Рішення

від 19.01.2022 по справі 917/1890/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2022 Справа № 917/1890/21

Суддя Сірош Д. М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗ ТРАНС", вул. Ярмаркова, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39630

про стягнення 241399,81 грн.

без виклику представників сторін

Обставини справи: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗ ТРАНС" про стягнення 241399,81 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.03.2021 по 07.08.2021.

У позові зазначає, що підставою для звернення до суду стало те, що в період з 01.03.2021 по 07.08.2021 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою доходу від орендної плати за землю в сумі 241399,81 грн, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 13.12.2021 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом на зазначену в позові адресу, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (така ж правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17).

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2008 Кременчуцька міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-промислова компанія уклали договір оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі тарного складу та гаражу по АДРЕСА_1 , загальною площею 10406 кв. м, кадастровий номер 5310436500:10:001:0151.

Договір укладено на 1 (один) рік та зареєстровано у Кременчуцькому районному відділі Полтавського регіонального відділу Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.01.2008 року за № 040854800028.

Однак після закінченню дії договору Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-промислова компанія так і не оформило правовстановлюючий документ на право користування спірною земельною ділянкою.

З зазначених підстав Кременчуцька міська рада в лютому 2019 року звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-промислова компанія про стягнення 780689,02 грн безпідставно набутих коштів за користування земельною ділянкою без правоустановчих документів.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 у справі № 917/311/19 позов Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-промислова компанія на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області 780689,02 грн безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правоустановчих документів з 15.02.2016 по 15.02.2019.

08.12.2020 власником будівлі тарного складу та гаража по АДРЕСА_1 стала ОСОБА_1 .

30.12.2020 відповідно до договору дарування будівлі тарного складу та гаражу ОСОБА_1 подарувала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗ ТРАНС" (відповідач) прийняло у дар будівлі тарного складу та гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності загальною площею 10406 кв. м, кадастровий номер 5310436500:10:001:0151.

Однак в період з 31.12.2020 по 28.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗ ТРАНС" використовувало земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачувало, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю.

Зазначене стало підставою для звернення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в березні 2021 року до Господарського суду Полтавської області з відповідним позовом про стягнення 90520,81 грн за вказаний період за користування земельною ділянкою без правоустановчих документів.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗ ТРАНС" 90520,81 грн безпідставно збережених коштів за період з 31.12.2020 по 28.02.2021.

Як зазначає позивач, з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю АЗ ТРАНС 25.08.2021 відчужило будівлі товарного складу та гаражу, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .

Проте в період з 01.03.2021 по 25.08.2021 (день відчуження) відповідач продовжував використовувати спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.08.2021 за № 474/428-21 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 10406 кв. м на 2021 рік складає 18356444,15 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України)

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в період з 01.03.2021 по 07.08.2021 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому Законом розмірі.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, розмір орендної плати за вказаний період становить 241399,81 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок, та встановив, що останній здійснений правильно.

Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 241399,81 грн за користування земельною ділянкою площею 10406 кв. м підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗ ТРАНС" (вул. Ярмаркова, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 37748496) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 241399,81 грн безпідставно збережених коштів за період з 01.03.2021 по 07.08.2021 та 3621,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Д. М. Сірош