Ухвала

від 20.01.2022 по справі 202/7177/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/154/22 Справа № 202/7177/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

підозрюваної ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

захисників ОСОБА_8 , (в режимі відеоконференції)

ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, одруженої, має на утриманні малолітню дитину, обіймає посаду бухгалтера ТОВ Бланес-Торг, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано відносно останньої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 11 лютого 2022 року.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального правопорушення у їх сукупності.

Зазначає, що доведеним є існування ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризики, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними.

Вказує, що слідчим у клопотанні та прокруором в судовому засіданні не наведено та належним чином не обґрунтовано підстав для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Також зазначає, що з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань, тощо, є необхідним відмовити в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до останньої необхідно застосувати запобіжних захід у виді цілодобового домашнього арешту та не вбачає підстав для задоволення клопотання підозрюваної та її захисників про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що ОСОБА_7 працює на посаді бухгалтера підприємства, а також надає іншим суб`єктам господарювання послуги зі складання бухгалтерської та податкової звітності, що потребує постійного спілкування з цими особами та безпосереднє отримання від них первинної фінансово-господарської документації, їх обробку та повернення. Виконання такої роботи в умовах цілодобового домашнього арешту є складним, створює перешкоди іншим особам, з якими працює підозрювана, та може привести до втрати нею постійного доходу як джерела для існування.

Вказує, що на утриманні ОСОБА_7 перебуває неповнолітня дитина, яка потребує участі матері у її вихованні, в тому числі, у навчальному процесі за участю дитини поза межами місця постійного проживання, відвідування навчального закладу.

Також зазначає, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 з моменту проведення перших слідчих дій не вживала жодних дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню. Характер її життя не змінювався, вона не намагалася змінити місце роботи або проживання, продовжувала виконувати свої трудові обов`язки.

Також вказує, що слідчим суддею покладено на ОСОБА_7 заборонити їй спілкуватися з іншими підозрюваними по кримінальному провадженню, визначеним слідчим, прокурором. Проте, не взято до уваги, що іншим підозрюваним є ОСОБА_10 , який є директором фірми в якій вона працює та в силу прямого підпорядкування не може не спілкуватися з ОСОБА_10 з метою виконання нею своїх службових та трудових обов`язків.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_7 та її захисники підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно дост.370КПК Українисудове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим.Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом.Обґрунтованим єрішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно достатті 94цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12020040000000144 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України відносно ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано відносно останньої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 11 лютого 2022 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК).

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_7 слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

Так, з наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи прокурора, заперечення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисників, досліджені письмові матеріали клопотання слідчого, з`ясовані всі необхідні обставини, які повинні бути встановлені при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

На виконання вимог ст. 178 КПК слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , відомості про її особу в їх сукупності з врахуванням сімейного та матеріального стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, обставини вчинення правопорушення за пред`явленим повідомленням про підозру.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

Колегія суддів вважає, що надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо ймовірної можливості вчинення ОСОБА_7 вищевказаного кримінального правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.

Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, та відсутності ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності та відсутності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, в тому числі про її сімейний, майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, достатніх соціальних зв`язків, оцінюючи обставини у сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який є пропорційним меті, тобто забезпеченню кримінального провадження, а тому доводи захисника про можливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, з урахуванням вищевикладеного, не знайшли свого підтвердження.

Таким чином апеляційний суд констатує, що надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують саме такий обсяг втручання у права та інтереси підозрюваного з метою досягнення дієвості цього провадження, що з дотриманням процесуальних норм правомірно встановлено слідчим суддею.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, § 58).

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що як неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними захисником в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги сторони захисту підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_11