визнано, та, визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також, те, що допущена технічна помилка, при реєстрації права власності та речового права на земельну ділянку за ОСОБА_2 , впливає на права третіх осіб, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем ОСОБА_1 оплачено судовий збір при подачі позову до суду в розмірі 1681,60 гривень (а.с.1), а тому враховуючи вимоги ст. 141, ч.1 ст. 142 ЦПК України, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 840,80 гривень, з відповідача ФГ Хімій О.Л. стягнути на користь позивача 25 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 420,40 гривень, з відповідача ОСОБА_2 стягнути на користь позивача 25 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 420,40 гривень.

Керуючись статтями 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 6, 26, 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 206, 263 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фермерського господарства Хімій О.Л. , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Ларін Олег Серафимович, третя особа на стороні відповідача: реєстраційна служба Томашпільського районного управління юстиції про скасування державної реєстрації права власності та речового права на земельну ділянку - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 4,8080 га, кадастровий номер 0523983000040000222, яка розташована на території Марківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка здійснена Бердянським міським приватним нотаріусом Ларіним О.С. 06.08.2013 року.

Скасувати державну реєстрацію речового права на земельну ділянку щодо права оренди за фермерським господарством Хімій О.Л. (код ЄДРПОУ 351433757) на земельну ділянку площею 4,8080 га, кадастровий номер 0523983000040000222, яка розташована на території Марківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) судового збору.

Стягнути з фермерського господарства Хімій О.Л. на користь ОСОБА_1 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) судового збору.

Повернути ОСОБА_1 50% суми сплаченого за квитанцією № N16СК3906М від 30.12.2020 року, судового збору, а саме в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 24 грудня 1996 року Томашпільським РВУМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Фермерське господарство Хімій О.Л. , ЄДРПОУ 35143757, адреса: 24248, Вінницька область, Тульчинський район, с. Марківка, вул. Миру, 46;

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Ларін Олег Серафимович, адреса: АДРЕСА_3 ;

третя особа на стороні відповідача: реєстраційна служба Томашпільського районного управління юстиції, адреса: 24200, Вінницька область, смт.Томашпіль, пл.Т.Шевченка, 6.

Суддя: О. В. Пилипчук