Рішення

від 17.01.2022 по справі 903/920/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2022 року Справа № 903/920/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу №903/920/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаліт Плюс", м. Луцьк

до Фізичної особи-підприємця Жука Олександра Валерійовича, м. Нововолинськ

про стягнення 17 968,03 грн.,

в с т а н о в и в:

10.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаліт Плюс" звернулося з позовною заявою б/н від 08.11.2021 до Господарського суду Волинської області, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Жука Олександра Валерійовича 17 968,03 грн., з них: 14 400 заборгованості за переданий на підставі договору поставки №34 від 19.11.2020 товар, 1951,29 грн. пені, 407,14 грн. процентів річних, 1209,60 грн. збитків, завданих інфляцією.

Ухвалою суду від 15.11.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропонувати відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; запропонувати позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ухвалу суду від 15.11.2021 було надіслано сторонам у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, зокрема, відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: Волинська область, м. Нововолинськ, бульвар Шевченка, 31, кв. 8.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження Фізичної особи-підприємця Жука Олександра Валерійовича є: АДРЕСА_1 .

Крім цього, така ж адреса зазначена в договорі поставки №34 від 19.11.2020, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаліт Плюс" та Фізичною особою-підприємцем Жуком Олександром Валерійовичем.

Проте, ухвала суду від 15.11.2021, надіслана відповідачу за вказаною адресою, повернулась з поштовою відміткою "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформація про іншу адресу відповідача, ніж та, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду відсутня.

Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Ухвала Господарського суду Волинської області надіслана за адресою, яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, отже судом вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про існуюче судове рішення.

Крім цього, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Як передбачено ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, відповідач не подав відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач відзиву на позов не подав, справу на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з огляду на наступне.

19.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаліт Плюс" як постачальником та Фізичною особою-підприємцем Жуком Олександром Валерійовичем як покупцем було укладено договір поставки №34, згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених ним договором, поставити і передавати у власність покупцю: будівельні матеріали, далі - товар, а покупець зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його.

Кількість, асортимент кожної партії товару визначається у замовленнях покупця, прийнятих до виконання постачальником, та визначається в товаро-супроводжуючих документах (накладних), підписаних уповноваженими представниками сторін, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору розрахунок за поставлений по даному договору товар має бути проведено покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків. Покупець зобов`язується здійснити попередню оплату до моменту поставки товару в розмірі 100% вартості.

На виконання умов договору поставки №34 від 19.11.2020 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 14 400 грн., що підтверджується копією видаткової накладної № РН-0001096 від 24.11.2020 (а.с. 11).

Відповідач оплату товару до звернення позивача з позовом до суду не провів.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подачі позовної заяви (10.11.2021) за переданий товар становила 14 400 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач перерахував заборгованість в розмірі 14 400 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1840 від 19.11.2021, а тому позивач просить стягнути з відповідача лише 1951,29 грн. пені, 407,14 грн. процентів річних, 1 209,60 грн. збитків, завданих інфляцією, нарахованих за прострочення виконання зобов`язання з оплати за переданий товар.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

З огляду на перерахування відповідачем суми коштів в розмірі 14400 грн. в добровільному порядку, провадження у справі про стягнення з відповідача 14400 грн. заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмету спору.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати товару, визначеного договором поставки №34 від 19.11.2020, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 1951,29 грн. пені за період з 24.11.2020 по 08.11.2021, 13 407,14 грн. процентів річних за період з 24.11.2020 по 08.11.2021, 1 209,60 грн. збитків, завданих інфляцією, за період грудень 2020 - жовтень 2021.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.3. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення, включаючи день погашення боргу.

У відповідності до п. 9.2. договору сторони узгодили, що штрафні санкції (пеня та штраф) та проценти нараховуються за весь період невиконання зобов`язань та домовились встановити позовну давність тривалістю у три роки для усіх вимог: стягнення збитків, неустойки (штрафу, пені), процентів.

Таким чином, в п. 9.2. договору його сторонами було узгоджено більшу тривалість періоду нарахування пені, ніж шість місяців, який встановлений п. 6 ст. 232 ГПК України, та більшу тривалість строку позовної давності для стягнення пені.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов`язання з оплати вартості товару, визначених договором поставки №34 від 19.11.2020, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 1951,29 грн. пені за період з 24.11.2020 по 08.11.2021.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми процентів річних та збитків, завданих інфляцією, суд встановив, що розрахунки є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Отже, стягненню з відповідача у зв`язку із порушенням ним строку виконання зобов`язання з оплати вартості переданого товару підлягає 407,14 грн. процентів річних за період з 24.11.2020 по 08.11.2021, 1 209,60 грн. збитків, завданих інфляцією, за період грудень 2020 - жовтень 2021.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, який спірну суму заборгованості перерахував після звернення позивача з позовом до суду, витрати позивача, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 2 270 грн., на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жука Олександра Валерійовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаліт Плюс" (43023, м.Луцьк, вул. Карбишева, 2-г, код ЄДРПОУ 39010791) 1951 грн. 29 коп. пені, 407 грн. 14 коп. процентів річних, 1 209 грн.60 коп. збитків, завданих інфляцією, 2 270 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. Провадження у справі №903/920/21 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Жука Олександра Валерійовича 14 400 грн. заборгованості закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.01.2022.

Суддя І. О. Якушева