Рішення

від 24.01.2022 по справі 910/18044/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2022 Справа № 910/18044/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП"

про стягнення 50 000,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтоваті тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.

17.11.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/18044/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 18.11.2021 була отримана позивачем 23.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475338185.

Вказана ухвала суду була повернута поштовим відділенням 09.12.2021 (поштове відправлення 01054 75338193).

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

10.12.2021 від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.08.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 2130/20-Т/К/04 (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Audi Q3, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2020 року випуску.

Вигодонабувачем за вищевказаним договором визначений власник транспортного засобу, зазначений у свідоцтві про реєстрацію.

Зі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 вбачається, що власником автомобіля марки Audi Q3, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2020 року випуску, є ОСОБА_1

25.08.2021 у м. Києві на Одеській площі, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки Audi Q3, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Honda CR-V, державний реєстраційний НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.10.2021 по справі № 752/21360/21 встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Судом встановлено, що 25.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування.

Матеріали справи свідчать, що позивачем був складений страховий акт № 006.01940421-1 від 08.09.2021 та розрахунок суми страхового відшкодування від 08.09.2021, згідно з якими виплаті підлягала грошова сума в розмірі 50 000,00 грн. Зазначена сума у повному обсязі була сплачена позивачем на користь ДП Ауді Центр Віпос , що підтверджується випискою з рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи водія ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована у відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/004496272 з лімітом відповідальності по майну 130 000,00 грн та франшизою 0 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв`язку з укладенням полісу АР/004496272 відповідач прийняв на себе обов`язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки Honda CR-V, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що за умовами полісу № АМ/3960971 розмір франшизи становить 0 грн.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З огляду на наведені приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання відповідачем грошового обов`язку перед позивачем на момент розгляду та вирішення даного спору по суті настав.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмір 4 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що представник позивача - Данилов Анатолій Григорович є адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 462 від 02.02.2004), що підтверджується відомостями, розміщеними в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Судом також встановлено, що між адвокатом Даниловим А.Г. та позивачем був укладений договір про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження понесених ним судових витрат на правову допомогу позивач, окрім вищевказаного договору про надання правової допомоги, долучив до матеріалів справи:

- акт виконаних робіт № 910/18044/21 від 29.11.2021 з зазначенням переліку виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 4 000,00 грн;

- рахунок № 910/18044/21 від 29.11.2021 на суму 4 000,00 грн;

- платіжне доручення № 69944809 від 01.12.2021 на суму 4 000,00 грн, на підтвердження оплати позивачем послуг адвоката.

Отже, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання адвокатом Даниловим А.Г. професійної правничої допомоги позивачу в межах даної справи на суму 4 000,00 грн.

Відповідачем будь-яких заперечень або заяв про неспіврозмірність розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу чи зменшення їх розміру до суду подано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявленої позивачем до стягнення суми в розмірі 4 000,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу, а також про обгрунтованість вимоги щодо відшкодування такої суми за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13, ідентифікаційний код 31113488) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322) суму страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч грн 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 грн (чотири тисячі грн 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.01.2022.

Суддя О.Г. Удалова