Рішення

від 17.01.2022 по справі 905/2131/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.2022 Справа №905/2131/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.

за позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект , м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 31821381,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс , с.Дмитрівка Слов`янського району Донецької області, код ЄДРПОУ 43895619,

про стягнення 31 702,48 грн., -

Без виклику сторін

І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою №17-7285 від 04.11.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс про стягнення 31 702,48 грн., у тому числі:

- заборгованість у сумі 28 680,93 грн. на підставі п.8.2 договору закупівлі товару №8709 від 27.05.2021 та ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України;

- пеня у сумі 1 013,88 грн. та штраф у сумі 2 007,67 грн. на підставі п.8.2 договору закупівлі товару №8709 від 27.05.2021.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано умови договору закупівлі товару №8709 від 27.05.2021 в частині постачання продукції, за яку проведено попередню оплату. Керуючись п.8.2 договору закупівлі товару №8709 від 27.05.2021 позивач надіслав повідомлення про відмову в прийнятті товару за означеним договором і повернення передоплати за ним у сумі 28 680,93 грн. Вважає, що зобов`язання з вручення відповідачу вказаного повідомлення виконані, дія договору припинена, а відтак сума попередньої оплати у розмірі 28 680,93грн. стає грошовими коштами набутими постачальником без достатньої правової підстави та мають бути повернуті згідно з п.8.2 договору та ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Одночасно, у зв`язку з простроченням поставки товару, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення пеня за 38 календарних днів прострочення (з 26.06.2021 по 02.08.2021) та штраф 7% вартості простроченого зобов`язання згідно п.8.2 договору.

На підтвердження викладених обставин позивач надав у копіях: договір про закупівлю товару №8709 від 27.05.2021 із специфікацією №1 від 27.05.2021 до нього; конкурсно-цінові пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс №27 та №28 від 30.04.2021; роздруківки з сайта prozorro.gov.ua повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2021-04-20-001308-a (лот 1, 2); лист Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект №06/4216 від 07.07.2021 Про відвантаження фанери ; рахунок-фактура №1 від 09.06.2021; платіжне доручення №978 від 11.06.2021; претензію Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект №17-4899 від 29.07.2021 Про сплату штрафних санкцій у сумі 946,47 грн. та повідомлення Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект №17-4903 від 29.07.2021 Про відмову в прийманні товару за договором закупівлі товару №8709 від 27.05.2021 та повернення передоплати у сумі 28 680,93 грн. з доказами їх напаравлення на адресу відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.253, 525, 526, 530, 612, 629, ч.4 ст.631, ст.651, ч.2 ст.653, ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України.

Відзив від відповідача не надходив.

ІІ. Процесуальні дії суду:

З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2131/21 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 16.11.2021 прийнято позовну заяву №17-7285 від 04.11.2021 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2131/21; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; позивачу визначено надати: відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 16.12.2021, одночасно надати докази її направлення учасникам справи; відповідачу визначено надати: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 06.12.2021, але не пізніше 15 днів з вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; роз`яснено сторонам, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та, що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про її місцезнаходження.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 84190, Донецька область, Слов`янський район, село Дмитрівка(з), вулиця Южна, будинок 7.

Ухвала у даній справі скерована на юридичну адресу відповідача, згідно відомостей, що містять у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.6 ст.242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також, суд наголошує, що за змістом ст.ст.2, 4 Закону України Про доступ до судових рішень вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.11.2021 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який створений для відкритого безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Конверт з ухвалою Господарського суду Донецької області повернувся до суду: адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про неотримання особою за адресою місцезнаходження свідчить про відмову зацікавленої особи отримати копію судового рішення і вважається днем вручення ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

За викладених обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованого йому судового рішення (ухвали). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Слід зауважити, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, суть спору, відсутність клопотань від учасників справи щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, ґрунтуючись на положеннях ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:

27.05.2021 між Державним підприємством Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальнстю Грандпроект Плюс (постачальник) укладено договір про закупівлю товару №8709, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним договором, поставити покупцю - фанеру, плиту деревоволокнисту (товар), зазначений в специфікації №1, що є додатком до цього договору, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним договором. Код ДК 021:2015 - 4419 (Конструкційні матеріали різні).

Згідно з п.1.2 договору, загальна кількість товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються специфікацією №1 до договору.

Умови й строки поставки обумовлено розділом 3 договору.

Відповідно до п.3.1, п.3.2 договору, поставка товару здійснюється видами транспорту, визначеними в специфікації №1 за згодою сторін. Постачальник зобов`язується поставии товар на умовах поставки DDP склад покупця, м.Миклаїв, пр-т Богоявленський 42а, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Incoterms у редакції 2010 року.

Пунктом 3.4 договору визначено, що товар поставляється партіями протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання передоплати.

За умовами п.3.5 договору, заявка на поставку партії товару формується на підставі та у відповідності до підписаної сторонами специфікації №1.

Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від придбання всього або частини товару шляхом направлення постачальникові відповідного повідомлення про відмову від придбання всього товару або з переліком товару, від поставки якого він відмовляється, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати поставки товару. З моменту відправлення покупцем постачальникові письмового повідомлення про відмову від придбання товар, даний договір втрачає чинність у частині, що стосується товару, зазначеної в повідомленні про відмову, але зберігає чинність у частині товару, не зазначеної в повідомленні (п.3.6 договору).

Відповідно до п.4.1 договору, поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у специфікації №1 і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою товару.

Згідно з п.4.6 договору, його ціна становить 28 680,93 грн. без ПДВ.

Як встановлено у п.5.1 договору, оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Пунктом 5.2 договору визначено, що оплата по ньому здійснюється, наступним чином: передоплата, у розмірі 100% від суми за товар згідно заявки покупця протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку постачальника на оплату.

Відповідно до п.5.3 договору, датою оплати товару вважається дата списання коштів з банківського рахунку покупця.

Покупець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про свій намір постачальника не пізніше ніж за 20 календарних днів до такого розірвання (пп.7.2.3 п.7.2 договору).

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору встановлено обов`язок постачальника забезпечити своєчасну поставку товару, згідно умов даного договору.

Згідно з п.8.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та згідно чинного законодавства України.

У випадку порушення погоджених строків поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Крім того, у випадку порушення строків поставки товару більш ніж на 30 календарних днів покупець має право відмовитись від подальшого приймання товару, а також вимагати повернення раніше сплачених коштів, які постачальник зобов`язаний повернути протягом 3 банківських днів з моменту одержання повідомлення покупця (п.8.2 договору).

Пунктами 8.5 та 8.6 договору встановлено, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду прострочення. Сплата неустойки (штрафу, пені), відсотків за користування коштами, а також відшкодування збитків не звільняє сторону від необхідності виконання зобов`язань за договором.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним договором (п.12.1 договору).

Пунктом 13.2 договору передбачено, що усе листування, пересилання документів, повідомлень, заяв і претензій, пов`язаних з виконанням даного договору, або що випливають із нього, повинні направлятися сторонами безпосередньо на адреси, зазначені в даному договорі, у відповідності зі строками й порядком, установленими чинним законодавством і даним договором.

Відповідно до специфікації №1 Товариство з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс (постачальник) зобов`язується поставити, а Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект (покупець) прийняти і оплатити: фанеру загального призначення із шпону листяних порід марки ФК НШ сорт ІІ/ІІІ, ГОСТ 3916.1-96 у кількості 0,9 м 3 на суму 21 888,00 грн. без ПДВ (ціна 24 320,00 грн. без ПДВ); плита деревоволокниста Т 4 мм ДСТУ EN 622-1:2006 у кількості 125,795 м 2 , на суму 6 792,93 грн. без ПДВ (ціна 54,00 грн. без ПДВ), всього 28 680,93 грн. без ПДВ.

Означені договір та специфікацію підписано сторонами і скріплено печатками підприємств без зауважень.

09.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс виписано Державному підприємству Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект рахунок-фактуру №1 на загальну суму 28 680,93 грн. за товар: фанера загального призначення із шпону листяних порід марки ФК НШ сорт ІІ/ІІІ, ГОСТ 3916.1-96 у кількості 0,9 м 3 на суму 21 888,00 грн. (ціна 24 320,00 грн.); плита деревоволокниста Т 4 мм ДСТУ EN 622-1:2006 у кількості 125,795 м 2 на суму 6 792,93 грн. (ціна 54,00 грн.).

11.06.2021 Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект перерахувало на рахунок відповідача, зазначений у договорі №8709 від 27.05.2021, кошти у загальній сумі 28 680,93 грн., що підтверджується платіжним дорученням №978, наявним в матеріалах справи, з призначенням платежу: оплата за фанеру, згідно рахунку №1 від 09.06.2021, дог. №8709 від 27.05.21 без ПДВ, не по тендеру.

Матеріали справи містять лист Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект №06-4216 від 07.07.2021, яким повідомляється Товариство з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс , що не отримано ні однієї одиниці товару, зазначено, що за умовами договору, кінцевий термін поставки сплив 23.06.2021, звернуто увагу на умови п.8.3 договору та висловлено прохання в короткий термін відвантажити заявлений товар, повідомлено, що у зворотньому випадку вони будуть звертатись до суду за поверненням перерахованих коштів та відшкодування збитків.

Доказів надсилання даного листа на адресу відповідача не надано.

30.07.2021 Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект направило на офіційну поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (співпадає з адресою зазначеною у договорі) претензію №17-4899 від 29.07.2021 Про сплату штрафних санкцій у сумі 946,47 грн. та повідомлення №17-4903 від 29.07.2021 Про відмову в прийманні товару за договором закупівлі товару №8709 від 27.05.2021 та повернення передоплати у сумі 28 680,93 грн. , також у якому з посиланням на п.7.2.3 договору, ч.3 ст.651, ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України вказав про розірвання договору.

Направлення відповідачу даних звернень підтверджується накладною АТ Укрпошта №5401806557393 від 30.07.2021, описом вкладення у цінний лист з описом вкладення та повідомленням про вручення №5401806557393, з відбитком календарного штемпеля пошти 30.07.2021, та копією зворотнього боку конверту, в якому надсилався лист, з відбитком печатки поштового відділення (номер відправлення 5401806557393, дата оформлення 30.07.2021) з довідкою про причини повернення/досилання.

Як убачається з відомостей, що містяться на офіційному сайті Акціонерного товариства Укрпошта поштове відправлення №5401806557393, яким направлено претензію та повідомлення на адресу відповідача, повернуто за зворотною адресою (позивачу): без зворотного конверта 02.08.2021.

Товар за договором закупівлі товару №8709 від 27.05.2021 у строк визначений договором та станом на день винесення рішення позивачу не поставлено, доказів протилежного суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс не виконало взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару за договором закупівлі товару №8709 від 27.05.2021 і специфікацією №1 від 27.05.2021 та не повернув сплачену позивачем передоплату у розмірі 28 680,93 грн., позивач звернувся з розглядуваним позовом за захистом свого порушеного права.

IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст. 174 Господарський кодекс України).

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведеними нормами матеріального права кореспондується стаття 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оцінивши зміст договору №8709 від 27.05.2021, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як свідчать фактичні обставини справи, означений договір підписано з обох сторін, містить суттєві умови для такого виду договорів визначені законом, недійсним не визнано, а отже є таким, що породжує права та обов`язки для його сторін.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Договором закупівлі товару №8709 від 27.05.2021 сторони передбачили розрахунок шляхом проведення передоплати у розмірі 100% від суми за товар згідно заявки покупця протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку постачальника на оплату.

Відповідачем виставлено рахунок-фактуру №1 від 09.06.2021 на оплату товару, погодженого у специфікації №1 до договору закупівлі товару №8709 від 27.05.2021, у розмірі 100% його вартості, що дорівнює 28 680,93грн..

Позивачем вказаний рахунок отримано та оплачено у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №978 від 11.06.2021 з відміткою банку про проведення операції з перерахування коштів.

Доказів повернення означених грошових коштів позивачу матеріали справи не містять.

З рахунку-фактури №1 від 09.06.2021 та зазначеного у платіжному дорученні №978 від 11.06.2021 призначенні платежу, з урахуванням викладених вище умов укладеного між сторонами договору, слідує отримання відповідачем коштів у якості передоплати у сумі 28 680,93 грн. у межах договору №8709 від 27.05.2021 та на його виконання.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач свої зобов`язання за договором в частині оплати (передоплати) товару виконав належним чином у встановленому порядку та з дотриманням визначених договором строків.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок продавця щодо передачі покупцю товару, визначеного договором, у строк, відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України, встановлений укладеним правочином.

Відповідно до ст.255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Беручи до уваги зазначене, враховуючи дату оплати товару, відповідно до п.3.4 договору закупівлі товару №8709 від 27.05.2021, обумовлений товар мав бути поставлений у строк до 25.06.2021 включно.

Товар відповідачем не поставлено.

Іншого з матеріалів справи не вбачається, доказів протилежного суду не представлено.

Доказів зміни порядку та умов поставки суду не представлено, з матеріалів справи не відстежується.

Положеннями статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дана норма закону вказує на те, що виконання обов`язку зобов`язаною стороною відбувається на умовах договору та в межах строку його дії.

Виходячи з фактичних обставин справи, що не спростовано у порядку ст.ст.73-79 Господарського процесуального кодексу України, поставка товару на суму 28 680,93 грн. в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, не відбулась.

Отже, викладені обставини вказують на наявність суми невикористаної передплати, що становить 28 680,93 грн.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписом ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України).

Також до правових наслідків зміни або розірвання договору ч.3 наведеної статті названого кодексу віднесно, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.653 Цивільного кодексу України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з повідомлення №17-4903 від 29.07.2021 позивач скористався своїм правом визначеним п.7.2.3 договору та вчинив дії направлені на письмове повідомлення про свій намір відповідача, про що свідчать накладна АТ Укрпошта №5401806557393 від 30.07.2021, опис вкладення у цінний лист з описом вкладення та повідомленням про вручення №5401806557393, з відбитком календарного штемпеля пошти 30.07.2021, та копія зворотного боку конверту, в якому надсилався лист, з відбитком печатки поштового відділення (номер відправлення 5401806557393, дата оформлення 30.07.2021) з довідкою про причини повернення/досилання.

Означене повідомлення скріплено підписом генерального директора позивача.

Тобто, вчинено односторонню відмову від договору у повному обсязі уповноваженою особою, право на що встановлено договором, відповідно, у розумінні ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України, останній є розірваним.

Одночасно, у вказаному повідомлені вказано на необхідність повернення 28 680,93 грн. за банківськими реквізитами позивача, вказаними в договорі.

Оцінюючи надані докази та встановлені обставини, суд вбачає отримання коштів відповідачем, яке відбувалось у межах та на підставі договору закупівлі товару №8709 від 27.05.2021, тобто, при наявності достатніх правових підстав. Дані підстави не є такими, що згодом відпали, оскільки розірвання договору не має таке своїм правовим наслідком.

Таким чином, правовою підставою перерахування суми 28 680,93 грн. є договір закупівлі товару №8709 від 27.05.2021, яким обумовлена попередня оплата за товар, що підпадає під правове регулювання ст.693 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати.

Тотожне право вимоги повернення суми попередньої оплати встановлено п.8.2 договору закупівлі товару №8709 від 27.05.2021.

Як слідує з фактичних обставин справи має місце порушення строків поставки товару по теперішній час, що становить більш ніж 30 календарних днів.

Аналізуючи приведені положення чинного законодавства, у контексті спірних правовідносин, має наслідком визначити застосування ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи ч.2, ч.3, ч.4 ст.653 Цивільного кодексу України, як правову підставу повернення суми невикористаної попередньої оплати, у зв`язку з фактичним її невикористанням у строки визначені договором, тобто припинення зобов`язання та відсутність потреби у виконанні цього обов`язку (постачання товару на означену суму) у майбутньому.

V. Висновки суду:

Отже, виходячи з умов спірного договору та вимог ст.530 Цивільного кодексу України, беручи до уваги нездійснення поставки на означену вище суму, правові наслідки розірвання договору закупівлі товару №8709 від 27.05.2021, відсутність доказів повернення суми попередньої оплати, у позивача є наявним право вимоги спірної суми.

З огляду на таке, позовні вимоги Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект до Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс в частині стягнення 28 680,93 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8.2 договору, у випадку порушення погоджених строків поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За змістом частини першої та другої статті 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Частиною 2 ст.231 Господарського кодексу України встановлено у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно із частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договором визначено, зокрема, санкції, які застосовуються до постачальника за порушення строку поставки товару обумовленого специфікацією.

Щодо нарахування загальної суми пені, визначеної за умовами пункту 8.2 договору, сторони погодили її розмір - 0,1 % від вартості товарів, з яких допущено прострочення, за кожний день прострочення, що нараховується протягом усього періоду порушення з урахуванням п.8.5 договору.

Крім нарахування пені, сторони додатково погодили штраф у розмірі 7% від вартості товарів, з яких допущено прострочення за порушення погоджених строків поставки понад 30 календарних днів.

Означене відповідає приписам ст.231 Господарського кодексу України та правовому висновку Великої Палати Верховного Суду викладеному у постанові у справі №910/12876/19 від 01.06.2021.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 1 013,88 грн., яку нараховано за період прострочення з 26.06.2021 по 02.08.2021 від вартості товарів, з яких допущено прострочення, а саме на суму 28 680,93 грн., визначено кінцевою датою поставки 25.06.2021, строк прострочення складає 38 днів (з 26.06.2021 - день виникнення прострочення виконання зобов`язання з поставки товару по 02.08.2021 - день повернення поштою повідомлення про розірвання договору за зворотньою адресою).

Перевіривши підстави та арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН , не встановлено суперечностей чинному законодавству, поряд з цим, за підрахунками суду за означений період сума пені становить 1 089,88 грн.

Беручи до уваги межі заявлених вимог, позов у цій частині за означений період підлягає задоволенню у сумі визначеній позивачем, а саме у розмірі 1 013,88 грн.

Враховуючи, що загальна вартість товарів, з яких допущено прострочення складає 28 680,93 грн., 7% (розмір штрафу за порушення погоджених строків поставки понад 30 календарних днів) від 28 680,93 грн. дорівнює 2 007,67 грн.

Відтак, дані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 7, абз.1 ч.3 ст.12, ст.ст.13, 42, 73-80, 86, 129, ч.2 ст.178, ст.ст.233, 236-238, 240-241, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект до Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс про стягнення 31 702,48 грн., у тому числі: заборгованість у сумі 28 680,93 грн.; пеня у сумі 1 013,88 грн. та штраф у сумі 2 007,67 грн., задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект Плюс (84190, Донецька область, Слов`янський район, село Дмитрівка(з), вулиця Южна, будинок 7, код ЄДРПОУ 43895619, банківські реквізити не зазначено) на користь Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект (54018, Миколаївська область, місто Миколаїв, проспект Богоявленський, будинок 42А, код ЄДРПОУ 31821381, банківські реквізити не зазначено) 31 702,48 грн., у тому числі: передоплату у сумі 28 680,93 грн.; пеню у сумі 1 013,88 грн. та штраф у сумі 2 007,67 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4.Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

5.Повний текст рішення складено 17.01.2022.

Суддя О.В. Кротінова