Рішення

від 21.01.2022 по справі 910/16037/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2022Справа № 910/16037/21

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (Україна, 49024, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Універсальна, буд. 10; ідентифікаційний код: 00554514)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізнес" (Україна, 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 132; ідентифікаційний код: 42740902)

про стягнення 342 500,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізнес" (далі - відповідач) про стягнення 342 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором купівлі-продажу № 01-05/04 від 05.04.2021 щодо поставки частково оплаченого позивачем товару, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Будь-яких заперечень від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача, станом на дату відкриття провадження у справі було: Україна, 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 132.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 06.10.2021 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

Згідно з інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштове відправлення №0105478455654 разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.10.2021 було вручено відповідачу 26.10.2021.

Протягом перебування справи у провадженні суду відповідач змінив своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Білі Трейд Плюс" (ідентифікаційний код: 42740902), а також своє місцезнаходження на: Україна, 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Буніна, буд. 10, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене, суд, на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України, змінив найменування відповідача з ТОВ "Грізнес" на ТОВ "Білі Трейд Плюс" (ідентифікаційний код: 42740902).

Частиною другою статті 31 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем було змінено своє місцезнаходження після подання позовної заяви до суду та відкриття провадження в цій справі, з огляду на отримання відповідачем поштового відправлення № 0105478455654, яким його було повідомлено про розгляд справи, а також зважаючи на те, що відповідач у встановленому процесуальним законом порядку не повідомив суд про зміну свого місцезнаходження, справа підлягає розгляду в Господарському суді міста Києва і відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи за останньою відомою суду адресою.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

05.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грізнес", яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Білі Трейд Плюс" (далі - продавець, відповідач), та Акціонерним товариством "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (далі - покупець, позивач) було укладено Договір купівлі-продажу № 01-05/04 (далі - Договір), відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця (поставити), а покупець прийняти та оплатити товар згідно зі Специфікацією до Договору. Найменування товару - суцільнокатані колеса для вантажних вагонів - 957Х175-2-В-2 ГОСТ 10791-2011.

У пункті 3.2 Договору сторони погодили, що ціна, порядок оплати і базис поставки вказуються в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється продавцем партіями або частинами партій у строки, узгоджені сторонами у Специфікації до Договору, на базисі поставки, зазначеному в Специфікації до Договору. Датою поставки та переходу права власності на товар є дата підписання Акту прийому-передачі.

Згідно з п. 12.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від належного виконання прийнятих на себе зобов`язань.

За умовами погодженої сторонами Специфікації № 1 від 05.04.2021 до Договору термін поставки - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання цієї Специфікації; базис поставки: СРТ (м. Дніпро, вул. Універсальна, 10) у відповідності з правилами Інкотермс-2010; оплата товару здійснюється покупцем у наступному порядку: передоплата в сумі 342 500,00 грн; залишок заборгованості за товар підлягає сплаті покупцем не пізніше 5 (п`яти) робочих днів від дати поставки (передачі) товару покупцю. Загальна вартість товару, що поставляється за цією Специфікацією, становить 1 152 000,00 грн разом з ПДВ.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 342 500,00 грн в якості передоплати товару, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позивача за 28.04.2021, натомість відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, зазначений в Специфікації № 1 до Договору товар не поставив.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією №113 від 08.09.2021 щодо погашення заборгованості за Договором у розмірі 342 500,00 грн, проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на те, що зобов`язання з поставки частково оплаченого позивачем товару за Договором не виконано, суму попередньої оплати товару відповідачем не повернуто, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 342 500,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Суд встановив факт перерахування позивачем в якості попередньої оплати товару на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 342 500,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією виписки по рахунку позивача за 28.04.2021 з призначенням платежу: згідно з рах. № 20 від 05.04.2021 за суцільнокатані колеса для вант. вагон. в т.ч. ПДВ 57 083,33 грн.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

За умовами Договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар на умовах СРТ (м. Дніпро, вул. Універсальна, 10) у відповідності з правилами Інкотермс-2010 у строк протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Специфікації № 1 до Договору.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про виконання відповідачем зобов`язання з поставки зазначеного в Специфікації № 1 до Договору товару.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, як і будь-які інші правові норми, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обов`язку покупця додатково погоджувати строк повернення суми попередньої оплати за товар, натомість саме недотримання строку поставки товару є підставою виникнення у покупця права вимагати у постачальника передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження повернення відповідачем суми попередньої оплати товару за Договором.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 342 500,00 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 5 137,50 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білі Трейд Плюс" (Україна, 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Буніна, буд. 10; ідентифікаційний код: 42740902) на користь Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (Україна, 49024, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Універсальна, буд. 10; ідентифікаційний код: 00554514) заборгованість в розмірі 342 500 (триста сорок дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 137 (п`ять тисяч сто тридцять сім) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.01.2022

Суддя О.В. Нечай