Рішення

від 11.01.2022 по справі 922/3706/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/3706/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "УКР МЕТ", м. Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - державний реєстратор Дергачівської міської ради Зоткін Сергій Володимирович, м. Дергачі про скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити певні дії за участю представників учасників справи:

позивача - Гостіщева О.О.

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "УКР МЕТ", в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 21.10.2021) просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «Ц1-1» по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 2309320163101) з одночасним припиненням речових прав;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова-фінансова група «УКР МЕТ» (ЄДРПОУ: 35375211) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138800:06:058:0030 від нежитлової будівлі літ. «Ц1-1» з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Звертаючись з даним позовом до суду Харківська міська рада вказує на те, що рішення від 11.03.2021 №57023642 державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, яким зареєстровано право власності на спірний об`єкт, прийнято безпідставно та в порушення вимог чинного законодавства, а земельна ділянка комунальної власності територіальної громади м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 13 під нежитловою будівлею літ. "Ц1-1" використовується відповідачем шляхом її самовільного зайняття.

Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 20.09.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

08.10.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він прости позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову, зокрема, вказує на те, що вимога позивача скасувати державну реєстрацію права власності не має під собою будь-якого правового підґрунтя та не може бути задоволена. Крім того, відповідач вказує на те, що 13.08.2021 відповідач передав Харківській міській раді земельну ділянку площею 0,6658 га з кадастровим номером 6310138800:06:058:0030, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 13.

У судовому засіданні 11.01.2022 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України. Разом з тим, 11.01.2022 до суду від представника відповідача надійшла заява в якій він просить суд проводити розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника відповідача судом не визнавалась.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вказує позивач у позовній заяві, за результатами перевірочних заходів проведених Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (далі - Департамент) було встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Державного реєстратора Дергачівської міської ради Зоткіна С.В. від 11.03.2021 № 57023642 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «Ц1-1» загальною площею 24,1 кв.м по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові за ТОВ «Промислово-фінансова група «УКР МЕТ» (реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 2309320163101).

Підставою реєстрації визначено технічний паспорт №б/н від 18.02.2021, видавник ТОВ «Машбудторг» , довідка № 49 від 18.02.2021, видавник ТОВ «Машбудторг» .

Згідно з технічним паспортом від 18.02.2021 інвентаризаційний номер 710221-ТП, розробленим ТОВ «Машбудторг» на нежитлову будівлю літ. «Ц1-1» по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові, загальна площа літ. «Ц1-1» - 24,1 кв.м, рік будівництва зазначений 1991.

Згідно з довідкою від 18.02.2021 №49 нежитлова будівля літ. «Ц1-1» побудована у 1991 році, загальна площа становить 24,1 кв.м.

Нежитлова будівля розміщена на земельній ділянці комунальної власності по вул. Достоєвського, 13 з кадастровим номером 6310138800:06:058:0030.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:06:058:0030 на праві комунальної власності зареєстрована за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Згідно з цією ж інформацією зазначена земельна ділянка перебувала в користуванні ТОВ «Промислово-фінансова група «УКР МЕТ» на підставі договору оренди землі №б/н від 19.06.2015, укладеного строком до 01.11.2019.

Речове право припинено 25.08.2021 на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки № 350/21 від 13.08.2021.

Згідно з п. 15 договору оренди землі від 19.06.2015 земельна ділянка передавалась в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (кузня).

Отже, відповідно до договору оренди землі від 19.06.2015 на земельній ділянці знаходилась одна нежитлова будівля.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 11.07.2011 за ТОВ «Промислово-фінансова група «УКР МЕТ» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «Ж-1» по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові.

З плану земельної ділянки вбачається, що станом на 2015 рік на земельній ділянці розташована нежитлова будівля літ. «Ж-1» , нежитлова будівля літ. «Ц1-1» на земельній ділянці відсутня.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 28.05.2021 земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:06:058:0030) по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові площею 0,6658 га огороджена, використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

Вищезазначені факти спростовують відомості щодо року будівництва літ. «Ц1-1» зазначені в технічному паспорті та довідці від 18.02.2021.

Тобто з огляду на вищевикладене, нежитлова будівля літ. «Ц1 -1» була самочинно побудована після 2015 року.

Відповідно до Реєстру будівельної діяльності, розміщеному на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції України, який містить відповідну інформацію з травня 2011 року відсутня інформація щодо об`єкта нерухомого майна (будівництва) по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові. Будь які документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта в Харківській міській раді відсутні. Рішень про збереження об`єктів самочинного будівництва по вул. Достоєвського, 13-у м. Харкові міською радою не приймалося. Таким чином, в документах на підставі яких проведена державна реєстрація права власності та документах, які обліковуються в Харківській міській раді, щодо земельної ділянки наявні розбіжності щодо об`єктів розташованих на такій, дати будівництва об`єкта нерухомого майна.

Позивач вказує на те, що вищевикладене свідчить про недостовірність даних у документах на підставі яких проведена державна реєстрація права власності на спірне майно, а право власності зареєстроване на неприйнятий до експлуатації об`єкт будівництва, на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності.

За вимогами п.п. 1 п. б) ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування віднесено надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Згідно ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) у відповідності до пунктів 1.1, 3.3 Положення про Інспекцію, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15 (далі - Положення про Інспекцію), є самостійним виконавчим органом, який утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу, та здійснює держаний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Харкова.

Згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Положенням про Інспекцію, метою Інспекції є забезпечення додержання на території міста Харкова містобудівного законодавства України та запобігання його порушенням, основними завданнями Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій.

Так, Інспекція приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).

Прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва здійснюється уповноваженими органами у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Інспекція є єдиним органом, уповноваженим на встановлення факту готовності об`єкту до експлуатації та на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території міста Харкова (щодо об`єктів з класами наслідків СС1 та СС2).

Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Тобто, з наведених норм вбачається, що реєстрація права власності на об`єкт містобудування є одним з етапів будівництва об`єктів нерухомості, контроль за дотриманням якого у такому випадку діючим законодавством покладено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та її територіальні органи, органи місцевого самоврядування, які здійснюють делеговані повноваження.

Крім того, прийняття об`єктів до експлуатації передує реєстрації речових прав на нього. Реєстрація речових прав є останнім етапом будівництва.

Отже, за переконанням позивача, оминаючи встановлену законодавством процедуру прийняття об`єкту до експлуатації, відповідач фактично виключив Харківську міську раду з процесу будівництва (реконструкції) об`єкта, позбавивши її тим самим законодавчо закріплених делегованих повноважень. Крім того, на теперішній час міська рада в особі Інспекції не може пред`явити до забудовника законних вимог щодо приведення об`єкту самочинного будівництва (реконструкції) у попередній стан або його знесення, оскільки забудовник зареєстрував речове право на об`єкт будівництва, тим самим отримав державне визнання його таким, що побудований у відповідності до встановленого державою порядку.

Це свідчить про порушення законних інтересів Харківської міської ради як органу, який виконує функції прийняття до експлуатації об`єктів будівництва на території міста Харкова та здійснює державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до положень статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Земельна ділянка під спірним об`єктом, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власністю Харківської міської ради (комунальна власність).

Земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 6310138800:06:058:0030 загальною площею 0,6658 га, перебувала в користуванні (договір оренди землі від 19.06.2015 № б/н) ТОВ «Промислово-фінансова група «УКР МЕТ» строком до 01.11.2019 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (кузня). Пунктами 7, 17 вищезазначеного договору оренди землі встановлена заборона самовільної забудови земельної ділянки, а саме: будь-яке будівництва, реконструкція існуючої будівлі без відповідного дозволу передбаченого законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення права.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Таким чином, наявність на земельній ділянці комунальної форми власності об`єкта самочинного будівництва, перешкоджає законному власнику земельної ділянки - територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради володіти, розпоряджатися та користуватися земельними ділянками під вказаним об`єктом, що свідчить про порушення прав та законних інтересів Харківської міської ради як власника земельної ділянки під спірним об`єктом.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 ст. 376 ЦК України унормовано, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За вимогами ч. 1 ст. 5 Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Частиною 2 цієї статті визначено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.

В силу вимог ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проведенню державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна має передувати прийняття його до експлуатації.

Таким чином, об`єкт підлягає прийняттю до експлуатації після завершення робіт з його зведення.

Частиною 2 ст. 18 Закону визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127).

Відповідно до п. 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

При цьому, у силу п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, але не виключно, інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

До визначених пунктом 14 «інших документів» можна віднести декларацію про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат готовності.

Так, згідно п. 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для оформлення права власності на нього. Таким чином, ці два документи законодавець відносить до правовстановлюючих документів на нерухоме майно, визначених у п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону.

Пунктом 41 Порядку унормовано, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Пунктом 41 Порядку унормовано, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Матеріали справи не містять доказів, що у забудовника наявний документ, що підтверджує прийняття спірного об`єкту до експлуатації, присвоєння йому адреси, що дає суду підстави дійти висновку, що реєстрація прав на нього проведена з порушенням вимог діючого законодавства.

Згідно з ст.ст. 375, 376 ЦК України, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю, згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу України, є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим необхідно враховувати, що саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 910/2655/18.

Як зазначалося вище по тексту рішення, згідно акту приймання-передачі земельної ділянки (кадастровий номер 6310138800:06:058:0030), реєстр. №350/21 від 13.08.2021, земельна ділянка передана орендарем до земель запасу міста.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. «Ц1-1» по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 2309320163101) з одночасним припиненням речових прав. В решті позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. Ц1-1" по вул. Достоєвського, 13 у м. Харкові (реєстраційний номер нерухомого майна 2309320163101) з одночасним припиненням речових прав.

В решті позову - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "УКР МЕТ" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, код ЄДРПОУ 35375211).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Дергачівської міської ради Зоткін Сергій Володимирович (62300, Харківська область, м. Дергачі, м-н Перемоги, 2-А).

Повне рішення підписано 18 січня 2022 року.

Суддя О.В. Погорелова