Рішення

від 17.01.2022 по справі 908/2926/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/167/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 Справа № 908/2926/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-НИК " , (54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, буд. 2-А, оф.607; представник позивача: адвокат Шередека С.М., поштова адреса: АДРЕСА_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "АРМАДА " , (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26А)

про стягнення 477 500, 00 грн.

08.10.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-НИК" за вих. б/н від 04.10.2021 (вх. №3135/08-07/21 від 08.10.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "АРМАДА" про стягнення загальної суми 477 500, 00 грн., яка складається з 410000, 00 грн., основної заборгованості, 67500, 00грн. штрафу.

08.10.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/2926/21 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 12.10.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-НИК" за вих. б/н від 04.10.2021 (вх. №3135/08-07/21 від 08.10.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "АРМАДА" про стягнення 477 500, 00 грн., залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном - 10 днів з дня отримання вказаної ухвали.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2926/21, присвоєно справі номер провадження 4/167/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам встановлені строки подання письмових заяв по суті спору.

Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 205, 509, 510, 526, 530, 549, 599, 610, 611,625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 193, 181 ГК України видаткових накладних та договорі поставки № ДГ-0000001 від 03.01.2020, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "АРМАДА" заборгованість в загальній сумі 477 500, 00 грн., яка складається з 410000, 00 грн., основної заборгованості, 67500, 00грн. штрафу.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "АРМАДА" є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26А, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 16.11.2021 про відкриття провадження у справі № 908/2926/21, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв`язку: "За закінченням встановленого строку зберігання".

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що судом вжито необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 16.11.2021 у справі №908/2926/21 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 01.12.2021.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом повідомлено відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 16.12.2021 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 17.01.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

03.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-НИК" (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою "Енергетична компанія "АРМАДА" (покупець, відповідач у справі) укладений Договір поставки № ДГ-0000001 (далі за текстом - Договір).

Згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити товар у власність покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах цього Договору. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору предметом поставки є такий товар: самоутримуваний ізольваний провід (СІП), лінійна арматура в асортименті, інструмент для монтажу електричних ліній та інші товари вказані у рахунках та видаткових накладних

Пунктом 2.1.1 сторони узгодили, що товар, вказаний в п. 1.2. цього Договору, поставляється Покупцю партіями згідно його письмової або усної Заявки з асортиментом (переліком) товару та його кількістю.

Кожна партія товару передається згідно рахунку та накладної, в яких зазначається: найменування товару, одиниця виміру, кількості товару, ціна та його вартість (п. 2.1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору після отримання Заявки від Покупця, Постачальник факсом або електронною поштою передає Покупцю рахунок з ціною товарів та загальною вартістю партії. Покупець факсом або електронною поштою передає Постачальнику Довіреність на отримання товару після чого Постачальник організує відправку товарів Покупцю.

Партія товару, згідно заявки, повинна бути поставлена Покупцю в строк не пізніше 90 днів календарних діб, з правом дострокової поставки постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, а покупець прийняти товар та сплатити за нього (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору Перехід права власності відбувається в момент отримання відповідної партії товару на склад, транспортної компанії та підписання квитанції про отримання, або при отриманні безпосередньо від представника Постачальника, з підписанням видаткової накладної

Пунктом 4.1 Договору сторони визначили, що ціна та вартість кожної партії товару вказується у рахунку на оплату та у видаткових накладних, що передаються з кожною партією товару.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку.( п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору товар постачається Покупцю на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів.

Згідно з п 5.2.3 Договору покупець зобов`язався оплачувати отриманий товар згідно рахунків за умовами визначеними у цьому Договорі.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

21.12.2020 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору № ДГ-0000001 від 03.01.2020, якою сторони узгодили, що Договір № ДГ-0000001 від 03.01.2020 продовжує дію до 31.12.2021 (п.1.1 Додаткової угоди).

Згідно з 1.2 Додаткової угоди Покупець сплачує Постачальнику заборгованість у розмірі 533 025,53 грн. згідно наступному календарного графіку:- 83025,53 грн.; - 100000,00 грн.;- 150000,00 грн.; - 200000,00 грн.

У разі невиконання повного закриття заборгованості на 04.05.2021 року Покупець сплачує штраф у розмірі 15 % від загальної суми незакритої заборгованості (п.1.3 Додаткової угоди).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 260 365, 18грн.

Факт здійснення поставки товару підтверджується видатковими накладними, а саме: - № РН-0000006 від 14.01.2020 на суму 12 045,60 грн., в т.ч. ПДВ - 2007,60 грн.;

- № РН-0000011 від 17.01.2020 на суму 8 971,20 грн., в т.ч. ПДВ - 1 495,20 грн.;

- № РН-0000016 від 22.01.2020 на суму 3 528,00 грн., в т.ч. ПДВ - 588,00 грн.;

- № РН-0000018 від 28.01.2020 на суму 2 574,00 грн., в т.ч. ПДВ - 429,00 грн.;

- № РН-0000024 від 05.02.2020 на суму 820,80 грн., в т.ч. ПДВ - 136,80 грн.;

- № РН-0000043 від 26.02.2020 на суму 2 673,22 грн., в т.ч. ПДВ - 445,54 грн.;

- № РН-0000057 від 11.03.2020 на суму 5 202,00 грн., в т.ч. ПДВ - 867,00 грн.;

- № РН-0000063 від 17.03.2020 на суму 1 620,00 грн., в т.ч. ПДВ - 270,00 грн.;

- № РН-0000069 від 24.03.2020 на суму 24 945,14 грн., в т.ч. ПДВ - 4157,52 грн.;

- № РН-0000092 від 23.04.2020 на суму 2 689,80 грн., в т.ч. ПДВ - 448,30 грн.;

- № РН-0000098 від 29.04.2020 на суму 5 137,20 грн., в т.ч. ПДВ - 856,20 грн.;

- № РН-0000159 від 02.07.2020 на суму 162 824,00, в т.ч. ПДВ - 27 137,33 грн.;

- № РН-0000108 від 12.05.2020 на суму 6 890,40 грн., в т.ч. ПДВ - 1 148,40;

- № РН-0000118 від 21.05.2020 на суму 1 485,00 грн., в т.ч. ПДВ - 247,50 грн.;

- № РН-0000119 від 22.05.2020 на суму 4 176,00 грн., в т.ч. ПДВ - 696,00 грн.;

- № РН-0000156 від 02.07.2020 на суму 10 189,80 грн., в т.ч. ПДВ - 1 698,30 грн.;

- № РН-0000193 від 03.08.2020 на суму 4 374,00 грн., в т.ч. ПДВ - 729,00 грн.;

- № РН-0000196 від 07.08.2020 на суму 219,02 грн., в т.ч. ПДВ - 36,50 грн.;

Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача скріплені печатками на вказаних видаткових накладних.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином та в повному обсязі не виконав, за поставлений товар не розрахувався.

Отже, станом на час розгляду справи за відповідачам рахується заборгованість, за Договором, за поставлений товар в розмірі 260 365, 18грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-НИК" виставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "АРМАДА" рахунки - фактури, на загальну суму 666 303, 40 грн., а саме:

- рахунок-фактуру № СФ-0000560 від 27.11.2019 на суму 651 868,60 грн.;

- рахунок-фактуру № СФ-0000566 від 02.12.2019 на суму 2880,00 грн.;

- рахунок-фактуру № СФ-0000580 від 09.12.2019 на суму 2880,00 грн.;

- рахунок-фактуру № СФ-0000588 від 10.12.2019 на суму 982,80 грн.;

- рахунок-фактуру № СФ-0000597 від 16.12.2019 на суму 2880,00 грн.;

- рахунок-фактуру № СФ-0000617 від 24.12.2019 на суму 672,00 грн.;

- рахунок-фактуру № СФ-0000619 від 26.12.2019 на суму 4140,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-НИК" на підставі виставлених рахунків - фактур поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "АРМАДА" за відповідними видатковими накладними, товар на загальну суму 666 303, 40 грн., а саме:

- за видатковою накладною №_РН-0000312 від 05.12.2019 на суму 612 364,57 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000328 від 17.12.2019 на суму 39 504,02 грн.;

- за видатковою накладною РН-0000305 від 02.12.2019 на суму 2 880,00 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000313 від 09.12.2019 на суму 2 880,00грн.;

- за видатковою накладною №_РН-0000318 від 10.12.2019 на суму 982,80 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000325 від 16.12.2019 на суму 2 880,00 грн.;

- за видатковою накладною РН-00344 від 26.12.2019на суму 672,00грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000347 від 26.12.2019 на суму 4 140,00грн.

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином та в повному обсязі не виконав, за поставлений товар розрахувався частково в розмірі 516 668, 57 грн.

Решту заборгованості не сплатив. Отже, станом на час розгляду справи за відповідачам рахується заборгованість, за відповідними видатковими накладними, за поставлений товар в розмірі 149634, 83грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості станом на час розгляду справи за Договором та за видатковими накладними становить 410000, 01 грн.

11.05.2021 позивачем на адресу відповідача направлено претензію за № 141 від 11.05.2021 щодо сплати заборгованості.

25.05.2021 за № 202 у відповідь на претензію Відповідач повідомив, що у зв`язку із скрутною економічною ситуацією та відсутністю розрахунків по заборгованості від контрагентів відповідач не має можливості у строк до 25.05.2021 погасити заборгованість перед позивачем. Відповідач просив продовжити термін погашення заборгованості до 30.06.2021 для мирного врегулювання ситуації та запобігання судових процесів.

Позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача на його користь 477 500, 00 грн., в тому числі 410000, 00 грн., основної заборгованості, 67500, 00грн. штрафу.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частини 1, 2 статті 205 ЦК України).

З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що між сторонамиукладений договір поставки у спрощений спосіб.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Так, предметом розгляду справи є стягнення заборгованості в розмірі 260 365, 18грн. за Договором поставки № ДГ-0000001 від 03.01.2020, та в розмірі 149634, 83грн. за відповідними видатковими накладними по договору поставки у спрощений спосіб.

Згідно ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Матеріали справи не містять, а сторонами не надано жодних претензій щодо відсутності (неповного, несвоєчасного) надання документів на товар, питання про відмову від договору та повернення товару.

Відповідно до п. 4.3 Договору товар постачається Покупцю на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів.

Враховуючи, що поставка товару здійснювалась за Договором за період з 14.01.2020 по 07.08.2020 поставки № ДГ-0000001 від 03.01.2020 строк виконання зобов`язання за Договором поставки № ДГ-0000001 від 03.01.2020 є таким, що настав.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Виходячи із загальних положень щодо оплати товару, за договором купівлі-продажу в порядку ст. 692 ЦК України, після того як покупець прийняв товар або товаророзпорядчі документи на нього він зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар.

Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена негайно після такого прийняття.

Таким чином, строк оплати товару за видатковою накладною від 05.12.2019 настав 05.12.2019; від 17.12.2019 настав 17.12.2019; від 02.12.2019 настав 02.12.2019; від 09.12.2019 настав 09.12.2019; від 10.12.2019 настав 10.12.2019; від 16.12.2019 настав 16.12.2019; від 26.12.2019 настав 26.12.2019; та від 26.12.2019 настав 26.12.2019.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачу відомо про існуючу заборгованість перед позивачем за спірним договором, а відтак відповідач навмисно ухиляється від оплати отриманого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Отже, станом на час розгляду справи за відповідачам рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 410000, 01 грн.

Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 410000, 01 грн.

Однак, оскільки відповідно до ст. 14 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов`язань за спірним Договором та видатковими накладними заявлено до стягнення 410000, 00 грн., то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, стягненню підлягає основний борг за поставлений товар в розмірі 410000, 00 грн.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 67500, 00грн. штрафу за прострочення оплати товару.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Чинним законодавством не виключена можливість встановлення в укладеному сторонами договорі застосування до грошового зобов`язання не тільки пені, а й іншого виду неустойки - штрафу, притому і як самостійного заходу відповідальності, і як такого, що застосовується поряд з пенею.

У відповідності до п. 1.3 Додаткової угоди до договору сторони передбачили, що у разі невиконання повного закриття заборгованості на 04.05.2021 року Покупець сплачує штраф у розмірі 15 % від загальної суми незакритої заборгованості.

Факт прострочення відповідачем терміну оплати товару, передбаченого 5.3 Договору в редакції Протоколу розбіжностей до договору є доведеним та підтверджується матеріалами справи.

Разом з цим, позивачем заявлено до стягнення штраф за прострочення оплати товару за загальною заборгованістю за Договором поставки № ДГ-0000001 від 03.01.2020 та за відповідними видатковими накладними по договору поставки у спрощений спосіб.

Проте, позивач та відповідач передбачили у разі невиконання повного закриття заборгованості сплату відповідачем штрафу за прострочення оплати товару тільки за Договором поставки № ДГ-0000001 від 03.01.2020.

Видаткові накладніпо договору поставки у спрощений спосіб не містять посилань на конкретний розмір штрафу, а докази встановлення штрафу в інших актах законодавства у відносинах сторін відсутні.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача штрафу на підставі 1.3 Додаткової угоди до договору є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково в розмірі 39 054, 78 грн. (260 365, 18грн. *15%).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач до позовної заяви надав розрахунок №13/09 суми гонорару за надану правову допомогу відповідно до якого вартість послуг адвоката складає 23790, 00 грн. та просив стягнути з відповідача - 23790, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

У порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не подано доказів виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем до відповідача витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуждаються.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-НИК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "АРМАДА"задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "АРМАДА", (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26А, код ЄДРПОУ 41111859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ-НИК", (54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, буд. 2-А, оф.607, код ЄДРПОУ 39895974) 410 000 (чотириста десять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 39 054 (тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят чотири) грн. 78 коп. штрафу та 6 735 (шість тисяч сімсот тридцять п`ять) грн. 82 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних відмовити.

Повне судове рішення складено "17" січня 2022р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.