Рішення

від 14.01.2022 по справі 908/3232/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/197/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2022 Справа № 908/3232/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 908/3232/21

за позовною заявою: комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» , 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжстрой» , 69059, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 7, кв. 23

про стягнення 5 700,00 грн.

без повідомлення (без виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

08.11.21 до господарського суду Запорізької області від комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (далі КП «ЕЛУАШ» ) надійшла позовна заява від 04.11.21 № 868 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжстрой» (далі ТОВ «Запоріжстрой» ) 5 700,00 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкової накладної за фактом здійснення господарської операції по договору від 18.02.14 № 1802/2014 згідно видаткової накладної від 26.11.18 № РН-00068 на суму 34 200,00 грн., попередньо оплаченого позивачем, що позбавило позивача права включити суму ПДВ 5700,00 грн. до складу податкового кредиту, та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 5 700,00 грн. У зв`язку із чим, позивач вважає, що поніс збитки у розмірі 5700,00 грн. та просить стягнути їх з відповідача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/3232/21 між суддями, 08.11.21 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 15.11.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3232/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою судом визначено відповідачу строк для подання до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзиву на позов, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно із наявними у матеріалах цієї справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, представником позивача копію ухвали від 15.11.21 про відкриття провадження у справі № 908/3232/21 отримано 17.11.21, а представником відповідача копію вказаної вище ухвали отримано 02.12.21.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України закріплено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятись протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як встановлено судом, відповідач та позивач належним чином повідомлені про розгляд цієї справи.

Відповідач своїм правом надати відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не скористався.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України закріплено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.02.14 між товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжстрой» (Простачальник) та комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (Покупець) укладено договір поставки № 1802/2014 (далі договір), за умовами якого (п.1.1. договору) Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити склокульки світловідбивні (у подальшому Товар) згідно рахунку та видаткової накладної, на умовах передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 договору закріплено, що Покупець оплачує поставлену Постачальником партію товару по ціні, зазначеній у накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору, Покупець протягом 10 банківських днів з дня отримання товару здійснює його оплату на підставі рахунку виставленого Постачальником.

Згідно з пп. 5.1.1 п. 5.1. договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, видаткову накладну та податкову накладну.

У пп. 5.2.1 п. 5.2 договору визначено обов`язок Покупця прийняти у Постачальника товар згідно накладної та оплати його згідно з умовами цього договору.

Пунктом 9.1 договору закріплено, що строк дії договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-кому випадку до повного виконання зобов`язань по договору.

Як свідчить наявне у матеріалах цієї справи платіжне доручення від 08.11.18 № 2063 КП «ЕЛУАШ» перерахувало на рахунок ТОВ «Запоріжстрой» 34 200,00 грн. в якості плати за скляні світловідбиваючі мікрокульки згідно договору від 18.02.14 № 1802/2014 та рахунку № 91 від 01.11.18.

У подальшому, ТОВ «Запоріжстрой» на виконання умов договору від 18.02.14 № 1802/2014 та згідно замовлення КП «ЕЛУАШ» (рахунок № СФ-091 від 01.11.18) поставило позивачу товар (скляні світловідбиваючі мікрокульки для розмітки доріг) на загальну суму 34 200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 700,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 26.11.18 № РН-00068 на суму 34 200,00 грн.

07.05.21 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу від 07.05.21 № 336 про сплату збитків, зокрема, суми 5 700,00 грн. з підстав не здійснення ТОВ «Запоріжстрой» реєстрації у ЄРПН податкової накладної за господарською операцією з поставки товару за договором від 18.02.14 № 1802/2014 згідно видаткової накладної від 26.11.18 на суму 34 200,00 грн. (ПДВ 5 700,00 грн.), який було попередньо оплачено КП «ЕЛУАШ» .

Посилаючись на те, що відповідачем збитки у розмірі 5 700,00 грн. за не реєстрацію податкової накладної позивачу не сплачено, КП «ЕЛУАШ» звернулось до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів. А саме, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5 700,00 грн. збитків.

Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно з частинами 2 і 3 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (які в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами), завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать наявні у матеріалах цієї справи докази, позивачем платіжним дорученням від 08.11.18 № 2063 було перерахувало на рахунок ТОВ «Запоріжстрой» 34 200,00 грн. в якості плати за скляні світловідбиваючі мікрокульки згідно договору від 18.02.14 № 1802/2014 та рахунку № 91 від 01.11.18, а відповідачем 26.11.18 передано КП «ЕЛУАШ» відповідний товар на загальну суму 34 200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 700,00 грн.

Пунктом 5.1.4 договору від 18.02.14 № 1802/2014 (у редакції додаткової угоди № 1 від 12.01.15) передбачено, що Постачальник зобов`язаний надати Покупцю за першою подією (отримання коштів або відвантаження товару) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна повинна бути оформлена у відповідності з правилами, встановленими п. 201.1 Податкового кодексу України, та зареєстрована Постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань.

Згідно з п. 6.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному договору сторони несуть майнову відповідальність у відповідності з діючим законодавством України

У п. 6.2 договору від 18.02.14 № 1802/2014 (у редакції додаткової угоди № 1 від 12.01.15) визначено, що у випадку порушення Постачальником пп. 5.1.4 договору, що спричинило за собою додаткові фінансові витрати/збитки Покупця, Постачальник зобов`язується компенсувати Покупцю суми понесених ним витрат/збитків.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 5 700,00 грн. збитків.

Підставою позову є ухилення відповідача від обов`язку реєстрації податкової накладної за господарською операцією з поставки товару в порядку визначеному Податковим кодексом України та п. 5.1.4 договору від 18.02.14 № 1802/2014 (у редакції додаткової угоди № 1 від 12.01.15).

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (тут і далі ПК України у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

(…). Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями п. 201.4 ст. 201 ПК України закріплено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника). Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Пунктом 201.7. ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту; підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня; реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем); відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З огляду на викладене вбачається, що приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас, судом враховано, що звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідачем не висловлено (у спосіб визначений чинним ГПК України) свою незгоду з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказів реєстрації податкової накладної за господарської операцію щодо поставки товару по договору від 18.02.14 № 1802/2014 на суду 34200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5700,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних та її прийняття до Єдиного реєстру податкових накладних суду не надано.

За таких обставин, у суду наявні підстави вважати, що відповідач у порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 5.1.4 договору від 18.02.14 № 1802/2014 (у редакції додаткової угоди № 1 від 12.01.15) не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 5700,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у даному випадку прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом та 5.1.4 договору від 18.02.14 № 1802/2014 (у редакції додаткової угоди № 1 від 12.01.15) обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача у сумі 5 700,00 грн., а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками КП «ЕЛУАШ» .

Отже, є наявними всі елементи складу господарського правопорушення.

Враховуючи наведене вище у тексті цього рішення, а також те, що відповідач на претензію позивача від 07.05.21 № 336 не відреагував, збитки у розмірі 5700,00 грн. за не реєстрацію податкової накладної КП «ЕЛУАШ» не відшкодував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з ТОВ «Запоріжстрой» 5700,00 грн. збитків.

Приймаючи рішення у цій справі, судом враховано припис ч. 4 ст. 236 ГПК України (згідно з яким при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду), а також те, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.18 у справі № 917/877/17 відступила від висновку, викладеного у п. 28 постанови Верховного Суду від 12.03.18 у справі № 918/216/17, та дійшла висновку, що положення п. 201.10 ст. 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи) при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01.01.15, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2 270 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 247, 248, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжстрой» (69059, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 7, кв. 23, код ЄДРПОУ 32195713) на користь комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23, код ЄДРПОУ 03345018) - 5700 (п`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. збитків та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення.

Дата підписання рішення 24.01.22.

Суддя В.Л. Корсун