Номер провадження: 22-ц/813/3839/22
Номер справи місцевого суду: 500/7295/17
Головуючий у першій інстанції Бочаров А. І.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Князюка О.В., Заїкіна А.П.
за участю секретаря судового засідання: Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Орловського Богдана Михайловича на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, про зменшення розміру аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
У лютому 2018 року відкрито провадження у справі.
01 березня 2021 року представник ОСОБА_2 адвокат Кіріяк Н.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів, шляхом витребування:
- з АТ КБ ПриватБанк належним чином завірених копій документів про рух коштів ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 15.11.2018 року по теперішній час за розрахунковим рахунком НОМЕР_2 та будь-якими іншими рахунками у цьому банку;
- з АТ Райффайзен Банк Аваль належним чином завірених копій документів про рух коштів ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 15.11.2018 року по теперішній час за розрахунковим рахунком НОМЕР_3 та будь-якими іншими рахунками у цьому банку;
- у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , належним чином завірених копій чеків та/або квитанцій, які сплачені за рахунок аліментів на утримання спільної малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року заяву про забезпечення доказів задоволено частково. Витребувано з АТ КБ ПриватБанк належним чином завірені копії документів, а саме довідку про рух коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 15.11.2018 року по теперішній час за розрахунковим рахунком НОМЕР_2 . Витребувано з АТ Райффайзен Банк Аваль належним чином завірені копії документів, а саме довідку про рух коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 15.11.2018 року по теперішній час за розрахунковим рахунком НОМЕР_3 . Витребувано у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , належним чином завірені копії чеків та/або квитанцій, які сплачені за рахунок аліментів на утримання спільної малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 15.11.2018 року по теперішній час. В решті заяви відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Орловський Богдан Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року скасувати та відмовити заявнику у задоволенні заяви про забезпечення доказів у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст..375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що інформація, яку просить витребувати позивач, входить до предмета доказування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
Однією з підстав зменшення розміру аліментів є нецільове витрачання відповідачем коштів, які позивач щомісяця сплачує на її користь у вигляді аліментів на утримання дитини. Так, як зазначає позивач, рішенням апеляційного суду Одеської області від 17 жовтня 2017 року рішення Овідіопольського районного суду м. Одеси від 04.08.2017 року в частині визначення розміру аліментів на утримання дитини змінено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 13 500 грн. щомісячно, починаючи з 16 лютого 2017 року до її повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте, позивач вважає, що відповідачка витрачає кошти не за цільовим призначенням, оскільки впродовж майже 2 років, остання не надала жодних доказів використання нею коштів на утримання дитини. У зв`язку з чим просив зменшити розмір аліментів з 13500 грн до 5000 грн на місяць до повноліття дитини.
У зв`язку з тим, що для встановлення нецільового використання відповідачем аліментів, необхідні відповідні докази, позивач звернувся із заявою про забезпечення доказів, шляхом витребування:
- з АТ КБ ПриватБанк належним чином завірених копій документів про рух коштів ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 15.11.2018 року по теперішній час за розрахунковим рахунком НОМЕР_2 та будь-якими іншими рахунками у цьому банку;
- з АТ Райффайзен Банк Аваль належним чином завірених копій документів про рух коштів ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 15.11.2018 року по теперішній час за розрахунковим рахунком НОМЕР_3 та будь-якими іншими рахунками у цьому банку;
- у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , належним чином завірених копій чеків та/або квитанцій, які сплачені за рахунок аліментів на утримання спільної малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.1-2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст..79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч.1-3 ст..116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно вимог п.п. 4, 5 ч.1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, та обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Інститут забезпечення доказів передбачає вжиття судом невідкладних заходів фіксації до закріплення у визначеному процесуальним законом порядку фактичних даних, з метою використання їх як доказів при розгляді цивільної справи. Підставою таких заходів ЦПК України визначає неможливість надання такого доказу стороною або вірогідність його втрати.
Тобто, забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення або потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.
Як вже суд зазначав, предметом позову у цій справі є зменшення розміру аліментів на утримання сина.
Відповідно до ст..192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.186 СК України Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.
У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Звернення за захистом в орган опіки й піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У випадку звернення з позовом у суд орган опіки й піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.
Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду відповідно до ст. 19 СК України. Негативні результати перевірки органу опіки й піклування, не перешкоджають зверненню платника в суд з відповідною вимогою. Суд може не погодитися з висновком органу опіки й піклування, якщо він недостатньо обґрунтований, суперечить інтересам дитини (ст. 19 СК України). У випадку, якщо нецільове використання аліментів органом опіки й піклування попередньо не встановлено, платникові необхідно надати суду відповідні докази.
Суд може прийняти рішення про зменшення розміру стягуваних аліментів, якщо буде встановлено, що вони витрачаються не за цільовим призначенням у зв`язку з тим, що стягуються в недоцільно великому розмірі. Одного факту нецільового витрачання аліментів недостатньо для ухвалення судом рішення про зменшення розміру аліментів, оскільки це порушувало б права дитини.
Визначаючи розмір тієї частини аліментів, суд ураховує розмір стягуваних на утримання дитини аліментів, матеріальне становище одержувача аліментів та інші обставини, що мають значення для справи.
Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до Служби у справах дітей щодо проведення інспекційної перевірки цільового витрачання Петровською аліментів, які він щомісяця сплачує на утримання дитини. Так, під час перевірки 24.09.2020 року Службою у справах дітей були встановлені чеки та квитанції на суму 23 648 грн, тоді як з моменту звернення позивача із заявою про проведення інспекційної перевірки до її фактичного проведення минуло 8 місяців та за цей час позивач сплатив відповідачу 108 000 грн. При цьому доказів, на що відповідач витратила іншу частину аліментів матеріали справи не містять. Крім того, пояснення відповідача про вартість витрат, які вона несе на дитину, зокрема щодо занять з англійської мови, дошкільної підготовки, гуртки, садок, тощо, не відповідають дійсності, є завищеними та відрізняються від офіційної вартості таких послуг.
Оскільки підставою звернення з позовом про зменшення розміру аліментів є в тому числі і нецільове витрачання відповідачем аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення доказів, оскільки дана інформація входить до предмета доказування та не може бути витребувана позивачем самостійно.
Доводи апеляційної скарги, що витребуючи інформацію з АТ КБ ПриватБанк про рух коштів відповідача, суд не вказав реквізитів рахунку, по якому Банк повинен надати таку інформацію, не відповідає дійсності, оскільки суд чітко вказав про витребування інформації за рахунком НОМЕР_2 , який належить відповідачу. Посилання апелянта, що наведений номер є номером банківської картки, а не номером рахунку є помилковими.
Доводи апеляційної скарги, що суд не має права витребувати інформацію про рух коштів, відкритих на ім. я відповідача в АТ Райффайзен Банк Аваль , оскільки позивач не сплачує на цей рахунок аліменти не є спроможніми, оскільки на даний рахунок відповідачка може з іншої карти перераховувати гроші, поповнювати її та розраховуватися нею.
Доводи апеляційної скарги, що витребуючи чеки та квитанції у Петровської, які підтверджують понесені нею витрати на дитину за рахунок сплачених позивачем аліментів, суд не конкретизував які саме квитанції підлягають витребуванню (витрати на одяг, кінотеатр, морозиво, тощо) також є неспроможніми, оскільки з метою вирішення питання про цільове використання відповідачкою аліментів на дитину суд обґрунтовано витребував у відповідачки усі в наявності докази понесених нею витрат за рахунок сплачених позивачем аліментів, які підтверджуються відповідними чеками та квитанціями.
Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що витребування інформації про рух коштів виходить за межі предмету позовних вимог, оскільки однією з підстав позову про зменшення розміру аліментів на утримання дитини є нецільове використання відповідачкою аліментів, сплачених позивачем на утримання дитини, які можна довести шляхом витребування відповідної інформації, тому витребування доказів, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, входять до предмета доказування і підлягають встановленю під час розгляду справи.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Орловського Богдана Михайловича - залишити без задоволення.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 липня 2021 року про забезпечення доказів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений: 24.01.2022 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: О.В. Князюк
А.П. Заїкін
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2022 |
Оприлюднено | 26.01.2022 |
Номер документу | 102721248 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Таварткіладзе О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні