Рішення

від 17.01.2022 по справі 910/17740/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2022Справа № 910/17740/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національний депозитарій України

до Публічного акціонерного товариства Мік Мега

про стягнення 90 660, 21 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Національний депозитарій України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Мік Мега про стягнення 90 660, 21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язків за укладеним між сторонами 25.10.2013 договором про обслуговування випусків цінних паперів № ОВ-851, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість.

Згідно частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Відповідач ухвалу суду не отримав, у зв`язку з відсутністю за адресою.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження сторін, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу, у тому числі і відповідача.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

При цьому Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника Рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України № 4469/07 від 02.05.2013 та Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.03.2012 Папазова та інші проти України, (заява № 32849/05 від 19.08.2005, №20796/06 від 19.04.2006, №14347/07 від 20.03.2020, №40760/07, від 08.08.2007).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 5011-46/18261-2012.

Суддя Алєєва І.В. у період з 31.12.2021 по 14.01.2022 перебувала у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

Враховуючи подання відповідачем заяви № ОВ-851 про приєднання до Умов Договору про обслуговування випусків цінних паперів (отриманої позивачем 25.10.2013), 25.10.2013 між позивачем (Центральний депозитарій) та відповідачем (Емітент) укладено договір про обслуговування випусків цінних паперів № ОВ-851 (далі - Договір), за умовами якого Емітент доручив, а Центральний депозитарій зобов`язався надати Емітенту послуги з відкриття рахунку у цінних паперах, депозитарного обслуговування випусків цінних паперів та корпоративних операцій емітента, у тому числі надання Центральним депозитарієм послуг щодо забезпечення погашення емітентом боргових цінних паперів, здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на фондовій біржі та поза фондовими біржами при розміщенні випуску (частини випуску) цінних паперів, а також виплати доходів за цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої Законом України Про депозитарну систему України , шляхом зарахування коштів, переказаних емітентом на рахунок Центрального депозитарію, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках, для їх подальшого переказу отримувачам. Цим Договором також передбачені умови та порядок надання Емітенту реєстру власників іменних цінних паперів (п. 1.1., 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3, 1.4 Договору взаємовідносини між сторонами регулюються цим Договором, Правилами Центрального депозитарію цінних паперів (далі - Правила), Регламентом провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів (далі - Регламент Центрального депозитарію), Положенням про інформаційно-телекомунікаційну систему обробки інформації Центрального депозитарію цінних паперів (далі - Положення про СОІ) (у визначених цим Договором випадках), Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) від 23.04.2013 року № 735 (далі - Положення) та інших актів законодавства України. У випадку укладення Договору з метою приведення взаємовідносин між сторонами у відповідність до вимог законодавства про депозитарну систему, його положення застосовуються сторонами з урахуванням того, що Емітенту вже відкритий рахунок у цінних паперах у Публічному акціонерному товаристві Національний депозитарій України до набуття останнім статусу Центрального депозитарію.

Пунктом 2.1 Договору на Центральний депозитарій покладено, зокрема, такі зобов`язання:

- відкрити Емітенту рахунок у цінних паперах протягом 3 (трьох) робочих днів після подання Емітентом належним чином оформлених документів, визначених Правилами та Регламентом Центрального депозитарію (пункт 2.1.1);

- приймати на зберігання оформлені Емітентом відповідно до Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат, затвердженого рішенням Комісії від 30.07.2013 року № 1332, глобальні сертифікати/тимчасові глобальні сертифікати випусків цінних паперів Емітента в порядку та строки, встановлені Правилами та/або Регламентом Центрального депозитарію (пункт 2.1.3);

- зберігати отримані від Емітента глобальні сертифікати/тимчасові глобальні сертифікати та обліковувати цінні папери випусків, щодо яких оформлені ці документи, відповідно до законодавства, Правил та Регламенту Центрального депозитарію (пункт 2.1.4);

- у разі додаткової емісії цінних паперів Емітента прийняти на зберігання тимчасовий глобальний сертифікат відповідно до законодавства, Правил та Регламенту Центрального депозитарію (пункт 2.1.5);

- здійснювати ведення рахунку в цінних паперах Емітента шляхом виконання операцій, згідно з порядком, у терміни та строки, що обумовлені Правилами та Регламентом Центрального депозитарію, якщо здійснення цих операцій не суперечить законодавству України (пункт 2.1.6);

- відображати на рахунку в цінних паперах Емітента та депозитарних установ і депозитаріїв-кореспондентів наслідки корпоративних операцій Емітента щодо розміщених ним цінних паперів, в тому числі на фондовій біржі (пункт 2.1.8);

- у випадку заміни чи погашення глобального або тимчасового глобального сертифіката - передати погашений глобальний або тимчасовий глобальний сертифікат до архіву Центрального депозитарію для наступного його зберігання відповідно до вимог законодавства України (пункт 2.1.14).

Пунктом 2.3.7 Договору на Емітента покладено обов`язок оплачувати послуги Центрального депозитарію згідно з умовами, у строки та в порядку, передбаченими цим Договором, Регламентом Центрального депозитарію та тарифами Центрального депозитарію.

На умовах Договору та відповідно до поданих Емітентом документів Центральним депозитарієм вчинені наступні дії

- 26.06.2012 було відкрито Емітенту рахунок у цінних паперах;

- 23.07.2013 року було прийнято на зберігання тимчасовий глобальний сертифікат за реєстраційним номером 116/2/2013-Т (далі - ТГС №116/2/2013-Т), оформлений на випуск облігацій (ISIN UA4000171300) згідно з виданим Комісією тимчасовим свідоцтвом, на загальну суму 25 000 000, 00 грн. (ISIN UA 4000171300), 19.11.2013 року ТГС №116/2/2013-Т погашено в зв`язку з прийняттям на зберігання глобального сертифікату за реєстраційним номером 116/2/2013 (далі - ГС №116/2/2013) оформлений на випуск облігацій (ISIN UA 4000171300) згідно з виданим Комісією свідоцтвом, на загальну суму 25 000 000,00 грн. (ISIN UA 4000171300). 02.02.2017 року зазначений глобальний сертифікат переоформлено в зв`язку зі зміною найменування згідно з виданим Комісією свідоцтвом, на загальну суму 25 000 000,00 грн. (ISIN UA 4000171300).

- 26.06.2012 року було прийнято на зберігання тимчасовий глобальний сертифікат за реєстраційним номером 149/2/12-Т (далі - ТГС №149/2/12-Т), оформлений на випуск облігацій (UA4000142871) згідно з виданим Комісією тимчасовим свідоцтвом, на загальну суму 40 000 000,00 грн. (ISIN UA 4000142871), 31.10.2012 року ТГС №149/2/12-Т погашено в зв`язку з прийняттям на зберігання глобального сертифікату за реєстраційним номером 149/2/12 (далі - ГС №149/2/12) оформлений на випуск облігацій (ISIN UA 4000142871 ) згідно з виданим Комісією свідоцтвом, на загальну суму 40 000 000, 00 грн. (ISIN UA 4000142871 ). 02.02.2017 року зазначений глобальний сертифікат переоформлено в зв`язку зі зміною найменування згідно з виданим Комісією свідоцтвом, на загальну суму 40 000 000, 00 грн. (ISIN UA 4000142871 ).

- 19.12.2012 року було прийнято на зберігання тимчасовий глобальний сертифікат за реєстраційним номером 287/2/12-Т (далі - ТГС №287/2/12-Т), оформлений на випуск облігацій (UA4000150437) згідно з виданим Комісією тимчасовим свідоцтвом, на загальну суму 10 000 000,00 грн. (UA4000150437), 04.03.2013 року ТГС №287/2/12-Т погашено в зв`язку з прийняттям на зберігання глобального сертифікату за реєстраційним номером 287/2/12 (далі - ГС №287/2/12) оформлений на випуск облігацій (ISIN UA 4000150437 ) згідно з виданим Комісією свідоцтвом, на загальну суму 10 000 000,00 грн. (ІБШ ЦА4000150437). 02.02.2017 року зазначений глобальний сертифікат переоформлено в зв`язку зі зміною найменування згідно з виданим Комісією свідоцтвом, на загальну суму 10 000 000,00 грн. (ISIN UA 4000150437 ).

- 22.03.2016 року було прийнято на зберігання тимчасовий глобальний сертифікат за реєстраційним номером 17/1/2016-Т (далі - ТГС №17/1/2016-Т) оформлений на випуск акцій (UA4000193205) згідно з виданим Комісією тимчасовим свідоцтвом, на загальну суму 323 000 000,00 грн. (UA4000193205), 26.01.2017 року ТГС №17/1/2016-Т погашено в зв`язку з прийняттям на зберігання глобального сертифікату за реєстраційним номером 17/1/2016 (далі - ГС №17/1/2016) оформлений на випуск акцій (UA4000193205) згідно з виданим Комісією свідоцтвом, на загальну суму 323 000 000,00 грн. (UA4000193205).

Відповідно до п. 4 глави 5 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Комісії від 23.04.2013 № 735, (надалі - Положення № 735), цінні папери Емітента у кількості, вказаній в ТГС, були зараховані на рахунок Емітента та Центральний депозитарій розпочав надавати послуги з депозитарного обслуговування таких випусків цінних паперів Емітента.

Засвідчені копії зазначених глобальних сертифікатів (з проставленою на них датою їх депонування в Центральному депозитарії) та копії свідоцтв про реєстрацію випуску облігацій Емітента позивачем додано до позовної заяви.

Позивач вказує, що на даний час цінні папери випусків Емітента:

- UA4000193205 Акція проста бездокументарна іменна, кількість ЦП у випуску 323 000 000шт., номінал 1грн.;

- UA4000171300 Облігація підприємства відсоткова бездокументарна іменна, кількість ЦП у випуску 25000шт., номінал 1000грн.;

- UA4000150437 Облігація підприємства відсоткова бездокументарна іменна, кількість ЦП у випуску 10000шт., номінал 1000грн.;

- UA4000142871 Облігація підприємства відсоткова бездокументарна іменна, кількість ЦП у випуску 40000шт., номінал 1000грн., що оформлені прийнятими Центральним депозитарієм глобальними сертифікатами, продовжують обліковуватися в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, а Центральний депозитарій продовжує надавати Емітенту послуги, обумовлені Договором, зокрема: продовжує обліковувати в системі депозитарного обліку цінні папери Емітента, надавати послуги з обслуговування випусків цінних паперів Емітента, які надаються на постійній основі та без окремих розпоряджень.

Враховуючи викладене, позивач вказує, що у Емітента існує обов`язок з оплати наданих Центральним депозитарієм відповідно до умов Договору відповідних послуг.

Емітент сплачує вартість послуг Центрального депозитарію згідно з цим Договором відповідно до затверджених тарифів Центрального депозитарію, що є чинними на дату надання послуг. Емітент погоджується з тарифами, встановленими Центральним депозитарієм (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.2 означеної угоди оплата послуг Центрального депозитарію здійснюється Емітентом за цим Договором на наступних умовах: емітентом вноситься попередня оплата (авансовий платіж) у розмірі вартості послуг Центрального депозитарію на Авансовий період (далі - Період), який не може бути меншим ніж два місяці, а також авансовий платіж у розмірі, що забезпечує наявність внесення емітентом коштів у розмірі 200 (двохсот) гривень.

При цьому за умовами п. п. 3.2.1. Договору щомісяця до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги (далі - звітний місяць) Центральний депозитарій надає Емітенту Акт-рахунок про надання послуг у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Центрального депозитарію та засвідчених печаткою. В Акт-рахунок про надання послуг включається перелік та вартість наданих депозитарних послуг за звітний місяць та сума до сплати з урахуванням авансового платежу на наступний Період.

Один примірник Акта-рахунку про надання послуг, підписаний уповноваженою особою Емітента та засвідчений печаткою, Емітент повертає до Центрального депозитарію до останнього числа місяця наступного за місяцем отримання послуг.

У випадку неотримання Акта-рахунку про надання послуг до 25-го числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг від Центрального депозитарію, Емітент зобов`язаний повідомити про це Центральний депозитарій листом, надісланим засобами факсимільного зв`язку за номерами, що зазначені на веб-сайті Центрального депозитарію, з наступним направленням листа засобами поштового зв`язку.

Емітент сплачує Акт-рахунок про надання послуг щомісячно до останнього числа поточного місяця за минулий місяць шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Центрального депозитарію.

Пунктом 3.4. Договору чітко встановлено, що послуги вважаються наданими Центральним депозитарієм в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного з звітним, від Емітента не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, надани Центральним депозитарієм та відображених в Акті-рахунку про надання послуг за звітний місяць.

З огляду на згадані положення Договору, Центральний депозитарій щомісячно, до 15-ого числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги, надсилав Емітенту Акти-рахунки про надання послуг. При цьому, з огляду на положення п. 7.2. розділу І Правил Центрального депозитарії цінних паперів (зареєстрованих в НКЦПФР відповідно до ст. 9 Закону, розмішених на веб-сайті Центрального депозитарію в мережі Інтернет та яких Емітент повинен дотримуватися згідно з п.п. 2.3.1 Договору), надсилання Емітенту Актів-рахунків про надання послуг здійснювалася з використанням вебсервісу Кабінет Клієнта як частини СОІ, користувачем якого є Клієнт.

На підтвердження факту надіслання Емітенту Актів-рахунків про надання послуг позивачем надано візуальні форми Актів-рахунків про надання послуг за період з 01.09.2018 по 30.09.2021, що були надіслані Емітенту в електронному вигляді за допомогою веб сервісу Кабінет Клієнта , з підтвердженням їх підписання уповноваженою особою Позивача за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а також відтворену в паперовій формі інформацію з веб сервісу Кабінет Клієнта про відправку зазначенні Актів-рахунків про надання послуг Емітенту через веб сервіс Кабінет Клієнта .

Позивач зазначає, що у відповідача станом на 02.11.2021 року утворилася перед позивачем заборгованість за надані згідно з умовами Договору в період з 01.05.2018 по 31.05.2021 послуги у розмірі 89 260, 00 грн, яка розрахована відповідно до затверджених тарифів Центрального депозитарію на дату надання послуг (п. 3.1. Договору).

Позивачем було направлено відповідачу претензію про погашення заборгованості за надані послуги, яка відповідачем задоволена не була, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про депозитарну систему України рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Центральний депозитарій у період з 01.05.2018 року по 31.05.2021 надав відповідачу послуги за укладеним між ними Договором на загальну суму 89 260, 00 грн.

Слід зазначити, що за ч. 7 ст. 9 Закону України Про депозитарну систему України центральний депозитарій до початку провадження депозитарної діяльності повинен зареєструвати в Комісії Правила Центрального депозитарію, які визначають загальний порядок надання Центральним депозитарієм послуг, пов`язаних із провадженням депозитарної діяльності, проведення ним операцій у системі депозитарного обліку, здійснення Центральним депозитарієм контролю за депозитарними установами та містять інші відомості, визначені Комісією. Правила Центрального депозитарію повинні також містити порядок укладення депозитарного договору між депозитарієм та депозитарними установами.

Правила Центрального депозитарію та зміни, що вносяться до Правил Центрального депозитарію, підлягають реєстрації у Комісії в установленому нею порядку.

Згідно з умовами Правил Центрального депозитарію цінних паперів обмін інформацією між Центральним депозитарієм та клієнтами здійснюється в електронному вигляді (за допомогою засобів СОІ), поштового зв`язку, телефонного зв`язку (у т.ч. факсимільного), фельд`єгерського зв`язку, доставки документів кур`єром або особисто уповноваженим представником клієнта.

Так, на виконання умов Договору Центральний депозитарій щомісячно до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, надавав відповідачу відповідні Акти-рахунки про надання послуг. Копії означених Актів-рахунків про надання послуг за період з 01.05.2018 року по 31.05.2021 року на загальну суму 89 260, 00 грн разом з документами, що підтверджують їх підписання електронним підписом уповноваженої особи позивача, наявні у матеріалах справи. При цьому, з огляду на положення Правил, які в силу пункту 2.3.1 Договору є обов`язковими для Емітента, надсилання відповідачу Актів-рахунків про надання послуг здійснювалося у день їх складення (до 15 числа кожного спірного звітного місяця окремо) з використанням веб-сервісу Кабінет Клієнта як частини СОІ, користувачем якої є відповідач.

Відповідно до пункту 3.4 наведеного правочину послуги вважаються наданими Центральним депозитарієм в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного за звітним, від Емітента не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих Центральним депозитарієм та відображених в Акті-рахунку про надання послуг за звітний місяць.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких (у тому числі й обґрунтованих) заперечень відповідача щодо обсягу, якості та вартості наданих позивачем протягом спірного періоду послуг, суд дійшов висновку про те, що відповідні послуги є такими, що надані Центральним депозитарієм Емітенту в повному обсязі та належної якості.

Проте відповідач взяті на себе за Договором обов`язки з оплати вартості наданих йому позивачем протягом 01.05.2018 - 31.05.2021 послуг не виконав, заборгувавши таким чином позивачу 89 260, 00 грн.

Судом також враховано, що заявлена до стягнення сума заборгованості відповідача була розрахована позивачем відповідно до затверджених тарифів Центрального депозитарію на відповідні дати надання послуг, тоді як детальний перелік та вартість наданих у кожному спірному місяці послуг (у період з 01.05.2018 - 31.05.2021 року) були відображені у надісланих відповідачу Актах-рахунках про надання послуг.

Згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 89 260, 00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення в установленому порядку і строки не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов`язань, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 400, 00 грн. штрафу, нарахованого на підставі пункту 6.7 Договору внаслідок допущеного відповідачем прострочення протягом 14 місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом положень ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За умовами пункту 2.2.2 Договору Центральний депозитарій має право застосовувати до Емітента штрафні санкції за порушення Емітентом умов цього Договору.

Пунктом 3.2.1 Договору унормовано, що у разі порушення строків оплати Центральний депозитарій має право застосувати штрафні санкції, передбачені пунктом 6.7 цього Договору.

Згідно з пунктом 6.7 цієї угоди, у випадку порушення Емітентом умов оплати послуг Центрального депозитарію відповідно до розділу 3 цього Договору, Емітент зобов`язаний сплатити на користь Центрального депозитарію штраф у розмірі 100 (сто) гривень. Штраф сплачується на підставі рахунку на оплату штрафу, що направляється Емітенту. У випадку несплати Емітентом штрафу до кінця календарного місяця, в якому був складений рахунок на оплату штрафу, розмір штрафу збільшується на 100 (сто) гривень за кожен наступний календарний місяць прострочення оплати послуг.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в сумі 1 400, 00 грн., суд дійшов висновку про те, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у заявленому розмірі, також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА МІК МЕГА (Україна, 03056, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 37, корпус 28, КПІ 4030, ідентифікаційний код 37593864) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ (04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ ТРОПІНІНА, будинок 7Г, ідентифікаційний код 30370711) заборгованість у розмірі 89 260 (вісімдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп., штраф у розмірі 1 400 (одна тисяча чотириста) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва