Постанова

від 17.01.2022 по справі 127/27866/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/27866/19

Провадження № 22-ц/801/102/2022

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 рокуСправа № 127/27866/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Оніщука В.В.,

суддів: Копаничук С.Г., Медвецького С.К.,

учасники справи:

позивач: Кредитна спілка Істок ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 січня 2020 року, ухвалене у складі судді Дернововї В.В., у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року Кредитна спілка Істок звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 06 червня 2017 року до Кредитної спілки Істок звернувся відповідач ОСОБА_1 із заявою про вступ до кредитної спілки, яку було задоволено.

06 червня 2017 року ОСОБА_1 сплатив вступний внесок та обов`язковий пайовий внесок і на підставі ст. 10, ч. 2 ст. 16 Закону України Про кредитні спілки ОСОБА_1 набув членства у Кредитній спілці Істок .

12 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 подав до позивача заяву на отримання кредиту і 12 лютого 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №ДКВ-2591, відповідно до умов якого останній отримав грошові кошти у розмірі 30000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,001% річних, які зобов`язався повернути до 12.08.2019 року, зі сплатою 34,52 грн щоденно за надання кредиту.

12 лютого 2018 року між КС Істок та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №ДКВ-2591 ДП1, згідно умов якого поручитель зобов`язався нести солідарну відповідальність разом із позичальником перед кредитором за виконання зобов`язання за Договором про споживчий кредит №ДКВ-2591.

ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату по кредиту, порушуючи умови кредитного договору, в зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 46051,66 грн, з яких 4618,80 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 22 783,04 грн - заборгованість за платою, 0,46 грн - заборгованість по відсотках, 712,46 грн - інфляційні втрати, 11936,89 грн - 100% річних згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3. кредитного договору, 6000 грн - штраф.

На підставі викладеного позивач просив достроково солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 46051,66 грн за договором про споживчий кредит №ДКВ-2591 від 12 лютого 2018 року та судовий збір, комісію у розмірі 1940,21 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 січня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки Істок заборгованість за Договором про споживчий кредит №ДКВ-2591 від 12.02.2018 року у розмірі 46 051,66 грн, з яких: 4618,80 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 22783,04 грн - заборгованість за платою, 0,46 грн. - заборгованість по процентах, 712,46 грн - інфляційні втрати, 11936,89 грн - 100% річних згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3. кредитного договору, 6000 грн - штраф.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , діючи через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позов задовольнити частково лише в сумі 4618,80 грн..

Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 у період з 05 квітня 2017 року по 29 вересня 2019 року перебував на військові службі та має статус учасника бойових дій.

Скаржником зазначено, що відповідно до положень ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

На апеляційну скаргу позивачем подано відзив, у якому з посиланням на безпідставність апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Апеляційна скарга на підставі ст. 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає не в повному обсязі.

Судом встановлено, що 06 червня 2017 року до Кредитної спілки Істок звернувся відповідач ОСОБА_1 із заявою про вступ до кредитної спілки. У той же день, ОСОБА_1 сплатив вступний і обов`язковий пайовий внески та набув членства у Кредитній спілці Істок .

12 лютого 2018 року між Кредитною спілкою Істок та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №ДКВ-2591, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 30 000 грн (п. 1.1), зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,001% річних (п. 3.2), строком на 18 місяців до 12 серпня 2019 року (п. 1.2), зі сплатою 34,52 грн. щоденно за надання кредиту (п. 2.5) (а.с. 14-16).

12 лютого 2018 року між Кредитною спілкою Істок та ОСОБА_1 був укладений Додатковий договір №1 до Договору про споживчий кредит №ДКВ-2591 від 12 лютого 2018 року, відповідно до умов якого щоденна плата за надання кредиту становить 138,08 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 12 лютого 2018 року між Кредитною спілкою Істок та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №ДКВ-2591 ДП-1, згідно умов якого поручитель зобов`язався нести солідарну відповідальність разом із позичальником перед кредитором за виконання зобов`язання за Договором про споживчий кредит №ДКВ-2591.

Кредитна спілка Істок виконала взяті на себе зобов`язання за Договором та надала ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 30 000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 12 лютого 2018 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості та бухгалтерської довідки розрахунку боргу ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату по кредиту, порушуючи умови кредитного договору, в зв`язку з чим у період з 26.03.2019 року до 31.08.2019 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 46051,66 грн., з яких 4618,80 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 22783,04 грн. - заборгованість за платою, 0,46 грн. - заборгованість по відсотках, 712,46 грн. - інфляційні, 11936,89 грн. - 100% річних згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3. кредитного договору, 6000 грн. - штраф (а.с. 32-33).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно положень ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України, виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 4.7.2. Договору про споживчий кредит №ДКВ-2591 від 12.02.2018 року, за порушення сплати кожного платежу, згідно графіку платежів, позичальник сплачує штраф у розмірі 1000 грн.

Пунктом 4.7.3. Договору передбачено, що за порушення умов договору настають правові наслідки, а саме повернення позичальником суми боргу (основної суми кредиту, плати та процентів) з урахуванням встановленого індексу інфляції та 100% річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати зобов`язань за Договором, згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитною спілкою Істок нараховано 712,46 грн. - інфляційних, 11936,89 грн. - 100% річних згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3. Кредитного договору, 6000 грн. - штрафу згідно п. 4.7.3 Договору.

Однак, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції не врахував наступного.

ОСОБА_2 у період з 05 квітня 2017 року по 26 вересня 2019 року перебував на військовій службі та є учасником бойових дій. Посвідчення відповідачу видане 16 березня 2021 року безтермінове та воно дійсне на всій території України. Вказаний документ наданий скаржником до апеляційного суду, оскільки він не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції

Колегія суддів приймає посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_2 , як належний та допустимий доказ у справі, який свідчить про те, що він має пільги, відповідно до закону.

Згідно зі статтею 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації внесено зміни до статті 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , яку доповнено пунктом 15 наступного змісту - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 1 Розділу II Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з положеннями Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 17 березня 2014 року і триває до теперішнього часу.

За змістом статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Аналіз статті 14 Закону України Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Разом з цим, пункт 15 статті 14 Закону України Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц, провадження № 61-21025св18.

У постановах Верховного Суду, від 14 лютого 2018 року у справі №131/1449/16-ц (касаційне провадження № 61-4157св18); від 14 лютого 2018 року у справі № 727/2187/16-ц (касаційне провадження № 61-3951св18); від 20 лютого 2018 року у справі № 640/4439/16-ц (касаційне провадження № 61-4304св18); від 21 лютого 2018 року у справі № 211/1546/16-ц (касаційне провадження № 61-4255св18); від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17) зроблено висновки, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 Про часткову мобілізацію . Президент України відповідного рішення про скасування особливого періоду, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймав.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог КС Істок про солідарне стягнення з ОСОБА_2 плати, штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань та проценти за користування кредитом, є неправильним і вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Також не підлягає до солідарного стягнення і плата, передбачена Додатковим договором №1 до Договору про споживчий кредит №ДКВ-2591.

За змістом умов Додаткового договору плата встановлюється у зв`язку із порушенням позичальником графіку повернення кредиту та за своєю правовою природою є штрафними санкціями.

За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки Істок 22783,04 грн. - заборгованості за платою, 0,46 грн. - заборгованості по процентах, 712,46 грн. - інфляційних втрат, 11936,89 грн. - 100% річних згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3. кредитного договору, 6000 грн. - штрафу, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, а в іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області слід залишити без змін. Також рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 плати, штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань, проценти за користування кредитом та судових витрат, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині та нового розподілу судових витрат щодо відповідача ОСОБА_2 .. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, судом апеляційної інстанції прийнято рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 плати, штрафних санкцій, пені, процентів на загальну суму 41432,86 грн., тому з ОСОБА_2 на користь позивача слід за стягнути 96,33 грн. за подання позовної заяви, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року ОСОБА_2 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до постановлення апеляційним судом рішення у справі, тому враховуючи висновок про задоволення апеляційної скарги, з Кредитної спідки Істок на користь держави слід стягнути судовий збір, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги у розмірі 2881,5 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 січня 2020 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки Істок 22 783,04 грн. - заборгованості за платою, 0,46 грн. - заборгованості по процентах, 712,46 грн. - інфляційних втрат, 11936,89 грн. - 100% річних, 6000 грн. - штрафу та розподілу судових витрат стосовно ОСОБА_2 скасувати та постановити нове рішення в цій частині.

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки Істок до ОСОБА_2 про солідарне стягнення 22783,04 грн. - заборгованості за платою, 0,46 грн. - заборгованості по процентах, 712,46 грн. - інфляційних втрат, 11936,89 грн. - 100% річних, 6000 грн. - штрафу, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки Істок 96,33 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Кредитної спілки Істок на користь держави 2881,5 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В. В. Оніщук

Судді: С. Г. Копаничук

С. К. Медвецький