Ухвала

від 23.11.2021 по справі 761/39315/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39315/21

Провадження № 1-кс/761/21770/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019100100005354, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в:

03.11.2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019100100005354, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 364 КК України, у якому прокурор просив постановити ухвалу про заборону використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 91:078:0117) ТОВ «МФК «Едельвейс», в т.ч. вчиняти будь-які дії щодо її забудови, а також заборонити ТОВ «МФК «Едельвейс» та іншим особам вчиняти дії до укладення будь-яких правочинів щодо вказаної земельної ділянки.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100100005354, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 364 КК України.

Так, прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи самостійних структурних підрозділів ВО КМР (КМДА) та Міністерства культури України використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби в порушення вимог чинного законодавства погодили проект землеустрою про надання ТОВ «МФК «Едельвейс» в довгострокову оренду на 15 років земельної ділянки (кадастровий номер 91:078:0117) площею 0,64 га для будівництва експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним та підземними паркінгом на АДРЕСА_1 , на підставі якого рішенням Київради №940/7176 від 15.12.2011 ТОВ «МФК «Едельвейс» передано в оренду вказану земельну ділянку та укладено відповідний договір оренди земельної ділянки 17.04.2015, чим завдали тяжких наслідків інтересам територіальної громади м. Києва.

Крім того, встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 від 08.06.2015 скасовані Головним інспектором будівельного нагляду відділу за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_4 відповідно до ухвали Верховного суду у справі №826/13852/17 від 17.07.2019, а дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення на АДРЕСА_3 від 08.02.2019 рішенням Держархбудінспекції №26 від 23.102019 анульовано.

Також встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:91:078:0117) знаходиться в межах:

- історико-культурного заповідника і зони охорони пам`яток історії та культури м. Києва ( рішення виконкому Київської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, 10.10.1988, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, Наказ Міністерства культури, туризму України від 23.12.2005 № 1076);

- Центрального історичного ареалу, в історичному ареалі «Лук`янівсько-Татарський», у зоні регулювання забудови ІІІ категорії ( згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979);

- охоронюваного природного ландшафту, пам`ятки ландшафту місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму № 58/0/0/16-10 від 03.02.2010 р.).

Прокурором у даному кримінальному провадженні, 22.09.2021 винесено постанову про визнання речовим доказом об`єкту нерухомого майна земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 91:078:0117).

Крім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/35697/21 від 07.10.2021 ОСОБА_5 накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 91:078:0117.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Представники ТОВ «МФК «Едельвейс» до суду не з`явиилсь. Повідомити їх про дату, час та місце проведення судового засідання не видалось за можливе в силу стислих строків розгляду такого роду клопотань, а також відсутності у даному клопотанні їх контактних даних.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Оцінивши в сукупності долучені прокурором до клопотання матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що звертаючись з клопотанням про арешт майна останній не навів достатніх доказів для висновку про те, що накладення арешту на майно, перелічене у клопотанні, буде розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Так, як зазначалось вище, положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна являє собою тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

В той же час, як вбачається з тексту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2021 року, клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 вже було задоволено в повному обсязі та накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 91:078:0117).

Таким чином, порушуючи у своєму клопотанні про арешт майна питання про встановлення заборони використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 91:078:0117) ТОВ «МФК «Едельвейс», в т.ч. вчиняти будь-які дії щодо її забудови, а також заборони ТОВ «МФК «Едельвейс» та іншим особам вчиняти дії до укладення будь-яких правочинів щодо вказаної земельної ділянки, прокурор ОСОБА_3 фактично просить повторно встановити заборони, питання щодо встановлення яких вже було вирішено слідчим суддею.

За таких обставин, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення поданого клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 117, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019100100005354, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 364 КК України відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали буде оголошений о 08 годині 12 хвилин 19 листопада 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1