Рішення

від 24.01.2022 по справі 908/3357/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/174/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2022 Справа № 908/3357/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія ПОЛІМЕРЦЕНТР , (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 18А; адреса для листування: 04080, м. Київ, вул. Тульчинська, буд. 6)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОЧНО-ЖИРОВИЙ КОМБІНАТ ПІВДЕННИЙ , (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М.Грушевського, буд. 17)

про стягнення 71607,45 грн.

19.11.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 410 від 15.11.2021 (вх. № 3593/08-07/21 від 19.11.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія ПОЛІМЕРЦЕНТР , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОЧНО-ЖИРОВИЙ КОМБІНАТ ПІВДЕННИЙ , м. Мелітополь Запорізької області про стягнення 71607,45 грн. заборгованості за договором поставки № 01125 від 12.01.2021, яка складається з заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 71023,70 грн., 3 % річних в розмірі 87,56 грн. та пені в розмірі 496,19 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2021 справу № 908/3357/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3357/21 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/174/21, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 525, 526, 530, 625. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що через порушення відповідачем умов договору поставки № 01125 від 12.01.2021 та положень чинного законодавства в частині оплати за поставлену продукцію згідно видаткових накладних № 0005424 від 17.09.2021, № 0005479 від 21.09.2021 і № 0005750 від 01.10.2021 у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 71023,70 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції, позивачем на підставі п. 5.1 договору та положень ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу пеня в сумі 496,19 грн. та 3 % річних в розмірі 87,56 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 71023,70 грн. основного боргу, 496,19 грн. пені та 87,56 грн. 3 % річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 2270,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2021 у справі № 908/3357/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 09.12.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості - навести свій контррозрахунок.

Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який роздрукований судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОЧНО-ЖИРОВИЙ КОМБІНАТ ПІВДЕННИЙ (ідентифікаційний код юридичної особи 41816252) є: 72312, Запорізька область, , м. Мелітополь, вул. М.Грушевського, буд. 17, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 24.11.2021 про відкриття провадження у справі № 908/3357/21, яка направлялася відповідачу на адресу його зареєстрованого місця знаходження юридичної особи, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку: За закінченням терміну зберігання .

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України)

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3357/21.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 24.11.2021 у справі № 908/3357/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 24.12.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 24.01.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

12.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія ПОЛІМЕРЦЕНТР , (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю МОЛОЧНО-ЖИРОВИЙ КОМБІНАТ ПІВДЕННИЙ , (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки № 01125 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати, а Покупець прийняти і сплатити продукцію, найменування, кількість і вартість якої вказується у Специфікаціях № 1, 2, 3 і т.д., що є невід`ємними частинами Договору. (п. 1.1)

Відповідно до п. 8.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023. Строк дії Договору можу бути змінено за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням відповідної додаткової угоди.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

За умовами п. 1.3 Договору сторони домовилися, що загальна сума Договору визначається сумою накладних на продукцію, переданої протягом строку дії Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

Розділом 3 Умови постачання Договору визначено, що умови поставки продукції: EXW (склад Постачальника м. Київ), відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс-2010 . (п. 3.1 Договору) Постачальник зобов`язується поставити товар згідно з п. 1.1 цього Договору протягом 21-го календарного дня з моменту прийняття замовлення від Покупця та підписання специфікації. (п. 3.6 Договору) Перехід ризиків і права власності на продукцію здійснюється в момент фактичної передачі Постачальником Покупцю або перевізнику продукції і товаросупроводжувальних документів на неї. (п. 3.8 Договору) Моментом поставки вважається дата передачі товару з відповідними документами уповноваженому представнику Покупця. (п. 3.11Договру)

Відповідно до п., п. 4.1, 4.3 Договору ціна на продукцію вказується у Специфікації. Умови оплати - відстрочка платежу протягом 10-и календарних днів з дати відвантаження продукції, якщо інше не передбачено у Специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що до Договору № 01125 від 12.01.2021 сторонами укладені і підписані Специфікації № 7-21 від 24.06.2021, № 8-21 від 13.07.2021 і № 9-21 від 06.09.2021, в яких визначено найменування товару, кількість, ціна за одиницю товару і загальна сума поставки.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію, визначену в Специфікаціях до Договору, на загальну суму 71665,96 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № РН-0005424 від 17.09.2021, № РН-0005479 від 21.09.2021 і № РН-0005750 від 01.10.2021 та довіреністю № 1 від 18.01.2021 на отримання цінностей.

Видаткові накладні № РН-0005424 від 17.09.2021, № РН-0005479 від 21.09.2021 і № РН-0005750 від 01.10.2021 підписані представниками сторін та скріплені печатками Постачальника і Покупця.

Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки № 01125 від 12.01.2021 доведений вищезазначеними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем продукції без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на цих видаткових накладних скріплені печатками підприємств.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідач факт отримання від позивача продукції за видатковими накладними № РН-0005424 від 17.09.2021, № РН-0005479 від 21.09.2021 і № РН-0005750 від 01.10.2021 по Договору № 01125 від 12.01.2021 на загальну суму 71665,96 грн. не заперечив та належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76 ,77 ГПК України, не спростував.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Зі змісту п. 4.3 Договору вбачається, що сторонами чітко визначений строк оплати отриманого товару, а саме - відстрочка платежу протягом 10-и календарних днів з дати відвантаження продукції, якщо інше не передбачено у Специфікації.

Умовами Специфікацій № 7-21 від 24.06.2021, № 8-21 від 13.07.2021 і № 9-21 від 06.09.2021 сторони узгодили умови оплати продукції: 30 календарних днів з дати відвантаження продукції, вказаної у накладній.

Отже, з моменту поставки позивачем відповідачу обумовленої Договором продукції (дати підписання сторонами у справі відповідних видаткових накладних), враховуючи встановлений в Специфікаціях № 7-21 від 24.06.2021, № 8-21 від 13.07.2021 і № 9-21 від 06.09.2021 до Договору строк оплати, кінцевим терміном сплати за поставлену продукцію є:

- за видатковою накладною № РН-0005424 від 17.09.2021 до 18.10.2021 включно (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України);

- за видатковою накладною № РН-0005479 від 21.09.2021 до 21.10.2021 включно;

- за видатковою накладною № РН-0005750 від 01.10.2021 до 02.11.2021 включно (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата отриманого товару у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.

Станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість відповідача за отриману продукцію за Договором поставки № 01125 від 12.01.2021 становить 71023,70 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену ним продукцію станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 71023,70 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.

В силу приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує підпунктом 5.1 Договору, яким сторони визначили, за несвоєчасну оплату отриманої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за не оплату відповідачем продукції, поставленої за Договором № 01125 від 12.01.2021, становить 496,19 грн.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що даний розрахунок виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 496,19 грн. пені заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати продукції, поставленої за Договором № 01125 від 12.01.2021, вимоги про стягнення з нього 3 % річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Так, позивачем заявлена вимога про стягнення 87,56 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 01.11.2021 по 15.11.2021.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 87,56 грн. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія ПОЛІМЕРЦЕНТР , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОЧНО-ЖИРОВИЙ КОМБІНАТ ПІВДЕННИЙ , м. Мелітополь Запорізької області про стягнення 71607,45 грн. заборгованості за договором поставки № 01125 від 12.01.2021 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОЧНО-ЖИРОВИЙ КОМБІНАТ ПІВДЕННИЙ , (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М.Грушевського, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 41816252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія ПОЛІМЕРЦЕНТР , (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 18А; адреса для листування: 04080, м. Київ, вул. Тульчинська, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 21640229) 71023 (сімдесят одну тисячу двадцять три) грн. 70 коп. основного боргу, 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 19 коп. пені, 87 (вісімдесят сім) грн. 56 коп. 3 % річних та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.. Видати наказ.

Повне судове рішення складено 24 січня 2022 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.