Рішення

від 17.01.2022 по справі 921/697/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/697/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

за участю секретаря судового засідання Касюдик О.О.

Розглянув справу

за позовом: Бережанської міської ради, вул. Банкова, 3, м. Бережани, Тернопільська область

до відповідача - Фізичної особи підприємця Мельничука Олега Теодоровича, АДРЕСА_1

про стягнення 8705,78 грн

За участю представників:

Позивача: Берник М.С.

Відповідача: не з`явився

В порядку ст.222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судом здійснювалося фіксування судового засідання (звукозапис) за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

В судовому засіданні 17.01.2022 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи:

Бережанська міська рада, м.Бережани, Тернопільська область, звернулася до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця Мельничука Олега Теодоровича, с.Лапшин, Тернопільський район, Тернопільська область, 8705,78 грн збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2021 позовну заяву Бережанської міської ради (вх.№773 від 23.10.2021) залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня вручення копії вказаної ухвали.

Після усунення заявником недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на 24.12.2021 на 10:00 год, а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 24.12.2021, за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 17 січня 2022 року на 11:30 год, про що учасників справи повідомлено шляхом направлення на їх адреси копії вказаної ухвали.

11.01.2022 від Бережанської міської ради надійшло додаткове обґрунтування позовних вимог №36/03-12 від 05.01.2022 (вх.№115 від 11.01.2022), у яких додатково зазначено про те, що ФОП Мельничук О.Т., набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформив речового права на вказану земельну ділянку та відповідно не сплачував плату за користування нею. Таким чином, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а звідси - зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України. Відтак з урахуванням положень ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, а також наведеної судової практики у подібних відносинах, заподіяні збитки ФОП Мельничуком О.Т. Бережанській міській територіальній громаді внаслідок використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства в розмірі 8705,78 грн фактично являються безпідставно збереженими коштами у розмірі орендної плати.

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2022 заявлені вимоги повністю підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, додатковому обґрунтуванні (вх.№115 від 11.01.2022) та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався; жодні заяви процесуального характеру від нього не надходили.

З цього приводу слід зазначити, що копії ухвал суду у даній справі від 06.12.2021 та від 24.12.2021 направлялися відповідачу на адресу його місцезнаходження, вказану у позовній заяві та яка збігається із зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Малинівка, 48, с.Лапшин, Тернопільський район (раніше Бережанський район), Тернопільська область. Проте, такі були повернуті без вручення адресату з причини: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч.7 ст.120 ГПК України).

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, слід вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 24.12.2020 у справі №902/1025/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

Також суд враховує, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що: - дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, особливістю якого є те, що суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також додатково заслуховує їх усні пояснення; - сторін про дату, час та місце проведення судового засідання 17.01.2022 належним чином повідомлялось шляхом направлення на їх адреси копії відповідної ухвали суду; - участь представників сторін в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, а доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

Як вказує позивач:

- рішенням сесії Бережанської міської ради №1191 від 20 грудня 2018 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 455 кв.м. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазину по торгівлі запасними частинами та пунктом по дрібному ремонту автомобілів) за рахунок земель житлової та громадської забудови за кадастровим номером 6120410100:04:001:0016 Мельничуку Олегу Теодоровичу по вул. Золочівська, 4 в м.Бережани.

Пунктом 8.1. вказаного рішення вирішено надати в оренду терміном до 01.12.2023 року Мельничуку Олегу Теодоровичу , жителю с.Лапшин, Бережанського району земельну ділянку площею 455 кв.м. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазину по торгівлі запасними частинами та пунктом по дрібному ремонту автомобілів) по вул. Золочівська, 4 в м.Бережани.

Також, відповідно до п.п.8.1, 8.2 рішення вирішено: встановити орендну плату в розмірі 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки; зареєструвати речове право на вищевказану земельну ділянку до 15.01.2019.

Проте жодних дій щодо оформлення договору оренди Фізичною особою-підприємцем Мельничуком Олегом Теодоровичем не вчинялося.

- 14 травня 2020 року Бережанською міською радою за вих.№1013/03-12 ФОП Мельничуку О.Т. скеровано претензію про зобов`язання укласти договір оренди землі та усунення порушень вимог земельного законодавства з вимогою підписати надіслані примірники договорів оренди земельної ділянки та провести їх реєстрацію через Відділ "Центр надання адміністративних послуг Бережанської міської ради".

- Також, 14.05.2020 року Бережанською міською радою направлено лист за вих. №1014/03-07 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за кадастровим номером 6120410100:04:001:0016 по вул. Золочівська, 4, м.Бережани.

За результатами розгляду вказаного звернення, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області у листі №18-19-0.181-349/90-20 повідомило, що за результатами проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки, як об`єкта перевірки, за кадастровим номером 6120410100:04:001:0016 площею 0,0455 га по вул. Золочівська, 4 в м. Бережани Тернопільської області встановлено, що ФОП Мельничук О.Т. використовує зазначену земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови для обслуговування будівлі торгівлі - магазину по торгівлі запчастинами та пунктом по дрібному ремонту автомобілів без державної реєстрації, чим порушено вимоги ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, про що складено відповідний акт перевірки та ФОП Мельничук О.Т. надіслано припис про усунення виявлених порушень.

- Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №339 від 03.06.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 129438,40 грн.

- Рішенням виконавчого комітету Бережанської міської ради №42 від 21.01.2021 року, затверджено Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та створено відповідну комісію (п.п.1., 2 Рішення).

Листом №366/03-12 від 11.02.2021 Бережанська міська рада повідомила відповідача про розгляд на комісії 16.03.2021 питання про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачами. Однак, ФОП Мельничук О.Т. на засідання комісії не прибув, заяв та звернень від останнього не надходило.

- 16.03.2021 року відбулося засідання комісії із визначення збитків, заподіяних Бережанській міській територіальній громаді внаслідок використання земельних ділянок з порушенням земельного законодавства та про що складено відповідний Акт.

З даного Акту вбачається, що у період з 20.12.2018 року по 16.03.2021 року згідно розрахунку сума нанесених збитків міському бюджету внаслідок використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства становить 8 705,78 грн.

При цьому, в Акті також зазначено, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 23.11.2018р. №2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів") індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0., за 2019 р. - 1,0 та за 2020р. - 1,0. Тобто нормативно грошова оцінка земельної ділянки починаючи з 2017 року по сьогоднішній день незмінна.

- Рішенням Виконавчого комітету Бережанської міської ради №130 від 08.04.2021 затверджено поданий комісією Акт із визначення збитків, заподіяних Бережанській міській раді внаслідок використання з порушенням земельного законодавства земельної ділянки, площею 0,0455 га для обслуговування і обслуговування будівель торгівлі по вул. Золочівська, 4, м. Бережани, кадастровий номер номером 6120410100:04:001:0016 Мельничуком О.Т.; зобов`язано останнього у місячний термін з дня отримання рішення відшкодувати визначені збитки в повному обсязі.

Копії вказаного акту та рішення направлені Бережанською міською радою листом від 20.04.2021 на адресу відповідача та запропоновано йому у місячний термін розглянути надіслані копії матеріалів, про результати їх розгляду проінформувати в письмовій формі міську раду.

У зв`язку з несплатою відповідачем завданих збитків, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення.

Суд, оцінивши на підставі ст.86 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

За змістом ст.ст.122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч.ч.1, 2 ст.21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. До обов`язків землекористувачів, згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України, віднесено своєчасну сплату земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

З поданих матеріалів судом встановлено, що Фізична особа-підприємець Мельничук Олег Теодорович у період з 20.12.2018 по 16.03.2021 використовував спірну земельну ділянку комунальної власності, без належних правових підстав, а саме укладеного між ним та Бережанською міською радою договору оренди.

В той же час, після прийняття рішення №1191 від 20 грудня 2018 Бережанська міська рада як власник спірної земельної ділянки мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок неоформлення між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведені висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі №925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, викладені в додатковому обґрунтуванні №36/03-12 від 05.01.2022 (вх.№115 від 11.01.2022) про те, що розрахована сума збитків заявлена до стягнення є фактично безпідставно збереженими відповідачем коштами у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою в період з 20.12.2018 по 16.03.2021, які останній зобов`язаний повернути власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, зазначені позивачем у позовній заяві, відповідачем не спростовані шляхом подання належних та допустимих доказів.

У зв`язку з наведеним позовні вимоги підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені і не оспорені відповідачем.

Судові витрати .

Відповідно до ст.129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 194, 232, 233, 236-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельничука Олега Теодоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Бережанської міської ради (вул. Банкова, 3, м. Бережани, Тернопільська область, код 04058491, р/р UA 698999980314010544000019749 ГУК в Тернопільській області) - 8705 грн 78 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки та 2 270 грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 21 січня 2022 року.

Суддя С.Г. Стопник