Рішення

від 17.01.2022 по справі 904/8289/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8289/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Контрансис", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.2016

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "Контрансис", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення пені у розмірі 17 398,80 грн. за договором поставки

Представники:

Від позивача за первісним позовом: Денисенко Т.М., ордер серії АЕ № 1091554 від 05.10.2021, адвокат

Від відповідача за первісним позовом: представник не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Приватне акціонерне товариство "Контрансис" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованості в розмірі 101 040,59 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 69 490,50 грн., інфляційних втрат в розмірі 11 874,10 грн., 3% річних у розмірі 19 675,99 грн.

Ухвалою від 11.10.2021 Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

03.11.2021 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Приватного акціонерного товариства "Контрансис" про стягнення пені у розмірі 17 398,80 грн. за договором поставки № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.2016.

Ухвалою від 08.11.2021 зазначену зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою від 08.11.2021 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/8289/21 за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 30.11.2021.

30.11.2021 в судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав первісний позов, проти зустрічного заперечив.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі..

Ухвалою суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.12.2021.

21.12.2021 позивач за первісним позовом надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи по суті позовних вимог не розпочато.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з`явився.

Ухвалою від 21.12.2021 відкладено розгляд справи по суті на 17.01.2022.

17.01.2022 в судовому засіданні позивач за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав, проти зустрічного позову заперечив.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання не з`явився.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

17.01.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

08.04.2016 між Приватним акціонерним товариством Макіївський завод Лазер (в подальшому перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Контрансис") та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (в подальшому перейменовано на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля") укладено договір поставки № 2419-ПУ-УМТС (далі - договір).

В рамках договору сторонами підписні наступні специфікації:

- Специфікація від 03.02.2019 на суму 353 880,00 грн.;

- Специфікація від 13.02.2019 на суму 58 980,00 грн.;

- Специфікація від 19.03.2019 на суму 606 532,80 грн.;

- Специфікація від 10.06.2019 на суму 849 680,40 грн.;

- Специфікація від 10.09.2019 на суму 675 000,00 грн.

На виконання умов договору позивачем за первісним позовом поставлено продукцію на загальну суму 1 389 810,00 грн., що підтверджується:

- Видатковою накладною № РН-0000090 від 13.09.2019 на суму 347 976,00 грн.;

- Видатковою накладною № РН-0000100 від 11.10.2019 на суму 330 906,00 грн.;

- Видатковою накладною № РН-0000107 від 01.11.2019 на суму 268 464,00 грн.;

- Видатковою накладною № РН-0000016 від 10.02.2020 на суму 442 464,00 грн.

Також позивачем за первісним позовом видано наступні рахунки-фактури: № СФ-0000090 від 13.09.2019 на суму 347 976,00 грн.; № СФ-0000100 від 11.10.2019 на суму 330 906,00 грн.; № СФ-0000107 від 01.11.2019 на суму 268 464,00 грн.; № СФ-0000016 від 10.02.2020 на суму 442 464,00 грн.

Позивач за первісним позовом наголошує, що відповідач за первісним позовом частково оплатив вартість поставленої продукції, внаслідок чого виникла заборгованість:

- за видатковою накладною № РН-0000090 від 13.09.2019 на суму 17 398,80 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000100 від 11.10.2019 на суму 16 545,30 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000107 від 01.11.2019 на суму 13 423,20 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000016 від 10.02.2020 на суму 22 123,20 грн.

Загальна сума заборгованості за договором становить 69 490,50 грн.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що додатковою угодою від 27.09.2019 до договору № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.2016 передбачено, що у зв`язку з тим, що права грошових вимог до покупця, які виникають на підставі договору, відступаються постачальником АТ Перший Український Міжнародний Банк на підставі договору факторингу, укладеного між постачальником та фактором (договір факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 06.12.2018), сторони дійшли згоди, що, починаючи з дати, з якої вступила в силу додаткова угода, всі платежі по договору здійснюються виключно в безготівковій формі по реквізитам, зазначеним у цій додатковій угоді.

Відповідно до Реєстру зворотного викупу № 1 від 22.03.2021 до договору факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 06.12.2018, клієнт здійснив викуп права вимоги, в тому числі за договором № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.2016, укладеним між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом та складеними на його виконання видатковими накладними № РН-0000090 від 13.09.2019 на суму 17 398,80 грн.; № РН-0000100 від 11.10.2019 на суму 16 545,30 грн.; № РН-0000107 від 01.11.2019 на суму 13 423,20 грн.; № РН-0000016 від 10.02.2020 на суму 22 123,20 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- три проценти річних за загальний період прострочення з 20.11.2019 по 17.12.2019 на загальну суму 19 675,99грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з січня 2020 по серпень 2021 на загальну суму 11 874,10 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

01.11.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на первісну позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечення обґрунтовані тим, що, враховуючи укладення між ПрАТ "Контрансис" та АТ "ПУМБ" договору факторингу № КНА-Ф-4870 від 06.12.2018 та додаткової угоди від 27.09.2019, сталося відступлення права вимоги, АТ ПУМБ" (фактор) замінює клієнта ПрАТ "Контрансис" як кредитора боржника ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", у зв`язку із чим у відповідності до п. 1.5. до фактору переходять відповідні права кредитора за договором № 2419-ПУ-УТМС від 08.04.2016, включаючи права на отримання вартості майна, виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій та суми інших платежів за договором.

Відповідач вважає, що оскільки право вимоги до нього штрафних санкцій та суми інших платежів по договору (як зазначено в п. 1.5. договору факторингу) з дати підписання Реєстру про передачу права вимоги по спірним видатковим накладеним до дати підписання Реєстру зворотного викупу - до 22.03.2021, належало не позивачу, а фактору, то у позивача відсутнє право вимоги по стягнення 3% річних та інфляційних за вказаний період.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Позивач за зустрічним позовом вказує на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом умов договору поставки № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.2016 в частині своєчасної поставки товару, а саме за специфікацією до договору від 19.03.2019 передбачено постачання продукції на суму 347 976,00 грн. зі строком поставки до 20.07.2019. Однак, позивач за первісним позовом зазначає, що продукція згідно видаткової накладної № РН-0000090 була поставлена з порушенням строку 13.09.2019

Позивачем за зустрічним позовом за неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом договору нараховано пеню у розмірі 17 7851,54 грн. за період з 27.07.2019 по 13.09.2019.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до пункту 6.2 договору, у разі не поставки або поставки продукції з порушенням строків, передбачених в договорі або у відповідних специфікаціях, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки поставки від вартості своєчасно не поставленої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно не поставленої продукції.

Однак, відповідач за зустрічним позовом посилається на положення ст. 258 Цивільного кодексу України про застосування позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що прострочення поставки відбулось в період з 21.07.2019, отже в той день і розпочався період, за який позивач за зустрічним позовом мав право нарахувати відповідну пеню.

Отже, зважаючи на те, що позивач за зустрічним позовом звернувся з позовною заявою лише 03.11.2021, відповідач за зустрічним позовом просить застосувати позовну давність щодо цієї вимоги та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договору. 2. Природа договору. 3. Факт поставки товару. 4. Наявність прострочення поставки товару. 5.Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат. 6. Правомірність нарахування пені за прострочення поставки товару. 7. Наявність факту спливу позовної давності щодо нарахування пені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

08.04.2016 між Приватним акціонерним товариством "Макіївський завод "Лазер", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Контрансис" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) було укладено договір поставки № 2419-ПУ-УМТС.

Предмет договору. В порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (в подальшому -продукція), в асортименті, кількості, строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами у цьому договорі та специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Загальна суму договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, що є невід`ємною частиною даного договору. В разі відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна вартість договору змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її ціни, вказаної у відповідних специфікаціях до договору

У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинне перевищувати 3 000 000,00 грн. з ПДВ на дату з укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця (п. 5.1. договору).

Строк. Даний договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими особами сторін. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання сторонами своїх обов`язків, строк дії договору встановлюється до 31.12.2018 включно (пункт 8.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 15.12.2017).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт поставки товару.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставки продукції здійснюються партіями в асортименті, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору.

В рамках договору сторонами підписні наступні специфікації:

- Специфікація від 03.02.2019 на суму 353 880,00 грн.;

- Специфікація від 13.02.2019 на суму 58 980,00 грн.;

- Специфікація від 19.03.2019 на суму 606 532,80 грн.;

- Специфікація від 10.06.2019 на суму 849 680,40 грн.;

- Специфікація від 10.09.2019 на суму 675 000,00 грн.

Пунктом 5 вказаних специфікацій передбачено, що розрахунки за продукцію, що поставляється за цими специфікаціями, здійснюється в порядку та строки, передбачені договором.

На виконання умов договору позивачем за первісним позовом поставлено продукцію на загальну суму 1 389 810,00 грн., що підтверджується:

- Видатковою накладною № РН-0000090 від 13.09.2019 на суму 347 976,00 грн.;

- Видатковою накладною № РН-0000100 від 11.10.2019 на суму 330 906,00 грн.;

- Видатковою накладною № РН-0000107 від 01.11.2019 на суму 268 464,00 грн.;

- Видатковою накладною № РН-0000016 від 10.02.2020 на суму 442 464,00 грн.

Видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем за первісним позовом товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.4. договору в редакції додаткової угоди від 21.01.2019 визначено, що розрахунки за продукцію, яка поставляється постачальником по даному договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його вартість.

Строк оплати є таким, що настав.

Позивач за первісним позовом наголошує, що відповідач за первісним позовом частково оплатив вартість поставленої продукції, внаслідок чого виникла заборгованість:

- за видатковою накладною № РН-0000090 від 13.09.2019 на суму 17 398,80 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000100 від 11.10.2019 на суму 16 545,30 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000107 від 01.11.2019 на суму 13 423,20 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000016 від 10.02.2020 на суму 22 123,20 грн.

Загальна сума заборгованості за договором становить 69 490,50 грн.

Доказів оплати товару в сумі 69 490,50 грн. відповідач за первісним позовом не надав, зазначив, що, враховуючи укладення між ПрАТ "Контрансис" та АТ "ПУМБ" договору факторингу № КНА-Ф-4870 від 06.12.2018 та додаткової угоди від 27.09.2019, сталося відступлення права вимоги, АТ ПУМБ" (фактор) замінює клієнта ПрАТ "Контрансис" як кредитора боржника ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", у зв`язку із чим у відповідності до п. 1.5. до фактору переходять відповідні права кредитора за договором № 2419-ПУ-УТМС від 08.04.2016, включаючи права на отримання вартості майна, виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій та суми інших платежів за договором.

Відповідач наголосив, оскільки право вимоги до нього штрафних санкцій та суми інших платежів по договору (як зазначено в п. 1.5. договору факторингу) з дати підписання Реєстру про передачу права вимоги по спірним видатковим накладеним до дати підписання Реєстру зворотного викупу - до 22.03.2021, належало не позивачу, а фактору, то у позивача відсутнє право вимоги по стягнення 3% річних та інфляційних за вказаний період.

Суд не приймає заперечення відповідача за первісним позовом, оскільки згідно пункту 2 Реєстру зворотного викупу № 1 від 22.03.2021 до договору факторингу з регресом № КНА-Ф-4870 від 06.12.2018, позивач за первісним позовом здійснив зворотний викуп права вимоги за договором поставки № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.2016, про що повідомив відповідача за первісним позовом в претензії № 20/08 від 20.08.2021.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом основного боргу у розмірі 69 490,50 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування 3% річних.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку 3% річних.

Позивач за первісним позовом нарахував 3% річних за загальний період прострочення з 20.11.2019 по 05.10.2021 на загальну суму 19 675,99грн.

Відповідач за первісним позовом контррозрахунок трьох процентів річних не надав, розрахунок позивача за первісним позовом не спростував.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню у розмірі 12 581,01грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 7 094,98 грн. слід відмовити.

7. Правомірність нарахування інфляційних збитків.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Щодо розрахунку інфляційних збитків.

Позивач нарахував інфляційні збитки за період прострочення з травня 2021 по червень 2021 на загальну суму 314,40 грн.

Відповідач за первісним позовом контррозрахунок інфляційних втрат не надав, розрахунок позивача за первісним позовом не спростував.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних збитків та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню у розмірі 10 475,51грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 398,59 грн. слід відмовити.

Щодо вимог за зустрічним позовом.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем (за зустрічним позовом) неналежно виконані умови договору поставки № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.2016, у зв`язку з чим, позивачем (за зустрічним позовом) нараховано пеню у розмірі 17 398,80 грн.

Позивач (за зустрічним позовом) вказує на те, що відповідачем (за зустрічним позовом) було поставлено товар із прострочкою.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставки продукції здійснюється партіями в асортименті, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору.

Сторонами підписано специфікацію від 19.03.2019, в якій сторони дійшли згоди щодо найменування, кількості, ціни та умов поставки товару. Строк поставки товару - до 20.07.2019.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, відповідач за зустрічним позовом передав, а позивач за зустрічним позовом прийняв у власність товар на загальну суму 347 976,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № РН-0000090 від 13.09.2019.

Тобто, відповідачем за зустрічним позовом було поставлено товар із прострочкою.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 6.2 договору, у випадку не поставки продукції або поставки продукції із порушенням строку, передбаченого договором або відповідною специфікацією, постачальник за письмовою вимогою покупця, сплачує покупцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення оплати від вартості несвоєчасно оплаченої продукції, проте не більше 5% вартості такої продукції.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем (за зустрічним позовом) своїх зобов`язань щодо поставки товару, позивачем за зустрічним позовом останньому нараховано пеню у розмірі 17 751,54 грн. за період з 21.07.2019 по 13.09.2019.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення поставки товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача (за зустрічним позовом) щодо стягнення пені.

Водночас, відповідачем (за зустрічним позовом) було подано клопотання про застосування строку спеціальної позовної давності до вимог до зустрічним позовом.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що прострочення поставки товару відбулось з 21.07.2019, відповідно позивач за зустрічним позовом знав про порушення свого права з 21.07.2019. Натомість, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення пені лише 03.11.2021.

Відтак, позивачем за зустрічним позовом пропущено спеціальний строк позовної давності, тому його вимоги про стягнення пені у розмірі 17 398,80 грн. не підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір за первісним позовом у розмірі 2 079,18 грн. слід покласти на відповідача за первісним позовом.

Судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 2 270,00 грн. залишити за позивачем за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Приватного акціонерного товариства "Контрансис" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості за договором поставки № 2419-ПУ-УМТС від 08.04.2016 задовольнити частково .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Приватного акціонерного товариства "Контрансис" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 96, корп. 1, кв. 42; ідентифікаційний код 14310684) основний борг у розмірі 69 490,50 грн. , 3% річних у розмірі 12 581,01 грн. , інфляційні втрати у розмірі 10 475,51 грн. та судовий збір у розмірі 2 079,18 грн ., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 7 094,98 грн. - 3% річних, 1 398,59 грн. - інфляційних втрат, 190,82 грн. - судового збору за первісним позовом відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний код 00178353) до Приватного акціонерного товариства "Контрансис" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 96, корп. 1, кв. 42; ідентифікаційний код 14310684) про стягнення пені у розмірі 17 398,80 грн - відмовити.

Судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 2 270,00 грн. залишити за позивачем за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.01.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко