Постанова

від 22.06.2010 по справі 2а-44865/09/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-44865/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді  Удовіченка С.О.,

при секретарі  Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача  Спиці В.Я.,

представників відповідача  Сухомлин Ю.В., Лугової О.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві  справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована шляхова колона №19" до Полтавської міжрайонної  державної податкової інспекції Полтавської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2009 року  Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована шляхова колона №19" (надалі  по тексту – позивач, ТОВ " ПМШК №19")  звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської  міжрайонної  державної податкової інспекції Полтавської області (надалі  по тексту – відповідач) про визнання незаконними, недійсними та скасування податкових  повідомлень – рішень  № 0000662301/0 від 22.04.2009 та № 0000672301/0 від 22.04.2009.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при прийнятті 22.04.2009 рішень щодо податкового зобов’язання та штрафних санкцій відносно ТОВ «ПМШК№19»Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією були допущені порушення норм чинного законодавства України, а саме, вказував що норми статті 909 Цивільного кодексу України були повністю виконані ТОВ «ПМШК№19»при укладенні договорів перевезення вантажу із суб’єктами господарювання ФОП  ОСОБА_4 ФОП  ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП  ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8., ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво», які укладалися у письмовій формі , а також виконано норми статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки складено товаро –транспортні накладні. Також, наголошував, що питання ліцензування перевезення вантажів ніяк не стосується замовника,а є проблемою автоперевізника.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

Представники відповідача в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, посилаючись обставини встановлені в акті перевірки та викладені в письмових запереченнях, зазначивши, що спірні податкові  повідомлення –рішення прийняті за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ПМШК№19»з питань дотримання вимог податкового,валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 (акт № 295/23/03581256 від 09.04.2009). Вказував, що згідно акта перевірки від 09.04.2009 встановлено, що позивачем для здійснення автоперевезень вантажів укладені угоди із суб’єктами господарювання,які не мали відповідної ліцензії на проведення робіт. Крім того, вказував, що перевіркою встановлено та підтверджено матеріалами зустрічних перевірок, що контрагенти, які виступали у договірних відносинах із позивачем не мали відповідної правоздатності,яка є індивідуальною для кожного суб’єкта господарювання,які здійснюють вантажні перевезення і спеціально приписана законодавством. А тому зазначав, що  укладені правочини є недійсними, оскільки при його вчиненні сторонами не додержано вимог закону, а отже підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину, а саме: у відповідності до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не має юридичних наслідків, крім тих що пов’язані з його недійсністю.  

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази,  всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована шляхова колона №19", зареєстровано, як юридична особа 05.12.2001 Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 123545, ідентифікаційний код 03581256. ТОВ “Пересувна механізована шляхова колона №19” взято на облік в органах державної податкової служби 17.12.2001, а саме: перебуває на обліку у Полтавській міжрайонній державній податковій інспекції Полтавської області за №168 , що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що на підставі направлень від 27.02.20009 № 000083 та від 20.03.2009 № 000106  працівниками Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована шляхова колона №19" (код ЄДРПОУ 03581256) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008.

За результатами перевірки складено акт № 295/23/03581256 від 09.04.2009, за висновками якого встановлено наступні порушення:

- підпункту 5.3.9, пункту 5.3, підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: ТОВ «ПМШК №19»завищено валові витрати за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 на 320 638 грн, за рахунок включення до складу валових витрат суму авто послуг, отриманих від суб’єктів підприємницької діяльності –фізичних осіб без наявності ліцензії на надання авто послуг,в тому числі:

за І квартал 2007 року в розмірі 122 342 грн;

за ІІ квартал 2007 року в розмірі 88 674 грн;

за ІІІ квартал 2007 року в розмірі 32315 грн;

за ІУ квартал 2007 року в розмірі 74 779 грн;

за ІІ квартал 2008 року в розмірі 2528 грн,

в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 80160 грн.

- підпункту 5.3.9, пункту 5.3, підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: ТОВ «ПМШК №19»завищено валові витрати за перевіряємий період на 19 303  грн, за рахунок включення до складу валових витрат суму авто послуг, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю ПК «Технологічна комплектація та будівництво»(код ЄДРПОУ 34742402 м. Полтава, вул. Котляревського,1/27, кв.310) в тому числі за:

І квартал 2007 року в розмірі 19303,

в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 4826 грн.

- пункту 1.3., 1.7. статті 1, підпункту 7.2.1, пункту 7.2., підпунктів.7.4.4, 7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” а саме: ТОВ «ПМШК №19»завищено суму податкового кредиту на 3861,00 грн за рахунок включення до складу податкового кредиту суму авто послуг отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю ПК «Технологічна комплектація та будівництво» (код ЄДРПОУ 34742402 м. Полтава, вул. Котляревського,1/27, кв.310) в тому числі за березень 2007 року в розмірі 3861,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 22.04.2009 податкові повідомлення-рішення:

- №0000662301/0, яким  визначено  ТОВ «ПМШК №19»суму  податкового зобов’язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств ” в розмірі 127 415  грн 80 коп (в тому числі за основним платежем –84986 грн 00 коп, за штрафними (фінансовими)  санкціями –41 429 грн 80 коп).

- №0000672301/0 яким визначено ТОВ «ПМШК №19»суму податкового зобов’язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 5791 грн 50 коп ( в тому числі за основним платежем –3861 грн 00 коп, за штрафними (фінансовими)  санкціями  1930 грн 50 коп).

Проте позивача не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.          

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому  перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийняття Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області оспорюваних  податкових повідомлень –рішень, то суд приходить до наступних висновків. .

Так, податковим органом за період 01.01.2007 по 31.12.2008 (період, що перевірявся)  ТОВ «ПМШК №19»було донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі  84986 грн 00 коп та штрафні (фінансові) санкції в сумі 42429 грн 80 коп.

Донарахована сума податку на додану вартість  складається з наступного:

-  ТОВ «ПМШК №19»до складу валових витрат за період з 01.01.2007 по 31.12.2008  включено суму авто послуг, отриманих від суб’єктів підприємницької діяльності –фізичних осіб ФОП  ОСОБА_4 ФОП  ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП  ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8., всього в розмірі  320 638 грн (в тому числі: за І квартал 2007 року в розмірі 122 342 грн;за ІІ квартал 2007 року в розмірі 88 674 грн;за ІІІ квартал 2007 року в розмірі 32315 грн;за ІУ квартал 2007 року в розмірі 74 779 грн;за ІІ квартал 2008 року в розмірі 2528 грн).

- ТОВ «ПМШК №19»до складу валових за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 включено суми авто послуг, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю ПК «Технологічна комплектація та будівництво»(код ЄДРПОУ 34742402 м. Полтава, вул. Котляревського,1/27, кв.310)  всього в розмірі  19 303  грн  в тому числі за: І квартал 2007 року в розмірі 19303 грн.

В свою чергу, під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання, а також судом встановлено в ході судового розгляду слідуюче.

В перевіряємому періоді ТОВ «ПМШК №19»отримало послуги з автоперевезень від фізичних осіб:

ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 зареєстрований як фізична особа - підприємець 19.08.2002 Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області, копія свідоцтва  про державну реєстрацію приєднана до матеріалів справи, і відповідно до якого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

29.01.2007 між ОСОБА_5 (Виконавець) та ТОВ «ПМШК 19»(Замовник) укладено договір б\н, предметом якого стало те, що «Виконавець»приймає на себе зобов’язання забезпечити авто послуги по перевезенню вантажів в кількості і по маршруту згідно заявок. Замовник повинен своєчасно подати заявки на перевезення та організувати погрузку та вигризку вантажу, оформлення ТТН не допускаючи простоїв автомобіля  За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю із рахунка 0,39 грн без ПДВ за 1 т/км. Строк дії договору до 31.12.2007.

При цьому, відповідно до відомостей Територіального управління Головної інспекції  на автомобільному транспорті  в Полтавській області  від 23.03.2009 №17/03-03/796 ліцензія серії АБ№411414 з надання послуг внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами видана ОСОБА_5 терміном дії від 16.04.2008 по 15.04.2008.

ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності  - фізична особа 03.12.1995 Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області,  копія свідоцтва  про державну реєстрацію приєднана до матеріалів справи,і відповідно до якого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

01.02.2007 між ОСОБА_9. (Виконавець) та ТОВ «ПМШК 19»(Замовник) укладено договір б\н,предметом якого стало те, що договір визначає використання Замовником автотранспорту. За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю із рахунка 0,39 грн без ПДВ за 1 т/км. Строк дії договору до 31.12.2007.

 При цьому, відповідно до відомостей Територіального управління Головної інспекції  на автомобільному транспорті  в Полтавській області  від 23.03.2009 №17/03-03/796 ліцензія серії АБ№451552 з надання послуг внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами видана ОСОБА_9 терміном дії від 24.12.2008 по 23.12.2013.

ОСОБА_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований як фізична особа - підприємець 28.05.1998 Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області,  копія свідоцтва  про державну реєстрацію приєднана до матеріалів справи,і відповідно до якого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

01.02.2007 між ОСОБА_6 (Виконавець) та ТОВ «ПМШК 19»(Замовник) укладено договір б\н,предметом якого стало те, що договір визначає використання Замовником автотранспорту. За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю із рахунка 0,39 грн без ПДВ за 1 т/км. Строк дії договору до 31.12.2007.

При цьому, відповідно до відомостей Територіального управління Головної інспекції  на автомобільному транспорті  в Полтавській області  від 23.03.2009 №17/03-03/796 ОСОБА_6 ліцензію на право провадження господарської діяльності по наданню послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом не отримував, документи до відділу ліцензування не подавав.

ОСОБА_11, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований як фізична особа - підприємець 17.05.2004 Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області,  копія свідоцтва  про державну реєстрацію приєднана до матеріалів справи,і відповідно до якого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4

01.02.2007 між ОСОБА_11. (Виконавець) та ТОВ «ПМШК 19»(Замовник) укладено договір б\н,предметом якого стало те, що договір визначає використання Замовником автотранспорту. За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю із рахунка 0,39 грн без ПДВ за 1 т/км.  Строк дії договору до 31.12.2007.

При цьому, відповідно до відомостей Територіального управління Головної інспекції  на автомобільному транспорті  в Полтавській області  від 23.03.2009 №17/03-03/796 ліцензія серії АБ№448104терміном дії від 03.12.2008 до 12.02.2013 видана ОСОБА_11 з надання послуг внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.

ОСОБА_8,  ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності  - фізична особа 30.07.2001 Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області,  копія свідоцтва  про державну реєстрацію приєднана до матеріалів справи, і відповідно до якого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5.

01.02.2007 між ОСОБА_8 (Виконавець) та ТОВ «ПМШК 19»(Замовник) укладено договір б\н,предметом якого стало те, що Виконавець надає Замовнику авто послуги по перевезенню ш власним транспортом, а саме КАМАЗОМ –55102, державний номер НОМЕР_8 з причепом державний номер  №НОМЕР_9 За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю із рахунка 0,39 грн без ПДВ за 1 т/км.  Строк дії договору до 31.12.2007.ї

При цьому, відповідно до відомостей Територіального управління Головної інспекції  на автомобільному транспорті  в Полтавській області  від 23.03.2009 №17/03-03/796 ліцензія серії АБ№460339 з надання послуг внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами видана ОСОБА_8, терміном дії від 11.02.2009 по 10.02.2014.

ОСОБА_7,  ідентифікаційний номер НОМЕР_5, зареєстрований як фізична особа - підприємець 03.06.2003 Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області,  копія свідоцтва  про державну реєстрацію приєднана до матеріалів справи,і відповідно до якого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6.

01.02.2007 між ОСОБА_7 (Виконавець) та ТОВ «ПМШК 19»(Замовник) укладено договір б\н,предметом якого стало те, що договір визначає використання Замовником автотранспорту. За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю із рахунка 0,39 грн без ПДВ за 1 т/км.  Строк дії договору до 31.12.2007.

При цьому, відповідно до відомостей Територіального управління Головної інспекції  на автомобільному транспорті  в Полтавській області  від 23.03.2009 №17/03-03/796 ОСОБА_7 ліцензію на право провадження господарської діяльності по наданню послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом не отримував, документи до відділу ліцензування не подавав.

Крім того, в періоді, що перевірявся  ТОВ «ПМШК 19»здійснювало придбання автомобільних послуг у ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»та вході перевірки було встановлено щодо господарських відносин з останнім у ТОВ «ПМШК 19»були наявні такі первинні документи:

Договір  для надання окремих послуг (надання по перевезенню вантажів) від 20.02.2007  б\н, укладений  між ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»(підрядник) та ТОВ «ПМШК 19»(замовник), про те, що  Замовник доручає,а Підрядник приймає на себе зобов’язання по  виконанню робіт по перевезенню вантажів. Роботи цим Договором виконуються підрядником власним обладнанням та транспортними засобами.

податкова накладна від 27.03.2007 № 552 виписана ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»,номенклатура автотранспортні послуги, вартість послуги складає 7296,00 грн  ( ПДВ 1216,00 грн, обсяг без ПДВ 6080,00 грн).  

рахунок фактура від 27.03.2007 № 269 виписаний ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»номенклатура транспортні послуги (кар’єр «Редути»- пункт розгрузки АБЗ с. Мильці).3агальна вартість робіт складає 7296,00 грн., в т.ч. ПДВ 1216,00 грн.

акт виконаних робіт від 27.03.2007 № 552, номенклатура –транспортні послуги (кар’єр «Редути»- пункт розгрузки АБЗ с. Мильці). 3агальна вартість робіт складає 7296,00 грн., в т.ч. ПДВ 1216,00 грн.

товаро - транспортна накладна №000945а від 27.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 32,0 тонн.

товаро - транспортна накладна №000945 від 26.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 64,0 тонн.

товаро - транспортна накладна №000938 від 23.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 64,0 тонн.

податкова накладна від 30.03.2007 № 576 виписана ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»,номенклатура автотранспортні послуги, вартість послуги складає 7296,00 грн  ( ПДВ 1216,00 грн, обсяг без ПДВ 6080,00 грн).  

рахунок фактура від 27.03.2007 № 301 виписаний ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»номенклатура транспортні послуги (кар’єр «Редути»- пункт розгрузки АБЗ с. Мильці).3агальна вартість робіт складає 7296,00 грн., в т.ч. ПДВ 1216,00 грн.

акт виконаних робіт від 30.03.2007 № 576, номенклатура –транспортні послуги (кар’єр «Редути»- пункт розгрузки АБЗ с. Мильці). 3агальна вартість робіт складає 7296,00 грн., в т.ч. ПДВ 1216,00 грн.

товаро - транспортна накладна №08398аа від 28.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 64,0 тонн.

товаро - транспортна накладна №08396а від 28.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 32,0 тонн.

товаро - транспортна накладна №08390 від 29.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 32,0 тонн.

товаро - транспортна накладна №08395а від 29.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 32,0 тонн.

податкова накладна від 23.03.2007 № 542 виписана ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»,номенклатура автотранспортні послуги, вартість послуги складає 8572 грн  ( ПДВ 4128,00 грн, обсяг без ПДВ 7143,33 грн).  

акт виконаних робіт від 23.03.2007 № 542, номенклатура –транспортні послуги (кар’єр «Редути»- пункт розгрузки АБЗ с. Мильці). 3агальна вартість робіт складає 8572,00 грн., в т.ч. ПДВ 1428,00 грн.

товаро - транспортна накладна №000937 від 22.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 32,0 тонн.

товаро - транспортна накладна №000936а від 21.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 62,0 тонн.

товаро - транспортна накладна №000928а від 20.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 30,0 тонн.

товаро - транспортна накладна №000967 від 22.03.2007 автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_13 –гран відсів 32,0 тонн.

При цьому суд, зазначає, що перелічені документи, окрім договору, було вилучено у позивача  органом податкової міліції згідно протоколу виїмки від 05.11.2008, однак наявність документів під час перевірки сторонами не оспорюється.

Разом  із тим,  відповідно до відомостей Територіального управління Головної інспекції  на автомобільному транспорті  в Полтавській області  від 02.04.2009 №17/03-03/944 ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»ліцензію на право провадження господарської діяльності по наданню послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом не отримувало, документи до відділу ліцензування не подавало.

В даному випадку, податковий орган дійшов висновку про неправомірність включення ТОВ «ПМШК 19»до складу валових витрат  на придбання послуг від таких контрагентів, враховуючі, що вказані суб’єкти господарювання не мали відповідної правоздатності на здійснення вантажних автоперевезень.

Суд погоджується з висновками, викладеними у акті перевірки щодо заниження позивачем зобов'язання  з податку на прибуток в розмірі 84986 грн 00 коп при цьому враховуючі слідуюче.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994, № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

А господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 цього ж Закону).

Відповідно до підпункту  5.2.1 пункту  5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Одночасно згідно з абзацом 4  підпункту  5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ведення   господарських   операцій   фіксуються   та   підтверджуються   первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-Х1У первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно із статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

В частині 2 статті 3 зазначеним Законом встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являється основою і для податкового обліку.

Згідно пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

В свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів  регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України “Про транспорт”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про транзит вантажів”, "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001, № 2344-III, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000№ 1775-III, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"  затвердженими наказом  Мінтранс України від 14.10.1997, № 363  іншими законами, а також іншими нормативно-правовими актами.

Так, у відповідності до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті  50 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001, № 2344-III, відповідно до яких: договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Істотними умовами договору є:

найменування та місцезнаходження сторін;

найменування та кількість вантажу, його пакування;

умови та термін перевезення;

місце та час навантаження і розвантаження;

вартість перевезення;

інші умови, узгоджені сторонами.

При цьому суд наголошує, що такий договір у будь-якому разі має містити: характеристики вантажу (найменування, сорт, вага, кількість місць тощо), пункт призначення, куди має бути доставлено вантаж, строк доставляння вантажу (або посилання на документ, яким установлено цей строк.

З наданих  суду договорів  не вбачається, якій саме вантаж та в яке місце повинен бути перевезений, враховуючі при цьому, що як вбачається із реєстру товаро –транспортних накладних, поданого суду, товар який необхідно було перевезти у всіх випадках був щебінь та (або) гран відсів, а також у всіх випадках  в одному напрямку  від Комсомольського ДЗК, ГЗК, ГОК та (або) Редутського щебзаводу, Рижевського гранкар’єра,  до с. Мильці, с. Соколова Балка.   

Слід зазначити,також що згідно  укладених договорів , зокрема, із ОСОБА_9 ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7, предметом його укладення є те, що договір визначає використання Замовником автотранспорту, що ніяк не дає підстав ідентифікувати його саме як договором перевезення. Крім того, відповідно деяких , товаро - транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, автоперевізником зазначено самого позивача ТОВ «ПМШК№19», зокрема, ТТН від 05.05.2007 № 0001407, ТТН від 05.05.2007 № 0001409, а також в деяких із них не вказано яким саме автомобілем здійснювалося перевезення, що дає суду підстави сумніватися у реальності вчинюваних правочинів.

У відповідності до частини 1 статті 47 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001, № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

А відповідно до положень статі 48 названого Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997, № 363, зареєстрованого Мінюстом України від 20.02.1998 за № 128/2568 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Підпунктом 13.1, пункту. 13 “Правила здачі вантажів ”  Правил визначено, - перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

За приписами підпункту 14.4, пункту 14 “Розрахунки за перевезення” цих Правил, - остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.

Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у Замовника, - тільки дорожніх листів.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” дорожній лист - документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу.

В даному випадку, товарно-транспортні накладні, що надані ТОВ «ПМШК №19» в обґрунтування понесених витрат, як стверджує позивач, не мають в деяких підписів Замовника (вантажовідправників) та водіїв, крім того в зазначених товарно-транспортних накладних відсутні відмітки про час прибуття автомобіля для завантаження (встановлюється з моменту, коли водій подав дорожній лист в пункті вантаження) та час прибуття автомобіля для розвантаження (з моменту пред’явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження), також в деяких не зазначено кількість вантажу, що перевозиться.

А також, ані в товарно –транспортних накладних, не можливо встановити відстань,яку подолав автоперевізник, виконуючи перевезення, при цьому враховуючі, що оплата згідно договорів  здійснюється саме в тонно-кілометрах 0,39 коп за тонно-кілометр а також те, що дорожніх листів  суду не надано.

А надані ТОВ «ПМШК №19»платіжні доручення в обґрунтування понесених витрат ФОП  ОСОБА_4 ФОП  ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП  ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво», суд не може прийняти до уваги, оскільки  відмітки банку про проведення платежу вони не містять, це лише роздруковані бланки платіжних доручень, які не несуть в собі інформацію саме про те, що гроші перераховані за призначенням.  

А насамперед, у відповідності до вимог Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності»(пункт 30 статті 9)  та  "Про автомобільний транспорт" (стаття 9) надання послуг із перевезення автомобільним транспортом вантажів підлягає ліцензуванню.  

Відповідно до пункту 1.7. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі" затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 18.12.2003  N 136/985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N1259/8580, ліцензія на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) є документом, що дає право суб'єкту господарювання на здійснення зазначеного виду діяльності або окремих видів послуг, визначених у пункті 1.6 цих Ліцензійних умов.

Відповідно до положень статі 48 названого Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, жоден із названих вище контрагентів ТОВ «ПМШК №19», на момент, як наполягає позивач перевезення вантажів,  не мав дозволу (ліцензії) на провадження господарської діяльності по наданню послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Як наслідок, суд ставить під сумнів, що здійснювати перевезення щебеню та (або) гранвідсіву  на вантажних автомобілях, зокрема, марки КАМАЗ,МАЗ, на протязі   лютого –грудня 2007 року могли особи, які не мають ліцензії, враховуючі, передбачений законодавством  державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту.

