Постанова

від 17.01.2022 по справі 922/2553/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Харків Справа № 922/2553/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Полупан Ю.В.

за участю представників:

прокурор - Горгуль Н.В., посвідчення №057317 від 09.10.2020

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція Х1» (вх.№3344Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2021

у справі №922/2553/21 (суддя Бринцев О.В., повний текст рішення підписано 11.10.2021)

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків

в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція Х1» , м. Харків

про стягнення 575.640,10 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до ТОВ «Рекламна агенція Х1» про стягнення грошових коштів в розмірі 575.640,10 грн за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 недоотриманих територіальною громадою міста Харкова в зв`язку з порушенням земельного законодавства внаслідок бездоговірного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:14:007:0033 площею 0,51 га по вул.Котельніківській, 2 в м.Харкові.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2021 у справі №922/2553/21 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Рекламна Агенція Х1» на користь Харківської міської ради кошти в розмірі 575.640,10 грн. Стягнуто з ТОВ «Рекламна агенція Х1» на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 8.634,60 грн.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ «Рекламна агенція Х1» посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом не повному обсязі досліджено питання щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави;

- при винесені оскаржуваного рішення судом не враховано обставини наявності рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі 3820/5165/17, яким скасовано державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю, що належить на праві власності ТОВ Рекламна Агенція Х1 і яке не було виконано.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Рекламна агенція Х1» залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі та доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам по справі.

02.12.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ «Рекламна агенція Х1» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги разом з платіжною квитанцією про сплату судового збору №10 від 02.12.2021 у відповідному розмірі та доказами направлення копії апеляційної скарги іншим сторонам.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Рекламна агенція Х1» та призначено її до розгляду на 17.01.2022, надано сторонам строк для надання клопотань та заперечень з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262.

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова направила відзив на апеляційну скаргу (вх.№14773 від 16.12.2021), в якому наводить підстави в обґрунтування звернення до суду із відповідним позовом, та зазначає. що доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними з урахуванням позиції Верховного Суду. Просить рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2021 у справі №922/2553/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі прокурор посилається на наступне:

- прокурором підтверджено повноваження щодо представництва інтересів держави по справі за вказаним позовом, у тому числі щодо забезпечення участі під час її розгляду;

- доводи ТОВ «Рекламна Агенція Х1» про недоведеність факту безпідставного збереження коштів товариством за користування спірною земельною ділянкою, є необґрунтованими, оскільки підприємство відповідача безпідставно використовує спірну земельну ділянку та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, за відсутності укладеного договору, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати).

17.01.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від відповідача ТОВ Рекламна Агенція Х1 надійшло клопотання (вх.№477) про відкладення розгляду справи, в якому неможливість представника бути присутнім в судовому засіданні 17.01.2022 обґрунтована знаходженням на лікарняному директора підприємства, яка особисто представляє апелянта в судах.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Правовий аналіз приписів наведеної вище норми чинного процесуального законодавства свідчить про те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не наявність відповідного клопотання учасника судового процесу, а саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні.

Судом враховано, що відповідачем у даній справі є юридична особа, яка на власний розсуд обирає представників для захисту та представництва її інтересів. Відповідачем не доведено суду неможливості розгляду справи без участі його представника на підставі письмових доказів у справі, у зв`язку з чим суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Крім того, слід зазначити, що у відповідності до приписів ст. 197 ГПК України судове засідання може проводитись в режимі відеоконференції поза межами суду, в тому числі і за допомогою власних технічних можливостей.

Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 17.01.2022 з`явився представник прокуратури, яка просила рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2021 у справі №922/2553/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача не скористався процесуальним правом на участь в судовому засіданні.

У відповідності до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України .

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням суду першої інстанції встановлено наступні обставини справи:

- за ТОВ Рекламна Агенція Х1 на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.2017 (продавець - ТОВ ХІ , код ЄДРПОУ 39538732) зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості , а саме: нежитлової будівлі літ. А-2 загальною площею 3270,4 кв.м. по просп. Перемоги, 55-Е в м.Харкові та нежитлової будівлі літ. Б-1 загальною площею 398,2 кв.м. по вул. Котельниківській, 2 в м. Харкові що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:14:007:0033, площею 0,51 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно;

- земельна ділянка, площею 0,51 га (кадастровий номер 6310136300:14:007:0033), розташована за адресою: м.Харків, вул.Котельниківська, 2, сформована та здійснено 10.11.2005 державну реєстрацію, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- майно позивача знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:14:007:0033, яка є власністю територіальної громади м. Харкова;

- речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:007:0033 позивачем не оформлено, договір оренди відповідач з позивачем не укладав.

За твердженням прокурора ТОВ Рекламна Агенція Х1 з часу набуття права власності на нерухоме майно використовувало земельну ділянку площею 0,51 га, по вул. Котельниківській 2, у м. Харкові, що має кадастровий номер 6310136300:14:007:0033 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

У зв`язку з цим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 22.03.2021, яким встановлено, що ТОВ Рекламна Агенція Х1 використовує для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-2 загальною площею 3270,4 кв.м. по просп. Перемоги, 55-Е в м.Харкові та нежитлової будівлі літ. Б-1 загальною площею 398,2 кв.м. по вул. Котельниківській, 2 в м. Харкові, земельну ділянку площею 0,51 га та з кадастровим номером 6310136300:14:007:0033.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ Рекламна Агенція Х1 вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, з урахуванням сплачених коштів земельного податку, згідно з яким за використання спірної земельної ділянки земельної ділянки ТОВ Рекламна Агенція Х1 розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати складає 575.640,10 грн, а саме у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 452.288,65 грн, у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 - 123.351,45 грн, при цьому, розрахунок здійснено па підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Прокурор, звертаючись з даним позовом до суду наголошує, що ТОВ Рекламна Агенція Х1 у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 не сплачувало за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136300:14:007:0033) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Тобто, орган місцевого самоврядування з 2020 року та до цього часу не вживає заходів захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ Рекламна Агенція Х1 безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати та не пред`являло позову до Товариства з цим предметом і з цих підстав.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, визнав вимогу прокурора щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 575.640,10 грн належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, оскільки земельна ділянка площею 0,51 га з кадастровим номером 6310136300:14:007:0033 є сформованою як об`єкт цивільних прав та використовувалось ТОВ Рекламна Агенція Х1 для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель, які належить йому на праві власності. При цьому відповідач у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 не сплачував плату за користування вказаною земельною ділянкою у встановленому чинним законодавством розмірі. Водночас, місцевим судом враховано, що розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснено на підставі відомостей Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Щодо підстав звернення прокурора з даним позовом колегія суддів зазначає наступне.

За положеннями ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Частинами 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

В якості підстави для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави прокурор вказував те, що орган місцевого самоврядування не вживає заходів захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ Рекламна Агенція Х1 безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати та не пред`являє позов до відповідача з цим предметом і з цих підстав. Про зазначене свідчить наступне листування:

- листом від 05.03.2021 №42-2006вих21 Харківська місцева прокуратура №1 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просила повідомити Харківську міську раду про звернення останньої з позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельної ділянки без правовстановлюючих документів;

- у відповідь Харківська міська рада листом від 12.04.2021 №7559/0/226-21 повідомила прокуратуру, що заходи правового реагування щодо звернення до суду з позовом до ТОВ "Рекламна Агенція Х1" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати не вживалися.

- листом від 30.04.2021 №55-952вих21 Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова повідомила позивача про звернення до господарського суд Харківської області з позовною заявою в інтересах Харківської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Наведені обставини розцінено прокурором як бездіяльність, про що він зазначив в позовній заяві, обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Ради.

Надаючи правову оцінку змісту тривалого листування прокурора з позивачем щодо наявної у останнього інформації про порушення та запитів щодо вжиття належних заходів для його усунення, зокрема заходів представницького характеру шляхом звернення до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, а також повідомлення прокуратури про звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи керівника Шевченківської окружної прокуратури про наявність підстав для звернення прокурора із даним позовом до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Так, предметом позову у даній справі є вимога прокурора про стягнення з відповідача як власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 575.640,10 грн на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою загальною площею 0,51 га, кадастровий номер 6310136300:14:007:0033, за адресою: м.Харків, вул. Котельниківськаа, 2, без укладення договору оренди за період з 01.01.2020 по 31.03.2021.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Тож, для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини: чи є спірна земельна ділянка об`єктом цивільних прав; чи використовується вона без достатніх підстав відповідачем; чи обґрунтований порядок та підстави здійснення нарахування коштів, заявлених до стягнення.

Як вже було зазначено, за ТОВ Рекламна Агенція Х1 зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості: нежитлову будівлю літ. А-2 загальною площею 3270,4 кв.м. та нежитлову будівлю літ. Б-1 загальною площею 398,2 кв.м., що знаходяться на спірній земельній ділянці .

У силу приписів статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Частиною 1 ст.79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції встановлено фактичні обставини справи щодо формування спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав з 10.11.2005, яка належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності.

За твердженням прокурора, за здійсненим Департаментом територіального контролю ХМР обстеженням спірної земельної ділянки, встановлено що ТОВ Рекламна Агенція Х1 використовує для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель земельну ділянку площею 0,51 га з кадастровим номером 6310136300:14:007:0033, право користування якої не оформлене , про що складено відповідний акт обстеження земельної ділянки від 22.03.2021.

Судом першої інстанції досліджено, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно, власником якого з 05.05.2017 є відповідач.

Тобто, наведене свідчить про фактичне використання відповідачем спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, адже за змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання відповідачем об`єкту нерухомого майна, яке належать йому, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

В зв`язку з користуванням відповідачем нежитловими будівлями презюмується його користування спірною земельною ділянкою, що кореспондується з правовою позицією, Верховного суду.

Кваліфікація спірних правовідносин як кондикційних означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що договір оренди між позивачем та відповідачем з приводу передачі останньому у строкове платне володіння і користування земельної ділянки для розміщення та обслуговування майна відповідача не укладався , орендна плата відповідачем позивачеві за фактичне володіння і користування земельною ділянкою не сплачувалась Отже, кошти, які б у разі укладення договору оренди були б сплачені відповідачем позивачеві, відповідач утримує (зберігає) у себе.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з підприємства відповідача безпідставно збережених коштів у відповідності до норм. ст. 1212 ГПК України.

Посилання апелянта на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №820/5165/17, яким скасовано державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю що належить на праві власності ТОВ Рекламна Агенція Х1 не може бути прийнято колегією суддів з огляду на те, що відповідачем ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції не надано доказів скасування права власності нежитлової будівлі. В той же час станом на момент звернення прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради із даним позовом, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо припинення права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "Б-1" в м. Харків по вул. Котельниківській, 2.

Щодо розміру неотриманої орендної плати, колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо її обґрунтованості з огляду на наступне.

Так, колегія суддів зазначає, що виконаний позивачем розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 узгоджується з приписами Закону України Про оцінку земель , відповідно до ст. 13 якого нормативно грошова оцінка земельних відносин проводиться у разі визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч. 2 ст. 20 ЗУ Про оцінку земель ).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є саме нормативна грошова оцінка земель, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

В даному випадку зазначений розрахунок обґрунтований, містить належні та допустимі підтвердження розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на підставі яких проводився розрахунок, зокрема, на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.07.2020 №4792, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (відділ у м. Харкові). Крім того, під час здійснення розрахунків прокурор та позивач також керувались Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітки від 25.11.2016 №489, наказом Мінагрополітики від 27.01.2006 №18/15/21/11, рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 та від 03.07.2013 №1209/13.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення Господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2021 у справі №922/2553/21 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція Х1» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2021 у справі №922/2553/21 - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20.01.2022

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка