Рішення

від 19.01.2022 по справі 910/18368/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.01.2022 Справа № 910/18368/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Економбуд

про стягнення 97 802,26 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Економбуд (далі - відповідач) про стягнення 97 802,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати за договором про надання послуг спецтехнікою, механізмами № АБУ/020221/0386/РСВ від 10.02.2021, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 97 802,26 грн (42 262,50 грн основної заборгованості, 1 435,75 грн пені, 53 808,75 грн штрафу та 295,26 грн 3% річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито провадження у справі № 910/18368/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 15.11.2021 була отримана позивачем 19.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475337855.

Вказана ухвала також була отримана відповідачем 19.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475337863.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

10.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Економбуд (замовник) був укладений договір № АБУ/020221/0386/РСВ про надання послуг спецтехнікою, механізмами (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та умовах, визначених цим договором, виконавець надає замовнику послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт (далі - техніка) на будівельних об`єктах замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору вид послуг визначається в акті прийому-передачі наданих послуг (надалі - акт) та/або у рахунках-фактурах до цього договору.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що послуги щодо експлуатації техніки надаються виконавцем за заявкою замовника, яка направляється у письмовому вигляді, засобами електронного зв`язку, по телефону. В заявці зазначається місце проведення робіт, тип необхідної техніки, дата початку робіт, термін роботи, погоджена сторонами вартість послуг виконавця за цим договором та вартість доставки техніки на будівельний об`єкт замовника і її повернення, а також інші умови, які ускладнюють процес експлуатації (в разі їх наявності).

Вартість послуг виконавця за цим договором встановлюється у специфікаціях, додатках до даного договору або рахунках-фактурах, що мають силу специфікацій з урахуванням з ПДВ за 1 годину роботи техніки. Оплата праці персоналу, що обслуговує техніку, входить до ціни послуги (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору ціна на послуги, що є предметом даного договору, може бути змінена у разі коливання ціни на такі послуги на ринку за умови, що замовника письмово попереджено за 3 (три) календарні дні до початку дії нової ціни на послуги та останній погодився з новою ціною. В разі незгоди замовника з новою ціною виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від подальшого виконання цього договору. В разі відмови від виконання даного договору на підставі даного пункту штрафні санкції за невиконання до виконавця не застосовуються, а фактично надані послуги повинні бути оплачені замовником повністю. Відповідно до даного пункту ціна надання послуг не може бути змінена в період надання конкретної оплаченої та виконуваної послуги.

Згідно з п. 3.3 договору сума договору складається з суми вартості всіх специфікацій до даного договору та/або рахунків-фактур, та інших документів підтверджуючих надання послуг.

У п.п. 3.4. і 3.5 договору сторони погодили, що замовник протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення рахунку-фактури сплачує виконавцю передоплату у розмірі 100% вартості послуг. Остаточний розрахунок, оплата різниці за надані послуги проводиться замовником на підставі виставлених рахунків виконавця шляхом перерахування 100% грошових коштів на зазначений в договорі розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту або інших документів підтверджуючих надання послуг.

Пунктом 3.6. договору визначено, що підтвердженням виконання робіт є рапорт виконавця, належним чином складений та підписаний уповноваженою особою замовника, що здійснює контроль за проведенням робіт або акт прийому-передачі наданих послуг, товарно-транспортні накладні, інші документи, які підтверджують надання послуг (шляхових листів, нарядів тощо).

У разі наявності заборгованості замовника перед виконавцем щодо оплати вартості наданих послуг, незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжних документах замовника при перерахуванні виконавцю будь-яких платежів, такі суми зараховуються й використовуються виконавцем для виконання зобов`язання замовника за цим договором (п. 3.10 договору).

Відповідно до п. 5.2.7 договору замовник зобов`язаний своєчасно оплатити та прийняти виконані виконавцем роботи згідно умов договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 179 362,50 грн, що підтверджується актами надання послуг, підписаними представниками обох сторін і скріпленими їх печатками: від 06.02.2021 № 926 на суму 22 100,00 грн, від 26.02.2021 № 1363 на суму 4 600,00 грн, від 19.03.2021 № 2737 на суму 7 000,00 грн, від 30.03.2021 № 2954 на суму 4 750,00 грн, від 05.04.2021 № 3616 на суму 2 700,00 грн, від 09.04.2021 № 3722 на суму 15 812,50 грн, від 21.05.2021 № 6208 на суму 12 000,00 грн, від 26.05.2021 № 6073 на суму 6 000,00 грн, від 27.05.2021 № 6119 на суму 6 000,00 грн, від 29.05.2021 № 6197 на суму 10 000,00 грн, від 04.06.2021 № 6834 на суму 7 500,00 грн, від 04.06.2021 № 6835 на суму 3 000,00 грн, від 09.06.2021 № 6993 на суму 3 000,00 грн, від 09.06.2021 № 6994 на суму 6 000,00 грн, від 14.06.2021 № 7141 на суму 13 750,00 грн, від 17.06.2021 № 7549 на суму 6 750,00 грн, від 17.06.2021 № 7551 на суму 9 000,00 грн, від 23.06.2021 № 7711 на суму 10 500,00 грн, від 22.06.2021 № 7666 на суму 10 500,00 грн, від 28.06.2021 № 7868 на суму 9 900,00 грн, від 30.06.2021 № 7968 на суму 8 500,00 грн. Проте відповідач, як стверджує позивач, вказані послуги оплатив частково на суму 137 100,00 грн, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача за спірний період, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 42 262,50 грн.

19.10.2021 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про погашення заборгованості.

Разом з тим, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідач всупереч приписам ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного суду не надав.

Розглядаючи даний спір та оцінюючи правомірність вищевказаних вимог позивача, вирішуючи цей спір по суті суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості в розмірі 42 262,50 грн або спростовували доводи позивача, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 42 262,50 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 435,75 грн і штраф у розмірі 53 808,75 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач послуги, надані позивачем, оплатив частково, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

У п. 6.2 договору передбачено, що у разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж на 10 (десять) календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, замовник, крім суми боргу та неустойки, сплачує виконавцеві додатковий штраф в розмірі 30% від вартості наданих послуг (п. 6.3 договору).

Перевіривши розрахунок пені за визначений позивачем період з 23.08.2021 по 04.11.2021, суд встановив, що розрахунок пені зроблений вірно, пеня підлягає стягненню з відповідача у розмірі, визначеному позивачем, а саме 1 435,75 грн.

Суд, здійснивши перерахунок 30% штрафу за актами надання послуг, оплата яких прострочена більш ніж на 30 календарних днів (з урахуванням змісту п. 6.3 договору), дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме 18 528,75 грн. В іншій частині штраф нараховано необгрунтовано.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 295,26 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних у розмірі 295,26 грн за визначений позивачем період з 12.08.2021 по 04.11.2021, суд зазначає, що він є арифметично вірним, вимога підлягає задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Економбуд (04053, м. Київ, Вознесенський Узвіз, 14, офіс 16/46, ідентифікаційний код 41786328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України (02002, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, поверх 4, адреса для листування: 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 11, ідентифікаційний код 37354345) заборгованість за надані послуги в розмірі 42 262,50 грн (сорок дві тисячі двісті шістдесят дві грн 50 коп.), пеню у розмірі 1 435,75 грн (одну тисячу чотириста тридцять п`ять грн 75 коп.), штраф у розмірі 18 528,75 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять вісім грн 75 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 451,15 грн (одну тисячу чотириста п`ятдесят одну грн 15 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.01.2022.

Суддя О.Г. Удалова