Рішення

від 24.01.2022 по справі 485/1717/21

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/1717/21

Провадження №2/485/45/22

Рішення

іменем України

24 січня 2022 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Забаровська С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

В грудні 20210 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Снігурівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою по АДРЕСА_1 . Вона є спадкоємцем за заповітом після смерті матері. Однак, при зверненні до Снігурівської державної нотаріальної контори, їй було відмовлено в оформленні спадкових прав у зв"язку з тим, що правовстановлюючий документ на вище вказаний житловий будинок, а саме свідоцтво про право власності на житловий будинок від 31 травня 1990 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не засвідчений підписом посадової особи, яка його видала та не скріплений печаткою того органу чи посадової особи, яка видала документ, а саме Нововасилівською сільською радою. Крім того, в правовстановлюючому документі ім"я матері помилково вказано як " ОСОБА_3 " замість вірного " ОСОБА_4 ".

Враховуючи наведене, а також те, що вона є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті матері, просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою по АДРЕСА_1 .

В судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Позивач подала суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача також надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнав, просив справу слухати у відсутність представника Снігурівської міської ради.

На підставі ч.3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Нововасилівка Снігурівського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 , про що 26 червня 2015 року в Книзі реєстрації смертей Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Снігурівського районного управління юстиції у Миколаївській області вчинено актовий запис № 195 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлій відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 31 травня 1990 року Нововасилівською сільською радою на підставі рішення виконкому Нововасилівської сільської Ради народних депутатів № 24 від 15 травня 1990 року та зареєстрованого в Снігурівському ММ БТІ 31 травня 1990 року в реєстровій книзі № 11 за реєстровим № 8 (а.с.8).

За життя, 03 листопада 1976 року, ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області за реєстровим № 120, згідно з яким належний їй житловий будинок зі всіма добудовами, а також все її майно де б воно не знаходилося та з чого б не складалося та все те, що буде їй належати на день смерті і на що за законом вона має право, заповідала своїй дочці ОСОБА_1 , позивачці у справі.

Як вбачається з копії спадкової справи №328/2015, заведеної в Снігурівській державній нотаріальній конторі Миколаївської області 25 вересня 2015 року до майна померлої ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом на підставі поданої нею до держнотконтори заяви протягом шестимісячного строку після смерті матері, яку прийнято та зареєстровано у книгу обліку спадкових справ за № 478. Родинні відносини між спадкодавицею та спадкоємицею підтверджено. Державним нотаріусом Коваль Ю.В. 03 листопада 2016 року видано позивачці свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 2,9972 га, площею 2,8100 га, площею 3,4500 га, площею 2,8100 га для ведення товарного сільгоспвиробництва, розташованих на території Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Інші спадкоємці за матеріалами спадкової справи відсутні (а.с.28-71).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України.

В силу ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини, за нормою ст.1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст.1222 ЦК України.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Постановою від 27 листопада 2020 року державний нотаріус Снігурівської державної нотаріальної контори Коваль Ю.В. відмовила ОСОБА_1 у прийнятті документів для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з невідповідністю правовстановлюючого документу вимогам чинного законодавства (а.с.7).

Як встановлено, надане позивачкою свідоцтво про право власності на вище вказаний житловий будинок від 31 травня 1990 року , не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки документ не засвідчений підписом посадової особи, яка його видала та не скріплений печаткою того органу чи посадової особи, яка видала документ. Крім того, в правовстановлюючому документі ім"я матері помилково вказано як " ОСОБА_3 " замість вірного " ОСОБА_4 " (а.с.8).

За п.3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно ст. 392 ЦК України власник може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав та їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. За ч.3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права, що виникли до набрання чинності вказаним Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав - ч.4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з п.16 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, доданого до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (далі -Інструкція), до правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, відносять свідоцтва про право власності на будинки (домоволодіння), які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги одночасно тлумачити їх зміст.

Факт належності спадкодавиці спадкового житлового будинку підтверджується архівною копією на рішення виконавчого комітету Нововасилівської сільської Ради народних депутатів № 24 від 15 травня 1990 року "Про видачу свідоцтв про право особистої власності на житлові будинку, що знаходяться в особистій власності громадянам Нововасилівської сільської ради", яким вирішено просити Снігурівське ММ БТІ оформити право власності на житлові будинки, що знаходяться в особистій власності, громадянам Нововасилівської сільської ради, зокрема ОСОБА_2 . А також вирішено виконкому Нововасилівської сільської Раді народних депутатів видати свідоцтва про особистої власності на житлові будинки громадян, привласнити реєстраційні номери згідно з цим рішенням від 15 травня 1990 року (а.с.71).

Згідно рішення Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області від 27 квітня 2001 року № 12 "Про затвердження назв вулиць і номерації будівель по селам сільської ради" вирішено житловому будинку присвоїти номер АДРЕСА_1 (а.с.77).

Позивачкою виготовлено технічну документацію на спадковий будинок станом на 12 березня 2020 року. Відповідно до технічного паспорту, будинок складається з житлового будинку А-1, веранди а-1, сараю Б-1, сараю В-1, погрібу Г-1, вбиральні Д-1, душ Ж-1, хвіртка №1, забор № 2, колодязь № 3, ґанок № 4, відмостка І. Загальна площа будинку складає 53,3 кв.м., житлова - 35,28 кв.м. Рік забудови - 1961 (а.с.10-12).

За висновком про оцінку майна, станом на 16 грудня 2021 року, вартість спадкового житлового будинку складає 94000,00 грн (а.с.14).

Окрім цього, померлій ОСОБА_2 також належала земельна ділянка площею 0,21 га для обслуговування спадкового житлового будинку, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії МК, виданого 13 грудня 1993 року Нововасилівською сільською Радою народних депутатів (а.с.48). На замовлення позивачки на вказану земельну ділянку виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відовлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4825782700:37:001:0002 та уточнена її площа, яка становить 0,2160, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4810081582020 від 19.08.2020 (а.с.68).

Судом перевірено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта, станом на 12 січня 2022 року, відомості про право власності, заборону відчуження, іпотеку спірного житлового будинку відсутні.

Відповідно до рішення Снігурівської міської ради Миколаївської області від 16 липня 2019 року № 4, Снігурівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

Остільки, позивач довела наявність спадкового майна, пістави до його успадкування, неможливість реалізації спадкових прав у інший спосіб, суд визнає її позовні вимоги обґрунтованими та ухвалює про їх задоволення.

На прохання позивача суд не стягує з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 24.01.2022 р.

Суддя О. В. Соловйов