Ухвала

від 17.01.2022 по справі 359/12244/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №359/12244/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/187/2022 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2021 року, -

за участю:

представників власника майна ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2021 року задоволено частково клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №112021116100001123, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 листопада 2021 року та накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події на земельній ділянці 3220888000:03:004:0029, яка відноситься до території Пристоличної сільської ради в с. Проліски Бориспільського району, а саме на:

- автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , в кузові якого знаходяться вирубані колоди дерев;

- автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 , в кузові якого знаходяться вирубані колоди дерев.

Передано дані автомобілі на відповідальне зберігання в порядку, визначеному ст. 100 КПК України власникам - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №112021116100001123, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2021 року передати автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , в кузові якого знаходяться вирубані колоди дерев ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 , в кузові якого знаходяться вирубані колоди дерев ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на відповідальне зберігання майно до закінчення досудового розслідування кримінального провадження №112021116100001123.

Заборонено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відчужувати передане на відповідальне зберігання майно до закінчення досудового розслідування кримінального провадження №112021116100001123.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 щодо накладення арешту на майно, а саме: автомобіль зеленого кольору марки КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_5 , в кузові якого знаходяться вирубані колоди дерев; автомобіль зеленого кольору марки КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_6 , в кузові якого знаходяться вирубані колоди дерев; та заборони ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відчужувати передане на відповідальне зберігання майно до закінчення досудового розслідування кримінального провадження № 112021116100001123.

Також апелянт просить дослідити нові докази долучені до апеляційної скарги, а саме: витяг з ЄРДР від 21.11.2021 року по кримінальному провадженні №12021116100001123; заяву про забезпечення громадського порядку до Бориспільського відділу поліції ГУНП у Київській області подана 06.12.2021 року вх. № 11835; копію лісорубного квитка від 12.11.2021 року Серії КИ ЛРК № 021069; копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно по земельній ділянці кадастровий номер:3220888000:03:004:0029. Дані докази не могли бути надані власниками майна, у зв`язку з тим, що документи знаходились у користувачів земельної ділянки і були надані на адвокатський запит.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчий суддя при винесенні оскаржуваної ухвали, в порушення ст. 94 КПК України, всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження не провів.

Апелянт вказує на те, що правова кваліфікація кримінального правопорушення у відповідності до витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12021116100001123 від 21.11.2021 року є ст. 356 КК України. У відповідності до ч.1 ст. 477 КПК України, ст. 356 (самоправство - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника) - є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Однак у відповідності до витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню №12021116100001123 від 21.11.2021 року - потерпілий або заявник в даному кримінальному провадженні відсутній. Відомості в ЄРДР в порушення норм ст. 477 КПК України внесені до ЄРДР на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

Апелянт вважає, що з урахуванням того, що відомості щодо кримінального проступку було внесені до ЄРДР 21.11.2021 року, слідчий при проникненні на земельну ділянка з кадастровим номером: 3220888000:03:004:0029 яка перебуває у комунальній власності Пристоличної сільської ради, орендарем є Приватне підприємство "Стенд Плюс", а суборендарем Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛ-ЕКСПО", код ЄДРПОУ: 31617502 повинен був скласти протокол обшуку як зазначеної земельної ділянки так і протокол обшуку транспортних засобів, а не протокол огляду місця події, який складається до внесення відомостей до ЄРДР. Та невідкладно, у випадку його складання повинен був звернутись до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Що зроблено не було. Натомість, прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна.

З урахуванням зазначеного апелянт вважає, що протокол огляду місця події необхідно визнати неналежним та недопустимим доказом у даному кримінальному провадженні.

Крім того апелянт вказує на те, що майно, що арештовано належить фізичним особам, які були найняті за цивільно-правовими договорами на вивезення деревини до складу ТОВ "Подол-ЕКСПО".

Суб`єктивна сторона самоправства характеризується умисною виною. Винний усвідомлює, що самовільно, всупереч установленому законом порядку вчиняє дії, передбачає, що його дії можуть завдати значної шкоді інтересам громадянина, державним або суспільним інтересам або інтересам власника, і бажає або свідомо допускає настання такої шкоди. Відповідальність за ст. 356 КК України виключається, якщо особа сумлінно помиляється у законності своїх дій.

Водії транспортних засобів, що були в подальшому арештовані, мали при собі копії лісорубного квитку від 12.11.2021 року серії КИ ЛРК № 021069, який їм були надані представниками суборендаря земельної ділянки ТОВ "ПОДОЛ-ЕКСПО", де проводились роботи з вивезення деревини. Не зважаючи на цей документ, в порушення ч.2 ст. 9 КПК України, слідчий ігнорує даний документ і не приймає його до уваги, як доказ належних дій осіб по вивезенню деревини з вище зазначеної земельної ділянки.

Слідчий суддя в порушення загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України, також належної правової оцінки в ході судового розгляду, не зважаючи на те, що копію лісорубного квитка власники майна, яке було арештовано показували, та на нього посилались у своїх поясненням, не звернув на цей письмовий доказ уваги і до матеріалів справи його не долучив.

На дату розгляду клопотання про арешт слідчим суддею, потерпілої сторони у кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлено.

В судове засідання прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак прокурором у кримінальному провадженні прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 подано клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку запланованими на 14.00 год. 14.01.2022 проведення слідчих дій. Однак колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з того, що прокурор зазначає про слідчі дії, які призначено на 14.01.2022, однак яке відношення вони мають до судового розгляду в даній справі, який призначений на 17.01.2022 у клопотанні не йдеться. Більш того, з матеріалів справи вбачається, що Бориспільською окружною прокуратурою Київської області, неодноразово подавались клопотання про відкладення судового розгляду, а тому з урахуванням думки представника власників майна, який вважав за можливе провести судовий розгляд у відсутність прокурора, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, сектором дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021116100001123 від 21 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 356 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 17.11.2021 по 03.12.2021, невстановлені досудовим розслідуванням особи, перебуваючи на земельній ділянці в с. Проліски Бориспільського району з координатами: 3220888000:03:004:0029, яка відноситься до території Пристоличної сільської ради, самоправно, без відповідних документів здійснили порубку дерев, за допомогою ТЗ марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_3 та ТЗ марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_1 в кузові яких знаходяться вирубані колоди дерев.

03 грудня 2021 року в ході огляду місця події на земельній ділянці 3220888000:03:004:0029, яка відноситься до території Пристоличної сільської ради в с. Проліски Бориспільського району вилучено:

- автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 в кузові якого знаходиться вирубані колоди дерев;

- автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 в кузові якого знаходиться вирубані колоди дерев.

Постановою дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 04.12.2021 року вищевказане майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

06.12.2021 прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме:

- автомобіль зеленогокольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 в кузові якого знаходиться вирубані колоди дерев;

- автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 в кузові якого знаходиться вирубані колоди дерев.

Також прокурор в даному клопотанні просив, обов`язок зберігання майна, на яке накладений арешт, покласти на сектор дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області та помістити на спеціальний майданчик зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів ФОП « ОСОБА_12 », що за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор зазначив, що у зв`язку з розслідуванням даного кримінального провадження та необхідністю доказування стороною обвинувачення фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.

З огляду на те, що вказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення та несе доказову інформацію у даному кримінальному провадженні, подальше його використання може призвести до його знищення, тому незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно можуть призвести до приховування, спотворення або знищення майна, яке в сукупності з іншими доказами надасть органам досудового розслідування можливість прийняти законне процесуальне рішення.

07.12.2021 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області вказане клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події на земельній ділянці 3220888000:03:004:0029, яка відноситься до території Пристоличної сільської ради в с. Проліски Бориспільського району, а саме на:

- автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , в кузові якого знаходяться вирубані колоди дерев;

- автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 , в кузові якого знаходяться вирубанні колоди дерев.

Передано дані автомобілі на відповідальне зберігання в порядку, визначеному ст. 100 КПК України власникам - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заборонено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відчужувати передане на відповідальне зберігання майно до закінчення досудового розслідування кримінального провадження №112021116100001123.

Задовольняючи частково дане клопотання, слідчий суддя виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 та автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 , в кузові яких знаходяться вирубані колоди дерев, з метою забезпечення збереження речових доказів.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 та автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 , в кузові яких знаходяться вирубані колоди дерев,перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано пояснення власників майна, досліджено матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна в частині накладення арешту на автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 та автомобіль зеленого кольору марки «КамАЗ» з д.н.з. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 , в кузові яких знаходяться вирубані колоди дерев, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема те, що постановою дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 04.12.2021 року вищевказане майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено частково клопотання прокурора про арешт майна в цій частині, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження та враховано обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки всупереч тверджень апелянта, вказане майно постановою слідчого від 04.12.2021 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, як таке, що відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Тому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначених законом, а тому з метою збереження речових доказів клопотання прокурора в цій частині підлягало задоволенню, з урахуванням обставин кримінального провадження, що розслідується на час розгляду клопотання про арешт майна в суді першої інстанції.

У відповідності до змістуст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, колегія суддів вважає передчасними.

Посилання апелянта на те, що відомості в ЄРДР в порушення норм ст. 477 КПК України внесені до ЄРДР на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, є передчасними, виходячи з того, що у відповідності ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Також колегія суддів не може взяти до уваги нові докази, які долучені до апеляційної скарги апелянтом, оскільки як стверджує апелянт дані докази не могли бути надані власниками майна слідчому судді, у зв`язку з тим, що документи знаходились у користувачів земельної ділянки і були надані на адвокатський запит, отже вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тобто оцінки їм слідчим суддею не надано, тому з урахуванням того, що рішення слідчого судді перевіряється в апеляційній інстанції на предмет законності на момент його розгляду слідчим суддею першої інстанції, дані докази не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку.

Проте колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що нові докази на які посилається апелянт та які не були відомі під час розгляду даного клопотання про арешт майна слідчому судді, можуть бути підставою для звернення до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування накладеного арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги, висновків слідчого судді не спростовують, але можуть бути підставами, які підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представників власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4