Рішення

від 26.11.2021 по справі 908/2491/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/157/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2021 Справа № 908/2491/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/2491/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд (14026, м. Чернігів, вул. Незалежності, буд. 68)

до відповідача: Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. М. Горького, буд. 13/7)

про стягнення 53449,36 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 26.08.2021 до Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт про стягнення пені в сумі 2023,16 грн. за договором № 20/21 від 21.02.2021 та заборгованості за договором № 50/21 від 23.06.2021 в розмірі 51426,20 грн., що разом складає 53449,36 грн.

При цьому в пункті 3 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу. В попередньому (орієнтовному) розрахунку позивач зазначив, що орієнтовна сума витрат на правничу допомогу складає 15000,00 грн., детальний розрахунок витрат на правничу допомогу з відповідними доказами будуть надані відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 03.09.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд від 26.08.2021 залишено без руху в порядку приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України.

21.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява від 16.09.2021, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2491/21, присвоєно справі номер провадження 12/157/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

08.11.2021 на адресу суду від відповідача у справі - Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає наступне:

- ДП «БМТП» в рахунок сплати заборгованості за договором № 50/21 від 23.06.2021 року було сплачено позивачу суму 51264,00 грн., в тому числі: платіжним дорученням № 9220 від 31.08.2021р. суму 11264,00 грн., платіжним дорученням № 9276 від 02.09.2021р. суму 5000,00 грн., платіжним дорученням № 9715 від 18.10.2021р. суму 15000,00 грн., платіжним дорученням № 9784 від 25.10.2021р суму 10000,00 грн., платіжним дорученням № 9806 від 26.10.2021р суму 10000,00 грн.;

- звертає увагу суду, що сума заборгованості заявлена до стягнення, вказана у позовній заяві з помилкою;

- постачання товару було здійснено згідно умов договору № 50/21 від 23.06.2021 року та видаткової накладної на суму 51264,00 грн., а не 51426,20 грн. , як зазначено позивачем;

- при розгляді питання про розподіл судових витрат в частині судового збору просить суд врахувати ту обставину, що частина боргу була сплачена до відкриття судом провадження у справі (дата ухвали - 27.09.2021), а саме згідно: платіжного доручення № 9220 від 31.08.2021 на суму 11264,00 грн., платіжного доручення № 9276 від 02.09.2021 на суму 5000,00 грн., усього на суму 16264,00 грн.;

- слід зазначити, що практика розгляду спорів про стягнення заборгованості за непоставлений товар, з документально підтвердженим боргом та відсутністю заперечень з боку відповідача є однозначною та не потребує детального вивчення;

- крім цього, розгляд справи, яка вочевидь є малозначною, відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання;

- самі матеріали справи фактично складаються з вимог по двом договорам, по першому основний борг сплачений в повному обсязі, а по другому - лише один несплачений рахунок та документально підтверджений факт отримання товару;

- крім того слід враховувати факт повної оплати боргу з боку ДП «БМТП» ;

- вважає, що розмір витрат на правову допомогу адвоката є вочевидь неспівмірним зі складністю справи та має бути зменшеним, орієнтовно до 3000 грн.;

- оскільки заборгованість, яка була предметом розгляду справи повністю сплачена, підстав для задоволення позовних вимог немає;

- сплата боргу відбувалась частинами, останній платіж здійснений 26.10.2021, таким чином до вказаної дати ДП «БМТП» було позбавлене можливості подати відзив та повідомити суду наявність цих обставин, які є істотними та мають бути враховані судом. Просить визнати причину пропуску строку на подання відзиву поважною та поновити його, у стягненні заборгованості, яка була добровільно сплачена ДП «Бердянський морський торговельний порт» відмовити, зменшити розмір витрат на правову допомогу до 3000,00 грн.

18.11.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає наступне:

- звертає увагу суду на ту обставину, що відповідачу була надіслана претензія 12.08.2021, відповідь на яку ні на день подачі позовної заяви до суду 26.08.2021, ні на момент відкриття провадження у справі 27.09.2021 надано не було;

- предметом спору окрім стягнення наявної заборгованості за договором поставки № 50/21 від 23.06.2021 року, було також стягнення пені у розмірі 2023,16 грн. за договором № 20/ 21 від 21 лютого 2021 року, яка на сьогоднішній день не сплачена відповідачем ні повністю, ні частково;

- крім того, звертає увагу, що більша частина боргу за договором № 50/21 від 23 червня 2021 була сплачена вже після подачі позовної заяви до суду, оплати судового збору та відкриття провадження по справі, що не заперечується самим відповідачем у поданому ним відзиві;

- відповідач сплатив суму боргу за договором № 50/21 від 23.06.2021 року у повному розмірі, але фактично вже після подачі позовної заяви та відкриття провадження по справі, а тому позивач вважає що понесені ним судові витрати підлягають задоволенню;

- зазначає, що документально підтвердженими витратами, які позивач поніс в ході підготовки до розгляду справи є фіксований розмір гонорару у сумі 8500,00 грн., передбачений пунктом 3.1. договору № 57/21 від 01 червня 2021 року, а також здійснення оплати за надання правничої допомоги згідно платіжного доручення № 1272 від 09 червня 2021 та платіжного доручення № 1363 від 04 серпня 2021 на підставі виставлених рахунків № 1 від 03.06.2021 р. та № 2 від 26.07.2021;

- розмір фіксованої суми гонорару в договорі ґрунтується виключно на рекомендованих ставках адвокатського гонорару на 2021 рік та не є завищеними як помилково вважає відповідач;

- адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19;

- вважає, що доводи відповідача в частині зменшення витрат на правову допомогу є необґрунтованими;

- крім того, зважаючи, що фактично заборгованість відповідачем сплачувалась після відкриття провадження по справі, а також відсутність задоволення вимог щодо стягнення пені по договору, вважає, що позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню разом із судовими витратами, які були понесені. Просить позовні вимоги задовольнити.

18.11.2021 на адресу суду від позивача надійшов детальний розрахунок сум судових витрат від 15.11.2021, в якому останній зазначив, що поніс витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 8500,00 грн.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Стосовно клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав копію ухвали суду від 27.09.2021 - 05 жовтня 2021 року.

Таким чином, встановлений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву спливає 20.10.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав відзив до суду по конверту - 04.11.2021 року.

Отже, відповідач порушив встановлений судом строк для подання відзиву на 15 днів.

В обґрунтування поважності причини пропуску подання відзиву відповідач зазначив, що сплата боргу відбувалась частинами, останній платіж здійснений 26.10.2021, таким чином до вказаної дати ДП «БМТП» було позбавлене можливості подати відзив та повідомити суду наявність цих обставин, які є істотними та мають бути враховані судом.

Враховуючи те, що додані до відзиву документи впливають на результат розгляду справи по суті та її вирішення, в тому числі викладені відповідачем обставини, суд визнає причини пропуску подання відповідачем відзиву поважними та поновлює відповідачу строк для надання відзиву.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 26.11.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 21.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд , далі Постачальник (позивач) та Державним підприємством Бердянський морський торговельний порт , далі Покупець (відповідач) був укладений договір № 20/21, далі Договір 1, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві Товар - лічильники електроенергії, код ДК 021:2015 38550000-5 Лічильники, далі за текстом Товар, а Покупець прийняти та оплатити поставлений Товар, на умовах викладених у цьому Договорі.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору 1 визначено, що найменування, технічні характеристики, кількість і вартість Товару, що поставляється за договором, зазначені в Специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною даного договору. Істотними умовами цього Договору є предмет, ціна, якість товару, строк поставки, строк дії Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору 1 сума Договору становить 44518,50 грн. без ПДВ (сорок чотири тисячі п`ятсот вісімнадцять грн. 50 коп.), ПДВ - 8903,70 грн. Загальна сума Договору складає 53422,20 грн. з ПДВ (п`ятдесят три тисячі чотириста двадцять дві грн. 20 коп).

Умовами п. 4.1. - 4.3. Договору 1 сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів після отримання товару на складі Покупця на підставі виставленого Постачальником рахунку, до якого додаються документи, зазначені в п. 5.2. договору. Форма оплати - безготівкове перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою здійснення оплати вважається дата надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Згідно із п. 5.1. - 5.2., 5.4., 5.6. Договору 1 поставка Товару здійснюється за заявками Покупця, силами та за рахунок Постачальника (власним транспортом або компаніями-перевізниками) на склад Покупця за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6 в термін 5 календарних днів з дати отримання заявки. Разом з Товаром Постачальник передає Покупцеві оригінали наступних документів:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну або інший документ перевізника;

- сертифікат та паспорт з відмітками заводу виробника, свідоцтво про приймання.

Право власності на Товар, а також ризики випадкової втрати та пошкодження Товару

переходять від Постачальника до Покупця після передачі за адресою доставки та підписання Покупцем видаткової накладної. Факт проведення господарської операції постачання Товару, підтверджується належним чином оформленою та підписаною видатковою накладною.

Відповідно до п.п. 6.1.1., 6.1.2. п. 6.1. Договору 1 Покупець зобов`язаний:

- своєчасно і в повному обсязі сплатити поставлений товар;

- прийняти поставлений товар згідно видаткової накладної.

Підпунктом 6.4.1. п. 6.4. Договору 1 передбачено, що Постачальник має право своєчасно і в повному обсязі отримувати оплату за поставлений товар.

Згідно із п. 10.1., 10.2. Договору 1 договір вважається укладеним з дати його реєстрації Покупцем після підписання його обома сторонами. Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами, але не раніше дати його реєстрації Покупцем, і діє по 31 грудня 2021 року включно, а в частині зобов`язань за цим договором - до повного їх виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що до Договору 1 між сторонами була підписана Специфікація на постачання лічильників електроенергії на загальну суму 53422,20 грн. з ПДВ.

Так, на виконання умов Договору 1 Постачальник здійснив поставку товару, а Покупець прийняв його на суму 53 422,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000380 від 01 березня 2021, підписаною та скріпленою печатками сторін договору.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив оплату за поставлений за Договором 1 товар в сумі 53422,20 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, а саме:

- 14.04.2021 здійснив оплату в сумі 3422,20 грн.;

- 06.05.2021 здійснив оплату в сумі 5000,00 грн.;

- 11.05.2021 здійснив оплату в сумі 5000,00 грн.;

- 07.06.2021 здійснив оплату в сумі 5000,00 грн.;

- 17.06.2021 здійснив оплату в сумі 5000,00 грн. (що підтверджується меморіальним ордером № 1833 від 17.06.2021);

- 29.06.2021 здійснив оплату в сумі 5000,00 грн.;

- 08.07.2021 здійснив оплату в сумі 5000,00 грн.;

- 12.07.2021 здійснив оплату в сумі 5000,00 грн.;

- 13.07.2021 здійснив оплату в сумі 5000,00 грн.;

- 22.07.2021 здійснив оплату в сумі 10000,00 грн.

Листом за вих. № 4/ від 20.04.2021 відповідач повідомив позивачу, що наявна заборгованість планується погашатися щомісячно частковими платежами.

Листом за вих. № 66/25-юр-526 від 14.07.2021 відповідач, розглянувши претензію позивача за вих. № 2286 від 11.06.2021, визнав суму боргу (35000,00 грн.) в повному обсязі, вказуючи, що у зв`язку з тимчасовими фінансовими труднощами борг буде сплачуватися частинами та найближчим часом буде погашений в повному обсязі.

Позивач в позові вказує, що відповідачем здійснювалися розрахунки за договором № 20/21 від 21.02.2021 з простроченням платежів. При цьому зазначає, що умовами договору № 20/21 від 21.02.2021 часткова оплата поставленого товару не передбачена, що в свою чергу є порушенням зобов`язань з боку відповідача.

Оскільки мало місце прострочення оплати вартості поставленого товару, позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 01.04.2021 по 22.07.2021 в сумі 2023,16 грн. на підставі п. 7.2. Договору 1. Так, вказаним пунктом договору передбачено, що у разі прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позов мотивовано також тим, що 23.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд , далі Постачальник (позивач) та Державним підприємством Бердянський морський торговельний порт , далі Покупець (відповідач) був укладений договір № 50/21, далі Договір 2, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві Товар - лічильники електроенергії, код ДК 021:2015 38550000-5 Лічильники, далі за текстом Товар, а Покупець прийняти та оплатити поставлений Товар, на умовах викладених у цьому Договорі.

Пунктами 1.2, 1.3. Договору 2 визначено, що найменування, технічні характеристики, кількість і вартість Товару, що поставляється за договором, зазначені в Специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною даного договору. Істотними умовами цього Договору є предмет, ціна, якість товару, строк поставки, строк дії Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору 2 сума Договору становить 42 720,00 грн. без ПДВ (сорок дві тисячі сімсот двадцять грн.), ПДВ - 8544,00 грн. Загальна сума Договору складає 51 264,00 грн. з ПДВ (п`ятдесят одна тисяча двісті шістдесят чотири грн.).

Умовами п. 4.1. - 4.3. Договору 2 сторони визначили, що розрахунки за Товар здійснюються протягом 30-ти календарних днів після отримання товару на складі Покупця на підставі виставленого Постачальником рахунку, до якого додаються документи, зазначені в п. 5.2. даного договору. Форма оплати - безготівкове перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою здійснення оплати вважається дата надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Згідно із п. 5.1. - 5.2., 5.4., 5.6. Договору 2 поставка Товару здійснюється за заявками Покупця, силами та за рахунок Постачальника (власним транспортом або компаніями-перевізниками) на склад Покупця за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6 в термін 5 календарних днів з дати отримання заявки. Разом з Товаром Постачальник передає Покупцеві оригінали наступних документів:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну або інший документ перевізника;

- сертифікат та паспорт з відмітками заводу виробника, свідоцтво про приймання. Право власності на Товар, а також ризики випадкової втрати та пошкодження Товару переходять від Постачальника до Покупця після передачі за адресою доставки та підписання Покупцем видаткової накладної. Факт проведення господарської операції постачання Товару, підтверджується належним чином оформленою та підписаною видатковою накладною.

Відповідно до п.п. 6.1.1., 6.1.2. п. 6.1. Договору 2 Покупець зобов`язаний:

- своєчасно і в повному обсязі сплатити поставлений товар;

- прийняти поставлений товар згідно видаткової накладної.

Підпунктом 6.4.1. п. 6.4. Договору 2 передбачено, що Постачальник має право своєчасно і в повному обсязі отримувати оплату за поставлений товар.

Згідно із п. 10.1., 10.2. Договору 2 договір вважається укладеним з дати його реєстрації Покупцем після підписання його обома сторонами. Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами, але не раніше дати його реєстрації Покупцем, і діє по 31 грудня 2021 року включно, а в частині зобов`язань за цим договором - до повного їх виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що до Договору 2 між сторонами була підписана Специфікація на постачання лічильників електроенергії на загальну суму 51264,00 грн. з ПДВ.

Так, на виконання умов Договору 2 Постачальник здійснив поставку товару, а Покупець прийняв його на суму 51264,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000518 від 29.06.2021, підписаною та скріпленою печатками сторін договору.

Позивач в позові вказує, що 12.08.2021 звернувся з претензією до відповідача щодо оплати поставлених за договором поставки № 50/21 від 23.06.2021 товарів, однак на день звернення до суду з позовною заявою відповідачем не здійснено оплати за договором № 50/21 від 23.06.2021, відповіді на претензію не надано, що є порушенням взятих на себе договірних зобов`язань. У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість договором № 50/21 від 23.06.2021 в сумі 51426,20 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладені договори поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну та суму договору, порядок приймання товару, умови поставки товару, порядок здійснення оплати, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, договір вважається укладеним, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору 1 Постачальник здійснив поставку товару, а Покупець прийняв його на суму 53 422,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000380 від 01 березня 2021, підписаною та скріпленою печатками сторін договору.

Умовами п. 4.1. Договору 1 сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів після отримання товару на складі Покупця на підставі виставленого Постачальником рахунку, до якого додаються документи, зазначені в п. 5.2. договору.

Відповідно до п. 5.4, 5.6. Договору 1 право власності на Товар, а також ризики випадкової втрати та пошкодження Товару переходять від Постачальника до Покупця після передачі за адресою доставки та підписання Покупцем видаткової накладної. Факт проведення господарської операції постачання Товару, підтверджується належним чином оформленою та підписаною видатковою накладною.

З аналізу змісту вищевказаних пунктів Договору 1 розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів після підписання сторонами видаткової накладної.

З урахуванням п. 4.1. Договору 1 строк оплати товару за видатковою накладною № РН-0000380 від 01 березня 2021 настав 31.03.2021, прострочка виникла з 01.04.2021.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив оплату за поставлений за Договором 1 товар в сумі 53422,20 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та меморіальним ордером.

Втім, відповідач виконав обов`язок з оплати вартості поставленого товару за Договором 1 з порушенням строку, встановленого п. 4.1. Договору 1.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором 1 нарахував відповідачу пеню за загальний період з 01.04.2021 по 22.07.2021 в сумі 2023,16 грн. на підставі п. 7.2. Договору 1.

Пунктом 7.2. Договору 1 передбачено, що у разі прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Дослідивши розрахунок пені суд дійшов висновку про її перерахунок, у зв`язку з допущенням позивачем помилок, а саме безпідставним включенням в період прострочення дат здійснення відповідачем погашення заборгованості.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені.

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № РН-000380 від 01.03.2021, строк оплати якої настав 31.03.2021, прострочка виникла з 01.04.2021, враховуючи оплати відповідачем боргу в період з 14.04.2021 по 22.07.2021

- за період з 01.04.2021 по 13.04.2021 (13 днів прострочення) від суми боргу 53422,20 грн. пеня складає 247,35 грн.;

- за період з 14.04.2021 по 05.05.2021 (22 дні прострочення) від залишку боргу 50000,00 грн. пеня складає 446,58 грн.;

- за період з 06.05.2021 по 10.05.2021 (5 днів прострочення) від залишку боргу 45000,00 грн. пеня складає 92,47 грн. (втім за розрахунком позивача пеня складає 92,46 грн., відтак суд враховує пеню за розрахунком позивача);

- за період з 11.05.2021 по 06.06.2021 (21 день прострочення) від залишку боргу 40000,00 грн. пеня складає 443,84 грн. (втім за розрахунком позивача пеня складає 427,39 грн., відтак суд враховує пеню за розрахунком позивача);

- за період з 07.06.2021 по 16.06.2021 (10 днів прострочення) від залишку боргу 35000,00 грн. пеня складає 143,84 грн. (втім за розрахунком позивача пеня складає 143,83 грн., відтак суд враховує пеню за розрахунком позивача);

- за період з 17.06.2021 по 28.06.2021 (12 днів прострочення) від залишку боргу 30000,00 грн. пеня складає 147,95 грн. (втім за розрахунком позивача пеня складає 147,94 грн., відтак суд враховує пеню за розрахунком позивача);

- за період з 29.06.2021 по 07.07.2021 (9 днів прострочення) від залишку боргу 25000,00 грн. пеня складає 92,47 грн. (втім за розрахунком позивача пеня складає 92,46 грн., відтак суд враховує пеню за розрахунком позивача);

- за період з 08.07.2021 по 11.07.2021 (4 дні прострочення) від залишку боргу 20000,00 грн. пеня складає 32,88 грн. (втім за розрахунком позивача пеня складає 24,66 грн., відтак суд враховує пеню за розрахунком позивача);

- за 12.07.2021 (1 день прострочення) від залишку боргу 15000,00 грн. пеня складає 6,16 грн.;

- за період з 13.07.2021 по 21.07.2021 (9 днів прострочення) від залишку боргу 10000,00 грн. пеня складає 36,99 грн.

Так, з врахуванням викладеного за розрахунком суду загальний розмір пені складає 1665,82 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд до Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт про стягнення пені за договором № 20/21 від 21.02.2021 підлягають задоволенню частково в сумі 1665,82 грн.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору 2 Постачальник здійснив поставку товару, а Покупець прийняв його на суму 51264,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000518 від 29.06.2021, підписаною та скріпленою печатками сторін договору.

Умовами п. 4.1. Договору 2 сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів після отримання товару на складі Покупця на підставі виставленого Постачальником рахунку, до якого додаються документи, зазначені в п. 5.2. договору.

Відповідно до п. 5.4, 5.6. Договору 1 право власності на Товар, а також ризики випадкової втрати та пошкодження Товару переходять від Постачальника до Покупця після передачі за адресою доставки та підписання Покупцем видаткової накладної. Факт проведення господарської операції постачання Товару, підтверджується належним чином оформленою та підписаною видатковою накладною.

З аналізу змісту вищевказаних пунктів Договору 2 розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів після підписання сторонами видаткової накладної.

З урахуванням п. 4.1. Договору 2 строк оплати товару за видатковою накладною № РН-0000518 від 29.06.2021 настав 29.07.2021, прострочка виникла з 30.07.2021.

Надані відповідачем разом із відзивом на позовну заяву в даній справі докази свідчать, що відповідач здійснив погашення боргу за поставлений товар за Договором 2 в повному обсязі в сумі 51264,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- платіжним дорученням № 9220 від 31.08.2021 на суму 11264,00 грн.;

- платіжним дорученням № 9276 від 02.09.2021 на суму 5000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 9715 від 18.10.2021 на суму 15000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 9784 від 25.10.2021 на суму 10000,00 грн.

- платіжним дорученням № 9806 від 26.10.2021 на суму 10000,00 грн.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідач сплатив суму боргу за договором № 50/21 від 23.06.2021 у повному обсязі, але фактично вже після подачі позовної заяви та відкриття провадження у справі.

Як свідчать матеріали справи позовна заява позивачем була подана до суду 26.08.2021 (згідно поштового конверту, в якому позовна заява надійшла до суду), провадження у справі було відкрито 27.09.2021.

З матеріалів справи вбачається, що оплати за поставлений товар в загальній сумі 51264,00 грн. були здійснені відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, до та після відкриття провадження у даній справі.

Законодавець зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 статті 231 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Оскільки відповідачем погашено частково суму заборгованості за вказаним Договором 2, провадження у справі № 908/2491/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд до Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт щодо стягнення з останнього заборгованості в сумі 51264,00 грн. за договором № 50/21 від 23.06.2021 слід закрити за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Зі змісту п. 2 прохальної частини позовної заяви в даній справі вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 50/21 від 23.06.2021 в розмірі 51426,20 грн.

Оскільки докази у справі підтверджують факт поставки позивачем відповідачу товару за договором № 50/21 від 23.06.2021 лише на суму 51264,00 грн., в т.ч. погашення вказаного боргу відповідачем, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача боргу за вказаним договором в сумі 162,20 грн.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Судовий збір в сумі 2177,19 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі № 908/2491/21 в частині вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 51264,00 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

В пункті 3 прохальної частини поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.

18.11.2021 на адресу суду від позивача надійшов детальний розрахунок сум судових витрат від 15.11.2021, в якому останній зазначив, що поніс витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 8500,00 грн.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на надання професійної правничої допомоги позивач надав копію договору № 57/21 про надання правничої допомоги від 01.06.2021, який укладений між Адвокатським бюро Катерини Кулініч Скай Лоерс , далі Бюро, в особі керуючого бюро Кулініч Катерини Валеріївни, та Товариством з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд , далі Клієнт, відповідно до п. 1.1. якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: - представництва інтересів ТОВ "Постач Роз Буд" у веденні претензійно-судової роботи у спірних правовідносинах з Державним підприємство Бердянський морський торговельний порт з 01.06.2021 по 31.09.2021

- Участі в усіх судових процесах, які розпочаті в період, в рамках спірних договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Постач Роз Буд" та Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт", і до моменту набрання законної сили рішенням суду по вказаним спірним договорам незалежно від строку дії договору.

- Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.

Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

Представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, органах опіки та піклування, органах нотаріату, комунальних підприємствах, бюро технічних інвентаризацій. Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Умовами п. 2.2., 3.1. договору № 57/21 про надання правничої допомоги від 01.06.2021 визначено, що безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Кулініч Катерина Валеріївна. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, складає 8500 грн. 00 коп. (вісім тисяч п`ятсот грн. 00 кап.).

Пунктом 4.1. вказаного договору визначено, що цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього .

Позивач надав до матеріалів справи детальний розрахунок сум судових витрат від 15.11.2021, в якому зазначає, що за результатами розгляду справи сторона позивача понесла наступні витрати на надання професійної правничої допомоги:

- надання консультацій клієнту, узгодження правової позиції - 1 год.;

- підготовка та подання двох претензій Державному підприємству Бердянський морський торговельний порт від 11.06.2021 та 12.08.2021 - 2 год.;

- підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Запорізької області - 4 год.;

- підготовка та подання відповіді на відзив Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт - 2 год. Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу склала 8 500 грн.

Позивач надав разом із позовом до суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000533 від 30.11.2018 та копію ордеру на надання правової допомоги серії СВ № 125895 від 26.08.2021 на адвоката Кулініч Катерину Валеріївну.

При цьому в ордері на надання правової допомоги серії СВ № 125895 від 26.08.2021 зазначено, що адвокат Кулініч Катерина Валеріївна діє на підставі договору на надання правової допомоги № 58/21 від 02.06.2021.

Разом з тим позивач надав суду виписані Адвокатським бюро Катерини Кулініч Скай Лоерс Товариству з обмеженою відповідальністю "Постач Роз Буд" на підставі договору надання правової допомоги № 57/21 від 01.06.2021 рахунки № 1 від 03.06.2021 на суму 2000,00 грн. та № 2 від 26.07.2021 на суму 6500,00 грн.

В якості доказів здійснення оплати наданих послуг з правової допомоги позивач надав суду копію платіжного доручення № 1372 від 09.06.2021 на суму 2000,00 грн. та платіжного доручення № 1363 від 04.08.2021 на суму 6500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що претензія вих. № 2286 від 11.06.2021, претензія вих. № 2550 від 12.08.2021, позовна заява від 26.08.2021 в даній справі та відповідь на відзив оформлені за підписом адвоката Кулініч Катерини Валеріївни.

Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу , відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що вважає, що розмір витрат на правову допомогу адвоката є вочевидь неспівмірним зі складністю справи та просив зменшити розмір витрат на правову допомогу до 3000,00 грн.

З огляду на обставини справи (предметом розгляду у даній справи були вимоги про стягнення пені за договором № 20/21 від 21.02.2021 та заборгованості за договором № 50/21 від 23.06.2021), справа не є складною, розглядається в спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, підготовка до розгляду справи № 908/2491/21 не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Тому суд дійшов висновку, що витрати та професійну правову допомогу порівняно зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, в тому числі клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 5000,00 грн.

При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Провадження у справі № 908/2491/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд до Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт про стягнення заборгованості за договором № 50/21 від 23.06.2021 в сумі 51264,00 грн. закрити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд до Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. М. Горького, буд. 13/7, ідентифікаційний код 01125761) на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд (14026, м. Чернігів, вул. Незалежності, буд. 68, ідентифікаційний код 35779669) пеню в сумі 1665 (одна тисяча шістсот шістдесят п`ять) грн. 82 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 70 (сімдесят) грн. 75 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Роз Буд до Державного підприємства Бердянський морський торговельний порт відмовити.

5. Судовий збір в сумі 2177,19 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі № 908/2491/21 в частині вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 51264,00 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 10.01.2022 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.