Ухвала

від 17.01.2022 по справі 509/4964/21

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4964/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю та поділ спільного майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

13.01.2022 р., ОСОБА_1 , звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із заявою про забезпечення позову, в якій просив: - заборонити ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме: самовільно змінювати замки та вчиняти будь-які дії стосовно предмету спору житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити вчиняти певні дії - іншим фізичним та юридичним особам, не перешкоджати будь-яким чином користуватися будинком за адресою: АДРЕСА_1 - позивачу ОСОБА_1 до ухвалення остаточного рішення по цивільній справі №509/4964/21.

Заявник вказує, що 12.01.2022 р. ОСОБА_2 разом з іншими особами змінила личинки замків від входу до будинку, перекрила вільний вхід та доступ до будинку в зимовий період, всупереч ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.09.2021 р. про накладення арешту на спріне майно. Станом на час подання заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 не має вільного доступу до будинку.

Суд, дослідивши надані докази та вивчивши заяву про забезпечення позову приходить до наступних висновків.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано частиною четвертою статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, статті 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, які згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 150 ЦПК позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення заборони вчиняти певні дії; шляхом накладення заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, що передбачене частиною одинадцятою статті 150 ЦПК.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (далі Постанова № 9) судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з пунктом 43 рішення у справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

У пункті 6 Постанови № 9 зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Таким чином, суд погоджується з обґрунтованим припущенням представника заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до створення додаткових труднощів у виконанні судового рішення.

Разом з цим, суд вважає за необхідне вказати, що доводи, наведенні в даній ухвалі про необхідність часткового вжиття заходів забезпечення позову, жодним чином не свідчать про доведеність позовних вимог, що в цілому підлягає перевірці та оцінці під час розгляду та вирішення справи по суті.

Враховуючи, що відсутні підстави, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення та враховуючи, що застосовані судом заходи забезпечення позову не спричинять в подальшому збитків відповідачу, суд вважає застосування зустрічного забезпечення не доцільним.

Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 157, 260 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме: самовільно змінювати замки та вчиняти будь-які дії стосовно предмету спору житлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя: Кочко В.К.