Рішення

від 05.01.2022 по справі 490/5080/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1663/2021 Справа № 490/5080/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року Центральнийрайонний суд м. Миколаєваускладі:

головуючогосудді - Черенкової Н.П.,

при секретарі - Павленко Т.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Миколаївської міської ради "Центр енергоефективності м. Миколаєва" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, невикористаної частини відпустки та вихідної допомоги, третя особа - Департамент енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 47682,78 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 26.02.2019 року між Миколаївською міською радою та ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до якого позивача призначено на посаду директора КУ ММР Центр енергоефективності м.Миколаєва на строк до 26.02.2020 року.

26 лютого 2020 року його було звільнено із займаної посади на підставі ч.2 ч.1 ст.36 КЗпП України, в зв`язку із закінченням строку дії трудового договору. В день звільнення відповідач не виплатив всіх сум, що належать позивачеві від установи, що утворило заборгованість в сумі 60 302,61 грн., з яких:24118,17 грн. - заборгованість по виплаті заробітної плати за січень 2020 року;21706,20 грн. - заборгованість по виплаті заробітної плати за лютий 2020 року;14478,24 грн. - компенсації за невикористану відпустку.

22 травня 2020 року відповідачем виплачено позивачу 12619,83 грн.

За такого, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з виплати заробітної плати, невикористаної частини відпустки та вихідної допомоги в сумі 47682,78 грн.

Ухвалою від 14.09.2020 року відкрито загальне провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання на 18.11.2020 року.

17.11.2020 року від позивача надійшла заява про залучення в якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Департамент енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської.

18.11.2020 року від представника відповідача - адвоката Сіхарулідзе Д.Г. надійшла заява, в якій просив відкласти підготовче засідання, в зв`язку з його участю в іншому судовому засіданні.

Підготовче судове засідання відкладено на 03.03.2021 року.

У зв`язку з перебуванням судді Черенкової Н.П. з 10.02.2021 року на лікарняному, судове засідання відкладено на 12.05.2021 року.

Ухвалою від 12.05.2021 року закрито підготовче засідання, притягнуто до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Департамент енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради, витребувано від Департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження іноваційних технологій Миколаївської міської ради фінансові, бухгалтерські документи, що підтверджують розрахунки відповідача з позивачем 22.05.2020 року, а саме: загальну суму заробітної плати з рошифровкою за видами виплат та суму заробітної плати, що належить до виплати. Справу призначено до розгляду по суті на 19.08.2021 року.

У зв`язку з неявкою сторін по справі 19.08.2021 року, судове засідання відкладено на 13.09.2021 року.

13.09.2021 року від представника відповідача - адвоката Сіхарулідзе Д.Г. надійшла заява про відкладення судового засідання, в зв`язку з його хворобою.

Судове засідання відкладено на 25.10.2021 року.

25.10.2021 року представник відповідача - адвокат Сіхарулідзе Д.Г. надав заяву про відкладення судового засідання, в зв`язку з його участю в іншому судовому процесі.

Судове засідання відкладено на 05.01.2022 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст. 6 , ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР , кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст. 1 , 3 ЦК України , ст.ст. 2 , 4-5 , 12-13 , 19 ЦПК України , завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України ).

З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2019 року, на підставі контракту, укладеного 26.02.2019 року між Миколаївською міською радою в особі міського голови та ОСОБА_1 (далі - Контракт), Миколаївським міським головою винесено розпорядження №65рк про призначення ОСОБА_1 директором КУ ММР Центр енергоефективності м.Миколаєва на строк з 26.02.2019 року до 26.02.2020 року.

Розмір заробітної плати Керівника встановлений розділом Умови матеріального забезпечення керівника п.п. 20-26 Контракту від 26.02.2019 року.

Згідно п.п.20-22 Контракту передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Керівнику нараховується заробітна плата:

а) посадовий оклад в розмірі 5658,00 грн. за фактично відпрацьований час;

б) премія відповідно до особистого внеску в загальні результати в роботі в розмірі 100% від посадового окладу, у межах фонду оплати праці працівників Закладу, затвердженого на відповідний рік, за умови досягнення високих показників в роботі та за погодженням з департаментом енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради та міським головою.

У разі погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни, премія зменшується або скасовується у тому звітному періоді, коли виявлено порушення (за окремим наказом).

Крім того, Керівнику можуть виплачуватися:

-винагорода за виконання особливо важливих завдань, якщо такі завдання оформлялись за додатковою угодою до контракту у розмірах, визначених додатковими угодами;

-матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі до одного посадового окладу, яка надається за погодженням департамента енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради.

Керівнику надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 31 календарний день (основна відпустка 24 дня; додаткова - 7 днів). Оплата відпустки проводиться виходячи із середнього заробітку, обчисленого у порядку, встановленому КМУ. У разі відпустки Керівнику надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі його посадового окладу.

Згідно з п.4.16 колективного договору між роботодавцем і трудовим колективом КУ ММР Центр енергоефективності м.Миколаєва на 2018-2021 роки, схваленого на Загальних зборах трудового колективу 05 листопада 2018 року (далі - Колективний договір), роботодавець зобов`язується заробітну плату у грошовому виразі (у гривнях) виплачувати до 15 числа за першу половину місяця, до 30 числа остаточний розрахунок.

Розмір заробітної плати у період часу, який охоплює січень та лютий 2020 року, встановлений рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №789 від 26 липня 2019 року Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 10 серпня 2018 №744 Про затвердження штатного розпису Комунальної установи Миколаївської міської ради Центр енергоефективності м. Миколаєва , яким затверджено штатний розпис КУ ММР Центр енергоефективності м.Миколаєва у кількості 7 штатних одиниць із місячним фондом заробітної плати 142283 грн. 31 коп., визначено за посадою Директор одна штатна одиниця з посадовим окладом 8039,39 грн., премією 16078,78 та місячним фондом заробітної плати - 24118,17 грн.

Розпорядженням Миколаївського міського голови від 26.02.2020 року №64 рк ОСОБА_1 звільнено з посади директора КУ ММР Центр енергоефективності м. Миколаєва 26.02.2020 року у зв`язку із закінченням строку дії укладеного з ним контракту від 26.02.2019 року в порядку п.2 ч.1 ст.36 КЗпПУ.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.94 КЗпП України та ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу .

Згідно ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за №100 (з наступними змінами і доповненнями).

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку у зв`язку з затримкою розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 № 100 .

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому, враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Як вбачається з Довідки №1 від 26.02.2020 року Про середню заробітну плату (дохід) за 12 місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації позивачу нараховано 220 191,09 грн. заробітної плати. Середньоденна заробітна плата становить 603,26 грн.

З розрахунково-платіжної відомості № 1, наданої відповідачем, вбачається, що позивачеві за січень - лютий 2020 року нараховано 15676,81 грн. виплат, з яких: 8039,39 грн. - оклад за січень та 7637,42 грн. - оклад за лютий 2020 року.

Позивачу з урахуванням утримання 18% ПДФО та 1,5% військового збору, виплачено 12619,83 грн., що також підтверджується випискою з особового рахунку позивача, з якої вбачається, що 22.05.2020 року на рахунок ОСОБА_1 надійшла сума у розмірі 12 619,83 грн. з призначенням платежу зараховано з/пл на поточний рахунок працівника КУ ММР Центр енергоефективності м.Миколаєва .

Відповідно до пункту 3.1 додатку 3, премія виплачується одночасно з виплатою заробітної плати за другу половину місяця, за який була нарахована премія.

За такого, відповідачем невиплачено позивачу премію за січень 2020 року у розмірі 16078,78 грн. (без врахування обов`язкових утримань).

Щодо заборгованості за лютий 2020 року суд зазначає наступне

За п. 24 Контракту від 26.02.2019 року система матеріального стимулювання працівників, діюча в установі, повністю поширюється на Керівника установи.

Згідно з п.2.9 Колективного договору регламентовано, що при призначенні та звільненні за неповний відпрацьований місяць премія не нараховується.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати премії позивачеві за лютий 2020 року, адже такого звільнено 26 лютого 2020 року, тобто до завершення місяця, що у відповідності до п. 2.9 додатку 3 до колективного договору позбавляє позивача права на отримання премії за цей місяць.

За такого, відповідачем було повністю виплачено позивачу заробітну плату, яка підлягала сплаті в лютому 2020 року.

Розраховуючи розмір виплат компенсації за невикористані 24 дня щорічної основної відпустки, суд виходить з наступного.

Так, згідност. 83 КЗпП Україниі ч. 1ст. 24 Закону України Про відпустки , при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.

Відповідно дост. 2 Закону України "Про відпустки"право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується: - гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; - забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбаченихстаттею 24 цього Закону .

У відповідності з ч. 1ст. 116 КЗпП України , виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку виникають передбачені ст.117 КЗпП України правові підстави для застосування матеріальної відповідальності.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Відповідно до абз.1 п. 2 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року ,обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, тощо або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Відповідно до абз.3 п. 2 розділу 2 вказаного Порядку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до п. 8 вказаного Порядку , середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Для визначення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки враховується розмір заробітної плати за лютий 2019 - січень 2020, який складає 220191,09 грн. / 365 = 603,26 грн. (середньоденної заробітної плати). 603,26 х 24 = 14478,24 грн. компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку, позивачеві сплачено за січень 2020 року 8039,39 грн. замість 24118,17 грн. різниця 16078,78 грн., за лютий 2020 року 7637,42 грн. в повному обсязі, за невикористані 24 дні відпустки не виплачено 14478,24 грн. Загальна різниця склала 30557,02 грн. - які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Таким чином, виплаті позивачеві станом на день звільнення підлягала сума 30557,02 грн. без врахування обов`язкових відрахувань.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як зазверненням особи, поданим відповіднодо цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, за приписами ст. 89 ЦПК України, суд безпосередньо, всебічно, об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позивачеві станом на день звільнення підлягала сума 30557,02 грн. без врахування обов`язкових відрахувань.

За такого, позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Судовий збір в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви звільнений від його сплати на підставі закону.

Відповідно до ст. 133 , 141 ЦПК України , з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись Конституцією України , ст.ст. 2 , 4 , 10 , 12 , 13 , 76-82 , 89 , 258 , 263 , 264 , 265 , 273 , 354 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунальної установи Миколаївської міської ради "Центр енергоефективності м. Миколаєва" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, невикористаної частини відпустки та вихідної допомоги, третя особа - Департамент енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради - задовольнити частково.

Стягнути з комунальної установи Миколаївської міської ради Центр енергоефективності м.Миколаєва (код за ЄДРПОУ 1278040, адреса 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, будинок 20) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 30557,02 грн . (без врахування обов`язкових відрахувань), з яких 16078,78 грн. - невиплачена заробітна плата за січень 2020 року, 14478,24 грн. - компенсація за невикористану відпустку.

Стягнути з комунальної установи Миколаївської міської ради Центр енергоефективності м.Миколаєва на користь держави 908,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 05 січня 2022 року.

Суддя Н.П. Черенкова