Рішення

від 17.01.2022 по справі 311/2114/21

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 311/2114/21

Провадження № 2/311/246/2022

17.01.2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.,

секретаря судового засідання Чучі С.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Кари Р.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства АЙ-ПЕТРІ , про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А В И В:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства АЙ-ПЕТРІ , про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 вказала, що їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія II - ЗП № 036440 реєстраційний номер: 1121, від 22.06.2001, на праві власності належить земельна ділянка площею 4,5401 га за кадастровим номером 2320983200:01:015:0045 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області.

01 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та СФГ АЙ-ПЕТРІ був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходяться на території Лугівської сільської ради Василівського району. Запорізької області, кадастровий номер 2320983200:01:015:0045, площею 4.5401 га, в тому числі рілля 4,5401 га, (п. 8) строком на 15 років (п. 1).

Договір зареєстровано державним реєстратором Василівського районного управління юстиції Запорізької області Садовничим В.А., про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 21.01.2014 за номером 4395340.

01 грудня 2013 року між сторонами здійснено приймання-передачу земельної ділянки та визначено межі земельної ділянки, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки та актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 11 Договору, орендна плата вноситься у такі строки: до 15грудня поточного року.

Таким чином, на думку позивачки, відповідач повинен був внести орендну плату: до 15 грудня 2014 року (за користування земельною ділянкою протягом 2014 року); до 15 грудня 2015 року (за користування земельною ділянкою протягом 2015 року); до 15 грудня 2016 року (за користування земельною ділянкою протягом 2016 року); до 15 грудня 2017 року (за користування земельною ділянкою протягом 2017 року); до 15 грудня 2018 року (за користування земельною ділянкою протягом 2018 року); до 15 грудня 2019 року (за користування земельною ділянкою протягом 2019 року); до 15 грудня 2020 року (за користування земельною ділянкою протягом 2020 року), однак цього не зробив, чим істотно порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки становить 130 942,87 грн., отже сума річної оплати за договором оренди (3 % від 130 942,87 грн.) - становить 3 928,29 грн., тому відповідач зобов`язаний був сплатити позивачці заборгованість за договором оренди за сім років (2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020) в загальному розмірі27 498,03 грн(3 928,29 грн х 7).

Відповідно до п. 31 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати оренднуплату, сплачувати пеню у 0, 1% суми недоїмки за кожен день прострочення.

Розрахунок пені за невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати орендної плати наступний.

Пеня = С х РП х Д /100, де: С - сума заборгованості за період; РП - розмір пені, зазначений у договорі; Д- кількість днів прострочення.

Пеня за орендну плату за договором оренди за 2014 рік складає: 9 211,84 грн.

(3928,29 грн х 0,1 %*2345/100 =9211,84грн);

пеня за орендну плату за договором оренди за 2015 рік складає: 7 778,01 грн.

(3928,29 грн х 0,1 %* 1980/100 =7778,01 грн);

пеня за орендну плату за договором оренди за 2016 рік складає: 6 340,26 грн.

(3928,29 грн х 0,1 %* 1614/100 =6340,26грн);

пеня за орендну плату за договором оренди за 2017 рік складає: 4 906,43грн.

(3928,29 грн х 0.1%* 1249/100 =4906,43грн);

пеня за орендну плату за договором оренди за 2018 рік складає: 3 472,60 грн.

(3928,29 грн х 0.1%*884/100 -3472.60 грн);

пеня за орендну плату за договором оренди за 2019 рік складає: 1 858,08 грн.

(3928,29 грн х 0,1 %*473/100 =1858,08 грн);

пеня за орендну плату за договором оренди за 2020 рік складає: 601,02 грн.

(3928,29 грн х 0,1%* 153/100 = 601.02 грн),

Всього, розмір пені за орендну плату за договором оренди за 7 років складає 34 168,24 грн.

Позивачка зверталася до відповідача з претензією щодо несплати орендної плати в повному обсязі, однак запит залишився без належного реагування.

ОСОБА_1 зазначила, що систематична несплата відповідачем орендної плати є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором оренди землі в сумі 27 498 грн. 03 коп. та пеню в розмірі 34 168 грн. 24 коп.; розірвати договір оренди земельної ділянки від 01 грудня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ АЙ-ПЕТРІ ; зобов`язати СФГ АЙ-ПЕТРІ повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,5401 га з кадастровим номером 2320983200:01:015:0045 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області та стягнути понесені позивачкою судові витрати (а.с. 33-36) .

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідач вказав, що СФГ Ай-Петрі не порушувало умови договору оренди та здійснювало повний розрахунок з ОСОБА_1 , що підтверджується розпискою, складеною власноручно ОСОБА_1 , в якій зазначено про отримання нею від голови фермерського господарства Ай-Петрі коштів в сумі 24 444 грн. в якості орендної плати за земельну ділянку строком на шість років, з розрахунку 4 109 гривень за кожен рік. Розписка написана власноручно в селі Лугове без будь-якого фізичного та психологічного впливу.

Крім того, ОСОБА_1 додатково отримала і 11 000 грн. 21.12.2017, 3 тони зерна 30.07.2018, 3 000 грн. 14.05.2019 та три тони зерна 02.11.2019.

До того ж, за 2020 рік С(Ф)Г Ай-Петрі розрахувалось з ОСОБА_1 , про що свідчить поштові документи АТ Укрпошти , зокрема, заява про приймання переказу та квитанція про поштовий переказ за 30.03.2021, де зазначено, що відправником грошових коштів у сумі 4 109 грн. є ОСОБА_2 , отримувачем ОСОБА_1 , призначення переказу - орендна плата за договором оренди від 01.12.2013 за 2020 рік.

Відповідач вважав, що з позовом до СФГ Ай-Петрі ОСОБА_1 звернулась у зв`язку з тим, що в неї мається кредитна заборгованість перед ПАТ Перший Український Міжнародний Банк у розмірі 15 142,92 грн.

Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ( ОСОБА_1 ) надійшла на виконання до господарства у квітні 2021 року, яку в подальшому господарство повинне виконувати.

На думку відповідача, підставою для звернення до суду з даними вимогами є кредитні зобов`язання позивачки, які вона намагається вирішити шляхом розірвання договору оренди та передачі земельної ділянки в оренду іншому господарству на умовах винагороди за переукладення договору оренди і таким чином вирішити свої фінансові кредитні зобов`язання перед кредиторами, а не порушення умов договору оренди С(Ф)Г Ай-Петрі .

Вимоги про стягнення пені не відповідають нормам закону.

Згідно з п.14 договору оренди землі, укладеного між сторонами, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен місяць прострочення.

Однак, відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачкою заявлені вимоги про стягнення пені за період з 2014 до 2020 року, що суперечить вимогам п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України.

Крім того, враховуючи відсутність порушень зобов`язань за договором оренди землі, правові підстави для стягнення пені відсутні.

З огляду на викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову (а.с. 52-56).

В судовому засіданні позивачка підтримала позов, просила його задовольнити за підставами, вказаними в позовній заяві. Додатково пояснила, що тест в розписці, наданій відповідачем на підтвердження отримання нею орендної плати, написаний нею, однак фактично грошові кошти та майно в розмірі, вказаному в ній, позивачка від С(Ф)Г Ай-Петрі не отримувала. В якості орендної плати за 2019 рік вона отримала від відповідача гроші в розмірі 3 000 грн. та 3 000 кг. відходів зерна. За 2020-2021 роки відповідач розрахувався з нею повністю. Підтвердила отримання нею в грудні 2021 року від відповідача 3 288 грн. в якості орендної плати.

В судовому засіданні представниця відповідача просила відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості. Зазначила, що з наданих доказів на підтвердження заперечень встановлено виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди землі щодо сплати орендної плати, а позивачкою не доведено систематичного невиконання вказаного обов`язку з боку С(Ф)Г Ай-Петрі .

31 травня 2021 року позов надійшов до суду (а.с. 1-7) .

04 червня 2021 року судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху (а.с. 28) .

02 липня 2021 року судом отримано уточнену позовну заяву (а.с. 33-36) .

05 липня 2021 року відкрито провадження у справі (а.с. 40) .

10 вересня 2021 року отримано відзив на позовну заяву (а.с. 52-56).

18 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 67) .

Вислухавши пояснення позивачки, представниці відповідача, дослідивши надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія II - ЗП № 036440 реєстраційний номер: 1121, від 22.06.2001, на праві власності належить земельна ділянка площею 4,5401 га з кадастровим номером 2320983200:01:015:0045 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області, що підтверджено копією вказаного державного акту (а.с. 10), копією паспорта позивачки (а.с. 6-8) , копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 20.01.1999, внаслідок якого позивачка змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 (а.с. 11) .

Згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 грудня 2013 року, ОСОБА_1 передала вказану земельну ділянку в оренду строком на п`ятнадцять років С(Ф)Г Ай-Петрі (а.с. 12-13,14,15,16,17,18) . Договір зареєстровано державним реєстратором Василівського районного управління юстиції Запорізької області за № 10257556 24 січня 2014 року (а.с. 102) .

Відповідно до договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 100 822 грн. 35 коп. (пункт 5); орендна плата вноситься орендарем у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9). Орендна плата вноситься до 15 грудня поточного року (пункт 11); передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (пункт 12) (а.с. 12-13) .

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі 362/5740/15-ц , згідно якого вказано, що положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання як договору оренди, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Судом встановлено, що укладеним між сторонами договором оренди землі визначено обов`язок відповідача - С(Ф)Г Ай-Петрі , як орендаря земельної ділянки, вносити орендну плату позивачу ОСОБА_1 , щорічно до 15 грудня поточного року.

З наданих відповідачем доказів встановлено, що СФГ Ай-Петрі не порушувало умов договору оренди земельної ділянки від 01.12.2013 та здійснювало повний розрахунок з ОСОБА_1 , що підтверджується розпискою, складеною власноручно ОСОБА_1 , в якій зазначено про отримання нею від голови фермерського господарства Ай-Петрі , ОСОБА_2 , коштів в сумі 24 444 грн. в якості орендної плати за земельну ділянку строком за шість років, з розрахунку 4 109 гривень за кожен рік. Розписка написана власноручно в селі Лугове без будь-якого фізичного та психологічного впливу.

Крім того, згідно вказаної розписки ОСОБА_1 додатково отримала від відповідача 11 000 грн. 21.12.2017, 3 тони зерна 30.07.2018, 3 000 грн. 14.05.2019. Оригінал розписки досліджено судом (а.с. 60) . В судовому засіданні ОСОБА_1 підтверджено отримання нею від С(Ф)Г Ай-Петрі в якості орендної плати за 2019 рік гроші в розмірі 3 000 грн. та 3 000 кг. відходів зерна.

За 2020 рік С(Ф)Г Ай-Петрі розрахувалось з ОСОБА_1 , що підтверджено поштовими документи АТ Укрпошти , зокрема, заявою про приймання переказу та квитанцією про поштовий переказ за 30.03.2021, де зазначено, що відправником грошових коштів у сумі 4 109 грн. є ОСОБА_2 , отримувачем ОСОБА_1 , призначення переказу - орендна плата за договором оренди від 01.12.2013 за 2020 рік (а.с. 58,59) .

В судовому засіданні позивачкою підтверджено нею отримання орендної плати за 2021 рік в грудні місяці 2021 року.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин,на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема в частині систематичності несплати відповідачем орендної плати за земельну ділянку, в зв`язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити.

Понесені позивачем витрати на оплату судового збору та правничу допомогу відшкодуванню не підлягають, в зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,12,13,158,265-268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства АЙ-ПЕТРІ , про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 січня 2022 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко