Постанова

від 08.12.2021 по справі 387/1011/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2021 року м. Кропивницький

справа № 387/1011/20

провадження № 22-ц/4809/1391/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді (суддя-доповідач) Дуковського О.Л.

суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Родина неофіти , інтереси якого представляє за довіреністю Поліщук Андрій Іванович;

відповідач - ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Родина неофіти на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2021 року, ОСОБА_2 , у справі за позовом Фермерського господарства Родина Неофіти до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої пошкодженням майна, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року Фермерське господарство Родина Неофіти звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої пошкодженням майна у розмірі 1363,70 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував, що 21.04.2020 під час обробітку (культивації) поля , яке прилягає до огородженого саду ФГ Родини Неофіти , трактором МТЗ-82 з культиватором, яким керував ОСОБА_1 , ним було повністю пошкоджено металеву сітку, яка не підлягає ремонту.

Такими незаконними діями відповідач заподіяв позивачу шкоду в сумі 1363,70 грн. та усно відповідач пообіцяв замінити пошкоджену сітку на нову за власний рахунок, але не виконує своєї обіцянки.

Зазначав, що листом від 07.07.2020 була надіслана ОСОБА_1 письмова вимога про встановлення ним нової металевої сітки взамін пошкодженої.

Проте, даний лист був повернутий позивачу у зв`язку із відмовою його отримання відповідачем, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідач, заперечував щодо задоволення даного позову і вказував, що він не причетний до факту пошкодження сітки.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на його недоведеність, а доказування у справі не може ґрунтуватися на припущеннях, що відповідач пошкодив огорожу позивачу.

Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на приписи матеріального права та не вирішив питання у відповідності до норм процесуального права.

Посилається на те, що відповідач завдав шкоди позивачу джерелом підвищеної небезпеки, а тому зобов`язаний відшкодовувати завдану шкоду незалежно від його вини.

Відповідач подав відзив на вказану апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін ,а скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам ,у повному обсязі, виходячи із наступного.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову послався на те, що матеріали даної цивільної справи не містять доказів про те, що вина ОСОБА_1 у пошкодженні сітки була доведена будь-яким судовим рішенням чи іншими доказами, крім того не конкретизовано коли саме було пошкоджено огорожу позивача, яким способом, а також того, що було пошкоджено саме 10 погонних метрів з додаванням підтверджуючих документів (фото, відео).

Судом першої інстанції були допитані свідки, показання яких суд не прийняв до уваги як належний доказ, оскільки безпосередніх дій відповідача щодо пошкодження сітки зазначені свідки не підтверджують, а лише припускають.

Також суд зазначив, що доказів про ознайомлення ОСОБА_1 із актом, а також факт відмови його від підпису в ньому не надано.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.

Згідно з актом від 21.04.2020, складеного комісією в складі в.о. старости Гаївського старостинського округу Коваленко М.М., голови ФГ Родини Неофіти Пацай Д.Ю., завідуючого господарством ФГ Неофіти Гнат Я.І., головного агронома ФГ Неофіти Строгаль Є.Ю. проведено обстеження пошкодженої металевої сітки в кількості 10 погонних метрів, якою огороджено сад ФГ Родина Неофіти . Комісія встановила, що під час обробітку (культивації) поля, яке прилягає до саду громадянином ОСОБА_1 на тракторі МТЗ-82 пошкодив дану сітку, яка не підлягає ремонту ( а.с. 4).

З балансової довідки від 25.09.2020 виданої головою ФГ Родини Неофіти встановлено, що станом на 01.09.2020 на балансі ФГ Родина Неофіти числиться встановлена металева оцинкована сітка-рабиця (40х40) висотою 1,4м у кількості 1800 м.пог. загальною вартістю з урахуванням її встановлення навколо саду 245465,00 грн ( а.с. 9).

Відповідно до листа т.в.о. начальника відділення поліції від 23.04.2020, встановлено, що звернення від 23.04.2020 до відділення поліції, про те, що ОСОБА_1 виконуючи посівні роботи пошкодив 10 метрів сітки, якою був огороджений сад ,зареєстроване Добровеличківським ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області до ІПНП за №1869 від 23.04.2020 та розглянуто керівництвом Добровеличківського ВП. З ОСОБА_1 було проведено профілактичну бесіду та згідно ст. 63 КУ останній відмовився надавати будь які пояснення з даного приводу ( а.с. 5).

Позивач направляв ОСОБА_1 поштовим зв`язком вимогу про відшкодування шкоди від 07.07.2020, однак згідно інформації з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення адресат відмовився від одержання ( а.с. 6,7,8).

Згідно технічного паспорта на виробничний будинок з господарськими ( допоміжними) будівлями та споруд за адресою АДРЕСА_1 та садові насадження фруктових дерев кадастровий номер 3521781000:02:000:1448, 3521781000:02:000:0474, 3521781000:02:000:9586, 3521781000:02:000:0470 ( а.с. 31-36).

В матеріалах справи відсутні будь -які документи на підтвердження вини відповідача, а саме завдання йому матеріальної шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Як вбачається із матеріалів справи порушення з боку відповідача та факт заподіяння вини позивачу не було зафіксовано поліцією (протокол не складався).

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , з наступними змінами та доповненнями, роз`яснюється, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Юридичною підставою деліктної відповідальності є склад цивільного правопорушення. Його складовими елементами є: протиправна поведінка заподіювача шкоди (дія або бездіяльність), настання шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди, вина заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Родина неофіти - залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

17.01.2022 - складено постанову.

Головуючий О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний