Рішення

від 17.01.2022 по справі 910/8132/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2022Справа № 910/8132/21

За позовом Селянського (фермерського) об`єднання "Агат"

до відповідача - 1: Кіровоградської обласної державної адміністрації

відповідача - 2: Гурівської сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Варварівська сільська рада

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Пасічнюк С.В.

Представники:

від позивача: не з`явились,

від відповідача - 1: не з`явились

від відповідача - 2: не з`явились

від третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) об`єднання "Агат" (далі - позивач, СФО "Агат") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що укладений між Варварівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області та Селянським (фермерським) об`єднанням "Агат" та зареєстрований Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24 жовтня 2006 року вчинено запис за № 93, у редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 прийнято позовну СФО "Агат" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8132/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 05.07.2021 о 10:00 год., залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Варварівську сільську раду.

29.06.2021 через відділ діловодства суду від представника Кіровоградської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву разом з доданими до нього документами.

29.06.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли докази на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2021.

29.06.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому позивач просив поновити процесуальний строк на подання доказів.

29.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання у справі №910/8132/21, яке призначене на 05.07.2021 о 10:00 год, без участі позивача та його представника.

29.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі №910/8132/21 співвідповідача - Гурівську сільську раду.

У підготовче засідання, призначене на 05.07.2021 учасники справи не з`явились.

У підготовчому засіданні 05.07.2021 судом здійснювався розгляд клопотання позивача про поновлення процесуального строку на подання як письмового доказу - копії довідки Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 23.06.2021 №199 та клопотання позивача про залучення до участі у справі №910/8132/21 співвідповідача - Гурівську сільську раду. Клопотання позивача судом задоволені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 26.07.2021 о 14:30 год. та залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Гурівську сільську раду.

12.07.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано докази на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2021.

12.07.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про проведення підготовчого засідання у справі №910/8132/21, яке призначене на 26.07.2021 о 14:30 год, без участі позивача та його представника.

У підготовче засідання 26.07.2021 позивач та інші учасники справи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 постановлено продовжити строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, підготовче засідання у справі відкласти на 30.08.2021 о 11:20 год.

20.08.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про проведення підготовчого засідання у справі №910/8132/21, яке призначене на 30.08.2021 о 11:20 год, без участі позивача та його представника.

У підготовче засідання 30.08.2021 позивач та інші учасники справи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 постановлено зупинити провадження у справі № 910/8132/21 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №903/1030/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, зобов`язано учасників справи сповістити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі №910/8132/21.

06.12.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 поновлено провадження у справі №910/8132/21 та призначено підготовче засідання у справі на 20.12.2021 о 14:10 год.

16.12.2021 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про проведення підготовчого засідання у справі №910/8132/21, яке призначене на 20.12.2021 о 14:10 год, без участі позивача та його представника.

У підготовчому засіданні, призначеному на 20.12.2021 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2022 о 09:40 год.

13.01.2022 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про проведення судового засідання у справі №910/8132/21, яке призначене на 17.01.2022 о 09:40 год., без участі позивача та його представника.

У судове засідання 17.01.2021 учасники справи не з`явились.

У судовому засіданні 17.01.2022 суд прийняв та долучив клопотання позивача про проведення судового засідання без участі позивача та його представника.

Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 явка учасників справи у судове засідання визнана не обов`язковою, відтак неявка позивача, відповідачів та третьої особи не є перешкодою для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 17.01.2022 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Стислий виклад позиції учасників справи.

Позивач (СФО "Агат") позовні вимоги обгрунтував наступним:

- між СФО "Агат" та Варварівською сільською радою було укладено Договір оренди землі, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації догорів оренди землі 24.10.2006 за № 93 (далі - Договір оренди землі);

- згідно з Договором оренди землі позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 15,1111 га (кадастровий номер 3521981302:52:000:0001) для рибогосподарських потреб за рахунок земель водного фонду, що перебувають на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (далі - земельна ділянка), Договір оренди землі укладено на 10 (десять) років;

- Договір оренди землі набрав чинності з моменту його державної реєстрації - 24.10.2006, відповідно, позивач набув права оренди на земельну ділянку до 24.10.2016;