При цьому суд, також звертає увагу,що відповідно до довідки із Єдиного державного реєстру  підприємство та організацій України (ЄДРПОУ) №902/3118  одним із видів діяльності ТОВ «ПМШК №19»за КВЕД є  діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.1), що також  ставить під сумнів необхідність придбання таких послуг у господарюючих суб’єктів, які не мають ліцензії, для здійснення вантажних перевезень.

Таким чином, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, відсутність дорожніх листів, що унеможливлює проведення оплати за перевезення вантажів на підставі рахунку перевізника, факти видачі товарно-транспортних накладних без фактичного перевезення товару на думку суду, не засвідчують факт виконання з ФОП  ОСОБА_4 ФОП  ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП  ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»послуг по перевезенню вантажів відповідно до актів прийму-передачі таких послуг.

При цьому,  вважає, що такі акти, незважаючи на наявність рахунків, не можуть слугувати підставою для сплати ФОП  ОСОБА_4 ФОП  ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП  ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»коштів, у якості оплати послуг, наданих останніми без наявності державного дозволу на здійснення такої підприємницької діяльності.

У відповідності до положень статті 3 Господарського кодексу України  під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність./частина1/.  Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва –підприємцями/частина 2/.

Суд погоджується з висновком податкового органу про те, що договори між ТОВ «ПМШК№19»та ФОП  ОСОБА_4 ФОП  ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП  ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво»на перевезення вантажів були укладені з метою, яка  не спрямована на настання реальних правових наслідків, що обумовлені цими договорами, контрагенти не ставили за мету здійснення господарської діяльності, оскільки укладені з метою зменшення оподатковуваного прибутку ТОВ «ПМШК№19»шляхом перерахування грошових коштів суб’єктам підприємницької діяльності, які зареєстровані платниками єдиного податку  (ФОП  ОСОБА_4 ФОП  ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП  ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8), до того ж з метою зменшення  податкових зобов’язань з податку на додану вартість у випадку надання послуг ТОВ ПК «Технологічна комплектація та будівництво».

Згідно із частиною 1 статті  216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.     

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із пунктом  1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із статтею  203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

А у відповідності до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із пунктом  19 статті 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Статтею  9 Бюджетного кодексу України встановлено, що доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

А частиною 2 статті  9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Несплачений ТОВ «ПМШК №19»податок на прибуток приватних підприємств  в розмірі  84986 грн 00 коп є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, суд приходить до висновку завищення позивачем валових витрат за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 в розмірі 339 941 грн 00 коп.

Як наслідок, що стосується порушення пункту 1.3., 1.7. статті 1, підпункту 7.2.1, пункту 7.2., підпунктів.7.4.4, 7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” а саме: ТОВ «ПМШК №19»завищено суму податкового кредиту на 3861,00 грн за рахунок включення до складу податкового кредиту суму авто послуг отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю ПК «Технологічна комплектація та будівництво» (код ЄДРПОУ 34742402 м. Полтава, вул. Котляревського,1/27, кв.310) в тому числі за березень 2007 року в розмірі 3861,00 грн суд зазначає, слідуюче.

Законом України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР визначено коло платників податку на додану вартість, об’єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.3. Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати  утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7. Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання  звітного періоду, визначена цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 . Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

А у відповідності із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Враховуючі,встановлені судом вище обставини про те, що наведені у договорі послуги фактично ПК «Технологічна комплектація та будівництво»не поставлялися, та придбання таких послуг не відбулося, то валові витрати та відповідно право на податковий кредит у ТОВ «ПМШК №19»не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, відповідач при прийнятті податкових –повідомлень рішень № 0000662301/0 від 22.04.2009 та № 0000672301/0 від 22.04.2009 діяв на підставі, у межах повноважень та  у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових –повідомлень рішень визнання незаконними, недійсними та скасування податкових  повідомлень –рішень  № 0000662301/0 від 22.04.2009 та № 0000672301/0 від 22.04.2009 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись  статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована шляхова колона №19" до Полтавської  міжрайонної  державної податкової інспекції Полтавської області про визнання незаконними, недійсними та скасування податкових  повідомлень –рішень  № 0000662301/0 від 22.04.2009 та № 0000672301/0 від 22.04.2009   відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в  разі  складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  цього  Кодексу  -  з  дня  складення  в  повному обсязі. Якщо постанову  було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі,   то   строк   подання  заяви  про  апеляційне  оскарження обчислюється  з  дня отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу  адміністративного судочинства України.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанову в повному обсязі  складено 29 червня 2010 року.

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко