Рішення

від 19.01.2022 по справі 910/16032/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.01.2022Справа № 910/16032/21 За позовом Державного підприємства Львівський державний авіаційно - ремонтний завод

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма Канта

про стягнення 6 035,94 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 6 035,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було перераховано авансовий платіж в розмірі 27 599,76 грн., однак відповідач не поставив обумовлений договором товар в повному обсязі, чим порушив умови договору, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12.

Проте, поштовий конверт № 0105481314450 було повернуто суду 29.10.2021 з відміткою пошти з вказівкою про закінчення терміну зберігання.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2019 між державним підприємством Львівський державний авіаційно-ремонтний завод (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Канта (Постачальник) укладено договір поставки №16-19- 401.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується на умовах, передбачених цим Договором, передати, а Покупець - оплатити і прийняти профіль кутовий Д16АТ ГОСТ 13738-90 (надалі - Продукція) згідно Специфікації.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що строк поставки Продукції складає 3 робочі дні з моменту отримання 100% попередньої оплати рахунку.

Відповідно до п.10.2 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань і відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим договором.

Суд встановив, договір підписаний сторонами та скріплений печатками, отже був чинним та таким, що породжував для сторін правові наслідки.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору 16.10.2019 Позивачем здійснено оплату Продукції в сумі 27 599,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4022 від 16.10.2019 року.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання передати Позивачу Продукцію згідно Специфікації №1 до Договору на суму передоплати до 21.10.2019 включно.

На виконання умов Договору 29.10.2019 Відповідач, з порушенням строків поставки частково поставив Продукцію згідно Специфікації №1 до Договору на загальну суму 23 459,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №2910-05 від 29.10.2019 року.

Далі, 13.05.2020 Позивач звернувся з листом №16-24/1018, в якому просив повернути сплачену суму коштів за частину Продукції, яка так і не була поставлена Підприємству у розмірі 4 139,96 грн.

Проте, як стверджує позивач, станом на 17.09.2021 року кошти Позивачу повернуті не були, частина Продукції на загальну суму 4 139,96 грн. підприємству також не була передана.

З огляду на не виконання відповідачем зобов`язань, передбачених Договором, позивач, з метою досудового врегулювання спору, звернувся з претензіями №07-18/1510 від 09.07.2020 року та №07-18/3429 від 28.12.2020 року, в яких вимагав у відповідача повернути суму коштів за непоставлений товар, а також нараховані позивачем на вказану суму штрафні санкції, річні та інфляцію.

Вказані вимоги позивача залишені без задоволення.

Доказів поставки позивачу товару чи повернення коштів у вигляді попередньої оплати в розмірі 4 139,96 грн., а також заявлених до стягнення штрафних санкцій, річних та інфляції, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства Львівський державний авіаційно - ремонтний завод підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, згідно платіжного доручення № 4022 від 16.10.2019 позивач здійснив оплату передбаченого договором товару у розмірі 27 599,76 грн.

Факт здійснення попередньої оплати товару позивачем підтверджується вищевказаним платіжним дорученням.

Отже, як встановлено судом, Позивачем було виконане зобов`язання за Договором та здійснено перерахування на рахунок відповідача оплату у розмірі 27 599,76 грн.

Отримавши попередню оплату за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по передачі позивачу товару.

Проте, у всупереч вимог договору відповідачем на адресу позивача поставлений товар на суму 23 459,80 грн.

Доказів повідомлення про готовність товару та передачі товару за договором на решту суми попередньої оплати у розмірі 4 139,96 грн. суду не надано.

Згідно вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач претензіями №07-18/1510 від 09.07.2020 та №07-18/3429 від 28.12.2020 вимагав від відповідача повернути суму коштів у розмірі 4 139,96 грн. та нараховані суми штрафних санкцій, інфляційні та річні.

Доказів належного повернення відповідачем частини суми попередньої оплати на яку не здійснено відповідачем поставку суду не надано.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Строк поставки за умовами договору є таким, що настав.

Згідно із пунктом 3.3. Договору, у разі порушення Відповідачем строку поставки Продукції, Позивач має право відмовитися від закупівлі продукції та вимагати повернення Відповідачем отриманих від Позивача коштів, якщо такі кошти були сплачені.

Позивач претензіями №07-18/1510 від 09.07.2020 та №07-18/3429 від 28.12.2020 вимагав від відповідача повернути суму коштів у розмірі 4 139,96 грн. та нараховані суми штрафних санкцій, інфляційні та річні.

Проте, Відповідач не повернув суму коштів у розмірі 4 139,96 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 4 139,96 грн. доведений суду належним чином.

Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 4 139,96 грн. попередньої оплати, в зв`язку з чим є підстави для задоволення судом позову у цій частині.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3 % річних - 245,17 грн. та інфляційних втрат - 492,13 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати.

Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність з урахуванням заявленого періоду, з огляду на що позов у цій частині підлягає задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних - 183,42 грн. та інфляційних втрат - 409,85 грн.

Проте, суд вказує, що у прохальній частині позову, позивачем не вірно вказано суми, які Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь (3 % річних - 245,17 грн. та інфляційних втрат - 492,13грн.), як складові боргу.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1 704,30 грн. пені та 289,80 грн. штрафу.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що Продавець за прострочення передачі товару Покупцю зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Продавця додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.7. Договору, Сторони домовилися, що для вимог про стягнення з Відповідача штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) застосовується строк позовної давності три роки.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність з урахуванням заявленого періоду, з огляду на що позов у цій частині підлягає задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача пені - 1 012,91 грн. та штраф - 289,80 грн.

Проте, суд вказує, що у прохальній частині позову, позивачем також не вірно вказано сума пені, яку Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь -1 704,30грн.

З огляду на встановлені обставини, вимоги позивача заявлені в прохальній частині позову про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені визнаються частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в означеному вище розмірі, а саме 3 % річних - 183,42 грн., інфляційних втрат - 409,85 грн. та пені - 1 012,91 грн.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства Львівський державний авіаційно - ремонтний завод задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма Канта (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, код ЄДРПОУ 40718440) на користь Державного підприємства Львівський державний авіаційно - ремонтний завод (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, 3, код ЄДРПОУ 07684556) 4 139,96 (чотири тисячі сто тридцять дев`ять) грн. 96 коп. суми передоплати, 183 (сто вісімдесят три) грн. 42 коп. 3% річних, 409 (чотириста дев`ять) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 1012 (одна тисяча дванадцять) грн. 91 коп. пені, 289 (двісті вісімдесят дев`ять) грн. 80 коп. штрафу та 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко