Ухвала

від 14.01.2022 по справі 915/1145/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

14 січня 2022 року м. ОдесаСправа № 915/1145/21 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021, прийняте суддею Олейняш Е.М., м. Миколаїв, повний текст складено 13.10.2021,

у справі №915/1145/21

за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Укрпромобладнання"

про стягнення 232999,20 грн та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укрпромобладнання", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 232999,20 грн, з яких: 111283,20 грн пені та 121716 грн штрафу, а також розірвати договір №53-123-01-20-06406 від 18.05.2020, укладений між сторонами за результатами проведеного тендеру у системі державних закупівель ProZorro (ІНЗ UA-2020-03-12-000091-с) на постачання товару загальною вартістю 1738800 грн з ПДВ.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 02.08.2021 відкрито провадження у справі №915/1145/21.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укрпромобладнання" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 111283,20 грн пені, 121716 грн штрафу та 3494,99 грн витрат по сплаті судового збору; у задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким дану вимогу задовольнити.

Дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 01.10.2021, а повний текст останнього складено та підписано 13.10.2021.

Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21 є 02.11.2021 .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21 скаржник звернувся засобами поштового зв`язку з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме: 31.12.2021 . Між тим апелянтом подано заяву №32/1352 від 31.12.2021 (вх.№110/22 від 10.01.2022) про поновлення вищенаведеного процесуального строку, яка мотивована тим, що значне зростання простроченої заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець" перед Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та суттєве зменшення обсягу відпуску електроенергії призвели до виникнення у позивача фінансової кризи неплатежів, що, в свою чергу, зумовило збільшення кредиторської заборгованості та обсягів претензійно-позовної роботи. Крім того, за твердженням апелянта, повноважний представник останнього у період з 11.10.2021 по 09.11.2021 перебував на лікарняному, що унеможливило підготовку апеляційної скарги та, відповідно, призвело до пропуску строку на апеляційне оскарження вищенаведеного рішення суду першої інстанції.

На підтвердження викладених у заяві №32/1352 від 31.12.2021 (вх.№110/22 від 10.01.2022) обставин скаржником надано копії інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я №7CA-9MT4-P8C5-TE9X від 11.10.2021 (посвідчує період непрацездатності з 11.10.2021 по 18.10.2021) та №8К52-Е7Н5-945В-43РК (посвідчує період непрацездатності з 04.11.2021 по 09.11.2021).

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Колегія суддів зауважує на тому, що апелянтом до заяви №32/1352 від 31.12.2021 (вх.№110/22 від 10.01.2022) про поновлення строку на апеляційне оскарження не додано жодного доказу на підтвердження своїх доводів щодо істотного збільшення обсягів претензійно-позовної роботи, а також на підтвердження взаємозв`язку такого збільшення (у разі, якщо воно мало місце) з наявністю, за твердженням Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець" та суттєвого зменшення обсягу відпуску електроенергії.

Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що скаржником не наведено жодної причини неможливості подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21 після виходу повноважного представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з лікарняного, а саме: у період з 10.11.2021 по 31.12.2021.

Враховуючи викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21, з огляду на наведені скаржником доводи, які не підтверджені належними доказами, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10 2010 у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів , однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.03.2018 у справі "Кузнєцов та інші проти Росії" підкреслив, що поновлення строків на оскарження означає відступ від принципу res judicata, а тому особи, які оскаржують рішення за межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом .

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідної заяви, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21, оскільки не підтверджені належними доказами, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Крім того, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В порушення зазначеної норми скаржником не додано належних у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати судового збору у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 2270 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік").

В силу частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Колегією суддів враховується, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21 лише в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору, за розгляд якої позивач відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" повинен був сплатити 2270 грн (один прожитковий мінімум для працездатних осіб).

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання даної апеляційної скарги, складає 3405 грн (2270 грн х 150%).

Між тим, як вбачається з доданого до апеляційної скарги платіжного доручення №АЭС/8586 від 16.11.2021, скаржником сплачено судовий збір лише в сумі 2270 грн , тому вказане платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За умовами частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №915/1145/21 лише в сумі 2270 грн.

Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (неповажність зазначених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність належних доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21 з наданням доказів, що їх підтверджують, та доплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2021 у справі №915/1145/21 залишити без руху.

Встановити Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Зобов`язати Господарський суд Миколаївської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду (65119, м. Одеса, проспект Шевченка, 29) матеріали справи №915/1145/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук