Ухвала

від 13.01.2022 по справі 917/1553/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

13.01.2022 Справа № 917/1553/21

за позовною заявою Приватного підприємства "Укпромресурс", 37100, Полтавська обл., Лубенський район, смт. Чорнухи, вул. Миру (Радянська), 19, ідент. код 32358759

до відповідача Чорнухинського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), 37100, Полтавська обл., Лубенський район, смт. Чорнухи, вул. Центральна, буд. 26, ідент. код 34401675

про зняття арешту з майна

Суддя Іванко М.В.

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін - згідно протоколу

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду; оголошено, що повний текст ухвали буде складено протягом п`яти днів.

Розглядається позовна заява Приватного підприємства "Укпромресурс" до Чорнухинського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зняття арешту з усього майна приватного підприємства "Укпромресурс", накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2016 (номер запису про обтяження 13197377 (спеціальний розділ)), постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.12.2011 (реєстраційний номер обтяження 12014256, номер запису про обтяження 6991640), постановою про накладення арешту від 05.09.2012 (реєстраційний номер обтяження 12956154, номер запису про обтяження 6991678).

В обґрунтування правових підстав позову позивач послався на ч.5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021 року даний позов був переданий на розгляд судді Іванко Л.А.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2021 року позовну заяву по справі №917/1553/21 - залишено без руху, позивача зобов`язано усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.

Станом на 29.10.2021 року позивачем подано докази усунення недоліків даної заяви.

Ухвалою господарського суду від 03.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.12.2021 року. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

26.11.2021 року на адресу суду надійшов відзив (вх.№ 13155).

Ухвалою господарського суду від 02.12.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2022.

Матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про дату, час, місце розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, встановив.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 по справі № 2а-1670/7457/11 задоволено адміністративний позов Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до Приватного підприємства Укрпромресурс про стягнення податкового боргу. Стягнуто з ПП Укрпромресурс податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 186683,5 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 по справі № 2а-1670/7447/11 задоволено адміністративний позов Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до приватного підприємства Укрпромресурс про стягнення податкового боргу. Постановлено стягнути з ПП Укрпромресурс податковий борг по податку на прибуток у розмірі 154434,9 грн.

В ході примусового виконання вказаних судових рішень, Чорнухинським районним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) накладено обтяження у вигляді арештів на майно боржника - ПП "Укрпромресурс".

Відповідно до рішення № 7219-17 від 29.08.2017 Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про списання безнадійного боргу, вищевказані суми списано повністю.

При цьому, позивач вказує, що відповідні виконавчі провадження було завершено в 2016 році за відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Однак, арешт з майна не знято, що на думку позивача, порушує його законні права та інтереси.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що має місце випадок, коли державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу без виконання та надав останньому строк для повторного пред`явлення виконавчого документу до органу ДВС. В даному випадку виконавче провадження вважається завершеним, а зняття арештів з майна боржника законом не передбачено.

В позові позивач просить суд зняти арешт з майна ПП Укрпромресурс при виконанні виконавчих листів № 2а-1670/7447/11 виданий 28.10.2011 та № 2а-1670/7457/11 виданий 15.11.2011 Полтавським окружним адміністративним судом про стягнення з ПП "Укрпромресурс" на користь Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції боргу в сумі 154434,90 грн. та 186683,5 грн. відповідно.

07.06.2016, 27.12.2016 року вищевказане виконавче провадження було завершено на підставі п.2 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в старій редакції), за відсутністю у боржника майна. Виконавчі документи (в/лист № 2а-1670/7447/11 та в/лист № 2а-1670/7457/11) разом з постановою про повернення ВД був відправлений стягувачу, а саме, Лохвицькій міжрайонній державній податковій інспекції. Дані виконавчі документи повторно на виконання не пред"являлись.

Відповідно до рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області від 29.08.2017 року борги за вищевказаними виконавчимим документами були списані.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов висновку про наступне.

Статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суд враховує, що судова юрисдикція це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 589/117/17.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст.1 ГПК України).

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Перелік спорів, які відносяться до юрисдикції господарського суду, визначені у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

У частинах першій та другій статті 5 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Державний виконавець діє як публічна посадова особа, здійснює насамперед публічно-владні повноваження.

Як зазначено судом вище, позивач просить суд зняти арешт з майна ПП "Укрпромресурс", накладений постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2016, постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.12.2011, постановою про накладення арешту від 05.09.2012 .

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Проте, у випадку звернення з позовом самого боржника, якому належить майно, за відсутності існування спору щодо права власності на це майно в іншої, крім боржника особи, вимоги до виконавця про звільнення майна з-під арешту, заявлені в порядку позовного провадження, не підлягають вирішенню у господарських судах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 02.10.2019 у справі № 904/51/19.

Тобто, нормами чинного законодавства нерозривно пов`язано звернення особи до суду з вимогою про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Окреме звернення особи до господарського суду з позовом про зняття арешту з майна не передбачено законом, оскільки законом встановлений певний порядок зняття арешту з майна особи, яка вважає себе власником майна.

Суд звертає увагу, що у даній справі з позовними вимогами звернувся сам боржник. При цьому, з матеріалів справи не вбачається існування спору щодо права власності на арештоване майно.

З урахуванням наведеного, якщо зняття арешту з майна не пов`язано зі спором про право на це майно, особа, яка вважає себе власником спірного майна, доказом чого є відповідні документи, повинна звернутися до державної виконавчої служби з вимогою про зняття арешту зі спірного майна. У випадку відмови державної виконавчої служби у знятті арешту з майна, останній повинен звернутися до суду з вимогою про оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.

За статтею 74 (ч.1) Закону України "Про виконавче провадження, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що арешт був накладений у процесі примусового виконання Постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 по справі № 2а-1670/7457/11 та Постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 по справі № 2а-1670/7447/11. Отже, процесуальні питання, пов"язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах мають вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його порушеного права шляхом подання позовної заяви про зняття арешту з майна до органів ДВС, за умови відсутності спору про речове право.

З огляду на те, що між позивачем та Чорнухинським районним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відсутні господарські відносини врегульовані Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, іншими актами господарського, цивільного законодавства та відсутній спір про право, що виникає з відповідних відносин, даний спір не підвідомчий господарському суду.

Враховуючи викладене, вимоги Приватного підприємства "Укпромресурс" до Чорнухинського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зняття арешту з майна, заявлені позивачем у цій справі в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви, не підлягають вирішенню у господарських судах, а отже існують підстави для закриття провадження у справі.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

На виконання вимог ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З характеру заявлених позовних вимог вбачається, що предмет позову стосується звільнення з-під арешту майна, що накладений у процесі примусового виконання Постанов окружного адміністративного суду. А отже, процесуальні питання, пов"язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах мають вирішуватись за правилами адміністративного судочинтства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, закриття провадження у даній справі є підставою для повернення сплаченого позивачем судового збору, для чого позивачу є необхідним подати відповідне клопотання.

За відсутності клопотання про повернення судового збору, питання про повернення сплаченого судового збору не вирішується.

Керуючись ст. 231, ст. 233, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №917/1553/21 за позовом Приватного підприємства "Укпромресурс" до Чорнухинського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зняття арешту з майна.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.01.2022

Суддя Іванко Л.А.