- протягом всього терміну дії Договору оренди землі позивач належним чином виконував умови договору, у тому числі сплачував орендну плату та використовував земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- враховуючи набрання чинності з 01.01.2013 Законом України "Про Державний земельний кадастр" та згідно із внесеними до Державного земельного кадастру відомостями про межі адміністративно-територіальних утворень, спірна земельна ділянка з 01.01.2013 знаходилась за межами населеного пункту, її розпорядником відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України була Кіровоградська обласна державна адміністрація (відповідач-1);

- маючи намір скористатись переважним правом на поновлення договору, передбаченим статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України № 818-VIII від 24.11.2015), позивач до закінчення терміну дії Договору оренди землі (більше ніж за 3 місяці) звернувся до відповідача-1, як розпорядника спірної земельної ділянки на той час, із заявою № 2 від 01.07.2016 про намір поновити Договір оренди землі на той самий строк - на 10 років, на тих самих умовах;

- відповідач-1 листом від 04.08.2016 № 01-33/740/3 заперечив у поновленні Договору оренди землі з підстав того, що (1) договір укладено у 2006 році всупереч чинному законодавству у зв`язку з тим, що право розпоряджатись землями водного фонду за межами населеного пункту було надано районним державним адміністраціям та (2) не було надано проєкт додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі;

- позивач листом-повідомленням від 15.09.2016 (за 1 місяць до закінчення дії Договору оренди землі) повторно звернувся до відповідача-1 про поновлення даного договору на той самий строк та на тих самих умовах, додавши проєкт додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі;

- позивач стверджує, що незважаючи на дотримання СФО "Агат" процедури поновлення Договору оренди землі, відповідач-1 в порушення вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України № 818-VIII від 24.11.2015) незаконно відмовив позивачу у поновленні Договору оренди землі з підстав пропущення позивачем строку завчасного повідомлення про поновлення договору оренди землі (листи відповідача-1 від 12.08.2020 № 01-33/765/0.4, від 23.09.2020 № 01-33/964/0.4, від 25.11.2020 № 01-33/1207/0.2);

- за доводами позивача, поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України № 818-VIII від 24.11.2015) спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав та обов`язків на новий строк.

Після відкриття провадження у даній справі, позивач повідомив, що з 27.05.2021, у зв`язку з набранням чинності Законом України № 1423-ІХ від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", розпорядником спірної земельної ділянки є орган місцевого самоврядування, а не обласна державна адміністрація.

Позивач зазначив, що згідно з рішенням Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 08.12.2020 № 21 розпочато процедуру реорганізації Варварівської сільської ради шляхом приєднання до Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, Гурівська сільська рада (відповідач-2) є правонаступником Варварівської сільської ради та на час розгляду справи є розпорядником спірної земельної ділянки.

Відповідач-1 (Кіровоградська обласна державна адміністрація) проти позову заперечував з таких підстав:

- у відповідь на звернення позивача від 01.07.2016 про поновлення договору, відповідач-1 листом від 04.08.2016 № 01-33/740/3 повідомив, що (1) Договір оренди землі укладений між Варварівською сільською радою та СФО "Агат" всупереч чинному законодавству та (2) не додано проєкт додаткової угоди, як це передбачено ст. 33 Закону України "Про оренду землі";

- на повторне звернення позивача від 15.09.2016, відповідач-1 надав відповідь від 19.10.2016 №04-33/945/3 про відсутність правових підстав для поновлення права оренди земельної ділянки водного фонду, оскільки Договір оренди землі був укладений всупереч чинному законодавству, у зв`язку з тим, що на той час право розпоряджатися землями водного фонду, розташованими за межами населеного пункту, укладати договори оренди, вносити зміни до них відповідно до Земельного кодексу України було надано районним державним адміністраціям;

- відповідач-1 вважає, що оскільки 01.07.2016 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про поновлення Договору оренди землі, а відповідач-1 листом від 04.08.2016 № 01-33/740/3 надав відповідь про відмову у поновленні Договору оренди землі, у зв`язку із відсутністю правових підстав, відтак позивач скористався реалізацією правового механізму поновлення договору оренди землі, передбаченого частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а відповідач-1 - заперечив проти продовження договірних відносин із позивачем стосовно спірної земельної ділянки відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", при подальших зверненнях позивача позиція відповідача-1 стосовно поновлення Договору оренди землі залишилася незмінною;

- відповідач-1 вважає, що в силу норм частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідачем-1 законно відмовлено в поновленні Договору оренди землі;

- крім того, на думку відповідача-1, позовна вимога СФО "Агат" про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі в тій редакції, яка була запропонована позивачем, не відповідає чинному законодавству, оскільки вимоги Закону України "Про аквакультуру", Водного кодексу України, а також Типового договору оренди водних об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 420, стосовно користування водним об`єктом на умовах оренди, передбачають укладення фактично нового договору, істотні умови якого є відмінними від істотних умов Договору оренди землі, укладеного між СФО "Агат" та Варварівською сільською радою;

- відповідач-1 звернув увагу, що після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ, спірна земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту, в силу закону є землею комунальної власності, і обласна державна адміністрація не має право на розпорядження цією земельною ділянкою.

Відповідач-2 (Гурівська сільська рада) у встановлений судом строк відзив не подав, відтак відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа (Варварівська сільська рада) у встановлений судом строк пояснення щодо позову не подала.

У судовому засіданні 17.01.2022 судом з`ясувано обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 17.01.2022 суд прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом (ст. 13 Конституції України).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Частинами 1 та 2 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальні способи захисту прав визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 ЦК України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках, а у статті 20 ГК України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14)).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (відповідні висновки містять постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14)).

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Селянське (фермерське) об`єднання "Агат" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами до Кіровоградської обласної державної адміністрації (відповідач-1), Гурівської сільської ради (відповідач-2) про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що укладений між Варварівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області та Селянським (фермерським) об`єднанням "Агат" та зареєстрований Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24 жовтня 2006 року вчинено запис за № 93, у редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви.

Позивач стверджував, що має право на поновлення Договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спріних правовідносин), проте відповідачем-1 незаконно відмовлено в його поновленні з підстав пропуску позивачем строку завчасного повідомлення про поновлення договору оренди землі.

Враховуючи обов`язковість укладення додаткової угоди відповідно до частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах сторін є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі із викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 69), від 26.05.2020у справі № 908/299/18 (пункти 65-67), від 29.05.2020 у справі № 378/596/16-ц (пункти 76-77).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 17.04.2018 у справі № 461/980/16-а), спори з органами місцевого самоврядування, які пов`язані з поновленням договорів оренди земельних ділянок, що належать до комунальної власності, підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, враховуючи предмет позову та суб`єктний склад сторін, спір у даній справі про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та підвідомчий Господарському суду міста Києва.

Відповідно до частини 9 статті 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

З урахуванням вимог частини 9 статті 238 ГПК України та частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", позивач у прохальній частині позовної заяви виклав редакцію додаткової угоди про поновлення Договору оренди, яку просить визнати укладеною у даній справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що відповідно до неї на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності у судовому процесі є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив такі обставини.

У 2006 році між СФО "Агат" (орендар, позивач) та Варварівською сільською радою (орендодавець, третя особа) укладено Договір оренди землі (далі - Договір оренди землі), згідно з умовами якого орендодавець на підставі рішення сесії Варварівської сільської ради № 42 від 07.08.2006 надав, а орендар прийняв в оренду для рибгосподарських потреб земельну ділянку загальною площею 15,1111 га, в тому числі: пасовища - 2,8029, гідроспоруди (дамба) - 0,1339, водного дзеркала - 12,1743 (кадастровий номер 3521981302:52:000:0001) (далі - земельна ділянка), цільове призначення земельної ділянки - землі водного фонду (пункти 1, 2, 15, 16 та План (схема), Акт про передачу та прийом земельної ділянки, які є невід`ємними частинами Договору оренди землі).

Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі узгоджено, що цей договір укладено на 10 років, відповідно до пункту 41 - цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Договір оренди землі зареєстрований Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" 24.10.2006 за № 93, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3502448172016 від 11.02.2016.

Відповідно до наведеного витягу право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521981302:52:000:0001 зареєстроване за СФО "Агат" згідно рішення Варварівської сільської ради № 42 від 07.08.2006; строк дії речового права: 10 років; цільове призначення: 10.07 для рибгосподарських потреб, землі водного фонду.

Отже, Договір оренди землі набрав чинності 24.10.2006 на строк 10 років до 24.10.2016.

Договір оренди землі не містить умов щодо поновлення його дії.

Позивач протягом строку дії Договору оренди землі належним чином виконував обов`язки за цим договором, що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 18.04.2016 № 219/02-28, згідно якої земельна ділянка використовується за призначенням, орендна плата сплачується в повному обсязі та своєчасно.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про Державний земельний кадастр". Згідно із внесеними до Державного земельного кадастру відомостями про межі адміністративно-територіальних утворень, спірна земельна ділянка загальною площею 15,1111 га (кадастровий номер 3521981302:52:000:0001) з 01.01.2013 знаходилась за межами населеного пункту, тому відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України її розпорядником була Кіровоградська обласна державна адміністрація (відповідач-1).

Реалізуючи своє переважне право на поновлення Договору оренди землі відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", позивач більш ніж за 3 місяці до закінчення строку дії Договору оренди землі звернувся до відповідача-1, як розпорядника земельної ділянки на той час, із заявою № 2 від 01.07.2016 про намір поновити Договір оренди землі на той самий строк - на 10 років, на тих самих умовах (а.с. 25 т. 1).

Відповідач-1 листом від 04.08.2016 № 01-33/740/3 (а.с. 26 т. 1) заперечив у поновленні Договору оренди землі з підстав того, що (1) цей договір укладено у 2006 році між Варварівською сільською радою Долинського району та СФО "Агат" всупереч чинному законодавству та (2) не було надано проєкт додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі, що передбачено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач повторно, за 1 місяць до закінчення строку дії Договору оренди землі, звернувся до відповідача-1 листом-повідомленням від 15.09.2016 (вх. № 709/01-3 від 20.09.2016) про поновлення Договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, до якого додав проєкт додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі (а.с. 27-28 т. 1).

За результатами розгляду листа-повідомлення позивача від 15.09.2016, відповідач-1 листом від 19.10.2016 № 01-33/945/3 (а.с. 29 т. 1) повідомив позивача, що Договір оренди землі укладений у 2006 році між Варварівською сільською радою Долинського району та СФО "Агат" всупереч чинному законодавству, оскільки на той час право розпоряджатись землями водного фонду, розташованими за межами населеного пункту, укладати договори оренди, вносити зміни до них відповідно до Земельного кодексу України було надано районним державним адміністраціям (1); разом з тим відповідач-1 вказав, що спірна земельна ділянка розташована в межах с. Новомосковське Долинського району Кіровоградської області, тому у обласної державної адміністрації відсутні правові підстави поновлення права оренди зазначеної земельної ділянки (2); запропоновано позивачу із зазначеного питання звернутись до Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (3).

Однак після цього, відповідач-1 листом від 27.04.2017 № 01-18/459/3 (а.с. 30 т. 1), у відповідь на запит Варварівської сільської ради від 27.03.2017 № 64 стосовно визначення повноважень розпорядження спірною земельною ділянкою, повідомив, що відповідно до графічних матеріалів технічної документації по формуванню та встановленню меж сільських, селищної і міської рад народних депутатів та меж земель земельного запасу і особливо цінних продуктивних земель у границях Варварівської сільської ради народних депутатів Долинського району Кіровоградської області 1992 року спірна земельна ділянка знаходиться за межами с. Ситаєве (бувше Новомосковське) Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, відтак враховуючи ст. 122 Земельного кодексу України розпорядником спірної земельної ділянки є Кіровоградська облдержадміністрація.

Враховуючи, що питання поновлення Договору оренди спірної земельної ділянки не було вирішене, позивач звернувся до Депаратаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації листом від 28.09.2017 про поновлення договору оренди землі водного фонду (а.с. 31-32 т. 1), в якому обгрунтував, що (1) Варварівська сільська рада Долинського району на час прийняття рішення від 14.05.2004 № 95 (яким надано дозвіл СФО "Агат" на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в користування на умовах оренди для рибгосподарських потреб із вільних земель водного фонду Варварівської сільськї ради в с. Новомосковське), рішення від 07.08.2006 № 42 (яким затверджено вказаний проєкт землеустрою) та укладення Договору оренди землі мала право та відповідні повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою; (2) з 01.01.2013 спірна земельна ділянка знаходиться за межами с. Новомосковське та належить до земель державної власності, її розпорядником є Кіровоградська обласна державна адміністрація, з огляду на що СФО "Агат" звернувся до облдержадміністрації у строк, передбачений ч. 1, 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", із заявою № 2 від 01.07.2016 про поновлення Договору оренди землі; (3) позивач просив поновити Договір оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, водночас зазначив, що у разі, якщо при вирішенні питання про поновлення договору буде запропоновано інші умови оренди або заміну існуючих, - позивач готовий їх розглянути та узгодити.

Листом Депаратаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.10.2017 № 01-15/4422/03.2/1 (а.с. 33 т. 1) було повідомлено позивача, що питання про поновлення Договору оренди землі буде внесено на розгляд робочої групи з питань землевідведення.

Позивачем було розроблено технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, що перебувала в оренді у СФО "Агат" для рибгосподарських потреб загальною площею 15,1111 га, яка затверджена рішенням Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 07.02.2019 № 467 (а.с. 36 т. 1).

Листом від 04.06.2020 позивач звернувся до відповідача-1 про поновлення Договору оренду землі (а.с. 37 т. 1).

Відповідач-1 листом № 01-33/692/0.3 від 08.07.2020 повідомив позивача, що порушене ним питання потребує додаткового опрацювання (а.с. 38 т. 1).

Листом № 01-33/765/0.4 від 12.08.2020 та в подальшому листами № 01-33/964/0.4 від 23.09.2020, № 01-33/1207/0.2 від 25.11.2020 відповідач-1 відмовив позивачу у поновленні Договору оренди землі з підстав пропуску позивачем строку щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, визначеного ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У частині 1 статті 116 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зі змісту частини 1 статті 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Судом встановлено, що укладений між позивачем та Варварівською сільською радою правочин за своїм змістом та правовою природою є договором оренди землі.

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 Земельного кодексу України).

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV).

Відповідно до ст. 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, орендарі набувають право володіння і користування земельною ділянкою за плату на підставі договору оренди землі, і таке право набувається на певний строк, визначений договором оренди землі.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 17 Закону № 161-XIV об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

За приписами статей Цивільного кодексу України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі ст. 15 Закону № 161-XIV істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Враховуючи вимоги ст. 125 ЗК України та п. 8, 41 Договору оренди землі, судом встановлено, що строк дії Договору оренди землі закінчився 24.10.2016, оскільки державна реєстрація цього договору відбулась 24.10.2006.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 161-XIV орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на землю відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 777 ЦК України законодавчо закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк.

Статтею 32-2 Закону № 161-XIV (в редакції Закону України від 05.12.2019 № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (далі - Закон № 340-ІХ), який набрав чинності в цій частині 16.07.2020) передбачено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Водночас, абзацом 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону № 161-XIV встановлено, що правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Враховуючи укладення Договору оренди землі до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України, на Договір оренди землі не поширюються, а поновлення даного договору здійснюється відповідно норм Закону України № 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 24.11.2015 № 818-VIII).

Статтею 33 Закону № 161-XIV (в редакції Закону України від 24.11.2015 № 818-VIII) встановлений такий порядок поновлення договору оренди:

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, судом враховано висновки щодо порядку поновлення договору оренди землі за статтею 33 Закону № 161-XIV (до зміни її редакції згідно з Законом № 340-ІХ), викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19:

32. … Конструкція статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк .

34. … стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

35. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

38. Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. За загальним правилом , викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило , викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV . Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

40. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV).

41. Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин.

42. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Спірні правовідносини виникли через відмову відповідача-1 поновити Договір оренди землі з підстав пропуску позивачем строку завчасного повідомлення про поновлення Договору оренди землі.

Відтак, дослідженню при розгляді даної справи підлягають обставини дотримання позивачем порядку поновлення договору оренди землі, встановленого статтею 33 Закону № 161-XIV (тут і далі - в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) та, з огляду на такі обставини, наявності / відсутності підстав для поновлення Договору оренди землі.

Суд відзначає, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону № 161-XIV, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ст. 33 Закону № 161-XIV та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:

орендар належно виконує свої обов`язки за договором,

орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди,

орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Стаття 33 Закону № 161-XIV фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди: перший випадок - це поновлення договору на підставі частин 1-5 статті 33 Закону № 161-XIV у разі, якщо орендар звертається до орендодавця з наміром поновити договір оренди землі до закінчення терміну його дії; другий випадок - це поновлення договору на підставі частини 6 статті 33 Закону № 161-XIV у разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

У частині 5 статті 33 Закону № 161-XIV визначено послідовність дій, які має вчинити орендодавець, отримавши лист-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти наступним чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проєктом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проєкті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Частина 6 ст. 33 Закону № 161-XIV передбачає іншу підставу поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону № 161-XIV визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення Договору оренди землі, що підтверджується його зверненням, зокрема, 15.09.2016 (за місяць до закінчення строку Договору оренди землі) до відповідача-1, як розпорядника спірної земельної ділянки на той час, з листом-повідомленням про поновлення Договору оренди землі, до якого було додано проєкт додаткової угоди про поновлення цього договору.

Отримання вищенаведеного листа-повідомлення позивача відповідачем-1 підтверджується, з огляду на надану останнім позивачу відповідь листом від 19.10.2016 № 01-33/945/3.

Отже, позивач за місяць до спливу строку Договору оренди землі повідомив відповідача-1 про свій намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди землі, тобто в межах строку, встановленого частиною 2 статті 33 Закону № 161-XIV.

До листа-повідомлення від 15.09.2016, поданого позивачем за місяць до спливу строку Договору оренди землі, позивачем додано проєкт додаткової угоди, яким пропонувалось поновити Договір оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

За таких обставин, висновки відповідача-1, викладені у листах № 01-33/765/0.4 від 12.08.2020, № 01-33/964/0.4 від 23.09.2020, № 01-33/1207/0.2 від 25.11.2020 щодо пропуску позивачем строку на поновлення Договору оренди землі, не відповідають дійсності.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону № 161-XIV, відповідач-1 після отримання листа-повідомлення позивача був зобов`язаний протягом місяця розглянути даний лист-повідомлення, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору.

У випадку наявності у відповідача-1 заперечень щодо поновлення Договору оренди землі, строк якого закінчився, відповідач-1 повинен був направити позивачеві такі заперечення протягом місяця з дати закінчення строку Договору оренди землі. Враховуючи, що строк Договору оренди землі, як встановлено судом, сплив 24.10.2016, відповідач-1 повинен був направити свої заперечення позивачеві до 24.11.2016.

Відповідач-1, розглянувши лист-повідомлення позивача про поновлення Договору оренди землі, листом від 19.10.2016 № 01-33/945/3 повідомив позивача, що Договір оренди землі укладений у 2006 році всупереч чинному законодавству (оскільки на час його укладення право розпорядження землями водного фонду було надано районним державним адміністраціям), вказав на відсутність у обласної державної адміністрації правових підстав на поновлення права оренди спірної земельної ділянки (оскільки земельна ділянка розташована в межах с. Новомосковське Долинського району Кіровоградської області), запропонував позивачу звернутись до Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження того, що станом на час укладення між СФО "Агат" та Варварівською сільською радою Договору оренди землі у 2006 році право розпоряджатись землями водного фонду, розташованими за межами населеного пункту, укладати договори оренди, вносити зміни до них відповідно до Земельного кодексу України було надано районним державним адміністраціям. При цьому судом враховано презумпцію правомірності правочину, встановлену приписами статті 204 ЦК України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стосовно відсутності у Кіровоградської обласної державної адміністрації правових підстав на поновлення права оренди спірної земельної ділянки, про що відповідач-1 повідомив позивача листом від 19.10.2016 № 01-33/945/3, то такі доводи відповідача-1 суд відхиляє як безпідставні, оскільки згідно із внесеними до Державного земельного кадастру відомостями про межі адміністративно-територіальних утворень, спірна земельна ділянка загальною площею 15,1111 га (кадастровий номер 3521981302:52:000:0001) з 01.01.2013 знаходилась за межами населеного пункту, тому відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України її розпорядником на той час була Кіровоградська обласна державна адміністрація (відповідач-1).

Судом враховано, що листом від 27.04.2017 № 01-18/459/3, адресованим Варварівській сільській раді, відповідач-1 вказав, що відповідно до графічних матеріалів технічної документації по формуванню та встановленню меж сільських, селищної і міської рад народних депутатів та меж земель земельного запасу і особливо цінних продуктивних земель у границях Варварівської сільської ради народних депутатів Долинського району Кіровоградської області 1992 року спірна земельна ділянка знаходиться за межами с. Ситаєве (бувше Новомосковське) Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, відтак враховуючи ст. 122 Земельного кодексу України розпорядником спірної земельної ділянки є Кіровоградська облдержадміністрація.

Враховуючи наведене, надана відповідачем-1 відповідь від 19.10.2016 № 01-33/945/3 на лист-повідомлення позивача від 15.09.2016 із проєктом додаткової угоди, станом на час її надання не містила обгрунтованих заперечень відповідача-1 щодо поновлення даного договору та не містила конкретних істотних умов договору, щодо яких відповідач-1 пропонував би зміни.

Заперечення відповідача-1 проти укладення додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі у запропонованованій позивачем редакції, з підстав її не відповідності чинному законодавству, оскільки вимоги Закону України "Про аквакультуру", Водного кодексу України, Типовий договір оренди водних об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 420, щодо користування водним об`єктом на умовах оренди, передбачають укладення фактично нового договору, істотні умови якого є відмінними від істотних умов Договору оренди землі, укладеного між СФО "Агат" та Варварівською сільською радою, - судом відхиляються як безпідставні. Суд відзначає, що такі заперечення надані відповідачем-1 лише після оскарження позивачем відмови в укладенні додаткової угоди до Договору оренди землі в суді, а не у місячний термін для розгляду надісланого орендарем листа-повідомлення з проєктом додаткової угоди, як це передбачено частиною 5 статті 33 Закону № 161-XIV.

Таким чином, відповідач-1 у передбачений частиною 5 ст. 33 Закону № 161-XIV місячний термін не узгодив з позивачем (за необхідності) істотних умов Договору оренди землі, не уклав з позивачем додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі.

Відмова відповідача-1 у поновленні Договору оренди землі, викладена у листі відповідача-1 № 01-33/765/0.4 від 12.08.2020, та в подальшому підтверджена у листах № 01-33/964/0.4 від 23.09.2020, № 01-33/1207/0.2 від 25.11.2020, є такою, що надана відповідачем-1 поза межами одного місяця після закінчення строку Договору оренди землі.

Судом також встановлено, що позивач, як орендар спірної земельної ділянки, протягом всього строку дії Договору оренди землі та після закінчення строку дії Договору оренди землі належним чином виконує свої обов`язки за договором, використовує земельну ділянку за призначенням, сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою у повному обсязі (що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 18.04.2016 № 219/02-28 (а.с. 18 т. 1), довідкою, виданою виконкомом Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 23.06.2021 № 199 (а.с. 86 т. 1).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що:

- позивач належно виконує свої обов`язки за Договором оренди землі;

- до закінчення строку дії Договору оренди землі позивач повідомив відповідача-1 в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення про поновлення Договору оренди землі позивач додавав проєкт додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі;

- позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору оренди землі;

- відповідач-1 протягом місяця не повідомив позивача про наявність обгрунтованих заперечень та своє рішення про відмову у поновленні Договору оренди землі.

За змістом частин 8, 9 статті 33 Закону № 161-XIV укладення додаткової угоди до договору оренди про його поновлення є обов`язковим і зволікання орендодавця в укладенні такої додаткової угоди може бути оскаржено до суду.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що позивач не втратив право на реалізацію свого переваженого права на поновлення Договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону № 161-XIV, а рівно про наявність підстав для поновлення Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах на підставі частини 6 статті 33 Закону № 161-XIV.

Судом враховано правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, згідно якої що у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури та строків звернення до орендодавця з повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем зі своєї сторони установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінка орендодавця не може визнаватись виправданою та добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проєкту додаткової угоди, орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Суд відзначає, що саме відповідач-1, як розпорядник спірної земельної ділянки на час звернення позивача із листом-повідомленням від 15.09.2016 про поновлення Договору оренди землі, порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору оренди.

Водночас, судом встановлено, що з 27.05.2021 (тобто після відкриття провадження у даній справі) набрав чинності Закон України № 1423-ІХ від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Вказаним Законом доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 24 такого змісту:

З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад , крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, з 27.05.2021 розпорядником спірної земельної ділянки є орган місцевого самоврядування, а не обласна державна адміністрація.

Згідно з пунктами 5, 6 рішення Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 08.12.2020 № 21 вирішено провести процедуру реорганізації Варварівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04365649) шляхом приєднання до Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365661), визначено, що Гурівська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Варварівської сільської ради.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Варварівської сільської ради станом на час рогляду справи по суті вбачається, що Варварівська сільська рада перебуває у стані припинення, внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Таким чином, станом на час розгляду справи по суті Гурівська сільська рада (відповідач-2) є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Варварівської сільської ради, а отже є розпорядником спірної земельної ділянки загальною площею 15,1111 га (кадастровий номер 3521981302:52:000:0001), яка є об`єктом Договору оренди землі, з позовними вимогами про визнання укладеною додаткової угоди до якого (договору) позивач звернувся з даним позовом до суду. Наразі відповідач-1 - Кіровоградська обласна державна адміністрація, - не є розпорядником спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів у порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог СФО "Агат" про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі, пред`явлених до відповідача-2 (Гурівської сільської ради), із зазначенням у додатковій угоді Гурівської сільської ради в якості орендодавця. У задоволенні позовних вимог СФО "Агат" про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі, пред`явлених до відповідача-1 (Кіровоградської обласної державної адміністрації), - належить відмовити.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві визначено попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, у загальній сумі 17 270,00 грн, яка включає 2 270,00 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідачі-1, 2 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи статті 129 ГПК України та відмову у позові до відповідача-1, суд доходить висновку про відсутність підстав для покладання судового збору на відповідача-1.

Разом з тим, враховуючи встановлені судом обставини даної справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для покладання на відповідача-2 судового збору та покладення судового збору на позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

По матеріалам справи судом встановлено, що станом на дату винесення рішення у даній справі позивачем не було подано жодних доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У позові до відповідача-1 - Кіровоградської обласної державної адміністрації, - відмовити.

2. Позов до відповідача-2 - Гурівської сільської ради, - задовольнити.

3. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі, укладеного між Варварівською сільською радою (Україна, 28510, Кіровоградська обл., Долинський р-н, село Варварівка; ідентифікаційний код 04365649) та Селянським (фермерським) об`єднанням "Агат" (Україна, 28510, Кіровоградська область, Долинський район, с. Варварівка; ідентифікаційний код 23684484) та зареєстрованого Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" 24.10.2006 за № 93, у наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі від 24.10.2006, укладеного між Варварівською сільською радою та селянським (фермерським) об`єднанням Агат , зареєстрованого 24.10.2006

у ДП Центр ДЗК за № 93

---

___

---

20___ року

Гурівська сільська рада, від імені якої діє

---

, що діє на підставі статті 122 Земельного кодексу України, іменоване в подальшому Орендодавець , з одного боку, та Селянське (фермерське) об`єднання Агат , від імені якого на підставі статуту діє голова Скрипник Олександр Григорович, іменований в подальшому Орендар , з другого боку, відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі , уклали цю додаткову угоду (далі за текстом - угода) про поновлення Договору оренди землі від 24.10.2006, укладеного між Варварівською сільською радою та Селянським (фермерським) об`єднанням Агат , зареєстрованого 24.10.2006 у ДП Центр ДЗК за № 93 (далі за текстом - договір), на наступних умовах:

1. Поновити строк дії договору оренди землі від 24.10.2006, укладеного між Варварівською сільською радою та Селянським (фермерським) об`єднанням Агат , зареєстрованого 24.10.2006 у ДП Центр ДЗК за № 93, на 10 (десять) років з дати його закінчення.

2. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі оренди землі від 24.10.2006, укладеного між Варварівською сільською радою та Селянським (фермерським) об`єднанням Агат , та набирає чинності після підписання сторонами і державної реєстрації речового ттава.

Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - у орендаря.

Реквізити сторін

Орендодавець: Орендар:

Гурівська сільська рада Селянське (фермерське) об`єднання Агат

ідентифікаційний код 04365661 ідентифікаційний код 23684484

село Гурівка, Долинський р-н, село Варварівка, Долинський район,

Кіровоградська обл., 28540 Кіровоградська область, 28510

засоби зв`язку 0971591918

---

---

О.Г. Скрипник

М.П.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 19.01.2022

Суддя Оксана ГУМЕГА