Постанова

від 20.01.2022 по справі 917/780/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Харків Справа № 917/780/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В. , суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача - Лазоренко С.М., в порядку самопредставництва (на підставі Положення про юридичний департамент виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області; посадової інструкції начальника відділу правової допомоги юридичного департаменту Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області; розпорядження від 31.01.2019 №18-к;

від відповідача - Ульянова Ю.А., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.07.2007 №536) - на підставі ордеру від 19.01.2022 серії ВІ №1077947;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи - підприємця Бобер Олени Василівни, м. Кременчук, Полтавська область (вх. №3840 П/13) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 (дата складання рішення 10.11.2021, суддя Сірош Д.М.) у справі № 917/780/21

за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук, Полтавська область,

до Фізичної особи - підприємця Бобер Олени Василівни, м. Кременчук, Полтавська область,

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася з позовом до Фізичної особи - підприємця Бобер Олени Василівни про стягнення 279824,77 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 у справі №917/780/21 позов задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:

- матеріалами справи доведено, що відповідач є власником нерухомого майна, частини майнового комплексу, розміщеного на відповідній земельній ділянці, однак користується сформованою земельною ділянкою без оформлення права користування землею, зокрема, за відсутності укладеного договору оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права, тобто без достатньої правової підстави;

- у період з 20.05.2018 по 20.05.2021 включно відповідач використовувала земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачувала, використовувала земельну ділянку для експлуатації та обслуговування будівлі технічних майстерень, тому розмір доходу відповідача, розрахований Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області, складає розмір плати за користування безпідставно набутим майном у вигляді орендної плати за землю;

- доводи відповідача щодо невідповідності відомостей витягу про нормативну грошову оцінку інформації недоведені належними та допустимими доказами, оскільки вказаний витяг, на підставі відомостей якого позивачем розрахований розмір плати за користування безпідставно набутим майном, є чинним офіційним документом, виданим компетентним органом державної влади, та не оскаржувався у порядку Закону України Про Державний земельний кадастр та Кодексом адміністративного судочинства України;

- твердження Фізичної особи-підприємця Бобер Олени Василівни про недоведеність позивачем факту використання нею земельної ділянки у визначеній ним площі є необґрунтованими, оскільки в силу своєї природи, приналежний відповідачці впродовж розглядуваного періоду об`єкт нерухомості у розумінні частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України об`єктивно перебував на спірній земельній ділянці сформованої як об`єкт цивільних прав, що свідчить про її фактичне використання.

Відповідач, Фізична особа - підприємець Бобер Олена Василівна, з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 у справі №917/780/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Фізична особа - підприємець Бобер Олена Василівна посилалась на наступне:

- місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів на підставі відомостей витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.11.2019 №4720/0/212-19, в якому міститься завищений розмір нормативної грошової оцінки землі та невірно зазначена категорія цільового використання земельної ділянки;

- судом першої інстанції необґрунтованого зазначено про те, що відповідний витяг є чинним та не оскаржувався відповідачем, оскільки його оскарження у судовому порядку є неналежним способом захисту землекористувача; саме позивач як власник земельної ділянки наділений повноваженнями щодо внесення змін до інформації Державного земельного кадастру, тому такі дії свідчать про умисне завищення органом місцевого самоврядування розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного судового рішення не враховано, що до відповідача не перейшло право користування спірною земельною ділянкою, на якій розміщені належні їй на праві власності об`єкти нерухомого майна, оскільки відповідне право оренди землі попереднього власника припинилося у зв`язку закінченням строку дії договору оренди;

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач використовує усю площу сформованої земельної ділянки, а не лише тією частиною землі, що розташована під об`єктами нерухомого майна, які належать відповідачу на праві власності.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 для розгляду справи №917/780/21 визначено колегію у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя, судді: Слободін М.М., Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 у справі №917/780/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Бобер Олени Василівни (вх. №3840 П/13) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 у справі № 917/780/21; призначено справу до розгляду на 20.01.2022 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою; встановлено позивачу строк до 10.01.2022 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншим сторонам у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; встановлено сторонам справи строк до 10.01.2022 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.

10.01.2022 до Східного апеляційного господарського суду від Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 у справі №917/780/21 - залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області зазначала про те, що:

- земельна ділянка площею 2973 кв. м для експлуатації та обслуговування частини майнового комплексу по вул. Салганній, 14 в м. Кременчуці, на якій розміщено об`єкти нерухомості, належні відповідачу на праві власності, є сформованою 01.07.2011 та їй присвоєно кадастровий номер 5310436500:10:001:0081, тому Фізична особа-підприємець Бобер Олена Василівна безпідставно зберігла кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 20.05.2018 по 20.05.2021;

- відомості витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.11.2019 №4720/0/212-19, на підставі яких позивачем здійснений розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, є чинними, а їх правильність не оскаржувалась відповідачем у судовому порядку, що свідчить про правильність нарахувань позивача та їх відповідність інформації Державного земельного кадастру;

- позивачем проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого складений акт від 22.10.2020, яким підтверджено наявність на сформованій спірній земельній ділянці комунальної власності площею частини майнового комплексу, а саме: механізованого складу (побутові приміщення) площею 215,2 кв. м, механізованого складу площею 94,7 кв. м, гаражів площею 309,1 кв. м, вбиральної площі 2,4 кв. м та будівлі складу «Ш» площею 149,7 кв. м, яка використовується відповідачем у господарських цілях, про що свідчать закладовані поблизу гаража та всередині складу пластикові ємності з фарбою, металопластикові вікна та бочки, а також розміщена на воротах вивіска «Центр автоматических ворот» .

- відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту використання спірної земельної ділянки у іншому розмірі, аніж сформована земельна ділянка, для експлуатації та обслуговування належного йому нерухомого майна на праві власності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №917/780/21 задоволено заяву Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю його представника, Лазоренко С.М, у судовому засіданні, призначеному на 20.01.2022 о 10год 00хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів особи, яка подала вказану заяву; судове засідання у справі №917/780/21, призначене на 20.01.2022 о 10год 00хв, призначено провести за участю позивача в особі його представника, Лазоренко С.М., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" з використанням власних технічних засобів заявника.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 у справі №917/780/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача, який прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити їх без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 у справі №917/780/21 - залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 26.05.2015, посвідченого Ганночкою О. В. за № 1489, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області, частина майнового комплексу на земельній ділянці за адресою: вул. Салганна, 14 в м. Кременчуці Полтавської області належить ОСОБА_1 .

Земельна ділянка площею 2973 кв. м для експлуатації та обслуговування частини майнового комплексу по вул. Салганній, 14 в м. Кременчуці є сформованою 01.07.2011 та їй присвоєно кадастровий номер 5310436500:10:001:0081.

Відповідачем право користування спірною земельною ділянкою під належним їй на праві власності нерухомим майном не оформлене.

Для визначення площі, яку фактично використовує відповідач, спеціалістами підрозділів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в межах повноважень самоврядного контролю згідно з Положенням про управління земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради проведено обстеження земельної ділянки по вул. Салганній, 14 в м. Кременчуці.

Обстеженням підтверджена наявність на сформованій спірній земельній ділянці комунальної власності площею 2973 кв. м (кадастровий номер 5310436500:10:001:0081) частини майнового комплексу, а саме: механізований склад (побутові приміщення) площею 215,2 кв. м, механізований склад площею 94,7 кв. м, гаражі площею 309,1 кв. м), вбиральня площею 2,4 кв. м та будівлі складу «Ш» площею 149,7 кв. м, яка використовується у господарських цілях, про що свідчать закладовані поблизу гаража та всередині складу пластикові ємності з фарбою, металопластикові вікна та бочки. На воротах розміщена вивіска «Центр автоматических ворот» .

За результатами обстеження складений акт обстеження земельної ділянки від 22.10.2020 з додатками.

Посилаючись на те, що в період з 20.05.2018 року по 20.05.2021 включно відповідач використовувала сформовану земельну ділянку площею 2973 кв. м без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачувала, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення та експлуатації об`єкту нерухомого майна (частини майнового комплексу), що призвело до неотримання органом місцевого самоврядування доходу від орендної плати за землю, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулась з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 279 824,77грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Частиною першою статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Аналогічні положення містить стаття 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яка також передбачає, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі статтею 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, справляння плати за землю, тощо.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом б статті 80 та частиною першою статті 83 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Підпунктом 1 пункту а статті 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Згідно зі статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною першою статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Тобто, в силу вимог Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі , укладання договору оренди землі є обов`язковим.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою площею 2973 кв. м для експлуатації та обслуговування частини майнового комплексу по вул. Салганній, 14 в м. Кременчуці як фактичним користувачем земельної ділянки.

Розмір заявленої до стягнення суми розрахований Кременчуцькою міською радою як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою кадастровий номер 5310436500:10:001:0081 комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у формі орендної плати за землю в період з 20.05.2018 по 20.05.2021 включно в розмірі 279 824,77грн.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 5310436500:10:001:0081) від 27.11.2019 за №4720/0/212-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2973 кв.м складає 5177211,93 грн.

Чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України Про оцінку земель , не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі реального часу , тобто на час звернення заявників.

Вказаний витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.11.2019 за №4720/0/212-19 є чинним, а відповідачем не оскаржувалось рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі або дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо застосуванні при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних коефіцієнтів, з якими Фізична особа-підприємець Бобер Олена Василівна не погоджується.

При розрахунку заявлених вимог позивачем взято розмір (площу) земельної ділянки - 2973кв.м, на якій розташована належна відповідачу на праві власності будівля (частина майнового комплексу); 3% ставку орендної плати відповідно до рішення Кременчуцької міської ради від 21.04.2011 Про внесення змін до рішення міської ради від 23.09.2008 Про орендну плату за землю в м. Кременчуці ; понижуючий коефіцієнт до нормативної грошової оцінки згідно рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.02.2016 Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.05.2012 Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 № 94-908 вих12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 Про внесення змін до рішення міської ради від 24.11.2009 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області та кількість днів користування земельною ділянкою у заявленому періоді.

Відповідач стверджує, що виходячи із загальної площі нерухомого майна, позивачем не доведено, що нею використовується земельна ділянка у площі сформованої земельної ділянки, проте вказані доводи відхиляються судом апеляційної інстанції за недоведеністю, оскільки спірна земельна ділянка є сформованим об`єктом цивільних прав ще з 2011 року, позивачем проведено обстеження земельної ділянки, а доказів іншого використання земельної ділянки відповідачем не доведено.

Відповідно до частини четвертої статті 319 та статті 322 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Зміст наведених норм законодавства свідчить про те, що серед кола обов`язків власника земельної ділянки (в цьому випадку - Міської ради) відсутній як його обов`язок спонукати власника будівлі чи споруди до формування земельної ділянки для їх експлуатації та обслуговування, так і обов`язок із самостійного (за власною ініціативою) формування земельної ділянки без подання землекористувачем відповідної заяви.

Відповідачем не надано до справи доказів звернення до Кременчуцької міської ради із відповідною заявою про розроблення проекту землеустрою та в подальшому його затвердження з метою формування земельної ділянки у меншому розмірі - виключно в межах площі нерухомого майна.

Отже, жодних доказів використання відповідачем меншої площі спірної земельної ділянки, аніж сформованої як об`єкт цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, Фізичною особою-підприємцем Бобер Оленою Василівною до суду надано не було.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що задовольняючи позовні вимоги органу місцевого самоврядування як власника земельної ділянки суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Кременчуцькою міською радою Полтавської області та державної реєстрації такого права, тобто доведеністю матеріалами справи факту користування відповідачем спірною земельною ділянкою у період з 20.05.2018 по 20.05.2021 без достатньої правової підстави, що свідчить про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 279 824,77грн суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 у справі №917/780/21 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Бобер Олени Василівни (вх. №3840 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 у справі №917/780/21 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 у справі №917/780/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.01.2022

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя В.В. Россолов

Суддя М.М. Слободін