Рішення

від 21.01.2022 по справі 342/1465/21

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1465/21

Провадження № 2/342/210/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І.-М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за заповітом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності,,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок від 28.06.1986 право власності на житлове господарство по АДРЕСА_2 належало колгоспному двору, головою якого був тато позивачки ОСОБА_4 . Для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 846401 від 24.03.2008 була виділена земельна ділянка площею 0,1000 га. Голова колгоспного двору ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя, 09.09.2011 ОСОБА_4 склав заповіт, яким розпорядив позивачці все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, все о буде належати йому за законом. Заповіт посвідчений державним нотаріусом Городенківської РДНК Паньків Д.М. 09.09.20211 та зареєстрований в реєстрі за № 1469. Заповіт ніким не скасовувався та не оскаржувався. З метою реалізації своїх спадкових прав позивачка звернулася до Городенківської РДНК, де за її заявою була заведена спадкова справа № 408/2018. 16.12.2019 позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельний пай та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку. Однак, нотаріус відмовила позивачці у видачі документів на спадщину на житлове господарство через його реєстрацію як колгоспному двору без виділу часток його членів. Станом на 15.04.1991 у житловому господарстві о АДРЕСА_1 проживали : батько ОСОБА_4 , мама ОСОБА_2 , позивачка та її чоловік ОСОБА_3 . Ніхто з вище перелічених осіб не звертався за виділом частки члена колгоспного двору та не бажає здійснювати її оформлення. Після смерті батька позивачка фактично вступила в управління спадщиною - подала заяву про прийняття спадщини, користується спадковим майном на власний розсуд підтримує житловий будинок у належному стані, обробляє земельну ділянку, виготовила технічну документацію за власні кошти, тобто своїми діями фактично прийняла спадщину, однак оформити свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі не може через реєстрацію жилого господарства як колгоспного двору.

Відповідачі за первісним позовом, 10.01.2022 подали до суду зустрічний позов, в якому просять суд: визначити, що розмір їх часток у приватній спільній сумісній власності житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , становить по 1/4 частині. Позовні вимоги мотивовані тим, що кожному із них належить по 1/4 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який відносився до колгоспного двору. Кожен із них не претендує на свої частки у колгоспному дворі. Однак, для того, щоб офіційно зареєструвати у державного реєстратора свою відмову від права спільної сумісної власності на це майно, позивачі повинні спочатку зареєструвати своє право на це майно.

Ухвалою від 12 січня 2022 року зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності (справа № 342/20/22) прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за заповітом (справа № 342/1465/21), присвоївши об`єднаній справі № 342/1465/21.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 подала,через канцелярію суду, заяву про розгляд без її участі, позовні вимоги за первісним позовом підтримує, за зустрічним позовом визнає.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідачі за первісним позовом та позивачі за зустрічним позовом, подали, через канцелярію суду, заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги за первісним позовом визнають, за зустрічним позовом підтримують у повному обсязі.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частина 3 ст. 200 ЦПК України визначає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Оскільки відповідачі за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом визнають позов, про що зазначили в поданих заявах, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у підготовчому засіданні. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Із копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_1 від 28.06.1986, виданого виконкомом Городенківської міської Ради народних депутатів Івано-Франківської області на підставі рішення виконкому Городенківської міської Ради народних депутатів № 49 від 17.06.1986, слідує, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_3 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 . Згідно рішення сесії Городенківської міської ради від 16.09.2021 № 665-10/2021 "Про перейменування вулиць в Городенківській територіальній громаді" колишня вулиця Енгельська (Симоменка) в м. Городенка була перейменована на АДРЕСА_1 і ця назва збереглася по даний час. Житловий будинок з адресним номером АДРЕСА_3 на даний час, у зв`язку зі зміною містобудівної ситуації, має фактично поштову адресу АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 576 виданою 02.12.2021 Городенківською міською радою Івано-Франківської області.

Випискою з інвентаризаційних матеріалів № 10140 виданою 22.11.2021 ОКП "Коломийське МБТІ" стверджується, що згідно архівних даних Коломийського ОКП "МБТІ" станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_3 ) зареєстроване за головою колгоспного двору ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 виданого 28.06.1986 виконкомом Городенківської міської ради згідно рішення цього ж виконкому № 49 від 17.06.1986 взамін свідоцтва про право власності виданого 30.09.1960.

Довідкою № 10531 виданою 04.10.2018 виконавчим комітетом Городенкіської міської ради та копії будинкової книги щодо прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_1 підтверджується, що станом на 15.04.1991 в АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_4 , 1933 р.н., дружина ОСОБА_2 , 1939 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1960 р.н., зять ОСОБА_3 , 1958 р.н.

За заповітом від 09.09.2011 посвідченого державним нотаріусом Городенківської РДНК Паньків Д.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1469, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належний йому на праві власності житловий будинок з приналежними господарськими будівлями, земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Городенківської міської ради Івано-Франківської області, згідно державних актів заповів своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 рік в м. Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 60, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 04.05.2018 Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

На час смерті ОСОБА_4 був чинним Цивільний кодекс 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із копії довідки №810224, виданої 29.11.2021 центром надання адміністративних послуг Городенківської міської ради слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований на день смерті по АДРЕСА_1 та на день його смерті за вказаною адресою була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_3 , виданого 01.12.1960 рай бюро ЗАГС м. Городенка Станіславської області стверджується, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Після реєстрації шлюбу 16 лютого 1983 року з ОСОБА_3 , прізвище дружини було змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 16.02.1983 відділом ЗАГС Городенківського райвиконкому Івано-Франківської області.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 06 червня 1957 року у виконавчому комітеті Котиківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 10, що доводиться копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00033902683 від 26.11.2021.

Із копії спадкової справи № 408/2018, яка надана суду Городенківською РДНК стверджується, що ОСОБА_1 звернулася до Городенківської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 . Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 53521927 виданий 02.10.2018 Першою Снятинською ДНК свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_4 , номер у спадковому реєстрі 63082049, номер у нотаріуса 408/2018. Копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 16.12.2019 посвідчених державним нотаріусом Городенківської РДНК Паньків Д.М., зареєстрованих в реєстрі за № 1675, 1676, 1677, 1678 доводиться, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , яка складається із земельних ділянок, що належали померлому згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 846401, ЯЕ № 846402, ІФ № 068581, ІФ № 068656. Витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58764400, № 58764392, № 58764388 та № 58764385 від 16.12.2019 свідчать про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію видачі свідоцтв про право на спадщину спадкодавця ОСОБА_4 , номер у Спадковому реєстрі 63082049, номер у нотаріуса 408/2018.

Крім того, 02.10.2018 до Городенківської РДНК із заявою звернулася ОСОБА_2 . В даній заяві ОСОБА_2 зазначила, що вона від видачі свідоцтва про право власності на частку спільному майні подружжя після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відмовляється. Також цією заявою відмовляється від одержання обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивачка, як спадкоємець, яка прийняла спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зверталася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно.

Проте, Постановою державного нотаріуса Городенківської РДНК № 1477/02-31 від 24.11.2021 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що вищезгадане господарство, головою якого був ОСОБА_4 , відносилось до колгоспного двору, а отже кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15.04.1991 належить відповідна частка житлового будинку. Проте, частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені.

Копією технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 стверджується, що житловий будинок побудований в 1933 році, господарські будівлі та споруди побудовані в 1960, 1980 роках. Згідно Звіту житлового будинку з надвірними спорудами складеного ЕТВО Придністров`я на підставі договору № 565 від 23.11.2021 про вартість майна, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 станом на 24.11.2021 становить 114 240 грн. За даним житловим будинком закріплена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею 0,1000 га, кадастровий номер 2621610100:01:002:0257, яка на праві власності належить ОСОБА_1 що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 193154862 від 16.12.2019.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах за позовами про захист прав приватної власності № 20 від 22.12.1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Як вбачається із матеріалів справи на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві по АДРЕСА_1 проживали: голова двору ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_3 , які набули право спільної сумісної власності на дане будинковолодіння, то їх частки у вказаному майні рівні, тобто по 1/4 частині. Проте, частки в колгоспному дворі не виділялися.

Із відповіді центру надання адміністративних послуг Городенківської міської ради № 2 та № 1 від 10.01.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено в прийомі документів на реєстрацію частки в житловому будинку по АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що у свідоцтві на право особистої власності на домоволодіння, виданому виконкомом Городенківської районної ради 28.06.1986 ОСОБА_4 не вказані як співвласники житлового будинку та не визначено частку, яка їм належить.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування , та в підпункті г пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах права приватної власності , правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22.12.1995 року, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Також, суд бере до уваги правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріплену в п. 3.4. інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають до часткового задоволення, а саме за позивачкою ОСОБА_1 слід визнати право власності на 2/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , зокрема: 1/4 частка, яка належала померлому батькові позивачки ОСОБА_4 , та 1/4 частку, яка належить позивачці, як члену колишнього колгоспного двору. В іншій частині позову слід відмовити у зв`язку з тим, що позивач приймає спадщину за заповітом на належне померлому ОСОБА_4 майно, а ОСОБА_4 належить 1/4 частка в спадковому житловому будинку, який відносився до колгоспного двору, головою якого померлий був. Позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають до задоволення, оскільки позивачі за зустрічним позовом є членами колгоспного двору, та у відповідності до норм ЦК України для оформлення права власності на належне їм майно, їм необхідно визначити розмір частки у приватній спільній сумісній власності, а саме у вищевказаному житловому будинку, який відносився до колгоспного двору.

При винесенні рішення судом враховується і те, що на даний час відповідно до вимог Постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області .

На підставі ст.ст. 316,317, 328, 355, 368, 370, 372, 1216, 1221,1223, 1258,1261, 1268-1270, 1296,1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 196-198, 200, 258, 259, 263-265, 268,273, 352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 2/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у приватній спільній сумісній власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , яке згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на жилий будинок від 28.06.1986, належить колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_4 , становить 1/4 (одна четверта) частка.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у приватній спільній сумісній власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , яке яке згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на жилий будинок від 28.06.1986, належить колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_4 , становить 1/4 (одна четверта) частка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання сторін по справі:

ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 .

ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 .

ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_7 .

Суддя: Гайдич Р. М.