Справа № 683/2452/21
2/683/111/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2022 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Кутасевич О.Г.
за участі секретаря судового засідання Свідерської К.В.,
прокурора Баклана Г.В.,
представника відповідача ТОВ Агро-Регіон Любар Бойко Д.М.
розглядаючи у судовому засіданні в залі суду в м.Старокостянтинові цивільну справу за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури, в інтересах територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки,
встановив:
Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури, в інтересах територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР , в якому просить:
- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 липня 2019 року № 22-5396-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га (кадастровий номер 6824284700:03:019:0003), що знаходиться за межами населених пунктів ( на території) Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
- витребувати в Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР на користь територіальної громади в особі Староостропільської сільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824284700:03:019:0003) в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 24 липня 2019 року № 22-5396-СГ, у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
-скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 6824284700:03:019:0009, із одночасним припиненням (скасуванням) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на неї Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР`та усіх зареєстрованих щодо неї інших прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2300323268242
-стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 6810 грн., сплачений за пред`явлення позову.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 не мав законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він вже раніше таким правом скористався і отримав у власність земельні ділянки такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації площею 2 га (кадастровий номер 682588300:02:013:0054 на території Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, що мало місце 19 лютого 2015 року, яку в подальшому продав, а також 2 га (кадастровий номер 6820980900:02:002:0060), що розташована в межах с.Медведівка Волочиського району Хмельницької області.
На підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 продав ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР земельну ділянку кадастровий номер 6824284700:03:019:0003.
В подальшому ця земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6824284700:03:019:0003) шляхом обєднання об`єктів нерухоме майна на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 24 липня 2019 року № 22-5396-СГ увійшла до земельної ділінки з кадастровим номером 6824284700:03:019:0009.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 вересня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 09 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні прокурор Баклан Г.В. позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР Бойко Д.М. проти позову заперечила та стверджувала, що товариство є добросовісним набувачем земельної ділянки, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки наказ ГУ Держгеокадастру про надання дозволу на розробку землеустрою не був скасованим. Крім того, за віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, однак земельна ділянка надана ОСОБА_1 кадастровий номер 6824284700:03:019:0003 була в подальшому об`єднана з іншими ділянками та увійшла в земельну ділянку з кадастровим номером 6824284700:03:019:0009, тобто перестала бути індивідуально визначеною річчію. Уважала, що витребування земельної ділянки в товариства, яке за відплатним договором набуло земельну ділянку, здійснило покращення її якісних характеристик, буде покладений надмірний тягар за помилку державних органів, які не перевірили законність набуття ОСОБА_1 земельної ділянки, що суперечить практиці Європейського суду та порушить баланс між суспільним та приватним інтересом.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явися, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України , будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не подавав.
Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду направив відзив у якому просить відмовити у задоволенні позову в частині вимоги про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 липня 2019 року № 22-5396-СГ (а.с.58-61), посилаючись на те, що у своїх заявах ОСОБА_1 стверджував, що своїм правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок не скористався, ввівши тим самим ГУ Держгеокадастру в оману. Крім того, такої підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ст.118 ЗК України не передбачено.
Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом об`єктивно встановлено, що згідно поданої заяви ОСОБА_1 16 липня 2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району (на даний час Староостропільської сільської ради Хмельницького району) Хмельницької області. Також, у поданій заяві ОСОБА_1 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався (а.с.29).
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 16 липня 2019 року про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 липня 2019 року №22-5396-СГ було надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення - землі сільськогосподарського призначення шляхом поділу земельної ділянки за кадастровим номером (6824284700:03:019:0003), яка розташована за межами населених пунктів Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району ( на даний час Староостропільської сільської ради Хмельницького району) Хмельницької області, орієнтовний розмір ділянки 2 га, цільове призначення земельної ділянки після його зміни - для ведення особистого селянського господарства (а.с.28).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 липня 2019 року № 22-5396-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність ОСОБА_1 , земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6824284700:03:019:0003 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району ( на даний час Староостропільської сільської ради Хмельницького району) Хмельницької області. Право власності на ділянку зареєстровано відповідачем ОСОБА_1 07 серпня 2019 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.11-19).
В той же час, як вбачається із копії доданої до матеріалів справи заяви, в 2016 році ОСОБА_1 вже звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, приватизації площею 2 га (кадастровий номер 682588300:02:013:0054 ) на території Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, що мало місце 19 лютого 2015 року, яку в подальшому продав.
Крім того, згідно рішення Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області від 15 березня 2016 року за № 27-5/2016 ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6820980900:05:002:0060 для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах с. Медведівка Волочиського району Хмельницької області.
Право власності на ділянку зареєстровано відповідачем 30 серпня 2016 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ( а.с.18).
Рішенням судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року визнано недійсним рішення Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області від 15 березня 2016 року за № 27-5/2016, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га., кадастровий номер 6820980900:05:002:0060 для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с. Медведівка Волочиського району Хмельницької області.
Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6824284700:03:019:0003 (наказ від 24 липня 2019 року №22-5396-СГ) уже неодноразово використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистої селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.
Як вбачається із долученої до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2019 року відчужив її на користь ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР .
В подальшому, земельна ділянка з кадастровим номером 6824284700:03:019:0003 була перенесена в архів шляхом об`єднання земельних ділянок, які перебували у власності ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР , де утворилась нова земельна ділянка з кадастровим номером 6824284700:03:019:0009 право власності на яку 14 липня 2021 зареєстровано у Державному реєстрі прав на ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР .
Ці обставини пітверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 липня 2019 року № 225396-СГ та відомостями з Публічної кадастрової карти.
Вирішуючи позовну вимогу щодо витребування в ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824284700:03:019:0003) в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 24 липня 2019 року № 22-5396-СГ у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району ( на даний час Староостропільської сільської ради Хмельницького району) Хмельницької області, суд приходить до висновку про її обгрунтованість виходячи із такого.
Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно зі ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.
Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.
При цьому ст. 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.
У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України , що є належним способом захисту.
При цьому суд згідно з положеннями статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .
На думку суду, з огляду на характер спірних правовідносин, установлених судом обставин та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.
Так, статтями 13 , 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією . Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної власності.
Прийняття рішення про передачу земель державної власності в приватну власність із земель державної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України ) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (статтіт14,19 Конституції України ).
Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 незаконно отримав земельну ділянку з кадастровим номером 6824284700:03:019:0003 та відчужив її за договором купівлі-продажу ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР .
За таких обставин суспільним , публічним інтересом звернення прокурора до суду з вимогою витребування спірної земельної ділянки з володіння ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. Суспільний , публічний інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.
Крім того, згідно з практикою ЄСПЛ (рішення від 8 липня 1986 року в справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства ) одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.
У справах Рисовський проти України (рішення від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04), Кривенький проти України (рішення від 16 лютого 2017 року, заява №43768/07), пов`язаних із земельними правовідносинами, ЄСПЛ, встановивши порушення статті 1 Першого протоколу, зазначив про право добросовісного власника на відповідну компенсацію чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на землю.
Окремо суд зазначає, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцеві набувачі, які не заявили зустрічні позови у справі, можуть заявити до власника земельних ділянок позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваних земельних ділянок, а у разі здійснення поліпшень цих ділянок, які не можна відокремити від них без завдання їм шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельних ділянок. Крім того, кінцевий набувач, із власності якого витребовується земельна ділянка, також не позбавлений можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України , пред`явивши вимогу до осіб, в яких вони придбали ці ділянки, про відшкодування збитків.(Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 367/2022/15-ц від 29.05.2019р.).
Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника та не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном.
Відповідно до ч.1ст. 126 ЗК України , право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .
Згідно ст.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державною реєстрацією земельної ділянки є внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Так, відповідно ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. З моменту державної реєстрації, незалежно від її подальшого скасування, земельна ділянка є об`єктом Державного земельного кадастру, а всі відомості про неї та її кадастровий номер зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно (ст. 10 , ч. 8 ст. 16 , ч. 19 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр ).
У той же час відповідно до п. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї, а державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Такі особливості правового статусу земельної ділянки дають можливість її ідентифікувати, а власнику витребувати її від незаконного володільця, навіть у випадку здійснення державної реєстрації її поділу (виділення), об`єднання з іншими ділянками, вчинення інших реєстраційних дій, внаслідок яких державна реєстрація цієї земельної ділянки скасовується.
Таким чином, відновлення державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є умовою відновлення державної реєстрації права власності на неї у Державному реєстрі прав, її статусу як окремого об`єкта цивільних прав.
Аналізуючи вищевикладене, суд погоджується із позивачем щодо обраного ним способу захисту порушених прав, оскільки наявність запису про реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 6824284700:03:019:0009 до складу якої входить незаконно отримана земельна ділянка, унеможливлює поновлення прав територіальної громади щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6824284700:03:019:0003, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу щодо визнання недійсним наказу наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 липня 2019 року № 22-5396-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га (кадастровий номер 6824284700:03:019:0003), суд приходить до висновку про обгрунтованість виходячи із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України ).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.
Згідно частини другої статті 5 Цивільного процесуального кодексу Україниу випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення відповідного органу. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст. 21 ЦК України ).
У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.
У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 зловживаючи своїм правом, набув спірну земельну ділянку у власність, отримавши незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері,оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання увласність земельної ділянки для певної категорії потреб, а тому наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-5396-СГ від 24 липня 2019 року, яким затверджено документацію із землеустрою, підлягає скасуванню.
П. (г) ч.3 ст.152 ЗК України визначено спосіб захисту прав на земельні ділянки у спосіб визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо підставності представництва інтересів держави прокурором в даному випадку, суд вважає його належним та обґрунтованим і виходить із такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Позов прокурором подано з належним обгрунтуванням порушення інтересів територіальної громади, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України . При цьому суд враховує, що дійсно Староостропільською сільською радою у Хмельницькій області заходів до виявлення та усунення факту порушення при передачі спірної земельної ділянки форми власності ОСОБА_1 не вжито, а також те, що він є відповідачем по справі, а тому прокурором самостійно пред`явлено позов в інтересах територіальної громади.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельної ділянкм сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.
Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні в розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який, порушуючи закон, набув право власності на неї та у подальшому відчужив її на користь ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР .
Крім того, слід зазначити що 27.05.2021 року набрав чинності Закон України №1423-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин . Цим Законом Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено п.24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами нанесених пунктів у межах таких територіальних громад (крім земель згідно переліку, що зазначено нижче у Законі).
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міста відповідно до п. 24 Закону і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Земельна ділянка з кадастровим номером 6824284700:03:019:0003 увійшла в склад земельної ділянки 6824284700:03:019:0009,на даний час зареєстрована в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР , а тому у разі витребування такої земельної ділянки із його власності дана земельна ділянка за цим кадастровим номером зможе автоматично стати земельною ділянкою комунальної власності відповідної територіальної громади.
За результом децентралізації, визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Хмельницької області, згідно якого територія населеного пункту Коржівка увійшла до складу Староостропільської територіальної громади Хмельницького району.
Відтак, земельна ділянка (кадастровий номер 6824284700:03:019:0003), що знаходилась за межами населених пунктів Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району на теперішній час відноситься до території громади Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Судові витрати підлягають пропорційному розподілу відповідно до частини задоволених позовних вимог щодо кожного з відповідачів в порядку, передбаченому ч.1,2 ст.141 ЦПК України (зокрема сплачений судовий збір за подання позову в частині задоволених вимог; сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову пропорційно з кожного з відповідачів у рівних частках).
Керуючись ст. 258 , 259 , 264-265 , 354 ЦПК України , суд
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 липня 2019 року № 22-5396-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га (кадастровий номер 6824284700:03:019:0003), що знаходиться за межами населених пунктів ( на території) Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Витребувати в Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР на користь територіальної громади в особі Староостропільської сільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824284700:03:019:0003) в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 24 липня 2019 року № 22-5396-СГ, у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 6824284700:03:019:0009, із одночасним припиненням (скасуванням) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на неї Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР`та усіх зареєстрованих щодо неї інших прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2300323268242
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати в розмірі по 2 270 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури, в інтересах територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району, місце знаходження: вул. К.Острозького, 41, м. Старокостянтинів, 31100.
Відповідач: ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, місце знаходження: вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, 29016, код ЄДРПОУ 39767479.
Відповідач: ОСОБА_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ТОВ АГРО-РЕГІОН ЛЮБАР , місце знаходження: вул. Горького, 71
с. Юрівка, Любарський район, Житомирська область, 13106, код ЄДРПОУ 36328230.
Повний текст рішення складено 14 січня 2022 року.
Суддя:
Суд | Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2022 |
Номер документу | 102676742 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Кутасевич О. Г.
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Кутасевич О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні