Ухвала

від 17.01.2022 по справі 905/1209/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 січня 2022 року м. Харків Справа № 905/1209/18

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Бородіна Л.І., розглянувши апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, м.Маріуполь,

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.12.2021 (суддя Левшина Г.В.), постановлену в приміщенні Господарського суду Донецької області в м. Харкові об 11год 48хв, повний текст якої складений 08.12.2021,

у справі №905/1209/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро,

до відповідача: Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради, м.Маріуполь,

про стягнення інфляційних витрат та 3% річних в сумі 20224,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.08.2018 у справі №905/1209/18 позовні вимоги ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком" задоволено частково; стягнуто з Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» інфляційні витрати в сумі 14801,40грн та три проценти річних в сумі 5124,24 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1735,96грн (а.с.47-49).

10.09.2018 Господарським судом Донецької області видано наказ у справі №905/1209/18 (а.с.52).

23.11.2021 ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до місцевого господарського суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій позивач просив замінити Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради, м.Маріуполь на його правонаступника - Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, м.Маріуполь (а.с.54,55).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.12.2021 у справі №905/1209/18 задоволено заяву Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Дніпро про заміну сторони виконавчого провадження у справі №905/1209/18; ззамінено боржника за рішенням Господарського суду Донецької області від 14.08.2018 у справі №905/1209/18 з Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 25968748; місцезнаходження: 87500, м.Маріуполь, пр.Перемоги, буд.16) на його правонаступника - Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 41336065; місцезнаходження: 87500, м.Маріуполь, пр.Миру, буд.70) (а.с.85-87).

Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та 28.12.2021 звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.12.2021 у справі №905/1209/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ Укртелеком .

Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення отримано ним 16.12.2021, а отже строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

Крім того, скаржник просить відстрочити сплату судового збору у зв`язку з тим, що скаржнику необхідний час взяття юридичних та фінансових зобов`язань, отримання в подальшому фінансування та перерахування коштів згідно призначення.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначені розміри ставок судового збору.

Згідно із підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року становить 2270,00грн.

Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2270,00грн.

Натомість, при дослідженні матеріалів апеляційної скарги встановлено, що до апеляційної скарги скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та про його наявність не зазначено у апеляційній скарзі.

При цьому, скаржник просить відстрочити сплату судового збору у зв`язку з тим, що скаржнику необхідний час взяття юридичних та фінансових зобов`язань, отримання в подальшому фінансування та перерахування коштів згідно призначення.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктами 1,2 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк , але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України Про судовий збір чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може… , тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення судового збору з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити, розстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/10061/20.

Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради не відноситься до категорії осіб, визначених у статті 8 Закону України Про судовий збір , а предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. За таких обставин, скаржник в розумінні статті 8 Закону України Про судовий збір не має права на відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Крім того, скаржником не надано будь-яких належних доказів в розумінні статті 76 ГПК України, які б свідчили про відсутність коштів на рахунках, які б могли бути спрямовані для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, або інших доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина 3 статті 256 ГПК України).

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом 08.12.2021, повний текст якого складений також 08.12.2021, а отже, строк на апеляційне оскарження розпочався 09.12.2021 та закінчився 20.12.2021 (з урахуванням вихідних днів), тоді як апеляційна скарга подана скаржником 28.12.2021, що вбачається з відтиску штампу на поштовому конверті.

Пунктом 1 частини 2 статті 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Зі змісту положень статті 256 ГПК України вбачається, що факт отримання судового рішення не в день його проголошення або складення надає право скаржнику на поновлення строку на апеляційне оскарження за обставин, визначених у частині 1 статті 256 ГПК України.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення отримано ним 16.12.2021.

Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частини 1 статті 76 ГПК України).

Проте, скаржником не надано будь-яких належних і допустимих доказів, в підтвердження обставин, викладених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що навіть за умови отримання оскаржуваного судового рішення 16.12.2021 строк на апеляційне оскарження сплив 27.12.2021, однак скаржник звернувся з апеляційною скаргою 28.12.2021.

Таким чином, доводи скаржника про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у відповідності до вимог частини 2 статті 256 ГПК є недостатньо обґрунтованими.

Відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Розглянувши подану скаржником заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, зазначені у заяві, є недостатньо обґрунтованими (неповажними), що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням можливості апелянту вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України, частини 1 статті 256 ГПК України, а саме: без доказів сплати судового збору і з пропуском строку на апеляційне оскарження та без належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.12.2021 у справі №905/1209/18 залишити без руху.

2. Встановити Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя Л.І. Бородіна