Рішення

від 24.01.2022 по справі 910/18638/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2022Справа № 910/18638/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Барський машинобудівний завод (23000, Вінницька обл., м. Бар, вул. Каштанова 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альта Логістик Україна (03194, м. Київ, б. Кольцова 14-д, офіс 610)

про стягнення 308 340,83 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Приватного акціонерного товариства Барський машинобудівний завод до Товариства з обмеженою відповідальністю Альта Логістик Україна про стягнення 308 340,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №66м від 28.05.2020, а саме, в частині повної та своєчасної оплати поставленої позивачем продукції, у відповідача виникла заборгованість 290 000,00 грн. Крім того, внаслідок прострочення сплати платежів за договором, відповідачу згідно з п. 6.1.1. договору нарахована до стягнення пеня у розмірі 18 340,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 відкрито провадження у справі № 910/18638/21 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

16.12.2021 загальним відділом діловодства суду зареєстрований відзив на позовну заяв, в якому відповідач підтверджує факт укладення договору між сторонами та поставки товару. Так, відповідно до видаткової накладної № 1/000000692 від 27.05.2021 відповідач отримав євроконтейнери у кількості 40 штук загальною вартістю 352 000,00 грн. Також відповідач зазначає, що протягом серпня-листопада 2021 ним було оплачено товар на загальну суму 102 000,00 грн. Окрім іншого, відповідач вказує, що заборгованість перед позивачем виникла з тих підстав, що відповідачем придбано контейнери згідно умов тендеру на користь КП Полігон Екологія , однак, до цього часу не здійснено розрахунок, а тому відповідач своїми силами погашає заборгованість перед позивачем.

10.12.2021 загальним відділом діловодства суду зареєстрована заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач повідомив, що після подання позову до суду відповідачем частково оплачено основну суму заборгованості у розмірі 40 000,00 грн, а відтак сума боргу складає 250 000,00 грн. А тому позивач просить суд стягнути з відповідача основну суму заборгованості у розмірі 250 000,00 грн та пеню у розмірі 18 340,83 грн.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що остання подана з дотриманням вимог ст. 46, 252 ГПК України та підлягають прийняттю до розгляду, а відтак має місце нова ціна позову.

28.12.2021 загальним відділом діловодства суду зареєстрована відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідачем не доведено належним чином ті обставини на які він посилався у відзиві, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

28 травня 2020 року між Приватним акціонерним товариством Барський машинобудівний завод (надалі - постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альта Логістик Україна (надалі - покупець/відповідач) було укладено Дилерський договір № 66 м (наділі - договір), відповідно до умов якого позичальник виготовляє та постачає, а покупець приймає та оплачує обладнання та комплектуючі частини (далі товар, обладнання).

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник поставляє продукцію на основі письмових заявок дилера, сканкопію якої дилер надсилає на електронну адресу постачальника barmash@ukr.net ) , з наступною передачею оригіналу заявки постачальнику.

Свідченням прийняття постачальником заявки до виконання є рахунок-фактура на вартість замовлення згідно заявки, надісланій у формі сканкопії на вище зазначену електронну адресу дилера з наступною передачею оригіналу (п. 2.2. договору).

Як вбачається із матеріалів справи, що не заперечується сторонами, позивачем виставлено відповідачу рахунок № 134 від 20.05.2021 на загальну суму 352 000,00 грн.

За умовами п. 2.3.1. договору повна оплата коштів по заяві проводиться в термін тридцять днів після поставки та реалізації продукції.

За змістом п. 2.5. договору факт поставки продукції засвідчується накладною, підписаною постачальником та отримувачем продукції.

Даний договір відповідно до п. 9.1. набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021 року.

За доводами позивача, останнім належним чином виконані зобов`язання за договром та поставлено відповідачу товар, а саме євроконтейнер у кількості 40 шт. на загальну суму 352 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 27.05.2021 № 1/000000692. Відповідачем в свою чергу товар прийнято та частково оплачено у сумі 62 000,00 грн, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 290 000,00 грн.

Після звернення позивачем до суду із даним позовом та відкриття провадження у справі, відповідачем було частково оплачено основну суму боргу у розмірі 40 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. У зв`язку з чим, позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та вказана заява прийнята судом до розгляду, а відтак борг на момент вирішення пору по суті складає 250 000,00 грн.

Отже, спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по сплаті за поставлений товар.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір в частині спірних правовідносин є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товар на загальну суму 352 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 27.05.2021 № 1/000000692, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками та довіреністю 25.05.2021 № 0017 на отримання цінностей, належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

В свою чергу, як зазначає позивач то не заперечує відповідач, отриманий товар оплачено лише частково, на суму 102 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2244 від 11.08.2021, № 2371 від 10.11.2021, № 2388 від 18.11.2021, № 2352 від 04.11.2021 та № 2405 від 26.11.2021, а отже з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат товару, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 250 000,00 грн.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 2.3.1. договору повна оплата коштів по заяві проводиться в термін тридцять днів після поставки та реалізації продукції.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 250 000,00 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 340,83 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у випадку прострочки платежів по договору, дилер сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки (п. 6.1 договору).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що їх розмір становить більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає пеня у заявленому позивачем розмірі, а саме 18 340,83 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства Барський машинобудівний завод з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альта Логістик Україна (03194, м. Київ, б. Кольцова, буд. 14-д, офіс 610; ідентифікаційний код 40654230) на користь Приватного акціонерного товариства Барський машинобудівний завод (23000, Вінницька обл., м. Бар, вул. Каштанова, буд. 5; ідентифікаційний код 14307570) суму основного боргу у розмірі 250 000 грн 00 коп.; пеню у розмірі 18 340 грн 83 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 625 грн 11 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.01.2022.

Суддя Л.Г. Пукшин