Рішення

від 20.01.2022 по справі 905/2129/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.01.2022 Справа №905/2129/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовною заявою: Акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Лиман, Донецька область

до відповідача: Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 , м.Вугледар, Донецька область

про стягнення штрафу в сумі 134520,00грн.

без виклику представників сторін

Суть справи:

Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця» м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Лиман, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 , м.Вугледар, Донецька область про стягнення штрафу в сумі 134520,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем у накладних №49386139, №49366446 маси вантажу у вагонах №53544102, №53519260, №60462124, про що було складено комерційні акти №496100/120 та №496100/121 від 18.07.2021.

Ухвалою від 29.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Згідно з наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 07.12.2021.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі) не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та будь-яких заяв (клопотань) щодо продовження або поновлення процесуальних строків, в тому числі на подання відзиву, до суду не надходило.

Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив :

09.07.2021 вантажовідправником, Державним підприємством Шахтоуправління Південнодонбаське №1 за залізничною накладною №49366446 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Роти Донецької залізниці було відправлено вагони №53519260, №60462124 з вантажем - вугілля кам`яне не поіменоване в алфавіті, вантажоодержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю Миронівська теплоелектроцентраль .

10.07.2021 вантажовідправником, Державним підприємством Шахтоуправління Південнодонбаське №1 за залізничною накладною №49386139 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Роти Донецької залізниці було відправлено вагон №53544102, з вантажем - вугілля кам`яне не поіменоване в алфавіті, вантажоодержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю Миронівська теплоелектроцентраль .

У накладних вантажовідправником зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п.2, 3 гл.14 Додатку 3 до СМГС, навалом.

При оформлені залізничних накладних №49386139, №49366446 у вагоні №53544102 відповідачем вказано масу вантажу - 66500 кг., у вагоні №53519260 - 66300 кг., у вагоні №60462124 - 66700 кг.

Як свідчить розділ 26 залізничних накладних маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (200т) заводський номер №0049.

Правильність внесених відомостей до вищезазначених накладних підтверджена відміткою представника відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка працівника станції відправлення. Відповідні відмітки про наявність зауважень відсутні.

Відповідно до матеріалів справи, при прибутті вагонів №53544102, №53519260, №60462124 з вантажем на станції Роти Донецької залізниці було здійснено перевірку маси вантажу, за наслідками якої було виявлено, що маса у даних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних №49386139, №49366446, про що складено акти загальної форми №213, №214.

Відповідно до акту загальної форми №213 від 18.07.2021 станції Роти Донецької залізниці вагон №53544102 завантажений менше документа на 1540кг.

Відповідно до акту загальної форми №214 від 18.07.2021 станції Роти Донецької залізниці вагон №53519260 завантажений менше документа на 800 кг., вагон №60462124 завантажений менше документа на 980 кг.

Як зазначає позивач невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладних №49386139, №49366446, засвідчено комерційними актами №496100/120 та №496100/121, складеними 18.07.2021 на станції Роти Донецької залізниці.

В комерційному акті №496100/120 зазначено, що на підставі акту загальної форми №213 від 18.07.2021 станції Роти Донецької залізниці проведено контрольне зважування вантажу на справних 150-тонних тензометричних вагах зав. №497 ВЄТ 150 ВСД, повірених 22.06.2021. У вагоні №53544102 значиться тара 23400 кг, нетто 66500 кг. Фактично виявилося брутто 88360 кг, тара з документа 23400 кг, нетто 64960 кг, що менше документа на 1540 кг. Вагон технічно справний, вантаж вугілля кам`яне, поверхня вантажу нижче рівня бортів вагону, вантаж промаркований подовжньою смугою жовтого кольору 200 мм по усій довжині вагону, слідів крадіжки не виявлено. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.

В комерційному акті №496100/121 зазначено, що на підставі акту загальної форми №214 від 18.07.2021 станції Роти Донецької залізниці проведено контрольне зважування вантажу на справних 150-тонних тензометричних вагах зав. №497 ВЄТ 150 ВСД станції, повірених 22.06.2021. У вагоні №53519260 значиться тара 22500 кг, нетто 66300 кг. Фактично виявилося брутто 88000 кг, тара з документа 22500 кг, нетто 65500 кг, що менше документа на 800 кг; у вагоні №60462124 значиться тара 23300 кг, нетто 66700 кг. Фактично виявилося брутто 89020 кг, тара з документа 23300 кг, нетто 65720 кг, що менше документа на 980 кг. Вагони технічно справні, вантаж вугілля кам`яне, поверхня вантажу нижче рівня бортів вагону, вантаж промаркований подовжньою смугою жовтого кольору 200 мм по усій довжині вагону, слідів крадіжки не виявлено. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.

Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу та звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 909 ЦК України та частини першої статті 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною другою статті 908 ЦК України та частини п`ятої статті 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до статі 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Згідно із статтею 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (стаття 23 Статуту залізниць України).

Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред`явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 Найменування вантажу вноситься відмітка навалом , насипом або наливом .

У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа маса вантажу, визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі спосіб визначення маси зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) зазначається: відправником або залізницею; у графі правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної Правильність внесених відомостей підтверджую вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Правильність внесених до пункту 55 залізничних накладних №49386139, №49366446 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, щодо маси вантажу у вагонах №53544102, №53519260, №60462124, своїм електронним цифровим підписом підтвердив представник відправника Іванюк В.В. Згідно із статтею 52 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана, на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу, покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Згідно із статтею 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Частиною 1 статтею 26 Закону України Про залізничний транспорт передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

З наведеними вище приписами кореспондуються положення статті 129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред`явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п`ятикратної провізної плати за все перевезення.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, у розумінні частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

Як встановлено судом, при прибутті на станцію Роти Донецької залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні №53544102 на справних 150-тонних тензометричних вагах №497 ВЄТ 150 ВСД Миронівської ТЕЦ, повірених 22.06.2021, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначених вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №49386139. У зв`язку з цим складено комерційний акт №496100/120 від 18.07.2021, у якому зазначено, що на підставі акту загальної форми №213 від 18.07.2021 проведено контрольне зважування вагону № 53544102.

Також при прибутті на станцію Роти Донецької залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вагонах №53519260, №60462124 на справних 150-тонних тензометричних вагах №497 ВЄТ 150 ВСД Миронівської ТЕЦ, повірених 22.06.2021, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначених вагонах з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №49366446. У зв`язку з цим складено комерційний акт №496100/121 від 18.07.2021, у якому зазначено, що на підставі акту загальної форми №214 від 18.07.2021 проведено контрольне зважування вагонів №53519260, №60462124.

Відповідно до пункту 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.08.2019 у справі №905/2360/18.

Відповідно до частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Дану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.

Комерційні акти №496100/120 та №496100/121 від 18.07.2021 складено та підписано начальником станції Мороз А.Б., зам. начальника ТТЦ Миронівської ТЕЦ Дварцатовим Ю.В., старшим агентом комерційним Рачковою О.М., агентом комерційний Чабановою В.І. (працівник станції, який особисто здійснював перевірку).

Суд зазначає, що начальник станції та його заступник мають повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в пункту 10 Правил складання актів.

Згідно з розпорядженням начальника станції Роти Донецької залізниці №10 від 19.01.2021 призначено відповідальних осіб, підпис яких має бути обов`язків в комерційних актах, які складаються станціями філії, а саме: п.2.1. перший підпис - начальника станції; п.2.2. другий підпис - працівник станції, уповноважений на підписання комерційного акту замість начальника вантажного району - комерційний агент Рачкова О.М.; 2.3. третій підпис - працівник станції, який особисто здійснював перевірку. У разі відсутності обов`язкових підписантів комерційних актів вказаних в п.2.1., 2.2. обов`язки покладаються в п.2.1 на в.о. начальника станції, в п.2.2. - на агента комерційного Дяченко М.В., Чабанова В.І.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що комерційні акти підписано уповноваженими працівниками залізниці в порядку пункту 10 Правил складання актів та вважаються такими, що складені з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Зважування маси вантажу у всіх вагонах на станції Роти Донецької залізниці здійснювалось на справних 150-тонних тензометричних вагах №497 ВЄТ 150 ВСД Миронівської ТЕЦ, повірених 22.06.2021.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 №442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за №1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Узяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій: експлуатаційної документації; методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність ; свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення або ДСТУ 3215-95 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення ; переліку вантажів, маса яких буде визначатися на ЗВВТ; висновку за результатами діагностичного обстеження ЗВВТ (у разі потреби).

Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року №411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за №50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов`язані з визначенням маси вантажу.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) станції Роти Донецької залізниці, заводський №497, власник Миронівська ТЕС, міжповірочний інтервал ЗВВТ - два рази на рік; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 1 раз в 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. Представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання комерційних актів №496100/120, №496100/121 від 18.07.2021 засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.

Згідно із статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу , кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У накладній №49366446 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці до станції Роти Донецької залізниці у вагонах №53519260 становить 8968,00грн., у вагоні №60462124 - 8968,00грн.

У накладній №49386139 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці до станції Роти Донецької залізниці у вагоні №53544102 становить 8968,00грн.

Отже, штраф (п`ятикратний розмір провізної плати) становить 134520,00грн. (8968,00 х 5 х 3 вагони).

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає статтям 118, 122 Статуту залізниць України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені вищевказані вимоги Статуту залізниць України, тому позовні вимоги про стягнення штрафу за неправильно зазначену у накладних масу вантажу у розмірі 134520,00грн. є обґрунтованими.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 165, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , м.Лиман, Донецька область до відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» , м.Вугледар Донецька область про стягнення штрафу у розмірі 134520,00грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька обл., місто Вугледар, вулиця Магістральна, 4, код ЄДРПОУ 34032208) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька обл., місто Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) суму штрафу у розмірі 134520,00грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2270,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 20.01.2022.

Суддя М.О. Лейба