Ухвала

від 14.01.2022 по справі 509/172/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/172/22

УХВАЛА

14 січня 2022 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 509/172/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Руніком Стройінвест про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними , -

ВСТАНОВИВ:

До Овідіопольського районного суду Одеської області 12.01.2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Руніком Стройінвест про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними .

12.01.2022 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 649227051237.

Заява обґрунтована тим, що предметом спору по даній справі є нерухоме майно, а саме квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та як зазначає позивач його родичі заволоділи нею, користуючись його безпорадним психічним станом та використовуючи довіру до них. Вказує, що за договором купівлі-продажу майнових прав він сплатив на рахунок ТОВ Руніком Стройінвест необхідні платежі в період 15.12.2011-30.05.2012 року на загальну суму 299392 грн, що підтверджується квитанціями доданими до позову та виписками з банківського рахунку. Оскілки позивач стверджує, що як його мати так і його сестра порушили його майнові права, та переоформили нерухомість на сестру, тому він стурбований що після відкриття провадження по справі спірна квартира може бути відчужена на користь інших осіб або вчинені інші дії, що можуть ускладнити або ж зробити неможливим виконання рішення суду в разі його задоволення. А тому просить накласти арешт на квартиру, та вважає що обраний спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачам та третім особам, та не потребує підстав для зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 1 частини першої якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Виходячи з матеріалів позовної заяви, враховуючи майновий характер позовних вимог, з урахуванням того, що існує ризик відчуження майна, яке є предметом спору, що свідчить про співмірність заходів забезпечення позову, заявленим позовним вимогам, а також враховуючи доведеність обґрунтованості доводів стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існує вірогідність відчуження спірного майна відповідачем третім особам, тому суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для забезпечення даного позову в обраним позивачем спосіб шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 649227051237, яка належать ОСОБА_3 , відповідно до договору дарування квартири від 18.03.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Олійниченко Ж.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 92, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, а заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 354 ЦПК України, п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 509/172/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Руніком Стройінвест про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на:

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 649227051237, яка належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Суд роз`яснює відповідачу, що він може у відповідності до положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення. Питання про зустрічне забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Є. М. Панасенко