Постанова

від 12.01.2022 по справі 308/8693/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/8693/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 січня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Мацунича М. В., Кондора Р. Ю.,

з участю секретарки судового засідання Бочко Л. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 липня 2021 року, постановлену суддею Дегтяренко К. С.,

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відчужувати або в інших спосіб розпоряджатися земельними ділянками.

Заяву обґрунтувала тим, що нею готується для подачі до суду позовна заява до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Середнянської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, приватна нотаріуска Форкош М.М., про скасування рішень Худлівської сільської ради про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок із закриттям поземельних книг, скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування свідоцтва про право на спадщину в частині передачі у власність спірних земельних ділянок та державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Зазначала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками земельних ділянок, а саме: площею 0,1900 га для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 2124887601:10:002:0031, розташованої в урочищі Керт с. Худльово, Ужгородського району Закарпатської області; площею 0,2500 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за кадастровим номером 2124887601:10:002:0032, розташованої по АДРЕСА_1 .

Унаслідок протиправних дій покійної ОСОБА_2 , тобто матері ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , Худлівською сільською радою і кадастровим реєстратором було порушено її право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Ці порушення полягають у тому, що у результаті протиправних дій зазначених осіб при проведенні робіт із оформлення покійною ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки (кадастрові номери 2124887601:10:002:0032, 2124887601:10:002:0031) було грубо порушено установлені на момент їх приватизації законодавчі вимоги щодо розроблення технічної документації, які мали наслідком допущення помилок у визначенні координат таких земельних ділянок, а також їх меж, що у подальшому перенесено до Державного земельного кадастру. Вказані порушення призвели до того, що на території належної їй на праві власності земельної ділянки, сформованої ще в 1998 році, було у 2009 році незаконно зареєстровано зазначені вище земельні ділянки.

Як наслідок, вона позбавлена можливості присвоїти кадастровий номер належній їй на праві приватної власності земельній ділянці, а відтак можливості повноцінно розпоряджатися своєю власністю.

Так, 28.01.2021 державним кадастровим реєстратором відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за результатами розгляду її заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 19.01.2021 (реєстраційний номер ЗВ-9700616352021) прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з тих підстав, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено в протоколі проведення перевірки електронного документа.

Указувала і на те, що згідно з висновком щодо перевірки електронного документа встановлено, що: - перетин ділянок з ділянкою 2124887601:10:002:0032, площа співпадає на 7,3918%; перетин ділянок з ділянкою 2124887601:10:002:0031, площа співпадає на 0,035 %. Рекомендовано виправити недоліки з приводу перетину земельних ділянок.

Стверджувала, що у добровільному порядку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовляються усунути ці порушення та ігнорують всілякі її звернення до них. Водночас як їй стало відомо, то ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають намір найближчим часом відчужити вказані земельні ділянки.

Звертала увагу, що станом на теперішній час у будинку вже проживають особи, які мають намір набути у власність спірні земельні ділянки. Зазначені обставини матимуть наслідком ускладнення або унеможливлення ефективного захисту та поновлення її порушених прав, за захистом яких вона має намір звернутися до суду, а також унеможливлять виконання рішення суду в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації на земельну ділянку за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , адже відчуження земельних ділянок призведе до внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині нового власника.

Посилаючись на наведені вище обставини просила заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відчужувати або в інший спосіб розпоряджатися земельними ділянками: - площею 0,1900 га для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 2124887601:10:002:0031, розташованої в урочищі Kepт с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області; - площею 0,2500 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за кадастровим номером 2124887601:10:002:0032, розташованої по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С. від 14 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.

Постановлено заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відчужувати або в інший спосіб розпоряджатися земельними ділянками: - площею 0,1900 га для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 2124887601:10:002:0031, розташованої в урочищі Kepт с. Худльово Ужгородського району Закарпатської області; - площею 0,2500 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за кадастровим номером 2124887601:10:002:0032, розташованої по АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із цією ухвалою судді місцевого суду ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали на неї апеляційну скаргу внаслідок її незаконності та необґрунтованості через не з`ясування суддею в повній мірі фактичних обставин справи, помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та порушення норм процесуального права.

Скарга мотивована тим, що суддя суду першої інстанції належним чином не звернула уваги на невідповідність заяви ОСОБА_1 вимогам ст. 151 ЦПК України, а відтак ця заява повинна була повернута заявниці. Вони є законними власниками спірних земельних ділянок, а доводи заявниці про намір ними відчужити будинок і земельні ділянки ґрунтуються лише на припущеннях ОСОБА_1 . Натомість безпосередньо заявниця спорудила на належній їм на праві власності земельній ділянці господарську споруду (гараж), а отже, має намір сформувати свою земельну ділянку по лінії забудови гаражу.

Посилались і на те, що задовольняючи заяву ОСОБА_1 суддя місцевого суду не врахувала, які саме вимоги заявлені позивачкою і чи вони є співмірними з заявою про забезпечення позову чи обраний спосіб захисту порушеного права є ефективним та чи будуть поновленні права й інтереси позивачки, яка звернулася до суду за захистом порушеного права.

З огляду на викладене просили оскаржену ухвалу судді скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявниця ОСОБА_1 посилалася на безпідставність скарги та просила її залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу судді - без змін.

Інші учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 щодо задоволення апеляційної скарги заперечила внаслідок її безпідставності та необґрунтованості, просила в її задоволенні відмовити, а оскаржену ухвалу судді місцевого суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно, хоча про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому їх неявка, на думку колегії суддів та відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення заявниці ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено, що у липні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця-адвокатеса Сідорова І.А., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, приватна нотаріуска Форкош М.М., про скасування: - державної реєстрації земельних ділянок; - державних актів на право приватної власності на земельні ділянки; - свідоцтв про право на спадщину та державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяни О.В. від 26.07.2021, зокрема прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом ОСОБА_1 (а. с.50, 51) .

Згідно з частинами першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову , так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду , а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача /відповідачів/ або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до вимог пункту 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії. Приписами частини 3 цієї ж статті констатовано, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії тощо.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Водночас при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Зазначені обставини є підставою позову та підлягають установленню та доведенню під час розгляду справи по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на наведене, апеляційний суд уважає, що суддя місцевого суду дійшла правильного висновку про необхідність ужиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову, оскільки заявниця (позивачка) ОСОБА_1 обґрунтувала і довела відповідними доказами, що існують об`єктивні ризики реального невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду на її користь, що наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам й інтересам до ухвалення рішення у справі, а вжиття заходів забезпечення позову не порушить прав і законних інтересів інших учасників процесу.

Відповідно до характеру спору і змісту позовних вимог, апеляційний суд уважає, що вказаний вид забезпечення позову, які просила застосувати заявниця (позивачка) ОСОБА_1 , є достатнім, необхідним та співмірним заходом забезпечення позову за обставин зазначеного спору.

Водночас апеляційний суд зауважує, що заборона відчужувати або в інший спосіб розпоряджатися спірними земельними ділянками, не обмежує та не позбавляє права ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо їхнього володіння та користування ними.

Отже, апеляційний суд доходить висновку, що заявниця (позивачка) ОСОБА_1 довела відповідними доказами свої вимоги щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

На переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків судді місцевого суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин оскаржена ухвала судді є законною й обґрунтованою та підстав для її зміни чи скасування, апеляційний суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, ухвала судді суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 січня 2022 року.

Суддя-доповідачка

Судді